Номер провадження: 11-сс/813/1121/25
Справа № 523/6512/25 1-кс/523/1879/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
10.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 22.05.2025 року відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні дитину 7 років, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат».
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022164010000249 від 18.10.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 22.05.2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР, розташованому у м. Миколаєві, ОСОБА_9 та відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 19.07.2025 року, без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що:
- ризики заявлені слідчим у клопотанні не підтверджені жодним доказом;
- судом взагалі не приділено уваги тому, що в прохальній частині клопотання слідчий вважав за можливе визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, а тому слідчий суддя мав визначити розмір застави.
Позиції учасників апеляційного провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити, натомість прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення скарги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та думку прокурора, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки в апеляційній скарзі не оспорюється обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині та констатує, що на даному етапі підозра є обґрунтованою.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із обґрунтованих висновків слідчого судді, у вказаному провадженні існують ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що у сукупністю із обґрунтованістю підозри є підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Отже, зважаючи на обставини інкримінованого підозрюваному ОСОБА_8 злочину, пов'язаного із порушенням встановленого порядку несення військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану, його тяжкості, а також можливої міри покарання, яка може бути йому призначена у разі визнання винуватим (позбавлення волі на строк від 5-ти до 10-ти років), колегія суддів вважає, що рішення суду 1-ої інстанції є законним та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що на теперішній час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При цьому, апеляційний суд зауважує на тому, що ризик це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для кримінального провадження подій та запобіжний захід застосовується саме для запобігання ризиків, тобто до моменту їх настання.
Таким чином, не відповідають дійсності посилання сторони захисту на недоведеність стороною обвинувачення існування в зазначеному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки як вже раніше зазначалось, обґрунтовуючи необхідність у застосуванні найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано послався на те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд також відхиляє доводи захисника про необґрунтованість висновку слідчого судді щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та констатує, що висновок суду в цій частині є правильним, зроблений з урахуванням особи підозрюваного та обставин інкримінованого йому злочину.
Апеляційний суд відхиляє посилання сторони захисту з приводу того, що підозрюваний має намір повернутися до лав ЗСУ, оскільки наведені обставини не є перешкодою для звернення підозрюваного із відповідним клопотанням до прокурора на підставі ст. 616 КПК України, якою урегульовано порядок скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу або зміну запобіжного заходу з інших підстав.
Окремо суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на тому, що положеннями ч. 8 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті, тобто запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відтак, з урахуванням того, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, єдиним запобіжним заходом, який може бути застосовано стосовно нього, з огляду на зазначені вище імперативні приписи кримінального процесуального закону України, які були враховані слідчим суддею під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу, є тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги та вважає слушними посилання сторони захисту на те, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий, має зареєстроване та фактичне місце проживання, проте зазначає, що вказані обставини не зменшують ризики, встановлені апеляційним судом вище та не можуть бути підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи обставини вчинення злочину, в якому останній обґрунтовано підозрюється та характеристику його особи.
За таких обставин, на переконання апеляційного суду, органом досудового розслідування було доведено неможливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання вищеназваним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, при загалом вірному та обґрунтованому застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та всупереч вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, при застосуванні стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначив обов'язковий альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно положень ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя вважав, що до підозрюваного ОСОБА_8 не має підстав для застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що згідно ч. 4 ст. 183 КПК можливість не визначати у вищевказаних випадках розміру застави є правом, а не обов'язком суду, та має вирішуватись з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, встановлені ризики та особу підозрюваного.
При цьому, в прохальній частині поданого клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий зазначив, що у разі застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, просить суд покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України (а.с. 4).
Натомість, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, слідчий суддя, виходячи поза межі своїх повноважень та фактично погіршуючи становище підозрюваного, стосовно якого орган досудового розслідування вважав за можливе застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу, безпідставно не визначив у якості альтернативного запобіжного заходу розмір застави.
За таких обставин, враховуючи допущені слідчим суддею істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, пов'язані із не визначенням розміру застави у провадженні, в якому орган досудового розслідування вважав за можливе її визначити, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, якою, з огляду на обставини злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , характеристику його особи та наявність доведених ризиків переховування від органів досудового розслідування й суду, здійснення незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином чи вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України необхідно застосувати саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, проте із визначенням розміру застави.
Визначаючи розмір застави, апеляційний суд враховує вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, відповідно до якого розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, з огляду на обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, який одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, а також зважаючи на існування зазначених вище ризиків, колегія суддів вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_8 у якості альтернативного запобіжного заходу заставу в найвищих межах розміру, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для осіб, підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів, а саме в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням на останнього у разі внесення застави обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому, ч. 1 ст. 412 КПК України наголошує на тому, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, скасування ухвали слідчого судді із постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого, застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 22.05.2025 року відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022164010000249 від 18.10.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) ТУ ДБР, розташованому у м. Миколаєві, ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022164010000249 від 18.10.2022 року відносно ОСОБА_8 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 19.07.2025 року включно.
Визначити розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA308201720355299001001086720, код отримувача (ЄДРПОУ) - 42268321, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, з призначенням платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_8 , згідно ухвали Одеського апеляційного суду від 10.06.2025 року по справі № 523/6512/25 (судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ).
У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , строком до 19.07.2025 року включно наступні обов'язки: прибувати до слідчого у кримінальному провадженні із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 у виді тримання під вартою становить до 19.07.2025 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4