Справа № 201/16341/24
Провадження № 1-кп/201/623/2025
01 липня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 12024041650000871 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні злочину передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3
у вчиненні злочину передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_7
обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9
В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 і ОСОБА_6 обвинувачених у вчиненні злочину передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_9 заявлено клопотання про повернення прокурору обвинувального акта, у зв'язку із його невідповідністю вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, в обґрунтування якого захисник зазначив, що в обвинувальному акті відсутнє посилання на час та обставини настання смерті ОСОБА_10 , викладені обставини про спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, які кваліфіковані як середнього ступеню тяжкості, проте в акті вказано, що саме вони спричинили смерть потерпілого, що свідчить про неконкретизованість інкримінованого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
Так, в розділах обвинувального акта під назвами: «Фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України» та «Формулювання обвинувачення» зазначено, що: «Прямі переломи ребер, без ушкодження пристінкової плеври, із крововиливами у навколишні м?які тканини: 4-го ребра праворуч по середньо-ключичній лінії; переломи 2, 4, 5-го ребер ліворуч на межі хряшової та кісткової частин по пердньоключичній лінії, від яких 03.06.2024 в кв. АДРЕСА_4 наступила смерть ОСОБА_10 ». Тобто виходячи зі змісту встановлених фактичних обставин кримінального правопорушення та зі змісту формулювання обвинувачення смерть ОСОБА_10 наступила через переломи ребер із крововиливами у м?які тканини.
Однак, в подальшому в цих же розділах вказується, що вищезазначені тілесні ушкодження класифікуються як такі, що відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я. Це свідчить про відсутність причинного зв'язку між вказаними ушкодженнями та смертю потерпілого, що суперечить попередньому твердженню про настання смерті, саме внаслідок цих ушкоджень.
Отже, вказані протиріччя в обвинувальному акті між встановленими фактичними обставинами та формулюванням обвинувачення унеможливлюють встановлення чіткого й доведеного перебігу протиправних дій обвинувачених, причину, час та обставини настання смерті ОСОБА_10 , що у свою чергу свідчить про неконкретизованість висунутого обвинувачення.
Захисник ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , у підготовчому судовому засіданні, підтримали клопотання захисника про повернення обвинувального прокурору.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, так як обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, містить виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію та формулювання обвинувачення.
Вирішуючи по суті подане клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору, дослідивши зміст останнього на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, суд доходить до наступних висновків.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань.
Дотримання встановленої правової процедури здійснення слідчих (розшукових) дій означає, що дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону. Такі дії мають здійснюватися:
- на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед органом досудового розслідування на певному етапі кримінального провадження, що має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні та публічні (суспільні) інтереси заради досягнення завдань кримінального провадження;
- із забезпеченням дотриманням кримінальної процесуальної форми, тобто пов'язане з дотриманням гарантій прав і свобод учасників кримінального провадження щодо будь-яких дій та рішень владних суб'єктів кримінального провадження;
- у строки визначені кримінально процесуальним законодавством, що сприяє правовій визначеності у кримінальному провадженні і, відповідно дотримані верховенства права.
З наданого суду обвинувального акту суд дійшов висновку, що при його складанні стороною обвинувачення не було забезпечено належної правової процедури з огляду на наступне.
Так, обвинувальний акт - це процесуальне рішення, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 110 КПК України).
Обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України, серед яких вимога про виклад в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України)
При викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими слід керуватись вимогами ст. 91 КПК України, яка встановлює обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Тобто прокурор має викласти обставини, які встановлені в ході досудового слідства, зокрема; подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, виклад фактичних обставин події кримінального правопорушення залежить від встановлених прокурором обставин, кваліфікації дій обвинуваченого, адже виходячи з формули обвинувачення, прокурор формує перелік тих обставин, які підлягають доказуванню і які мають бути обов?язково викладені в обвинувальному акті.
Дотримання цих вимог до змісту обвинувального акта є однією із гарантій права особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, на захист, оскільки пред'явлення конкретного обвинувачення і чітке викладення фактичних обставин кримінального правопорушення надає обвинуваченій особі можливість ефективно захищатися від такого обвинувачення та використовувати всі передбачені кримінально-процесуальним законом права на свій захист.
Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право особи бути негайно і детально поінформованим про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Практикою Європейського суду з прав людини виснувано, що інформація про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак, у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту «Маттоціа проти Італії».
В наданому суду обвинувальному акті відносно обвинувачених викладено їх дії які призвели до тілесних ушкоджень, перелік яких детально описаний. В кінці опису тілесних ушкоджень міститься вираз: «Прямі переломи ребер, без ушкодження пристінкової плеври, із крововиливами у навколишні м?які тканини: 4-го ребра праворуч по середньо-ключичній лінії; переломи 2, 4, 5-го ребер ліворуч на межі хряшової та кісткової частин по пердньоключичній лінії, від яких 03.06.2024 в кв. АДРЕСА_4 наступила смерть ОСОБА_10 ».
Вказане речення відділено від інших речень в яких перелічені тілесні ушкодження крапкою, а синтаксичний аналіз цього речення вказує на те, що головна граматична основа речення “наступила смерть ОСОБА_10 » виражає результат описаних на початку речення тілесних ушкоджень. Тобто, при прочитанні всіх тілесних ушкоджень, а потім останнього речення, читач приходить до єдиного можливого висновку, що смерть потерпілого наступила від прямих переломів ребер.
В той же час, обвинувальний акт далі містить відомості про те, що смерть настала від травм голови, а перелом ребер відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Вказані протиріччя в обвинувальному акті унеможливлюють розуміння обвинуваченими суту обвинувачення, про що ними і заявлено в клопотанні про повернення обвинувального акта. Суд погоджується, що вказані протиріччя важко пояснити при роз?ясненні суті обвинувачення, що свідчить про неконкретизованість висунутого обвинувачення.
Наявність вказаного недоліку очевидно порушує право на захист обвинувачених виходячи описаних вище норм права та практики ЕСПЛ.
З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засади змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, прокурору Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 17, 55, 291, 314, 372, 376 КПК України, суд
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041650000871 відносно ОСОБА_5 і ОСОБА_6 обвинувачених у вчиненні злочину передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України повернути прокурору Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_11 для усунення недоліків викладених в ухвалі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом семи діб з дня проголошення ухвали суду.
Повний текст ухвали буде оголошено 02.07.2025 о 16:00 годині.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3