Справа №449/736/25
01.07.2025 м. Перемишляни
суддя Перемишлянського районного суду Львівської області Борняк Роман Орестович, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 у Львівській області про адміністративні правопорушення відносно,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст.126 КупАП, -
ОСОБА_1 , 17.05.2025 року близько 15 год. 20 хв., в с. Великі Глібовичі Львівського району Львівської області, керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки і в медичному закладі відмовився.
Крім цього, ОСОБА_1 , 14.05.2025 року близько 21 год. 49 хв., в с. Великі Глібовичі Львівського району Львівської області, керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , не пред'вивши посвідчення водія, правопорушення було вчинено повторно протягом року.
Оскільки, до суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП, то відповідно до ст. 36 КУпАП слід об'єднати справи в одне провадження та присвоїти справі - №449/736/25 (3/449/332/25).
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс протии Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процессу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, отримала повістку, була обізнана про складання щодо неї протоколів про адміністративне правопорушення, був повідомлений про дату та місце розгляду справи, то суд розцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як затягування розгляду справи з метою відкладення судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 та ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стверджуються протоколами про адміністративне правопорушення та ін. матеріалами справи.
Згідно диску з відеозаписом, встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotester, та в приміщенні Перемишлянської ЦРЛ.
Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 03.04.2025 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст.126 КупАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 29.04.2025 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП та ч.5 ст.126 КупАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно з п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає в разі вчинення особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.5 ст.126 КУпАП - відповідальність за дане правопорушення настає при повторному протягом року вчинення порушень, передбачених ч.2-ч.4 ст.126 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 та ч.5 ст.126 КУпАП, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення, рапортами, відеозаписом а також іншими матеріалами справи.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Враховуючи те, що постановами Перемишлянського районного суду Львівської області від 03 квітня 2025 року, яка набрала законної сили 14 квітня 2025 року, від 29 квітня 2025 року, яка набрала законної сили 12 травня 2025 року - у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, і він до закінчення строку дії стягнень за вище зазначеними постановами у виді позбавлення права керування транспортними засобами вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуті частини такого стягнення, накладеного на ОСОБА_1 за вказаними вище постановами, що становить - 9 (дев'ять) років 8 (вісім) місяців 1 (один) день.
При цьому, строк невідбутої частини стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами обчислюється суддею відповідно до положень ч. 2 ст. 299, ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, згідно з якими особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з правопорушника судовий збір.
Керуючись ст.ст. 24, 40-1, ч.1 ст. 173-2, 221, 283-285, 287,289, КпАП України, -
Справу №449/774/25 (3/449/356/25), про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП та справу №449/736/25 (3/449/332/25), про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП об'єднати в одне провадження та присвоїти справі - №449/736/25 (3/449/332/25).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та обрати йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
У відповідності до ст. 36 КпАП України остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років приєднати невідбуту частину стягнення згідно постанов Перемишлянського районного суду Львівської області від 03 квітня 2025 року, та 29 квітня 2025 року і остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 19 (дев'ятнадцять) років 8 (вісім) місяців 1 (один) день та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу - 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Борняк Роман Орестович