П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 липня 2025 р. Категорія: 111010000м. ОдесаСправа № 420/39151/24
Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністью “ТРАНСШИП-ТРАКС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зареєструвати податкову накладну, -
встановиВ:
Рішенням суду від 21.02.2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСШИП-ТРАКС» було задоволено у повному обсязі, а саме, суд вирішив: - визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11815051/44395867 від 24.09.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 345 від 22.09.2023 року; - зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю “ТРАНСШИП-ТРАКС» податкову накладну № 345 від 22.09.2023 року датою її фактичного подання на реєстрацію; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСШИП-ТРАКС» (Комплекс будівель та споруд №13, територіальна громада Татарбунарська, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 68120, код ЄДРПОУ 44395867) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.
26.02.2025 року на адресу суду надійшла заява представника позивача, в якому останній просить ухвалити додаткове судове рішення у справі № 420/39151/24, яким вирішити питання щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 гривень.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року заяву задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСШИП-ТРАКС» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. У задоволені решти вимог заяви - відмовлено.
Не погодившись з додаткове рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи заяву частково, суд першої інстанції не врахував, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
У відповідності з ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно матеріалів справи, зазначаючи в заяві від 26.02.2025 року розмір судових витрат, представник позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу визначив у розмірі 7 000, 00 грн.
На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача були надані наступні докази (у копіях):
- договір про надання правової допомоги від 15.05.2023 р.;
- додаток № 132 від 18.11.2024 р. до договору про надання правової допомоги, яким сторони погодили порядок та розмір оплати наданої адвокатом правничої допомоги. Так, відповідно до пункту 1 додатку, з метою захисту прав та законних інтересів Клієнта, порушених рішенням органу Державної податкової служби України про відмову в реєстрації податкової накладної Клієнта № 345 від 22.09.2023 року на загальну суму з урахуванням ПДВ - 342 588,62 гривень в Єдиному реєстрі податкових накладних, Адвокат, на умовах і в порядку, що визначені Договором, зобов'язується здійснити складення заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань та інших потрібних документів правового характеру; представництво інтересів Клієнта у відповідному адміністративному суді першої інстанції під час здійснення адміністративного судочинства у справі за позовною заявою Клієнта до належного(их) відповідача(ів); інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом та пов'язані із зазначеним спором, а Клієнт зобов'язується оплатити правову допомогу та відшкодувати витрати, пов'язані з виконанням цього Додатку до Договору. Пунктом 2 даного додатку визначено, за надання Адвокатом правової допомоги за цим Додатком до Договору Сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) у розмірі 7 000,00 (сім тисяч) гривень, та відшкодувати Адвокату понесені витрати, пов'язані та необхідні для виконання правової допомоги за цим Додатком до Договору. Гонорар сплачується Адвокату у повному розмірі протягом трьох днів з дати ухвалення судом першої інстанції судового рішення по справі;
- рахунок адвоката № 25 від 24.02.2025 р.;
- платіжна інструкція № 4450 від 26.02.2025 р.;
- акту здачі-приймання від 24.02.2025 р.;
- деталізація щодо правової допомоги за Додатком № 132 від 18.11.2024 р. до Договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 року.
Відповідно акту здачі-приймання від 24.02.2025 року Адвокат та ТОВ “ТРАНСШИП-ТРАКС» склали цей акт про те, що Адвокат належним чином надав і передав, а Клієнт прийняв правничу допомогу, предмет якої визначений у п. 1 Додатку № 132 від 18.11.2024 р. до Договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 р. Загальний розмір гонорару Адвокату за цим актом за надання правової допомоги становить 7 000,00 (сім тисяч) гривень.
Згідно з деталізацією щодо правової допомоги за Додатком № 132 від 18.11.2024 р. до Договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 року, адвокат вчинив такі дії по справі:
- робота над позовною заявою про визнання недійсним рішення про відмову в реєстрації ПН № 345 та зобов'язання вчинити певні дії;
- робота над позовною заявою про визнання недійсним рішення про відмову в реєстрації ПН № 345 та зобов'язання вчинити певні дії;
- робота над позовною заявою про визнання недійсним рішення про відмову в реєстрації ПН № 345 та зобов'язання вчинити певні дії;
- робота над позовною заявою, її оформлення та подання сторонам і суду через підсистему "Електронний суд";
- ознайомлення з відзивом на позов. Робота над відповіддю на відзив, її оформлення та подання сторонам і суду через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 КАС України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Суд зазначає, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення “гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Відповідно ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.
Так, зі змісту заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу у цій справі представником позивача оцінено у 7000,00 грн.
Досліджуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх обґрунтованості та пропорційності, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2020 у справі № 360/3764/18, за якою при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, аналізуючи документи надані представником позивача на підтвердження витрат на правничу (правову) допомогу, враховуючи категорію та складність справи, ціну та предмет позову, з огляду на розгляд справи без проведення судових засідань, а також наявність сталої судової практики щодо спорів з даним предметом позову, суд вважає справедливим, розумним та співмірним розміром професійної правової допомоги, яка підлягає стягненню на користь позивача - 4 000, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області, у складі якого утворено Комісію, що прийняла оскаржуване рішення, яке судом визнано протиправним та скасовано.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року по справі № 420/39151/24, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький