вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" липня 2025 р. Справа№ 911/3142/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Торгпром»
на рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025, повний текст якого складений 03.03.2025,
у справі № 911/3142/24 (суддя Мальована Л.Я.)
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Торгпром»
про стягнення 41 289 грн 60 коп
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2024 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі-позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Торгпром» (далі-відповідач) про стягнення 41 289,60 грн, з яких 14 241,60 грн пені та 27 078,00 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином умови договору № 167/ВОЗ-2024 від 19.06.2024 щодо строків поставки товару.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/3142/24 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Торгпром» на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 14 241,60 грн пені, 27 048,00 грн штрафу та 3 028,00 судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином доведено, а відповідачем не спростовано порушення останнім умов договору щодо своєвчасної поставки крупи за заявкою вих.№78/16-3289 від 30.07.2024, а тому вимоги щодо стягнення пені та штрафу 7% є обґрунтованими та доведеними.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "ЮА Торгпром" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі №911/3142/24 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що заявку за вих.№78/16-3289 від 30.07.2024 ним отримано лише 14.08.2024, тобто поза межами строку дії договору, а тому нараховані пеня та штраф є неправомірними. Крім цього, строк поставки, враховуючи дату заявки та дату її отримання відповідачем, занадто короткий, а тому, на думку останнього, дії позивача направленні на отримання доходу у вигляді нарахованих пені та штрафу.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу, 09.04.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на апеляційну скаргу, в якому остання просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі №911/3142/24 залишити без змін.
У відзиві позивач вказує, що рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі №911/3142/24 ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Позивач також звертає увагу суду, що не пізніше 5 числа кожного місяця або в інші дні за викликом позивача по телефону відповідач (представник відповідача) прибуває до позивача для отримання письмової заявки. У разі не прибуття вищезазначених осіб, вона надсилається відповідачеві рекомендованим листом або цінним листом з описом вкладення, направленим на адресу відповідача, зазначену в розділі 15 договору. У такому випадку, відповідач вважається повідомленим з моменту надсилання замовником заявки та отримання фіскального чеку про сплату поштового відправлення.
Таким чином, позивач зауважує, що умовами п. 6.1 договору прямо передбачено, що відповідач вважається повідомленим про дату та місце поставки з моменту відправлення заявки поштовим зв'язком та отриманням фіскального чеку про сплату поштового відправлення. Відповідно до умов договору, 01.08.2024 позивач цінним листом з описом вкладеного направив відповідачу заявку від 30.07.2024 № 78/16-3289 про необхідність поставки товару в кількості 35 000 кг у місця і строки, визначені заявкою, а тому строк нарахування пені настав з 01.08.2024.
Крім того, позивач зазначає, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним. Позивач вказує, що 20.09.2024 засобами поштового зв'язку на адресу відповідача позивач направив повідомлення від 19.09.2024 № 78/11-4027 про односторонню відмову від договору з 24.09.2024 в повному обсязі, у зв'язку з порушення строків поставки товару. Тобто договір припинився внаслідок одностороннього розірвання у відповідності до положень п. 7.2.1 договору, при цьому відповідачем не оскаржувалось дане одностороннє розірвання.
Таким чином, позивач вважає, що твердження відповідача, що строк дії договору закінчився 12.08.2024 є безпідставним та таким, що не ґрунтується на обставинах та матеріалах справи, оскільки 12.08.2024 воєнний стан в Україні, до завершення якого (але не довше, ніж до 31.12.2024) договір діяв, не закінчився. Воєнний стан був продовжений на підставі Указу Президента України, разом з тим дія договору продовжувалась. Тому, на думку позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення ним свого зобов'язання за договором в частині строку поставки товару.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Торгпром» на рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/3142/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г. (суддя-доповідач), суддів: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Торгпром» на рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/3142/24 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору у розмірі 3633, 60 грн. Роз'яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
31.03.2025 через систему Електронний суд скаржником на виконання вимог ухвали суду від 17.03.2025 було подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами про сплату судового збору у розмірі 3633, 60 грн (платіжна інструкція №121 від 31.03.2025).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Торгпром» на рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/3142/24 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа №911/3142/24 розглядалась протягом розумного строку.
Так, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача в межах викладених скаржником доводів та вимог не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.06.2024 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮА Торгпром» (постачальник) укладено договір № 167/ВОЗ-2024.
За умовами п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Відповідно до додатку 1 від 19.06.2024 р. предметом поставки є крупа ячмінна в кількості 65 000 кг вартістю 717 600,00 грн. з ПДВ
Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що ціна договору складає 717 600,00 грн, у тому числі податок на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) 20% - 119 600,00 грн.
Згідно з п 6.1. договору, дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника). Не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця або в інші дні за викликом замовника по телефону постачальник (представник постачальника) прибуває до замовника для отримання письмової заявки. У разі не прибуття вищезазначених осіб, вона надсилається постачальнику рекомендованим листом або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 15 цього договору. У разі надсилання заявки засобами поштового зв'язку вона вважається врученою постачальнику з дня отримання замовником фіскального чеку про сплату поштового відправлення. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами телефонного зв'язку з обов'язковим письмовим підтвердженням у подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.
Відповідно до п.6.2. договору передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження замовника за адресою: м. Київ, та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), розташованих у Київській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Донецькій, Львівській, Вінницькій областях, які будуть визначені заявкою замовника згідно планів-графіків поставок Головного управління Національної гвардії України. Місця поставки можуть бути змінені з урахуванням потреби Національної гвардії України.
Згідно із п.6.3. договору поставка товару здійснюється постачальником власними силами та засобами. Право власності на товар переходить від постачальника до замовника (товароодержувача) після прийняття товару на склад замовника (товароодержувача), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару замовником (товароодержувачем) вважається дата, вказана уповноваженою особою замовника (товароодержувача) на видатковій накладній (п.6.7. договору).
Відповідно до п.7.2. договору замовник, зокрема, має право: у випадку порушення постачальником своїх зобов'язань щодо порядку постачання товару, у тому числі його кількості або якості або термінів або строків або маркування або тари або упаковки, при зміні постачальником в односторонньому порядку умов договору чи відмови від виконання договору, відмови постачальника від зміни на обґрунтовану вимогу замовника істотних умов договору у випадках передбачених статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник в односторонньому порядку, має право відмовитись від цього договору в повному обсязі або частково. Про односторонню відмову від договору в повному обсязі або частково замовник повідомляє постачальника рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в цьому договорі, за 5 (п'ять) календарних днів до дати розірвання цього договору. У таких випадках договір вважається відповідно зміненим або розірваним згідно з умовами викладеними в письмовому повідомлені замовника, надісланому на адресу постачальника (п.7.2.1. договору); замовник, має право контролювати поставку товару в строки, встановлені цим договором (п.7.2.2. договору).
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару в строки та на умовах, передбачених цим договором. (п.7.3.1. договору)
За умовами пункту 8.3. договору, за порушення строку поставки товару, зазначеного в письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору в повному обсязі.
У разі неможливості виконання зобов'язань щодо поставки за даним договором, постачальник зобов'язаний письмово повідомити замовника про обставини, що заважають належному виконанню його обов'язків в строк до 3 (трьох) календарних днів з дати виникнення таких обставин (п.13.8. договору).
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 07.11.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 06.02.2023 №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 01.05.2023 №254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 26.07.2023 №451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 05.02.2024 №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та від 06.05.2024 №271/2024, а в частині оплати за надані послуги/роботи - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2024 (п.12.1. договору).
Сторонами погоджено специфікацію до договору (додаток №1 до договору) на поставку крупи ячмінної кількістю 65 000 кг загальною вартістю 717 600,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 01.08.2024 направлено на адресу відповідача заявку № 78/16-3289 від 30.07.2024 про необхідність поставки товару в кількості 35 000 кг до 22.08.2024 , що підтверджується поштовим відправленням (накладною) № 0408034235375.
Однак, дана заяка відповідачем виконана не була, товар у кількості, визначеній у договорі позивачу поставлений не був.
Направлення вказаної заявки на адресу відповідача підтверджується описом вкладення цінного листа №0504023124422, списком згрупованих відправлень та чеком поштового відділення від 01.08.2024.(а.с.67-68).
09.08.2024 відповідачем на адресу позивача направлений лист № 09/08-01, в якому повідомив про те, що у зв'язку із підвищенням тарифів на електропостачання та збільшення вартості логістики відповідач не має змоги виконати свої зобов'язання в частині постачання товару та просив розглянути питання щодо укладення додаткової угоди про розірвання договору.
Також листом від 12.08.2024 № 12/08-04 відповідач просив позивача продовжити строк дії договору у зв'язку з продовженням дії воєнного стану в Україні шляхом укладання додаткової угоди.
Оскільки позивач не отримав товар в строк, вказаний у заявці, 19.09.2024 ним було направлено на адресу відповідача повідомлення № 78/11-4027 про односторонню відмову від договору, в якій зазначив, що станом на 19.09.2024 з 65 000 кг товару, визначених умовами договору та заявкою замовника, постачальником не виконано умови договору, а саме, не здійснено жодної поставки товару у відповідні місяця постачання та у відповідній кількості, що визначено заявкою за вих.№78/16-3289 від 30.07.2024, а тому керуючись ст.651 ЦК України, під.7.2.1. п.7.2. договору повідомив про односторонню часткову відмову від договору з 24.09.2024.
Направлення вказаного повідомлення на адресу відповідача підтверджується описом вкладення цінного листа та чеком поштового відділення №0408034235375(а.с.51).
У подальшому, 25.09.2024 позивач направив на адресу відповідача претензію № 78/11-4161 з вимогою сплатити пеню у розмірі 14 241,60 грн та штраф у розмірі 27 048,00 грн, в якій зазначив, що станом на 23.09.2024 постачальником не виконано умови договору, а саме не поставлено товар, що визначено заявкою за вих.№78/16-3289 від 30.07.2024, про причини порушення зобов'язання не повідомлено, а тому просив відповідача сплатити нараховані 14 241,60 грн пені та 7% штрафу в розмірі 27 048,00 грн.
Направлення вказаної претензії на адресу відповідача підтверджується описом вкладення цінного листа та чеком поштового відділення №0408034221897. (а.с.69).
Позивач звернувся з позовними вимогами у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором поставки в частині своєчасної поставки товару, з огляду на що, просив суд стягнути з відповідача 14 241,60 грн пені та 7% штрафу в розмірі 27 048,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі укладеного між сторонами договору в позивача виник обов'язок здійснити поставку товару, а у відповідача - прийняти такий товар у обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.
Як встановлено вище, на виконання умов договору, позивачем направлено відповідачу заявку за вих.№78/16-3289 від 30.07.2024 про поставку крупи ячмінної загальною кількістю 35 000 кг. В матеріалах справи відсутні будь-які докази поставки товару за вказаною заявкою.
Направлення вказаної заявки на адресу відповідача підтверджується описом вкладення цінного листа №0504023124422, списком згрупованих відправлень та чеком поштового відділення від 01.08.2024.(а.с.67).
У відповідності до положень статтей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venirecontrafactumproprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі "ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці" (постанови Верховного Суду в справах №910/19179/17, №914/2622/16, №914/3593/15, №237/142/16-ц, №911/205/18).
Враховуючи принцип свободи договору, відповідач самостійно в п.6.1. договору погодився на те, що не пізніше 5 числа кожного місяця відповідач прибуває до позивача для отримання письмової заявки. У разі його не прибуття, вона надсилається на адресу відповідача рекомендованим листом або цінним листом з описом. У разі надсилання заявки засобами поштового зв'язку вона вважається врученою відповідачу з дня отримання позивачем фіскального чеку про сплату поштового відправлення.
Отже, умовами п.6.1. договору сторонами погоджено, що в разі надсилання заявки засобами поштового зв'язку вона вважається врученою відповідачу з дня отримання позивачем фіскального чеку про сплату поштового відправлення.
Так, відповідно до п.6.1. договору заявка за вих.№78/16-3289 від 30.07.2024 вважається врученою відповідачу з дня отримання позивачем фіскального чеку про сплату поштового відправлення, а саме - 01.08.2024.(а.с.68).
Доводи апелянта, що заявку за вих.№78/16-3289 від 30.07.2024 ним отримано 14.08.2024, є безпідставними та необґрунтованими, крім того, колегія суддів зазначає, що в листах від 09.08.2024 вих. № 09/08-01та від 12.08.2024 вих.№ 12/08-04 відповідач зазначав, що отримав вказану заявку з вказівкою дати та місця поставки товару товароодержувачу. (а.с.58-60).
Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 610 та 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст.549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.2 ст.232 Господарського кодексу України).
Пеню належить рахувати з наступного дня після дати, в яку зобов'язання мало бути виконано (з урахуванням святкових, вихідних та неробочих днів), і по переддень фактичного виконання грошового зобов'язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але в межах періоду, визначеного позивачем.
Як вже зазначалось вище, за умовами пунктів 8.3. договору сторони погодили, що за порушення строку поставки товару, зазначеного в письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не виконано взагалі зобов'язання з поставки товару згідно заявки за вих.№78/16-3289 від 30.07.2024, а тому за порушення строків поставки позивачем нарахована пеня в розмірі 14 241,60 грн та штраф 7% в розмірі 27 048,00 грн.
Колегія суддів, перевіривши розрахунки пені та штрафу, погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони є арифметично вірними, а тому вимоги щодо стягнення пені за період з 15.08.2024 по 23.09.2024 в розмірі 14 241,60 грн, а також штрафу 7% в розмірі в розмірі 27 048,00 грн є обґрунтованими та такими, що правомірно були задоволення судом першої інстанції.
Стосовно доводів апелянта, що строк дії договору закінчився, оскільки відповідно до п.12.1. договору він діє до завершення воєнного стану продовженого саме Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 та нарахування пені і штрафу поза межами вказаного строку є неправомірним, колегія суддів зазначає наступне.
Умовами п.12.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 07.11.2022 №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 06.02.2023 №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 01.05.2023 №254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 26.07.2023 №451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 05.02.2024 №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та від 06.05.2024 №271/2024, а в частині оплати за надані послуги/роботи - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2024.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Водночас, останнім Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб.
Отже, Указом Президента України Від 06.05.2024 № 271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 12.08.2024.
Як зазначалось вище, відповідно до п.6.1. договору заявка за вих.№78/16-3289 від 30.07.2024 вручена відповідачу - 01.08.2024, а тому обов'язок з поставки товару за договором виник в межах строку визначеного в Указі Президента України від 06.05.2024 №271/2024.
Крім того, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору та строк дії договору і строк виконання зобов'язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, тому колегія суддів погоджується із рішенням Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/3142/24, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункуту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Торгпром» на рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/3142/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/3142/24 підлягає залишенню без змін.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮА Торгпром» на рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/3142/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.01.2025 у справі № 911/3142/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №911/3142/24 повернути до Господарського суду Киїівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім