Справа № 592/18963/24
Провадження № 3/592/50/25
23 червня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков Ігор Геннадійович, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний матеріал у справі про порушення митних правил, направлений Сумською митницею ДФС стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Любомльський МВ УМВС, закордонний паспорт НОМЕР_2 , рнокпп НОМЕР_3 ,
за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України,
Згідно з протоколом про порушення митних правил №0158/80500/24 від 23.10.2024 року, вбачається, що громадянин України ОСОБА_1 ввіз транспортний засіб, а саме легковий автомобіль марки «OPEL FRONTERA» 1994 р.в., р/н. НОМЕР_4 (VIN): НОМЕР_5 на митну територію України 08.05.2022 через п/п «Ягодин» Волинської митниці у якості гуманітарної допомоги зі звільненням від сплати обов'язкових митних платежів, отримувачем якої є військова частина НОМЕР_6 ( АДРЕСА_2 ), розташована (зареєстрована) в зоні діяльності Сумської митниці.
З метою підтвердження або спростування факту отримання військовою частиною НОМЕР_6 , як кінцевим набувачем гуманітарної допомоги, легкового автомобіля марки «OPEL FRONTERA» 1994 р.в., р.н. НОМЕР_4 (VIN): НОМЕР_5 , Сумською митницею до військової частини НОМЕР_6 направлено відповідні запити (№ 7.24-3/7.24-20-01/8.2/5689, № 7.24-3/20-01/8.2/1842).
Відповідно до інформації наданої військовою частиною НОМЕР_6 , факт отриманню даною військовою частиною, як кінцевим набувачем гуманітарної допомоги, легкового автомобіля марки «OPEL FRONTERA» 1994 р.в., р.н. НОМЕР_4 (VIN): НОМЕР_5 , у якості гуманітарної допомоги, не підтверджено (лист в/ч НОМЕР_6 № 10).
З метою з'ясування обставин ввезення на митну територію України даного транспортного засобу Сумською митницею було направлено запит до Волинської митниці (№7.24-3/7.24-20/7.3/484) з проханням надати копії документів, на підставі яких даний транспортний засіб ввезено на територію Україну у якості гуманітарної допомоги.
На адресу Сумської митниці Волинською митницею було надано завірену копію Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, згідно якої 08.05.2022 року громадянином ОСОБА_1 здійснювалось декларування легкового автомобіля «OPEL FRONTERA» 1994 р.в., р/н. НОМЕР_4 (VIN): НОМЕР_5 , як гуманітарної допомоги під час ввезення його на територію України, та копію реєстраційного документа на даний транспортний засіб (лист Волинської митниці № 7.3-2/7.3-28-07/7.24/1869).
08.05.2022 року при ввезенні на територію України вищезазначеного транспортного засобу у якості гуманітарної допомоги громадянином ОСОБА_1 у графі 6 («Отримувач/Consignee») вищезазначеної Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою вказано «Військова частина НОМЕР_7 », у графі 7 «Фактичне місце призначення розвантаження вантажу/Place of unloading of goods» вказано «м. Київ», у п. 6 графи 9 «Вид допомоги/Type of assistance» вказано «SED52SUD2RV615456 OPEL FRONTERA», та додано до митної декларації Лист- Звернення в/ч НОМЕР_6 від 04.04.2022 б/н.
Крім цього факт ввезення на митну територію України, та оформлення у якості гуманітарної допомоги вищезазначеного транспортного засобу також підтверджується відомостями, що містяться у Автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (АСМО «Інспектор).
На виклик Сумської митниці (лист №7.24-3/20-01/10/2476), з метою надання пояснень стосовно ввезення на митну територію України, декларування у якості гуманітарної допомоги та доставления до належного набувача автомобіля «OPEL FRONTERA» 1994 р.в., р/н. НОМЕР_4 (VIN): НОМЕР_5 , громадянин ОСОБА_1 не з'явився.
Будь-яких письмових пояснень з цього приводу від гр. ОСОБА_1 не надходило.
Статтею 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом з'явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
У разі самостійного декларування товарів декларантом передбачену Митним кодексом України відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант (ч. 4 ст. 266 Митного кодексу України)
Частинами 6 та 8 ст. 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.
Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо).
З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Відповідно до ст. 1 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 №1192-XIV гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надасться іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті З Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) - надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації донорам.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Такі товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги та підлягають взяттю в установленому порядку на облік в Збройних Силах, правоохоронних органах, інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, або в інших суб'єктах, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону.
Частиною 2 статті 459 Митного кодексу України визначено, що суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з інформацією, наявною в АСМО «Інспектор», громадянин ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митного законодавства не притягався.
Відповідно до службової записки управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Сумської митниці від 08.07.2024 № 15/15/3391 сума митних платежів, які б підлягали сплаті до державного бюджету України у разі оформлення автомобіля «OPEL FRONTERA» 1994 р.в., (VIN): НОМЕР_5 ), об'єм двигуна 1998 куб. см, тип двигуна - бензиновий, у вільний обіг станом на 08.05.2022 року складає 70304,12 грн., з них: ввізне мито - 4628,93 грн.; акциз - 46242,96 грн.; ПДВ - 19432,23 грн.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив протиправні дії шляхом використання товару - транспортного засобу «OPEL FRONTERA» 1994 р.в., р/н. НОМЕР_4 (VLN): НОМЕР_5 , стосовно якого було надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, що призвело до ухилення від сплати митних платежів на загальну суму 70304,12 грн.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України.
23.06.2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Фомінов Р. М., надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми пояснення по справі про адміністративне правопорушення, в яких він зазначив про те, що ОСОБА_1 не вважає себе винуватим, висновки Сумської митниці не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил не з'ясувала чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності. Більше того, протокол про порушення митних правил № 0158/80500/24 від 23.10.2024 року складений у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол не містить відмітки про роз'яснення ОСОБА_1 його прав передбачених ст. 498 МК України чи відмови від підпису останнього, протокол не підписаний ОСОБА_1 , у протоколі також відсутня інформація про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Посадові особи, які складають протокол, зобов'язані забезпечити особі можливість скористатись правами, що їй гарантовані законом, в тому числі і право користуватись при розгляді справи допомогою адвоката і при необхідності перекладача і які повинні бути їй роз'яснені, однак цього, посадовою особою, яка складала протокол, зроблено не було. Протокол про адміністративне правопорушення не містить часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, що дозволяє зробити висновок про те, що протокол складений поза межами строку для накладення адміністративного стягнення, таким чином протокол був складений з порушенням вимог ст.494 МК України. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Обов'язковою умовою притягнення особи до відповідальності за статтею 485 МК України є наявність вини у формі умислу. Диспозиція вказаної правової норми передбачає необхідність спеціальної противної мети у вигляді неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. При цьому, у статті 485 МК України вказано, що застосування адміністративного стягнення до порушника митних правил можливе як за заявлення у митній декларації «неправдивих відомостей», так і за вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів. Згідно акту приймання передачі від 2024 року вбачається, що транспортний засіб «OPEL FRONTERA», 1994 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_4 (ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_5 ) представник гуманітарної організації Ганна Кудлинська передала на безоплатній основі представнику військової частини НОМЕР_6 начальнику служби військової техніки озброєння логістики ВЧ НОМЕР_6 майору ОСОБА_2 з метою забезпечення обов'язків Збройних Сил України у зв'язку з повномасштабною військовою агресії росії проти України. Отже, ОСОБА_1 , будучи перевізником, передав т/з «OPEL FRONTERA», 1994р.в., р.н. НОМЕР_4 (ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_5 ), щодо якого було надано пільги по сплаті митних платежів представнику гуманітарної організації Кудлинській Ганні, яка в подальшому передала даний автомобіль в якості гуманітарної допомоги майору ЗСУ ОСОБА_2 для забезпечення обов'язків у зв'язку з повномасштабною військовою агресії росії проти України. Тому, сторона захисту приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.485 МК України, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення не має, та просить суд провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 МК України закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 , та його захисник - адвокат Фомінов Р. М., не з'явилися. В поясненнях наданих до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми 23.06.2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Фомінов Р. М., просив справу розглядати без його участі та участі ОСОБА_1 .
Враховуючи пояснення адвоката Фомінова Р.М., який просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 486, 489 МК України, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 487 МК України визначено, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.
Частиною 2 статті 486 МК України, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням (внесенням подання прокурора).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.
До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
Згідно зі статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Однак, протокол про порушення митних правил № 0158/80500/24 від 23.10.2024 року складений у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол не містить відмітки про роз'яснення ОСОБА_1 його прав передбачених ст. 498 МК України чи відмови від підпису останнього, протокол не підписаний ОСОБА_1 , у протоколі також відсутня інформація про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Посадові особи, які складають протокол, зобов'язані забезпечити особі можливість скористатись правами, що їй гарантовані законом, в тому числі і право користуватись при розгляді справи допомогою адвоката і при необхідності перекладача і які повинні бути їй роз'яснені, однак цього, посадовою особою, яка складала протокол, зроблено не було. Протокол про адміністративне правопорушення не містить часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, що дозволяє зробити висновок про те, що протокол складений поза межами строку для накладення адміністративного стягнення, таким чином протокол був складений з порушенням вимог ст. 494 МК України.
Відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про порушення митних правил в матеріалах справи відсутні.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частиною 1 статті 485 МК України передбачена відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а саме, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Отже, обов'язковою умовою притягнення особи до відповідальності за статтею 485 МК України є наявність вини у формі умислу.
Диспозиція вказаної правової норми передбачає необхідність спеціальної противної мети у вигляді неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. При цьому, у частині 1 статті 485 МК України вказано, що застосування адміністративного стягнення до порушника митних правил можливе як за заявлення у митній декларації «неправдивих відомостей», так і за вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 485 МК України в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак, а саме: діяння, спрямоване ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів, та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 року у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Тобто, для притягнення до відповідальності, згідно ч. 1 ст. 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 20.03.2018 у справі № 640/7258/17, від 11.06.2020 у справі № 564/530/17, від 20.08.2020 у справі № 553/1435/17 та від 06.11.2020 у справі № 159/1754/17.
При цьому, ч. 1 ст.485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.
Відповідно до ч. 1 cт. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своє, дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Таким чином, склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, утворюють умисні, цілеспрямовані дії, зокрема про надання декларантом неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Відповідно п. 41 Прикінцевих та перехідних положень МК та п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПК, на період проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства звільняються від оподаткування ввізним митом та додатком на додану вартість товари, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифікатів кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, МОУ, ЗСУ та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф.
Згідно акту приймання передачі від 2024 року (а. с. 45) вбачається, що транспортний засіб «OPEL FRONTERA», 1994 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_4 (ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_5 ) представник гуманітарної організації Ганна Кудлинська передала на безоплатній основі представнику військової частини НОМЕР_6 начальнику служби військової техніки озброєння логістики ВЧ НОМЕР_6 майору ОСОБА_2 з метою забезпечення обов'язків Збройних Сил України у зв'язку з повномасштабною військовою агресії росії проти України.
Отже, ОСОБА_1 , будучи перевізником, передав т/з «OPEL FRONTERA», 1994 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_4 (ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_5 ), щодо якого було надано пільги по сплаті митних платежів представнику гуманітарної організації Кудлинській Ганні, яка в подальшому передала даний автомобіль в якості гуманітарної допомоги майору ЗСУ ОСОБА_2 для забезпечення обов'язків у зв'язку з повномасштабною військовою агресії росії проти України.
Враховуючи викладене, Сумська митниця, як суб'єкт владних повноважень не з'ясував належним чином всіх обставин, які мають значення для справи, не довела наявність умислу в діях ОСОБА_1 , спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, а також переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Акт приймання передачі від 2024 року копія якого знаходиться в матеріалах справи, не був підданий посадовими особами Сумської митниці сумніву щодо достовірності, не було також виявлено у декларанта будь-якої прихованої інформації.
Відповідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) ст.368-2 КК від 26.02.2019№ 1-р/2019).
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Таким чином, ретельно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, суд дійшов переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення в судовому засіданні встановлено не було. При цьому всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі.
Керуючись статтями 458 ч. 1, 467, 485, 487, 527 МК України, ст.ст. 247, 283, 285, 287, 289 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 МК України закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.Г. Бичков