01 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28937/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 р. (суддя Ільков В.В) в адміністративній справі №160/28937/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Дніпровської митниці, про визнання протиправними та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000221/1 від 30 травня 2024 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про документальне підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту, протиправне коригування митної вартості і відмови в прийнятті митної декларації.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ТОВ "Омега" задоволено.
У поданій апеляційній скарзі, Дніпровська митниця просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Омега".
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що надані позивачем для митного оформлення товару документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
В поданому представником ТОВ "Омега" письмовому відзиві на апеляційну скаргу вказано про необхідність залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відзив обгрунтовано доводами, які аналогічні тим, що вказані в позовній заяві.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Омега" подало до Дніпровської митниці митну декларацію №24UA110130012248U3 від 28 травня 2024 р., в якій була заявлена вартість товару за ціною Контракту.
До декларації додано: контракт №010716 від 01 липня 2016 р. та додаткову угоду №6; специфікацію №142 від 29 березня 2024 р.; комерційний інвойс №B24LE01013-3 від 29 березня 2024 р.; пакувальний лист від 29 березня 2024 р.; договір перевезення № 0806-T/20 від 07 вересня 2020 р.; рахунок №038273 від 20 травня 2024 р.; рахунок №038273 від 20
травня 2024 р.; рахунок №558 від 21 травня 2024 р.; заявку на перевезення №GOL-2Е/2024 від 25 березня 2024 р.; заявку на перевезення №UKM-1Е/2024 від 15 травня 2024 р.; рахунок від 08 квітня 2024 р. №2023/16-СВ/016; страховий сертифікат від 08 квітня 2024 р. №2023/16-СВ/016; коносамент UTRUST24031711 від 04 квітня 2024 р.; ЦМР 1705-1 від 17 травня 2024р; сертифікат якості та додаток до нього від 29 березня 2024 р.; сертифікат про походження товару 24C3302A1777/00112 від 29 березня 2024 р.; супровідний документ 24PL322080NS6PBX96 від 20 травня 2024 р.
Під час здійснення митного контролю встановлено наступне: за митною декларацією №24UA110130012248U3 товари постачаються на підставі Контракту, укладеного між TOB «Омега» та компанією «NingboMultiChannelCo., Ltd». (Китай). До митного оформлення постановлений за даним Контрактом товар заявлено TOB «Гіперіон Д»; документи, що підтверджують формування ціни до митного оформлення не надано; не надано в повному обсязі документів, що підтверджують транспортні витрати та вартість страхування.
Дніпровською митницею прийнято рішення №UA110130/2024/000221/1 від 30 травня 2024 р. про коригування митної вартості товару.
Суд першої інстанції за результатами розгляду адміністративного позову дійшов висновку про протиправність вищевказаного рішення та наявність підстав для його скасування.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
За приписами частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Верховний Суд при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості вказав на те, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару (справа № 280/1824/19).
Щодо того, що TOB «Гіперіон Д» подано митну декларацію для оформлення постановленого товару за Контрактом, укладеним між TOB «Омега» та компанією «NingboMultiChannelCo., Ltd». (Китай) слід зазначити, що це не впливає на митну вартість товару.
Декларантом подано документи, які місять дані, підтверджуючі вартість товару, а саме: контракт №010716 від 01 липня 2016 р. та додаткову угоду №6; специфікацію №142 від 29 березня 2024 р.; комерційний інвойс №B24LE01013-3 від 29 березня 2024 р.; пакувальний лист від 29 березня 2024 р.; договір перевезення № 0806-T/20 від 07 вересня 2020 р.; рахунок №038273 від 20 травня 2024 р.; рахунок №038273 від 20 травня 2024 р.; рахунок №558 від 21 травня 2024 р.; заявку на перевезення №GOL-2Е/2024 від 25 березня 2024 р.; заявку на перевезення №UKM-1Е/2024 від 15 травня 2024 р.; рахунок від 08 квітня 2024 р. №2023/16-СВ/016; страховий сертифікат від 08 квітня 2024 р. №2023/16-СВ/016; коносамент UTRUST24031711 від 04 квітня 2024 р.; ЦМР 1705-1 від 17 травня 2024р; сертифікат якості та додаток до нього від 29 березня 2024 р.; сертифікат про походження товару 24C3302A1777/00112 від 29 березня 2024 р.; супровідний документ 24PL322080NS6PBX96 від 20 травня 2024 р.
При здійсненні коригування вартості заявленого позивачем товару, відповідач використав наявну в нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей товару за митними деклараціями.
Верховний Суд в постанові від 18 серпня 2021 р. у справі №160/4944/19 зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Дніпровською митницею не доведено обґрунтованості коригування митної вартості заявленого позивачем товару за даними інших митних декларацій.
Отже, судом першої інстанції зроблено вірний висновок щодо протиправності винесеного Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2024/000221/1 від 30 травня 2024 р. та наявності підстав для його скасування.
Викладене свідчить про відсутність підстав, передбачених статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України для скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 р. в адміністративній справі №160/28937/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 01 липня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш