Постанова від 01.07.2025 по справі 420/4619/25

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/4619/25

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.,

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі № 420/4619/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 594 479 грн. 85 коп., -

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2025 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з адміністративним позовом у якому просило:

- стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості:

по адміністративним штрафам та іншим санкціям - 8 120 грн. 00 коп. на бюджетний рахунок UА518999980313050106000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/21081103;

по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 541 281 грн. 40 коп. на бюджетний рахунок UА838999980333109341000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/11010500;

по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 45 078 грн. 45 коп. на бюджетний рахунок UА938999980313050137000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/11011001.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є платником податків та перебуває на обліку у позивача. Відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ККП), загальна податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить - 594 479,85 грн. У зв'язку із непогашенням податкового боргу відповідачем позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідач не скористався своїм правом для подання відзиву на позовну заяву, належним чином та своєчасно сповіщений про розгляд вказаної справи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 31.03.2025 у справі № 420/4619/25 адміністративний позов задовольнив.

Стягнув з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суму заборгованості:

- по адміністративним штрафам та іншим санкціям - 8 120 грн. 00 коп. на бюджетний рахунок UА518999980313050106000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/21081103;

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 541 281 грн. 40 коп. на бюджетний рахунок UА838999980333109341000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/11010500;

- по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 45 078 грн. 45 коп. на бюджетний рахунок UА938999980313050137000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Одеська міська ТГ/11011001.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не дослідив правомірність податкових повідомлень-рішень які стали підставою для звернення позивача з позовом про стягнення податкового боргу;

- суд першої інстанції не врахував, що відповідач довгий період часу не проживає за місцем реєстрації, не мав доступу до кореспонденції за адресою реєстрації.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є платником податків та перебуває на обліку у позивача.

Відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ККП), загальна податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить - 594 479,85 грн.

Заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУДФС-РАЙ) виникла в результаті:

- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №41035/15- 32-24-06-20 від 25.09.2024 в сумі 7 100 грн. 00 коп.;

- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №41017/15- 32-24-06-20 від 25.09.2024 в сумі 1 020 грн. 00 коп.;

Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла в результаті:

- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №41034/15- 32-24-06-20 від 25.09.2024 року в сумі 340 грн. 00 коп.

- нарахування по податковому повідомленню-рішенню №41039/15-32-24-06-20 від 25.09.2024 в сумі 432 753 грн. 12 коп.

- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №41039/15- 32-24-06-20 від 25.09.2024 в сумі 108 188 грн. 28 коп.

Заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла в результаті:

- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №41037/15- 32-24-06-20 від 25.09.2024 в сумі 9 015 грн. 69 коп.

- нарахування по податковому повідомленню-рішенню №41037/15-32-24-06-20 від в сумі 36 062 грн. 76 коп.

У зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ф» № 0112003-1305-1532 від 21.11.2024, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача: 65023, м. Одеса, вул. Кіри Муратової, 7 (а.с.12). Конверт із вказаним вкладенням повернувся на адресу позивача: за закінченням терміну зберігання, про що складена довідка від 25.12.2024.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на день розгляду справи відповідач не надав суду докази погашення податкової заборгованості.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).

Згідно із п. п. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положеннями статті 15.1 -15.2 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до ст.16.1.4 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 87.9. ст. 89 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, орган державної Податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Пунктами 45.1, 45.2. статті 45 ПК України визначено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Податковою адресою платника податків - електронного резидента (е-резидента) визнається електронна адреса, зазначена такою особою у заяві про набуття статусу електронного резидента (е-резидента).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Варто зазначити, що Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У вказаній постанові Суд також зазначив, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ККП), загальна податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить - 594 479,85 грн.

Заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУДФС-РАЙ) виникла в результаті:

- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №41035/15- 32-24-06-20 від 25.09.2024 в сумі 7 100 грн. 00 коп.;

- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №41017/15- 32-24-06-20 від 25.09.2024 в сумі 1 020 грн. 00 коп.;

Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла в результаті:

- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №41034/15- 32-24-06-20 від 25.09.2024 року в сумі 340 грн. 00 коп.

- нарахування по податковому повідомленню-рішенню №41039/15-32-24-06-20 від 25.09.2024 в сумі 432 753 грн. 12 коп.

- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №41039/15- 32-24-06-20 від 25.09.2024 в сумі 108 188 грн. 28 коп.

Заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла в результаті:

- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №41037/15- 32-24-06-20 від 25.09.2024 в сумі 9 015 грн. 69 коп.

- нарахування по податковому повідомленню-рішенню №41037/15-32-24-06-20 від в сумі 36 062 грн. 76 коп.

У зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ф» № 0112003-1305-1532 від 21.11.2024, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача: 65023, м. Одеса, вул. Кіри Муратової (Льва Толстого), 7 (а.с.12).

Конверт із вказаним вкладенням повернувся на адресу позивача: за закінченням терміну зберігання, про що складена довідка від 25.12.2024.

Вказана адреса, як зареєстроване місце проживання, зазначена ОСОБА_1 і у апеляційній скарзі.

Доказів повідомлення відповідачем податковий орган про іншу податкову адресу матеріали справи не містять.

Пункт 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України передбачає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із п. 56.17 ст. 56 вказаного Кодексу процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів оскарження та скасування у судовому порядку податкових повідомлень-рішень, які стали підставою для виникнення податкового боргу згідно з податковою вимогою форми «Ф» № 0112003-1305-1532 від 21.11.2024.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 та п. п. 95.3 ст. 95 ПУ України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Разом з тим, відповідних належних доказів на підтвердження сплати відповідачем, визначеної вказаною податковою вимогою суми податкового боргу, чи її оскарження, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано.

У зв'язку з несплатою суми узгодженого грошового зобов'язання - заборгованості, що підтверджується матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

У підсумку, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

Оцінка податкового правопорушення, встановленого за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16 , 03.02.2022 № 560/4343/19.

У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.

Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.07.2022 у справі № 160/7345/20, 03.02.2022 № 560/4343/19.

Відтак, колегія суддів зазначає, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надсилались контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою відповідача та вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, а тому сума заявленого до стягнення боргу є узгодженою та може бути стягнута в судовому порядку.

Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001)

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі № 420/4619/25 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик

Попередній документ
128579136
Наступний документ
128579138
Інформація про рішення:
№ рішення: 128579137
№ справи: 420/4619/25
Дата рішення: 01.07.2025
Дата публікації: 04.07.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (06.11.2025)
Дата надходження: 13.02.2025
Предмет позову: про стягнення суми податкового боргу
Розклад засідань:
01.07.2025 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ШЛЯХТИЦЬКИЙ О І
суддя-доповідач:
БОЙКО О Я
ШЛЯХТИЦЬКИЙ О І
відповідач (боржник):
Істратов Дмитро Олексійович
за участю:
Ханділян Г.В.
позивач (заявник):
Головне управління ДПС в Одеській області
представник позивача:
Самборська Ольга Сергіївна
секретар судового засідання:
Афанасенко Ю.М.
суддя-учасник колегії:
СЕМЕНЮК Г В
ФЕДУСИК А Г