Справа № 712/8355/25
Провадження № 1кп/712/818/25
03 липня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого: судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12025250310002072 від 07.06.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, дітей на утриманні не має, офіційно не працюючого, інваліда ІІІ групи, учасником бойових дій, депутатом, ліквідатором ЧАЕС не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 , 06.06.2025 близько 15 год. 10 хв., перебуваючи у приміщенні магазину «ВелМарт» по вул. Припортова, 42/1 в м. Черкаси, маючи умисел на привласнення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою подальшого незаконного використання, шляхом вільного доступу, привласнив майно, а саме: банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , власницею якої є ОСОБА_5 , що є офіційним документом, оскільки перебуває в офіційному обігу, має необхідні реквізити установи банку АТ КБ «ПриватБанк» і містить інформацію, яка засвідчує факти, котрі мають юридичне значення, якою в подальшому розпорядився на власний розсуд.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про інформацію», підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.
Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Після чого, ОСОБА_4 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, та який в подальшому продовжений Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 на 90 діб, використовуючи банківську карту АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , що належить потерпілій ОСОБА_5 , яку ОСОБА_4 , незаконно привласнив за вищевказаних обставин, шляхом розрахунку за товари в закладах харчування та аптеках міста Черкаси, а саме: закладі харчування «McDonald's» за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 31, закладі харчування «KFC» за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 207/1, аптеці «АНЦ Копійка» за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 207/2 та аптеці «АНЦ» за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 38, 06.06.2025 у період часу з 17 год. 20 хв. по 18 год. 24 хв. викрав грошові кошти потерпілої ОСОБА_5 , на загальну суму 4 888 гривень 50 копійка.
Потерпіла ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має, в зв'язку з повним відшкодуванням шкоди, просила призначити найменше покарання, згідно вимог закону.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті, від дачі показів відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. В скоєному щиро кається.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції. В порядку ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 . Суд роз'яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, прийнявши до уваги пояснення обвинуваченого, який вину визнав, від дачі показів відмовився на підставі ст. 63 Конституції України, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, враховуючи обставини кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена та кваліфікує його дії за:
- ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів;
- ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується положеннями ст. ст .65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчинених ним кримінальних правопорушень, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, а саме ст. 397 ч. 1 КК України згідно з класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України, віднесено до категорії кримінального проступку, а ст. 185 ч. 4 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який є інвалідом ІІІ групи, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, наявність обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також враховуючи думку потерпілої, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за ст. 357 ч. 1 КК України покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції передбаченої даною статтею та за ст. 185 ч. 4 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції передбаченою даною статтею.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визначає за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Водночас, суд вважає, що виправлення засудженого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, та на підставі ст.75 КК України можливо звільнити його від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов'язків відповідно до п. п.1,2 ч.1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлено.
Розмір пропонованої винагороди викривачу: відсутня.
Процесуальні витрати за проведення експертиз: відсутні.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - не обирався.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_4 за:
- ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 ( п'яти ) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
-6 дисків DVD-R з відеозаписами події, яка мала місце 06.06.2025, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах провадження;
-кепку червоного кольору, кепку жовтого кольору, футболку червоного кольору, рубашку сірого кольору у клітинку, джинсові шорти, які передані на зберігання ОСОБА_4 під зберігальну розписку - залишити за належністю.
На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Головуючий: