ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 липня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/584/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д»
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2025 (суддя Г.Є. Смелянець, м.Одеса, повне рішення складено 24.04.2025)
у справі №916/584/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д»
про стягнення 78362,23 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» 78362,23 грн, з яких: заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 76349,36 грн, 3% річних в розмірі 407,64 грн та інфляційні нарахування в розмірі 1605,23 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №01-8707-УП від 03.01.2020 щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.04.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» задоволено частково. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 76349,36 грн, 3% річних в розмірі 401,76 грн, інфляційні нарахування в розмірі 1605,23 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,22 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено..
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних доказів, які б спростовували наявність його заборгованості за спожиту електричну енергію у визначеному позивачем розмірі, водночас вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача основного боргу та нарахованих на нього компенсаційних нарахувань (3% річних та інфляційних втрат).
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, місцевий господарський суд встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних невірно визначено початок прострочення оплати електричної енергії, спожитої у серпні 2024 року. За розрахунком суду, з відповідача слід стягнути 3% річних у сумі 401,76 грн, що зумовило часткове задоволення позовних вимог в цій частині.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2025 у справі №916/584/25 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
-надані позивачем рахунки не є доказами наявності заборгованості відповідача у зв'язку з непідтвердженням факту постачання електричної енергії, так як відсутні акти прийому-передачі електричної енергії, а також відсутні докази підписання сторонами актів прийому-передачі електричної енергії;
-звірка показників споживання відповідачем електричної енергії не проведена, акт звірки не складений та не наданий колективному побутовому споживачеві, показники обсягу електричної енергії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» зазначено невірно та вони не відповідають дійсності;
-копія довідки від Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» щодо обсягів споживання відповідачем електричної енергії, яка, на думку позивача, підтверджує заборгованість відповідача, в матеріалах справи відсутня;
-нарахування та стягнення позивачем з відповідача інфляційних втрат та 3% річних не передбачено під час дії воєнного стану;
-господарський суд проігнорував порушення позивачем положень статей 165 та 166 Господарського процесуального кодексу України при зверненні із відповіддю на відзив.
Позиція позивача щодо апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» у відзиві на апеляційну скаргу просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Зокрема, позивач зазначив, що нормами чинного законодавства у сфері електроенергетики, а саме, пунктами 4.3., 4.12., 4.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312 (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії), та Кодексом комерційного обліку електричної енергії визначено, що саме довідкова інформація щодо обсягу спожитої електричної енергії оператора системи розподілу є належним та допустимим доказом у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджує фактичну кількість спожитої електричної енергії Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д», при цьому жодних доказів на спростування інформації, викладеної у відповідній довідці щодо обсягу споживання електричної енергії об'єктом відповідача у спірний період, відповідачем не надано.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга зареєстрована судом 13.05.2025 за вх.№2004/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» на рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2025 у справі №916/584/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/584/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
23.05.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» на рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2025 у справі №916/584/25.
Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи; апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову у даній справі, що становить 78362,23 грн і є меншим ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, перегляд оскаржуваного рішення за апеляційною скаргою вказаною ухвалою від 28.05.2025 постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Також вказаною ухвалою від 28.05.2025 встановлено позивачу строк до 11.06.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.
11.06.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2004/25/Д1 від 11.06.2025).
В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи
14.06.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №429 про видачу, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» ліцензії з постачання електричної енергії.
26.10.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функцій з універсальної послуги на закріпленій території». Згідно додатку до вказаної постанови Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» є постачальником універсальної послуги на території Одеської області.
03.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (постачальником) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» (споживачем) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №01-8707-УП (надалі - договір), який є публічним договором приєднання та згідно із яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 2.2. договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Згідно з пунктом 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.
Пунктом 5.5. договору передбачено, що ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов'язкова для сторін з дати її введення в дію.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (пункт 5.10. договору).
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору (пункт 6.2. договору).
Пунктом 13.1. договору визначено, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.
Відповідно до пункту 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони прийшли до взаємної згоди, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2019.
Додатком 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №01-8707-УП від 03.01.2020 є заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. У пункті 5 персоніфікованих даних споживача заяви-приєднання встановлено, що найменування оператора системи, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії - Акціонерне товариство «Одесаобленерго».
Додатком 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №01-8707-УП від 03.01.2020 є комерційна пропозиція №1-УП.
Відповідно до пункту 2 комерційної пропозиції обсяги спожитої електричної енергії визначаються оператором за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Для колективного побутового споживача розрахунковим вважається період з 23 числа розрахункового періоду до такого ж числа наступного місяця. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.
У пункті 3 комерційної пропозиції визначено термін надання рахунку за спожиту електроенергію та термін його оплати, а саме:
-індивідуальний побутовий споживач: споживач здійснює оплату за спожиту електроенергію протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника; споживач має право здійснювати попередню оплату;
-колективний побутовий споживач: споживач здійснює повну оплату вартості фактично спожитого обсягу електроенергії за розрахунковий період (місяць) на підставі виписаного рахунку постачальника у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, грошовими коштами на рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
Додатком 5 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №01-8707-УП від 03.01.2020 є відомості про розрахункові засоби обліку активної електричної енергії споживача із наступними ЕІС-кодами: 1)62Z0711259960739, 2)62Z5196008418741.
Додатковою угодою від 27.03.2023 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №01-8707-УП від 03.01.2020 сторони доповнили договір умовами щодо електронного документообігу через використання інтернет - сервісу (особистий кабінет), розміщеного на сайті постачальника.
Відповідно до пунктів 1, 2 додаткової угоди споживач ознайомлений та погоджується з умовами користування особистим кабінетом, що викладені в інструкції, розміщеній в особистому кабінеті.
Користування особистим кабінетом дає можливість споживачу формувати і переглядати рахунки на оплату послуг з постачання електроенергії, акти приймання-передавання товарної продукції, інші документи, що готові до друку, переглядати інформацію по платежам, які здійснені споживачем, встановлені обсяги очікуваного споживання (постачання) електричної енергії, розшифровки по нарахуваннях, тарифах та іншій інформації по особовому рахунку, надсилати постачальнику та отримувати від постачальника заяви, запити, повідомлення, попередження, відповіді та інші документи.
Згідно з пунктом 5 додаткової угоди документи вважаються отриманими споживачем з дати та часу їх надсилання на електронну пошту споживача, зазначену в пункті 14 цієї додаткової угоди.
З наявної в матеріалах справи довідки оператора системи розподілу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» «Щодо надання інформації» вбачаються обсяги розподілення електроенергії у розрахунковому періоді січень - жовтень 2024 року по о/р №8707 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д», а саме: січень 2024 року - 13777 кВт*год; лютий 2024 року - 9468 кВт*год; березень 2024 року - 4320 кВт*год; квітень 2024 року - 0 кВт*год; травень 2024 року - 704 кВт*год; червень 2024 року - 0 кВт*год; липень 2024 року - 0 кВт*год; серпень 2024 року - 1661 кВт*год; вересень 2024 року - 1215 кВт*год; жовтень 2024 року - 4524 кВт*год. Всього нараховано 35669 кВт*год.
На підставі зазначених даних позивач виставив відповідачу на оплату відповідні рахунки за спожиту електричну енергію за січень - жовтень 2024 року на суму 106598,16грн, а саме:
-рахунок №01-8707-ПУП/1 від 05.02.2024 за січень 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 13777 кВт*год;
-рахунок №01-8707-ПУП/1 від 04.03.2024 за лютий 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 9468 кВт*год;
-рахунок №01-8707-ПУП/1 від 02.04.2024 за березень 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 4320 кВт*год;
-рахунок №01-8707-ПУП/1 від 03.06.2024 за травень 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 704 кВт*год;
-рахунок №01-8707-ПУП/1 від 14.08.2024 за серпень 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 1661 кВт*год;
-рахунок №01-8707-ПУП/1 від 11.09.2024 за вересень 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 1215 кВт*год;
-рахунок №01-8707-ПУП/1 від 24.10.2024 за жовтень 2024 року, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 4524 кВт*год.
Рахунки за січень-травень 2024 року направлені відповідачу на електронну адресу останнього, про що свідчить наявна у справі паперова копія електронного доказу за 31.12.2024.
Рахунок за серпень 2024 року направлений відповідачу 15.08.2024 та вручений останньому 01.09.2024, про що свідчать наявні у справі супровідний лист від 14.08.2024, список відправлень, фіскальний чек та відомості щодо перевірки статусу відстеження за №0600953113810.
Рахунок за вересень 2024 року направлений відповідачу 11.09.2024 та вручений останньому 18.09.2024, про що свідчать наявні у справі супровідний лист від 11.09.2024, список відправлень, фіскальний чек та відомості щодо перевірки статусу відстеження за №0600961327188.
Рахунок за жовтень 2024 року направлений відповідачу 28.10.2024 та вручений останньому 04.11.2024, про що свідчать наявні у справі супровідний лист від 24.10.2024, список відправлень, фіскальний чек та відомості щодо перевірки статусу відстеження за №0600977305311.
В свою чергу, відповідач здійснив часткову оплату виставлених позивачем рахунків в сумі 30248,80 грн, про що свідчать виписки по рахунку позивача та надані відповідачем платіжні інструкції №943 від 10.05.2024 на суму 20000,00 грн, №1027 від 26.11.2024 на суму 5000,00 грн, №998 від 19.09.2024 на суму 5248,80 грн.
У матеріалах справи також містяться такі докази:
-лист №16/24 від 20.02.2024 відповідача на адресу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», в якому відповідач просив надати повний розрахунок обсягів електричної енергії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» за грудень 2023 року та за січень 2024 року з показниками побутових споживачів, дати зняття показників та інше;
-лист від 14.03.2024 №22/24 відповідача на адресу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» та позивача;
-лист №24/24 від 14.03.2024 відповідача на адресу Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг;
-відповідь Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, в якій повідомлено, що згідно з вимогами Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, оператор системи розподілу (далі - ОСР) Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» має здійснити контрольний огляд засобів комерційного обліку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: вул. Академіка Вільямса, буд. 59Д, м.Одеса, а також засобів комерційного обліку інших споживачів, які послідовно підключені після засобів обліку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (за наявності), та провести звірку обсягів спожитої електричної енергії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за спірний період відповідно до фактичних показів засобів комерційного обліку. За результатами звірки скласти акт звіряння обсягів спожитої у спірний період електричної енергії (за підписами сторін), один екземпляр якого надати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку. У разі необхідності, провести відповідні коригування нарахувань обсягу та передати оновлені дані Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» для здійснення коригування нарахувань вартості спожитої електричної енергії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. У разі отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» від ОСР оновлених даних про обсяги споживання електричної енергії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» має здійснити перерахунок вартості спожитої електричної енергії Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку відповідно до оновлених даних, отриманих від ОСР;
-лист №31/24 від 17.04.2024 відповідача на адресу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», в якому відповідач вимагав направити інспектора Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» для зняття контрольних показів лічильників побутових споживачів за адресою: м. Одеса, вулиця Євгена Чикаленка, будинок 59Д, та зробити реальний розрахунок обсягів спожитої електричної енергії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» за грудень 2023 року - березень 2024року;
-лист №35/24 від 18.04.2024 відповідача на адресу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», в якому відповідач просив поновити подачу електричної енергії на будинок відповідача;
-лист №36/24 від 18.04.2024 відповідача на адресу голови Одеської обласної військової адміністрації, в якому відповідач просив посприяти відновленню електропостачання;
-лист №19/04/24 від 19.04.2024 відповідача на адресу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», в якому відповідач просив провести звірку фактичних показників споживання, про що скласти відповідні акти звірок;
-лист від 22.04.2024 Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» на адресу КП ЕМ ЗО «Одесміськсвітло», в якому Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» просило провести відключення клієнта Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д»;
-лист №56/24 від 10.06.2024 відповідача на адресу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», в якому відповідач просив надати повний розрахунок обсягів споживання електричної енергії саме Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» загальнобудинкового споживання без поквартирного з грудня 2023 року по травень 2024 року включно; показники побутових споживачів; дати зняття показників; скласти акт звірки обсягів споживання електричної енергії саме Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д»;
-лист №76/24 від 02.12.2024 відповідача на адресу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», в якому відповідач просив надати повний розрахунок обсягів споживання електричної енергії саме Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» загальнобудинкового споживання та поквартирного з грудня 2023 року по грудень 2024 року включно;
-лист №5/25 від 16.01.2025 відповідача на адресу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», в якому відповідач просив надати повний розрахунок обсягів споживання електричної енергії саме Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» загальнобудинкового споживання та поквартирного з грудня 2023року по грудень 2024 року включно та скласти акт звірки обсягів споживання електричної енергії саме Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д»;
-таблиці із зазначенням показів лічильників індивідуальних споживачів.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» 78362,23 грн, з яких: заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 76349,36 грн, 3% річних в розмірі 407,64 грн та інфляційні нарахування в розмірі 1605,23 грн.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору у відповідності до законодавства (частина перша статті 180 Господарського кодексу України).
Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Пунктом 3.1.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (абзац тринадцятий пункту 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії).
За умовами частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Укладаючи договір, сторони останнього мають право очікувати на те, що все, що обумовлено укладеним між ними правочином, буде виконано контрагентом зацікавленої сторони. Зазначене випливає з норми статті 629 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а також відповідає загальноприйнятому принципу pacta sunt servanda.
Отже, укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є належною підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов'язання відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальності «Одеська обласна енергопостачальна компанія» виконало свої зобов'язання щодо поставки відповідачу електричної енергії у період з січня по жовтень 2024 року в обсязі 35669 кВт*год за умовами укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що підтверджується, зокрема, довідкою Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», який виконує функції оператора системи розподілу на території Одеської області, про обсяги спожитої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» електричної енергії, загальна вартість якої склала 106598,16 грн.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
Колегія суддів вбачає, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» свої зобов'язання в частині оплати вартості електричної енергії, поставленої позивачем у період з січня по жовтень 2024 року, виконало не у повному обсязі, сплативши 30248,80 грн, про що свідчать виписки по рахунку позивача та надані відповідачем платіжні інструкції №943 від 10.05.2024 на суму 20000,00 грн, №1027 від 26.11.2024 на суму 5000,00 грн, №998 від 19.09.2024 на суму 5248,80 грн. Докази проведення відповідачем повної оплати вартості вказаної електричної енергії у матеріалах справи відсутні та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» до суду першої інстанції не подані.
Таким чином, враховуючи викладені вище норми права та умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, беручи до уваги неподання до суду першої інстанції доказів проведення повної оплати вартості електричної енергії, поставленої позивачем відповідачу на підставі вказаного договору у період з січня по жовтень 2024 року, що зумовлює наявність у останнього відповідного боргу, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Одеська обласна енергопостачальна компанія» 76349,36 грн основної заборгованості.
Доводи апелянта, які фактично зводяться до незгоди відповідача з обсягами спожитої електричної енергії Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» у спірний період, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 2.3.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії оператор системи розподілу (оператор системи передачі) надає послуги комерційного обліку споживачам, точки комерційного обліку яких улаштовані на території його ліцензованої діяльності, відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №311.
Пунктом 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Відповідно до пункту 4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
З огляду на вищенаведені положення норм чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що позивач не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків позивач не здійснює фіксацію (зняття) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії. Функції з обліку електричної енергії в даному випадку здійснює Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі».
Як вже було зазначено вище, на підтвердження обсягів спожитої відповідачем електричної енергії позивачем до матеріалів справи залучено довідку оператора системи розподілу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» «Щодо надання інформації» про обсяги розподілення електроенергії у розрахунковому періоді січень - жовтень 2024 року по о/р №8707 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» (а.с. 30 зворотна сторона), визначені обсяги відповідачем жодним чином не спростовано.
В свою чергу, жодних доказів, які б свідчили, що відповідач вчиняв будь-які дії щодо оскарження, як то передбачено пунктом 2.3.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, показів розрахункових засобів обсягів спожитої електричної енергії, в матеріалах справи не міститься.
Разом з цим, правомірність дій Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» не є предметом дослідження в рамках даного спору.
Наявне у справі листування не є доказом висловлення відповідачем своїх заперечень щодо показників лічильника, оскільки фактично у таких листах останній просив роз'яснити природу нарахувань.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про безпідставність ухилення відповідача від оплати вартості електричної енергії, переданої йому позивачем у період з січня по жовтень 2024 року.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що невиконання грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором є його порушенням у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні частини першої статті 612 цього Кодексу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Проценти, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних негативних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним узятих за договором зобов'язань.
Передбачене законом (статтею 625 Цивільного кодексу України) право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Врахувавши викладені приписи чинного законодавства та умови договору, а також невиконання відповідачем умов договору щодо оплати вартості спожитої електричної енергії у передбачений в договорі строк, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість та правомірність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат.
Судом першої інстанції встановлено арифметичну вірність розрахунку позивача інфляційних втрат в сумі 1605,23 грн за період з вересня 2024 року по січень 2025 року, водночас при перевірці здійсненого позивачем розрахунку 3% річних місцевим господарським судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок прострочення оплати електричної енергії, спожитої у серпні 2024 року, у зв'язку з чим судом виконано власний розрахунок 3% річних, за яким суд вважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 401,76 грн за період 07.09.2024 по 17.02.2025.
Оскільки жодних доводів стосовно неправильності проведеного судом першої інстанції розрахунку процентів річних та інфляційних втрат апеляційна скарга не містить, а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги при апеляційному перегляді справи, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в апеляційному порядку оскаржуване рішення в частині правильності розрахунків не переглядається.
При цьому твердження скаржника про те, що нарахування та стягнення позивачем з відповідача інфляційних втрат та 3% річних не передбачено під час дії воєнного стану з огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022, колегія відхиляє, враховуючи наступне.
Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (чинною на дату виникнення правовідносин) визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Водночас 30.12.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» та фактично знято мораторій, зокрема, на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням, яке проживає на територіях, на яких не ведуться бойові дії або які не знаходяться під тимчасовою окупацією.
Враховуючи набрання чинності 30.12.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405, нарахування 3% річних за період з 07.09.2024 по 17.02.2025 та інфляційних втрат з вересня 2024 року по січень 2025 року у даному випадку є обґрунтованим.
Безпідставними є і доводи апелянта про те, що місцевий господарський суд проігнорував порушення позивачем положень статей 165 та 166 Господарського процесуального кодексу України при зверненні із відповіддю на відзив, оскільки вказаним обставинам місцевим господарським судом було надано оцінку в оскаржуваному рішенні та правомірно встановлено помилковість відповідних тверджень відповідача.
Висновки суду апеляційної інстанції
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника не спростовують висновків Господарського суду Одеської області, а тому підстав для зміни чи скасування рішення суду від 24.04.2025 у справі №916/584/25 колегія суддів не вбачає, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284
Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59Д» залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2025 у справі №916/584/25 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 02.07.2025.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран