01 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/3949/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення службового розслідування, яке передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, з метою встановлення дійсної причини захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування, яке передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, з метою встановлення дійсної причини захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (первинний діагноз: Хронічний дискогений попереково-крижовий радикуліт стійкий больовий синдром, загострення. Двобічний коксоартроз II ст, стійний больовий синдром; діагноз на час визнання непридатним до військової служби та основний діагноз, який є підставою для визнання непридатним до військової служби: Штучні кульшові суглоби після тотального ендопротезування: правого кульшового суглоба (від 31.08.2023), лівого кульшового суглоба (від 28.09.2023) з приводу двобічного коксартрозу III ступеня з асептичним некрозом обох головок стегнових кісток зі значним порушенням функції. Обмежений остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений стенозом спинно-мозкового каналу на рівні L4-L5 хребців, радикулопатією L4-L5 справа, ліковано оперативно (19.01.2023-лямінектомія L4 та правобічна фасетектомія на рівні L4-L5, задній спондилодез на рівні L4-L5 транспедикулярною системою) зі значним порушенням функції. Хронічна вертеброгенна та післяопераційна попереково-крижова люмбалгія з помірним порушенням функцій).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ознаки набуття захворювання ОСОБА_1 відповідають таким, що згідно з підпунктом «д» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України дозволяють віднести його захворювання до такого, яке пов'язане із захистом Батьківщини. Вказує, що зазначене є підставою для проведення службового розслідування за фактом виникнення захворювання ОСОБА_1 у період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Зазначає, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність, не провівши службове розслідування, яке передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, з метою встановлення дійсної причини захворювання ОСОБА_1 .
Відповідачем поданий відзив, в якому зазначив, що після виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 він продовжив лікування та був визнаний непридатним до військової служби майже через рік після цього. Стверджує, що відсутні правові підстави для проведення військовою частиною НОМЕР_1 розслідування нещасного випадку з метою встановлення причин захворювання позивача, оскільки захворювання позивача не відносяться до гострого професійного захворювання, захворювання позивача виникли не під час проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_1 .
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що лише розслідування, у відповідності до чинного законодавства, може встановити обставини виникнення захворювання ОСОБА_1 , а не припущення відповідача щодо природи захворювання та періоду його виникнення, наведені у відзиві.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 № 64/2022, Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, з 24.02.2022 був призваний до лав Збройних Сил України на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, до військової частини НОМЕР_1 .
08.05.2022 позивач прибув до пункту постійної дислокації АДРЕСА_1 у відрядження для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , про що свідчить наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2022 № 115 (а.с. 61).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.05.2022 № 141 позивача направлено до ЦРЛ м. Конотоп (а.с. 61-зворот).
У подальшому, з 06.09.2022 по 20.09.2022, з 27.09.2022 по 04.10.2022, з 19.12.2022 по 30.12.2022, 16.01.2023 по 30.01.2023 позивач проходив лікування у медичних закладах. У період з 26.10.2022 по 15.12.2022 позивач обліковувався у військовій частині НОМЕР_1 , як такий що самовільно залишив частину. У періоди з 02.02.2023 по 04.03.2023, з 10.03.2023 по 08.04.2023, з 20.04.2023 по 19.05.2023 позивач перебував у відпустках за станом здоров'я (а.с. 62-73).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2023 № 158 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та направлено для подальшого проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 74).
Адвокатом Світлицькою З.О. в інтересах ОСОБА_1 було подано до військової частини НОМЕР_1 заяву про проведення службового розслідування від 06.02.2025, однак листом від 06.03.2025 № 2/1/ю2/1664 було повідомлено позивача, що у військовій частині НОМЕР_1 відсутня інформація, що колишній головний сержант 2 стрілецького взводу, 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону штаб-сержант ОСОБА_1 , у період проходження військової служби отримував травмування чи поранення, а також що його захворювання зумовлено впливом шкідливих факторів середовища, де виконувались обов'язки військової служби, або шкідливим фактором процесу їх виконання (а.с. 15-зворот, 16).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до статті 13 Статуту військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
Згідно статті 14 Статуту із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
В силу вимог статті 241 Статуту кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини (стаття 254 Статуту).
Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, визначена в Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 (далі - Інструкція № 332).
У відповідності до абзацу першого пункту 3 розділу І Інструкція № 332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Згідно пункту 1 розділу II Інструкції № 332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни, які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після одноразового (протягом не більше однієї доби) впливу на військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби шкідливих факторів середовища фізичного, біологічного та хімічного характеру (в тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).
Причинами гострих професійних отруєнь є шкідливі речовини гостроспрямованої дії.
За приписами пункту 2 розділу II Інструкції № 332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний: терміново організувати надання до медичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров'я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
Пунктом 4 розділу II Інструкції № 332 визначено, зокрема, що заклад охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, у який був доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби з використанням засобів зв'язку та на паперовому носії надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку, з посиланням на нещасний випадок: командиру військової частини, де проходить службу потерпілий; залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу VІ Інструкції № 332, зокрема, усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання та отруєння військовослужбовців підлягають розслідуванню. До профзахворювання належить захворювання, що виникло внаслідок виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби та зумовлене виключно або переважно впливом шкідливих факторів середовища, де виконувались ці обов'язки, та (або) шкідливим фактором процесу їх виконання. До хронічного профзахворювання належить також захворювання, що виникло після багаторазового та (або) тривалого впливу на військовослужбовця шкідливих факторів процесу виконання обов'язків військової служби.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження настання з ним нещасного випадку чи отриманого професійного захворювання під час проходження служби у відповідача в розумінні вимог Інструкції № 332, що є підставою для призначення та проведення розслідування.
Також відсутні докази, що позивач повідомляв командування військової частини НОМЕР_1 про те, що з ним трапився нещасний випадок чи отримано професійне захворювання.
Отже, в даному випадку, у відповідача не було правових та фактичних підстав призначати службове розслідування, яке передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332.
Суд погоджується з відповідачем, що з наданих позивачем медичних документів, зокрема, довідки ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 29.04.2024 № 653, свідоцтва про хворобу № 658, виданого 29.04.2024 ВЛК військової частини НОМЕР_3 та затвердженого Центральною ВЛК 15.05.2024, вбачається, що після виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 позивач був визнаний непридатним до військової служби майже через рік, а тому суд не приймає до уваги вказані докази.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності відносно позивача.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01.07.2025.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ