01 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31368/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 р. (суддя Сліпець Н.Є.) в адміністративній справі №160/31368/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Державного підприємства "Інфоресур", про визнання протиправною відмови у внесенні змін до відомостей та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, Національного технічного університету “Дніпровська політехніка», Державного підприємства “Інфоресурс» у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 ; зобов'язати Міністерство освіти і науки України, Національний технічний університет “Дніпровська політехніка», Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство “ІНФОРЕСУРС» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту», а саме: в розділі “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ “Про освіту» - вказати “Так, не порушує».
В обґрунтування позовних вимог вказувалось на те, що у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 361234 зазначено, що позивач порушує послідовність здобуття освіти. Вважає видану довідку такою, що не відповідає вимогам закону та істотно порушує права позивача, оскільки він здобуває освіту в порядку, визначеному частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". На звернення позивача про внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ним черговості здобуття освіти, відповідачами було відмовлено, що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Міністерство освіти і науки України, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги що не вважається порушенням послідовності здобуття освіти у разі, якщо здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти, а попереднє навчання було за таким же рівнем, що й поточне навчання. Таким чином вважаємо що Міністерство діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також, на думку скаржника, суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо зобов'язання Міністерство освіти і науки України внести зміни до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо позивача. На Міністерство освіти і науки України покладено організаційні та контролюючі функції ведення ЄДЕБО, а на державне підприємство "Інфоресурс" - технічні функції, а тому відповідачі у спірних правовідносинах не виконували та не можуть виконувати жодних владних управлінських функцій відносно позивача.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.09.2024 року ОСОБА_1 було сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти за №361234, в якій вказано, що на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, позивач порушує послідовність поточного здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту».
14.10.2024 представник позивача звернувся до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «Інфоресурс» та 29.10.2024 до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» з заявою про внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти та просив внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту», а саме: в розділі “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 ЗУ “Про освіту» - вказати “ТАК, не порушує».
За результатом розгляду цієї заяви Державне підприємство “Інфоресурс» листом від 15.10.2024 за №01-13/3474 повідомило, що внесення до ЕДЕБО змін стосовно інформації про особу, на підставі якої визначається порушення чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, не відноситься до компетенції Підприємства, а формування довідки здійснюється за певним алгоритмом, визначеним Міністерством освіти і науки України, який описано в його листі від 03.06.2024 №1/9758-24.
На звернення позивача Міністерство освіти і науки України підготувало відповідь у листі від 21.10.2024 №3/7677-24, яким вказало на неможливість внесення відповідних змін до системи ЄДЕБО з огляду на те, що повторне зарахування на навчання на такий же самий освітній рівень означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, що в термінах визначення послідовності здобуття освіти свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 (03.01.2000) у 2015 році був зарахований до відокремленого структурного підрозділу «Павлоградський фаховий коледж Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за освітнім кваліфікаційним ступенем молодший спеціаліст за спеціальністю 5.05030103 «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв», завершено навчання 30.06.2019. У 2019 році був зарахований до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», відраховано 20.08.2020. У 2024 році був зарахований до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 184 «Гірництво». Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено “Ні, порушує». А також зазначило, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
На звернення позивача Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» листом від 04.11.2024 №17-17/27/2 повідомило, що формування довідки про здобувача освіти ( відповідно до додатку ( Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період) здійснюється на підставі даних, внесених до ЄДЕБО, згідно з алгоритмом, визначеним Міністерством освіти і науки України. НТУ «Дніпровська політехніка» жодним чином не випливає на зміст сформованого автоматично вищевказаного документа.
Не погоджуючись із діями відповідачів щодо внесення в Єдину державну електронну базу з питань освіти відомостей щодо порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що інформація, зазначена у довідці про здобувача освіти ОСОБА_1 за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 20.09.2024 №361234 про порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту» не відповідає фактичним обставинам справи.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Скаржник стверджує, що висновки суду першої інстанції щодо послідовного здобуття позивачем освіти не відповідають нормам матеріального права.
Колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту» (Закон№ 2145-VIII) рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Частиною 2 статті 10 цього ж Закону передбачено наступні рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно з частинами 1-3 статті 40 цього ж Закону після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Аналіз наведених норм Закону № 2745-VIII дозволяє колегії суддів дійти висновку, що підтвердженням здобуття відповідного рівня освіти підтверджується дипломом - тобто документом про освіту.
За обставинами справи, після отримання диплома молодшого спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданого Павлоградським коледжем Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" 30.06.2019, позивач в період з 01.09.2019 по 05.09.2020 здобував освіту за наступним рівнем освіти у Національному технічному університеті "Дніпровська політехніка" . У зв'язку із відрахуванням з університету позивач вважається таким, що не отримав освіту за кваліфікаційним рівнем «бакалавр». З 01.09.2024 позивач проходить навчання в Національному технічному університеті "Дніпровська політехніка" здобуваючи освітній рівень "бакалавр".
Отже, висновок суду першої інстанції про дотримання позивачем послідовності здобуття освіти відповідає обставинам справи та правильному застосуванні норм матеріального права.
Доводи скаржника про невиконання у спірних правовідносинах владних управлінських функцій колегія суддів вважає неспроможними, оскільки згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого МОН України від 08 червня 2018 р. № 620, Міністерство освіти і науки України є розпорядником Єдиної державної електронної база з питань освіти, тобто виконавцем функцій, покладених на нього державою.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 р. в адміністративній справі №160/31368/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 01 липня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник