Єдиний унікальний номер судової справи 201/2823/25
Номер провадження 1-кп/201/788/2025
06 червня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене 20 лютого 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042130000277 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, зі слів з середню-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України -
ОСОБА_4 впродовж листопада 2024 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи власну комп'ютерну техніку з підключенням до Всесвітньої мережі «Інтернет», керуючись єдиним умислом, направленим на несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створена та захищена відповідно до чинного законодавства, являючись користувачем у месенджері Телеграм, маючи спеціалізацію в несанкціонованому розповсюдженні, збуті та обміну облікових записів до різноманітних онлайн сервісів та веб-ресурсів, під псевдонімом: « ОСОБА_5 », будучи адміністратором каналу під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у якому розмістив основну інформацію щодо запропонованих ним послуг, зазначив свої контактні відомості, зокрема месенджер «Telegram» ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Реалізуючи свій умисел, направлений на несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, 25.11.2024 року о 01:06 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вступивши у приватне спілкування у месенджері «Telegram», з користувачем під псевдонімом: « ОСОБА_6 », назва облікового запису « ОСОБА_7 », ОСОБА_4 з власного облікового запису під псевдонімом « ОСОБА_8 ]», назва облікового запису ОСОБА_5 , надіслав останньому 1 файл формату «txt», а саме: «24.txt», об?ємом 57 Кб, в якому знаходились 1 880 рядків, які містять ідентифікаційні дані користувачів мережі Інтернет, а саме логіни та паролі для входу в облікові записи. Такий файл є надзвичайно небезпечним, оскільки надає можливість для несанкціонованого доступу до особистих даних користувачів.
В текстовому «лог-файлі» наявні переліки логінів та паролів від веб-платформи та ресурсів, ІНФОРМАЦІЯ_5
Таким чином, у зазначеному файлі відповідно до ст. 31 Конституції у країни та ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» міститься інформація з обмеженим доступом, надіславши який, ОСОБА_4 здійснив несанкціоноване розповсюдження вказаної інформації.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у несанкціонованому розповсюдженні інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України за обставин викладених в обвинуваченні визнав повністю.
Суду показав, що в листопаді 2024 року шукаючи новий спосіб заробітку в Інтернеті помітив попит на аккаунти на веб-ресурс ІНФОРМАЦІЯ_5 тому з метою заробітку шляхом розповсюдження несанкціонованої інформації з обмеженим доступом в месенджері «Telegram» під псевдонімом ОСОБА_5 створив телеграм канал з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якому публікував інформацію про продаж вказаних аккаунтів до даного веб-сайту, які до цього знайшов в мережі Інтернет.
Далі, 25 листопада 2024 року ОСОБА_4 спілкуючись в приватному спілкуванні із користувачем в месенджері «Telegram» під псевдонімом « ОСОБА_6 » домовився про передачу останньому файлу з логінами та паролями від аккаунтів з сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 за відсоток від її використання, та передав даний файл з вказаною інформацією за допомогою аккаунту в месенджері Telegram» під псевдонімом ОСОБА_5 з мобільного телефону Xiaomi Redmi A3 чорного кольору.
Зазначив, що приблизно через півтора місця за його місцем проживання був проведений обшук, під час проведення якого працівники поліції виявили телеграм-канал на телефоні, та вилучили у нього мобільний телефон та комп'ютерну техніку.
Зазначив, що на даний час офіційно не працевлаштований, заробляє грошові кошти шляхом перепродажу крипто валюти, висновки для себе зробив, у скоєному щиро розкаявся та просив суворо не карати.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а так само визнав всі фактичні обставини його вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_4 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинене обвинуваченим дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України і ОСОБА_4 винен у його вчиненні, так як він вчинив несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створених та захищених відповідно до чинного законодавства, а тому він підлягає покаранню за вчинення такого кримінального правопорушення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Насамперед, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 зі слів має середньо-спеціальну освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, займається продажом крипто-валюти у мережі Інтернет, раніше не судимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття у скоєному.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд насамперед виходить із ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, враховує особу обвинуваченого та обставину, що пом'якшує покарання останнього, наведену вище, та приходить до переконання, що останньому має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 361-2 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Разом із цим, виходячи з наведених вище обставин та проаналізованих даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 у їх сукупності, враховуючи щире каяття останнього у скоєному, зважаючи на те, що тяжких наслідків від вчиненого злочину не настало, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за ним постійного та обов'язкового контролю, тобто із застосуванням положень ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі із випробуванням.
До того ж, дотримуючись принципу індивідуалізації покарання, з огляду на особу обвинуваченого та відсутність відомостей про працевлаштування таабо навчання ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне покласти на останнього передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Покладення на обвинуваченого таких обов'язків в повній мірі відповідає як вимогам закону та його особі, так і буде в повній мірі сприятиме меті покарання кару, а й виправленню останнього.
Така позиція суду повністю узгоджується із правовою позицією викладеною в ухвалі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду України від 04.11.2019 року (справа № 686\6552\18, провадження № 51-5411 ск 19) щодо альтернативності видів обов'язків, визначених у п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішуючи питання про застосування положень ст. 69-1 КК України щодо спеціальної конфіскації, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне використання.
Відповідно до положень ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).
За ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Постановою слідчого СВ ВП № 2 ДУРП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області від 20 лютого 2025 року, вилучений серед іншого під час обшуку 06 січня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 мобільний телефон XIAOMI REDMI чорного кольору IMEI НОМЕР_1 визнаний речовим доказом та відповідно до квитанції № 2355 переданий на зберігання до УПК в Дніпропетровській області ДКП НПУ.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 січня 2025 року серед іншого на вилучений під час обшуку 06 січня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 мобільний телефон XIAOMI REDMI чорного кольору IMEI НОМЕР_1 накладений арешт шляхом позбавлення права на користування, відчуження та розпорядження.
Під час судового розгляду встановлено і це підтвердив безпосередньо обвинувачений ОСОБА_4 , мобільний телефон XIAOMI REDMI чорного кольору IMEI НОМЕР_1 належить останньому.
Отже, зважаючи на те, що під час судового розгляду встановлено і це підтвердив обвинувачений ОСОБА_4 , що мобільний телефон XIAOMI REDMI чорного кольору IMEI НОМЕР_1 був використаний ним, як знаряддя вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію із вилученням вказаного мобільного телефону у власність держави.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Так, під досудового провадження в межах даного кримінального провадження застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
На підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 січня 2025 року на вилучене 06 січня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 майно, зокрема: мобільний телефон iphone 15 PRO сірого кольору EMEI НОМЕР_2 ; мобільний телефон XIAOMI REDMI чорного кольору IMEI НОМЕР_1 ; ноутбук ACER SPR3 серійний номер NXK7UEU00F256001F67600; комп'ютерний системний блок чорного кольору 1ST PLAYER, накладено арешт шляхом позбавлення права на користування, відчуження та розпорядження.
Під час судового провадження встановлено, що вилучені речі належать обвинуваченому ОСОБА_4 .
Суд вже дійшов висновку про спеціальну конфіскацію мобільного телефону XIAOMI REDMI чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , яке є предметом кримінального правопорушення, у власність держави, а тому в цій частині накладений за рішенням слідчого судді арешт скасуванню не підлягає з огляду на необхідність забезпечення виконання вироку щодо спеціальної конфіскації майна.
Отже, вирішуючи питання щодо скасування арешту на вказане майно, суд виходить з того, в межах цього провадження цивільний позов не заявлений, мобільний телефон XIAOMI REDMI чорного кольору IMEI НОМЕР_1 підлягає спеціальній конфіскації, обвинуваченому не призначено покарання у виді конфіскації майна, а тому накладений слідчим суддею арешт підлягає частковому скасуванню, зокрема, на наступне майно: мобільний телефон iphone 15 PRO сірого кольору EMEI НОМЕР_2; ноутбук ACER SPR3 серійний номер NXK7UEU00F256001F67600; комп'ютерний системний блок чорного кольору 1ST PLAYER.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.
Судові витрати відсутні.
Долю речових доказів в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:
-мобільний телефон iphone 15 PRO сірого кольору EMEI НОМЕР_2; ноутбук ACER SPR3 серійний номер NXK7UEU00F256001F67600; комп'ютерний системний блок чорного кольору 1ST PLAYER, які відповідно до квитанції № 2355 передані на зберігання до УПК в Дніпропетровській області ДКП НПУ - необхідно повернути ОСОБА_4 , як власнику цього майна;
-флеш-носій Kingston 64Gb - необхідно повернути власнику цього майна:
-відповідно до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію шляхом вилучення у власність держави мобільного телефону XIAOMI REDMI чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , який відповідно до квитанції № 2355 переданий на зберігання до УПК в Дніпропетровській області ДКП НПУ.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370- 374, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до положень ст. 76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 січня 2025 року на вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 майно, зокрема: мобільний телефон iphone 15 PRO сірого кольору EMEI НОМЕР_2 ; ноутбук ACER SPR3 серійний номер NXK7UEU00F256001F67600; комп'ютерний системний блок чорного кольору 1ST PLAYER.
В іншій частині арешт накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 січня 2025 року на вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 на мобільний телефон XIAOMI REDMI чорного кольору IMEI НОМЕР_1 скасуванню не підлягає.
Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили:
- мобільний телефон iphone 15 PRO сірого кольору EMEI НОМЕР_2 ; ноутбук ACER SPR3 серійний номер NXK7UEU00F256001F67600; комп'ютерний системний блок чорного кольору 1ST PLAYER, які відповідно до квитанції № 2355 передані на зберігання до УПК в Дніпропетровській області ДКП НПУ - необхідно повернути ОСОБА_4 , як власнику цього майна;
- флеш-носій Kingston 64Gb - необхідно повернути власнику цього майна.
Відповідно до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію шляхом вилучення у власність держави мобільного телефону XIAOMI REDMI чорного кольору IMEI НОМЕР_1 , який є речовим доказом та відповідно до квитанції № 2355 переданий на зберігання до УПК в Дніпропетровській області ДКП НПУ.
Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 395 КПК України.
Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_9