печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9719/25-ц
пр. № 2-5320/25
24 червня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Литвинової І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Когут Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Позиція сторін у справі.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 014-RQ-82-79529517 від 25 лютого 2021 року у сумі 61 313, 81 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 400, 00 грн, судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 підписав та подав до АТ «Райффайзен Банк Аваль» заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-79529517, відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 62 434, 96 грн, які останній зобов'язався повернути та сплатити проценти за його користування. Всупереч умовам кредитного договору, позичальник припинив погашати кредитну заборгованість та сплачувати проценти за користування кредитом, згідно з умовами договору. Після відступлення позивачеві права грошової вимоги до відповідача, позичальник не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок нового - ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС».
На електронну поштову скриньку суду 19 березня 2025 року надійшов лист, автором якого вказаний ОСОБА_2 , проте не підписаний електронним цифровим підписом, тому суд не має підстав враховувати його зміст як позицію відповідача щодо позову.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
27 лютого 2025 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано 04 березня 2025 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
17 березня 2025 року судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру з інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача фізичної особи.
18 березня 2025 року ухвалою судді у справі відкрито провадження у справі, для розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом.
24 червня 2025 року представник позивача подав через Електронний суд заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримує і не заперечує проти розгляду заочного розгляду справи.
Враховуючи завчасно подану заяву представника позивача про розгляд справи у його відсутність, він не з'явився у судове засідання.
Відповідач не з'явився у судове засідання, повідомлявся належним чином за адресою задекларованого / зареєстрованого місця проживання, проте судова кореспонденція повернулася до відправника за закінчення терміну зберігання. Заяви по суті або з процесуальних питань не надходили до суду.
За пунктом 2 частини сьомої ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Таким чином, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд цієї справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення у справі рішення та задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
25 лютого 2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та клієнтом ОСОБА_1 укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-7952951, відповідно до якого банк відкриває поточний рахунок «для виплат» у гривні на ім'я клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Поточний рахунок призначений для зарахування коштів Кредиту згідно цієї заяви-договору, а також внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту. Договір підписано за допомогою Електронного підпису клієнта (п.п. 1.1. договору).
Відповідно до умов кредитного договору, з дати надання кредиту, банк зобов'язаний надати клієнту кредит у сумі 62 434, 96 грн, а клієнт зобов'язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування (п.п. 1.2. договору).
Мета кредиту, є придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника у розмірі 60 000, 00 грн: оплата клієнтом страхового платежу у розмірі 2 434,96 грн на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА ЖИТТЯ» (п.п. 1.2..1.1 і 1.2.1.2 договору).
Строк кредиту становить 48 місяці, з 25 лютого 2021 року по визначеному графіком дату останнього щомісячного ануїтетного платежу (п.п. 1.2.2. договору).
Проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована та становить 39, 90% річних (п.п. 1.2.3. договору).
Дата сплати щомісячного ануїтетного платежу - 25 числа кожного календарного місяця, відповідно до графіка (п. 1.2.4. договору).
Факт надання банком позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов кредитного договору № 014-RO-82-79529517 від 25 лютого 2021 року підтверджується копією виписки по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом.
Таким чином, банк виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором.
Відповідно до умов кредитного договору, проценти сплачуються Клієнтом у визначену графіком дату у складі щомісячного ануїтетного платежу, вказаного у графіку, і розраховуються виходячи з процентної ставки, передбаченої підпунктом 1.2.3. пункту 1.2. заяви-договору. Проценти нараховуються щомісячно на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (включно) або з наступного за днем надання кредиту операційного дня (у разі надання кредиту після закінчення операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (п.п. 2.1. Договору).
Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, з наступного за місяцем надання кредиту, у визначеному підпунктом 1.2.4. пункту 1.2. заяви-договору дату. Якщо дата сплати ануїтетного платежу не є робочим днем, ануїтетний платіж має бути сплачений клієнтом не пізніше останнього робочого дня, що передує даті сплаті ануїтетного платежу (п.п. 2.3. Договору).
20 грудня 2022 року АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-57-F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до п. 2.4 договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор замінює первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває право грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній.
Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2-57-F від 20 грудня 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» набуло право грошової вимоги за низкою кредитних договорів, у тому числі і за кредитним договором № 014-RQ-82-79529517 від 25 лютого 2021 року, укладеного позичальником та АТ «Райффайзен Банк», сума заборгованості за яким, становить 61 313, 81 грн: сума заборгованості за кредитом - 53 502, 09 грн, сума заборгованості за процентами - 7 811, 72 грн.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до частини першої ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини першої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При укладанні договору сторони керувались частиною першою ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (частина перша ст. 530 ЦК України).
Частиною першою ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. А згідно з частиною третьою цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Тіло кредиту - це сума, яку позичальник фактично отримує на руки, і до складу якої входить тільки основний борг. Прострочене тіло кредиту є сумою яку позичальник не повернув.
Таким чином, суд погоджується з тим, що позивачем обґрунтовано зазначено про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованість за тілом кредиту та процентами на загальну суму у розмірі 61 313, 81 грн.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі пропорційно до задоволеної частини позову - 3 028, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 24, 55, 61, 129-1 Конституції України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39508708, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, м. Київ, 04053) заборгованість за кредитним договором № 014-RQ-82-79529517 від 25 лютого 2021 року у сумі 61 313, 81 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 400, 00 грн, судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І. В. Литвинова