Справа № 761/21378/18 Головуючий у І інстанції Юзькова О.Л.
Провадження №22-ц/824/6596/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
11 червня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Доброванової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гуртовенка Романа Михайловича на рішення Шевченківського районного суду м. Києвавід 12 вересня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек Анжеліки Василівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ректайм», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі- продажу, скасування запису про державну реєстрацію права власності, -
У червні 2018 року з позовом в інтересах Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» (далі - позивач, ПАТ «Укрсиббанк») звернулась представник - Захожа Д.А. Позов заявлено до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек Анжеліки Василівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ректайм», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про державну реєстрацію права власності.
В обґрунтування позову зазначено, що 29.05.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоптторг» укладено кредитний договір №11352537000 від 29.05.2008 року (надалі - Кредитний договір-1) зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 14.09.2011 року.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за Кредитним договором-1 між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Ректайм» укладено Договір іпотеки від 29 травня 2008 року (далі - Договір іпотеки-1), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В. 29 травня 2008 року за реєстровим номером 2368.
Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки в іпотеку банку передано наступне нерухоме майно (далі - Предмет іпотеки) - нежиле приміщення №69 (в літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоптторг» укладено кредитний договір № 11386098000 від 26.08.2008 року (надалі - Кредитний договір-2).
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Ректайм» укладено Договір іпотеки від 26 серпня 2008 року (далі - Договір іпотеки-2), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В. 26 серпня 2008 року за реєстровим номером 3155.
Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки в іпотеку банку передано наступне нерухоме майно (далі - Предмет іпотеки) - нежиле приміщення № 69 (шістдесят дев'ять) (в літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
29.05.2008 приватним нотаріусом Кияшко А.В. було накладено заборону на нерухоме майно 2369, на підставі договору іпотеки 2369 від 29.05.2008.
26.08.2008 приватним нотаріусом Кияшко А.В. було накладено заборону на нерухоме майно 3156, на підставі договору іпотеки 3156 від 29.08.2008.
Договори Іпотеки посвідчені в нотаріальному порядку, відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» накладено заборону на відчуження зазначеного у договорах іпотеки нерухомого майна.
Таким чином, Банком дотримано вимоги ЗУ «Про Заставу», та ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
В повторну заставу приміщення не надавались. Інших кредиторів, що мають право звернути стягнення на вказаний предмет іпотеки немає, а тому Банк має право щодо задоволення вимог за кредитними договорами за рахунок вказаного предмета застави.
20.01.2018 АТ «Укрсиббанк» стало відомо (згідно з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта) про реєстрацію права власності нежитлових приміщень № 69 (літ. А), що перебувають в іпотеці АТ «Укрсиббанк» за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №2933 від 06.12.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В.
АТ «Укрсиббанк», стверджує, що реєстрація права власності за ОСОБА_1 на нежитлових приміщень № 69 (літ. А) підлягає скасуванню, договір купівлі-продажу №2933 від 06.12.2017 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є недійсним, оскільки у провадженні Корольовського районного суду м. Житомира, перебувала справа №296/3598/17 зазустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Ректайм», АТ «УКРСИББАНК» про визнання права власності на частку у розмірі 50% ідеальної долі об'єкту нерухомого майна, визнання договорів іпотеки недійсними та зняття арешту з майна.
31.10.2017 року по вищевказаній справі Корольовський районний суд Житомирської обл. ухвалив рішення, відповідно до якого вирішив відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ «Ректайм» до ОСОБА_2 про розірвання договору. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ «Ректайм», АТ «Укрсиббанк» про визнання права власності на частку у розмірі 50% ідеальної долі об'єкту нерухомого майна та визнання недійсними договорів іпотеки - задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі 50% ідеальної долі об'єкту нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення №69, за адресою: АДРЕСА_1, літера «А». Визнано недійсним договір іпотеки від 26.08.2008 року, укладений між ТОВ «Ректайм» та АТ «УКРСИББАНК», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В. та зареєстрований в реєстрі за №3155.Визнано недійсним договір іпотеки від 29.05.2008 року, укладений між ТОВ «Ректайм» та АТ «УКРСИББАНК», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В. та зареєстрований в реєстрі за №2368. Знято арешт із майна, а саме: з нежилого приміщення №69, загальною площею 179,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера «А», що накладений постановою старшого державного виконавця Святошинського РВДВС, м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Колодчука С.В. від 03.08.2017 ВП НОМЕР_1 про арешт майна боржника, а також постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника старшого державного виконавця Святошинського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Колодчука С.В. від 05.09.2017, що винесена в межах виконавчого провадження НОМЕР_1, та виключити нежиле приміщення №69, загальною площею 179,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера «А» з постанови опису та арешту майна (коштів) боржника ВП НОМЕР_1 від 05.09.2017.
АТ «Укрсиббанк» не погоджуючись з вищезазначеним рішенням 17.11.2017 отримав повний текст судового рішення та 24.11.2017 направив до Апеляційного суду Житомирської скаргу з додатками на рішення судді Корольовського районного суду м. Житомира, Галасюк Р.А., від 31.10.2017 у цивільній справі № 296/3598/17. Разом із апеляційною скаргою АТ «Укрсиббанк» направив клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження враховуючи, що рішення суду видано на 17-ий день з моменту проголошення.
Тобто, апеляційну скаргу направлено в межах строку на апеляційне оскарження, протягом 10 днів з моменту отримання повного тексту рішення. (ч.1 ст. 294 ЦПК України - редакція ЦПК до 15.12.2017 року).
Проте, 07 грудня 2017 року Апеляційний суд Житомирської обл. у справі 296/3598/17 постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги АТ «Укрсиббанк» на рішення судді Корольовського районного суду м. Житомира, Галасюк Р.А., від 31.10.2017 у цивільній справі № 296/3598/17 без руху.
Суд визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначивши в ухвалі, що представник Банку отримав повний текст рішення не 17.11.2017, а 13.11.2017, у зв'язку з чим пропущено строки.
В ухвалі судом було зазначено, що протягом 30 днів з моменту отримання ухвали, Банк може звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку, вказавши інші причини пропуску.
21 грудня 2017 року Банк повторно направив клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, зазначивши, що повний текст рішення було отримано 17.11.2017 а не 13.11.2017, як зазначив в ухвалі суд.
26 грудня 2017 року Апеляційний суд Житомирської обл. у справі №296/3598/17 постановив ухвалу про поновлення строків та відкриття провадження.
В ухвалі про поновлення суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що дійсно копію рішення представник банку отримав 17.11.2017, апеляційну скаргу направив 27.11.201, тобто клопотання про поновлення підлягає задоволенню, судом визнано, що апеляційну скаргу подано в строки, передбачені ЦПК України.
З вищезазначеного слідує, що АТ «Укрсиббанк» пропустив строк на апеляційне оскарження лише з причин того, що повний текст рішення отримано на 17-ий день з моменту проголошення, Банк направив апеляційну скаргу на 10-й день з моменту отримання повного тексту рішення. Таким чином, суд апеляційної інстанції неналежно дослідив докази, що підтверджують факт отримання повного тексту рішення та помилково вказав в ухвалі суду від 07.12.2017 року, що повний текст рішення 13.11.2017, а не 17.11.2017.
Представник позивача зазначає, що така помилка суду призвела до того, що в період поновлення строків на апеляційне оскарження, ОСОБА_2 отримала оскаржуване рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31.10.2017 про визнання за нею права власності на нежитлових приміщень № 69 (літ. А) та звернулася до Комунального підприємства «Центру державної реєстрації», з метою зняття заборони, накладеної на іпотечне майно.
В подальшому державним реєстратором Пархомчук Анною Василівною 29.11.2017 та 04.12.2017 було знято заборону на нерухоме майно реєстраційний номер 7289352, накладену 29.05.2008 реєстратором приватним нотаріусом Кияшко І.В. на підставі Договору іпотеки №2368 від 29.05.2008 та знято заборону на нерухоме майно реєстраційний номер 7801619 накладену 26.08.2008 реєстратором приватним нотаріусом Кияшко І.В. на підставі Договору іпотеки №3155 від 26.08.2008.
Після того, як державним реєстратором було знято заборону на іпотечне майно, ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності на нежитлових приміщень № 69 (літ. А) на підставі договору купівлі-продажу №2933 від 06.12.2017 нежитлових приміщень, що є предметом іпотеки.
В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, відсутня інформація щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на нежитлових приміщень № 69 (літ. А) на підставі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31.10.2017. АТ «Укрсиббанк» не відомо яким чином та підставі якого документу ОСОБА_2 зареєструвала за собою право власності та відчужила спірне майно, що перебуває в іпотеці АТ «Укрсиббанк».
За результатами розгляду апеляційної скарги АТ «Укрсиббанк» 05.02.2018 Апеляційним судом Житомирської області прийнято рішення, відповідно до якого апеляційну скаргу - задоволено. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31 жовтня 2017 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм», Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про визнання права власності на частку у розмірі 50% ідеальної долі об'єкту нерухомого майна, визнання недійсним договорів іпотеки та зняття арешту з майна скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні даних вимог.
Позивач вказував, що державний реєстратор не мав права проводити реєстраційні дії спірного нерухомого майна, оскільки державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.
Державним реєстратором було передчасно здійснено реєстраційні записи, які призвели до незаконного відчуження нерухомого майна, що перебуває в іпотеці АТ «Укрсиббанк».
АТ «Укрсиббанк» являється Іпотекодержателем нежитлових приміщень № 69 (літ. А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Згоди на відчуження спірного майна не надавав, рішення Корольовського районного суду від 31.10.2017 у справі 296/3598/17 не набрало законної сили та не могло виступати підставою для відчуження спірного майна шляхом продажу та реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 набула право власності в незаконний спосіб, в зв'язку з чим запис про реєстрацію права власності №23768640 від 06.12.2018, внесений державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. на підставі договору купівлі-продажу №2933 підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу №2933 від 06.12.2017 - являється недійсним, як укладений з порушенням ст. 203 ЦК України.
Посилаючись на викладені обставини, представник позивача просив суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу №2933 від 06.12.2017, нежитлових приміщень № 69 (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В.;
- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлових приміщень № 69 (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В 06.12.201, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1418113580000, номер запису про право власності 23768640;
- поновити запис про обтяження нерухомого майна, заборона №2369, реєстраційний номер 7289352 накладену 29.05.2008 реєстратором приватним нотаріусом Кияшко І.В. на підставі Договору іпотеки №2368 від 29.05.2008, зазначивши Іпотекодержателем АТ «Укрсиббанк»;
- поновити запис про обтяження нерухомого майна, заборона №3156, реєстраційний номер 7801619 накладену 26.08.2008 реєстратором приватним нотаріусом Кияшко І.В. на підставі Договору іпотеки №3155 від 26.08.2008, зазначивши Іпотекодержателем АТ «Укрсиббанк» та стягнути з відповідачів судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу №2933 від 06.12.2017, нежитлових приміщень № 69 (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлових приміщень № 69 (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В 06.12.2017, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1418113580000, номер запису про право власності 23768640. Поновлено запис про обтяження нерухомого майна, заборона №2369, реєстраційний номер 7289352 накладену 29.05.2008р. реєстратором приватним нотаріусом Кияшко І.В. на підставі Договору іпотеки №2368 від 29.05.2008, зазначивши Іпотекодержателем АТ «Укрсиббанк». Поновлено запис про обтяження нерухомого майна, заборона №3156, реєстраційний номер 7801619 накладену 26.08.2008р. реєстратором приватним нотаріусом Кияшко І.В. на підставі Договору іпотеки №3155 від 26.08.2008р., зазначивши Іпотекодержателем АТ «Укрсиббанк».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.
Стягнуто з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек Анжеліка Василівна на користь Акціонерного товариства «Укрсиббанк» судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 звернувся її представник - адвокат Гуртовенко Р.М., який, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Укрсиббанк» відмовити.
Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції неправильно встановив дату набрання законної сили рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 31.10.2017року, яке набрало законної сили 13.11.2017 року, про що міститься відповідна відмітка у даному рішенні суду.
З огляду на вказане, обтяження відносно нежилого приміщення №69 за адресою: АДРЕСА_1 , застосоване на підставі постанови про арешт майна боржника від 03 серпня 2017 року, виданої Святошинським РВДВС м. Києва та договору іпотеки від 26 серпня 2008 року, були зняті законно.
Право власності на частку вказаних нежилих приміщень було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення, яке набрало законної сили, і на момент відчуження (укладення оспорюваного правочину), нерухоме майно не було предметом іпотеки, жодних обтяжень не існувало, як і не існувало жодних обставин, які унеможливили б укладання зазначеного договору між його сторонами.
Скаржник також звертає увагу апеляційного суду на те, що позивач при поданні позову обрав невірний спосіб захисту свого права, що є самостійною підставою для відмови у позові. Якщо позивач не є стороною оспорюваного правочину і вимогу про повернення майна з чужого незаконного володіння він не заявив, то ним невірно обрано передбачений пунктом 2 частини першої статті 16 ЦК України спосіб захисту своїх прав, і позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу недійсним задоволенню не підлягають.
В цьому аспекті апелянт звертає увагу на правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року у справі №362/7939/15, та постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 грудня 2021 року.
У відзиві на апеляційну скаргу, поданому в інтересах АТ «Укрсиббанк» адвокатом Гладиш Я.М., представник позивача посилається на безпідставність доводів скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Вказує, що ПАТ «Укрсиббанк» являється іпотекодержателем нежитлових приміщень №69 (літ. А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Згоди на відчуження майна не надавав, рішення Корольовського районного суду від 31 жовтня 2017 року у справі №296/3598/17 не набрало законної сили та не могло виступати підставою для відчуження спірного майна шляхом продажу та реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 набула право власності у незаконний спосіб, у звязку із чим запис про державну реєстрацію права власності № 23768540 від 06.12.2018 року внесений державним реєстратором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грак А.А. на підставі договору купівлі-продажу №2933 підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу визнанню недійсним, як такий, що укладений в порушення вимог ст. 203 ЦК України.
Інших відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.
У судовому засіданні представник Акціонерного товариства «Укрсиббанк» - адвокат Гладиш Я.М. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на доводи, викладені нею у відзиві. Просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлені у відповідності до вимог процесуального законодавства.
Зокрема, адвокат Гуртовенко Р.М., як представник скаржника, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету адвоката в системі «Електронний суд», що підтверджується звітом про доставку вхідної кореспонденції Київського апеляційного суду від 18.04.2025 р. (том 3 а.с. 62)
Інші учасники справи повідомлені шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, місцезнаходження, судові повістки повернулись без вручення адресатам із відміткою на рекомендованому повідомленні про причини невручення: «Відсутність адресата за вказаною адресою» (а.с. 64-66 том 3).
У відповідності до частини другої статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дійшла таких висновків.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 29.05.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоптторг» укладено кредитний договір №11352537000 від 29.05.2008 із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 14.09.2011.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за Кредитним договором 1 між Банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Ректайм», укладено Договір іпотеки від 29 травня 2008 року, що посвідчений Кияшко А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 29 травня 2008 року за реєстровим номером 2368.
Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки в іпотеку банку передано наступне нерухоме майно: нежиле приміщення №69 (шістдесят дев'ять) (в літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоптторг» укладено кредитний договір № 11386098000 від 26.08.2008.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм», укладено Договір іпотеки від 26 серпня 2008 року, що посвідчений Кияшко А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 26 серпня 2008 року за реєстровим номером 3155.
Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки в іпотеку банку передано наступне нерухоме майно: нежиле приміщення № 69 (шістдесят дев'ять) (в літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно п. 1.1. Договорів іпотеки - Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі Договору купівлі-продажу приміщення, посвідченого Пашковець О.В., державним нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори 13 вересня 2001 року за реєстровим №3-н-3338, та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 22 жовтня 2001 року в реєстрову книгу №9п-188 за реєстровим номером 1254-П.
Згідно п. 1.4. Договору іпотеки Іпотекодавець свідчив, що предмет іпотеки на момент укладення Договорів іпотеки жодним способом не відчужений, під арештом не перебуває, в оренду/лізинг/довірче управління не переданий. Іпотекодавець свідчив, умовами цього договору не порушені права та/або інтереси третіх осіб, та не порушені права дітей.
Відповідно до п. 4.1.1 Договору іпотеки від 29.05.2008 та Договору іпотеки від 26.08.2008 Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки, в разі порушення Іпотекодавцем будь якого зобов'язання за цим договором або Позичальником будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.
29.05.2008 приватним нотаріусом Кияшко А.В. було накладено заборону на нерухоме майно 2369, на підставі договору іпотеки 2369 від 29.05.2008.
26 серпня 2008 року приватним нотаріусом Кияшко А.В. було накладено заборону на нерухоме майно 3156, на підставі договору іпотеки 3156 від 29.08.2008.
Тобто, Договори Іпотеки посвідчені в нотаріальному порядку відповідно до закону України «Про нотаріат», накладено заборону на відчуження зазначеного у договорах іпотеки нерухомого майна. Таким чином, Банком дотримано вимоги ЗУ «Про Заставу», та ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
20.01.2018 року АТ «Укрсиббанк» стало відомо (згідно з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта) про реєстрацію права власності нежитлових приміщень № 69 (літ. А), що перебувають в іпотеці АТ «Укрсиббанк» за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №2933 від 06.12.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В.
Встановлено також, що у провадженні Корольовського районного суду м. Житомира, перебувала цивільна справа №296/3598/17 за позовом ТОВ «Ректайм» до ОСОБА_2 про розірвання договору та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Ректайм», АТ «Укрсиббанк» про визнання права власності на частку у розмірі 50% ідеальної долі об'єкту нерухомого майна, визнання договорів іпотеки недійсними та зняття арешту з майна.
31.10.2017 р. по вищевказаній справі Корольовський районний суд Житомирської обл. ухвалив рішення, відповідно до якого вирішив відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ «Ректайм» до ОСОБА_2 про розірвання договору. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ «Ректайм», АТ «Укрсиббанк» про визнання права власності на частку у розмірі 50% ідеальної долі об'єкту нерухомого майна та визнання недійсними договорів іпотеки - задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на частку в розмірі 50% ідеальної долі об'єкту нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення №69, за адресою: АДРЕСА_1, літера «А».
Визнано недійсним договір іпотеки від 26.08.2008 року, укладений між ТОВ «Ректайм» та АТ «Укрсиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В. та зареєстрований в реєстрі за №3155.
Визнано недійсним договір іпотеки від 29.05.2008 року, укладений між ТОВ «Ректайм» та АТ «Укрсиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В. та зареєстрований в реєстрі за №2368.
Знято арешт із майна, а саме: з нежилого приміщення №69, загальною площею 179,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера «А», що накладений постановою старшого державного виконавця Святошинського РВДВС, м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Колодчука С.В. від 03.08.2017 ВП НОМЕР_1 про арешт майна боржника, а також постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника старшого державного виконавця Святошинського РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Колодчука С.В. від 05.09.2017, що винесена в межах виконавчого провадженняНОМЕР_1, та виключити нежиле приміщення №69, загальною площею 179,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літера «А» з постанови опису та арешту майна (коштів) боржника ВП НОМЕР_1 від 05.09.2017.
АТ «Укрсиббанк» не погоджуючись з вищезазначеним рішенням 17.11.2017 отримав повний текст судового рішення та 24.11.2017 направив до Апеляційного суду Житомирської скаргу з додатками на рішення судді Корольовського районного суду м. Житомира, Галасюк Р.А., від 31.10.2017 у цивільній справі № 296/3598/17. Разом із апеляційною скаргою АТ «Укрсиббанк» направив клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження враховуючи, що рішення суду видано на 17-ий день з моменту проголошення. Тобто, апеляційну скаргу направлено в межах строку на апеляційне оскарження, протягом 10 днів з моменту отримання повного тексту рішення. (ч.1 ст. 294 ЦПК України - редакція ЦПК до 15.12.2017 року).
Проте, 07 грудня 2017 року Апеляційний суд Житомирської обл. у справі 296/3598/17 постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги АТ «Укрсиббанк» на рішення судді Корольовського районного суду м. Житомира, Галасюк Р.А., від 31.10.2017 у цивільній справі № 296/3598/17 без руху. Суд визнав не поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначивши в ухвалі, що представник Банку отримав повний текст рішення не 17.11.2017, а 13.11.2017, у зв'язку з чим пропущено строки. В ухвалі судом було зазначено, що протягом 30 днів з моменту отримання ухвали, Банк може звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку, вказавши інші причини пропуску.
21 грудня 2017 року Банк повторно направив клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, зазначивши, що повний текст рішення було отримано 17.11.2017 а не 13.11.2017, як зазначив в ухвалі суд.
26 грудня 2017 року Апеляційний суд Житомирської обл. у справі №296/3598/17 постановив ухвалу про поновлення строків та відкриття провадження.
Судом також встановлено, що в період поновлення строків на апеляційне оскарження за скаргою Банку, ОСОБА_2 отримала оскаржуване рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31.10.2017р. про визнання за нею права власності на нежитлових приміщень № 69 (літ. А) та звернулася до Комунального підприємства «Центру державної реєстрації», з метою зняття заборони, накладеної на іпотечне майно.
Державним реєстратором Пархомчук Анною Василівною 29.11.2017 та 04.12.2017 було знято заборону на нерухоме майно реєстраційний номер 7289352, накладену 29.05.2008 р. реєстратором приватним нотаріусом Кияшко І.В. на підставі Договору іпотеки №2368 від 29.05.2008 та знято заборону на нерухоме майно реєстраційний номер 7801619 накладену 26.08.2008р. реєстратором приватним нотаріусом Кияшко І.В. на підставі Договору іпотеки №3155 від 26.08.2008.
Після того, як державним реєстратором було знято заборону на іпотечне майно, ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності на нежитлових приміщень № 69 (літ. А) на підставі договору купівлі-продажу №2933 від 06.12.2017р. нежитлових приміщень, що є предметом іпотеки.
В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, відсутня інформація щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на нежитлових приміщень № 69 (літ. А) на підставі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31.10.2017.
За результатами розгляду апеляційної скарги АТ «Укрсиббанк» 05.02.2018 Апеляційним судом Житомирської області прийнято рішення, відповідно до якого апеляційну скаргу - задоволено.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31 жовтня 2017 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм», Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про визнання права власності на частку у розмірі 50% ідеальної долі об'єкту нерухомого майна, визнання недійсним договорів іпотеки та зняття арешту з майна скасоване та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні даних вимог.
Звертаючись до суду з даним позовом, АТ «Укрсиббанк», посилався на те, що реєстрація права власності за ОСОБА_1 на нежитлових приміщень № 69 (літ. А) підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу №2933 від 06.12.2017 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнанню недійсним, оскільки оформлення права власності за ОСОБА_2 на нежитлових приміщень та подальший продаж ОСОБА_1 відбулось на підставі судового рішення, яке не набрало законної сили, оскільки було оскаржено АТ «Укрсиббанк» у визначений законом строк та в подальшому скасовано постановою Апеляційного суду Житомирської області від 05.02.2018 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що державний реєстратор не мав права проводити реєстраційні дії спірного нерухомого майна, оскільки під час проведення реєстраційних дій обов'язково мав використовувати відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень. Державним реєстратором було передчасно здійснено реєстраційні записи, які призвели до незаконного відчуження нерухомого майна, що перебуває в іпотеці АТ «Укрсиббанк».АТ «Укрсиббанк» являється Іпотекодержателем нежитлових приміщень № 69 (літ. А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Згоди на відчуження спірного майна не надавав, рішення Корольовського районного суду від 31.10.2017 у справі 296/3598/17 не набрало законної сили та не могло виступати підставою для відчуження спірного майна шляхом продажу та реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 . ОСОБА_1 набула право власності в незаконний спосіб, в зв'язку з чим запис про реєстрацію права власності №23768640 від 06.12.2018, внесений державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. на підставі договору купівлі-продажу №2933 підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу №2933 від 06.12.2017р. - являється недійсним, укладений з порушенням ст. 203 ЦК України.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, статей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Спірні правовідносини стосуються захисту прав іпотекодержателя(кредитора) на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, який був відчужений на користь третьоїособи у період відсутності в державних реєстрах запису про обтяження майна іпотекою.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом (стаття 1 Закону України «Про іпотеку» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з частинами першою, третьою статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (див. пункт 220 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 917/1212/21 (провадження № 12-24гс23)).
У частині другій статті 328 ЦК України встановлено презумпцію правомірності набуття права власності, за якою право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не передбачена законом.
Тобто факт неправомірності набуття права власності, якщо це не передбачено законом, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності передбачає його законність і добросовісність.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) зазначено:
«7.21. З огляду на наведені у постанові в справі № 922/2416/17 мотиви, для забезпечення єдності судової практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити шляхом конкретизації від її висновку, викладеного у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, а також від аналогічного висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1193цс15, і Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 643/12557/16-ц та від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц.
7.22. Означена конкретизація висновків полягає у такому:
- скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення;
- виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру на підставі судового рішення є не правовим наслідком такого рішення, а фактичною дією, вчиненою на підставі цього рішення;
- виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки. Скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі;
- запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя;
- за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 за провадженням № 12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню;
- при вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження».
Тобто, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що добросовісність враховується при набутті права на майно.
З матеріалів даної справи вбачається, що 22.05.2019 року право власності на нежитлове приміщення №69-а за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано державним реєстратором приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. за ОСОБА_3 , підстава виникнення права власності: договір про задоволення вимог іпотекодержателя, виданий 22.05.2019 (том 1 а.с. 203)
На переконання апеляційного суду, зазначене свідчить про недобросовісність дій, як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 , якими в короткий часовий термін після ухвалення рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 31.10.2017 року було укладено ланцюг правочинів, направлених на подальше відчуження спірного майна, передачу його в іпотеку фізичній особі ОСОБА_4 , з метою унеможливлення задоволення ПАТ «Укрсиббанк» вимог іпотекодержателя та звернення стягнення на вказане нерухоме майно.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, оскільки АТ «Укрсиббанк» не заявив вимогу про повернення майна з чужого незаконного володіння, не можуть бути взяті до уваги, оскільки АТ «Укрсиббанк» звернувся на захист порушеного права як іпотекодержатель, а не як власник нерухомого майна.
Як іпотекодержатель, позивач законно, керуючись положеннями частини 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку", пред'явив вимоги про визнання недійсним правочину щодо відчуження майна, переданого в іпотеку, без його згоди.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора. Рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов'язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об'єкт. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16.
З огляду на вказане, вимоги про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 , вчиненої на підставі недійсного правочину, також є належним способом захисту порушеного права позивача.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права та не може бути скасоване з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У такому разі розподіл судових витрат у вигляді сплаченого відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги не проводиться згідно зі статтями 141, 382 ЦПК України.
Керуючись статтями 263, 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гуртовенка Романа Михайловича залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 26 червня 2025 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар