04 червня 2025 року м. Київ
Справа №361/2106/23
Апеляційне провадження №22-ц/824/9029/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Цюрпіти Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Радзівіл А.Г. 24 лютого 2025 року в м. Бровари, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення режиму спільної часткової власності та виділення в натурі частини земельної ділянки,
У березні 2023 року позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просила виділити їй в натурі частини земельної ділянки площею 0,2 га, кадастровий номер 3221286400:02:006:0193, розташованої за адресою: Київська область, Броварський район, с/рада Погребська, належної їй на підставі Договору купівлі-продажу частини земельної ділянки від 28 грудня 2017 року, припинивши при такому виділі право спільної часткової власності.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона є власником частини земельної ділянки площею 0,2 га, виділеної в натурі (на місцевості) відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, кадастровий номер 3221286400:02:006:0193, розташованої за адресою: Київська область, Броварський район, с/рада Погребська. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.
В жовтні 2021 року вона звернулася до Приватного нотаріуса Патрєвої Ю.П. щодо посвідчення договору про виділення в натурі належної їй та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності земельної ділянки в рівних частках, проте, отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року (справа№752/20464/18) накладено арешт на частку земельної ділянки за суб'єктом ОСОБА_2 ..
Позивач зазначила, що вона звернулась до слідчого управління головного управління Національної поліції України у м. Києві, за клопотанням якого ухвалою суду накладено арешт на земельну ділянку, з проханням погодити виділення належної їй на праві власності частини земельної ділянки, проте також отримала відмову, що підтверджується листом від 06 лютого 2023 року № 10-1511125123404-2023.
Позивач вказувала, що на даний час неможливо в іншому порядку, окрім звернення до суду, поділити належну їм на праві спільної часткової власності земельну ділянку з виділенням часток кожного в натурі з припиненням режиму спільної часткової власності, що в свою чергу, перешкоджає їй, як співвласнику такої земельної ділянки, вільно володіти та розпоряджатися нею.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення режиму спільної часткової власності та виділення в натурі частини земельної ділянки - відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновок експерта від 27 березня 2024 року за № 111/10.7./2024 року не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ у справі, оскільки при дослідженні, яке було проведено не враховано обтяження нерухомого майна частини земельної ділянки належної на праві часткової власності ОСОБА_2 за кадастровим номером 3221286400:02:006:0193 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Колдіної О.О. від 01 листопада 2018 року.
Суд звернув увагу, що при зазначених експертом варіантах поділу відбувається зменшення площі земельної ділянки (з 0,1000 га до 0,822 га) відповідно до належних сторонам часток, що призведе до порушення прав третіх осіб, та вимог закону в силу наявного арешту частки земельної ділянки належної ОСОБА_2 ..
Окрім вищенаведеного суд також врахував, що відповідно ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об'єднання земельних ділянок, що також виключає задоволення позовних вимог.
Не погодилася із зазначеним судовим рішенням позивач, нею подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність та необґрунтованість рішення суду, як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та за неповного з'ясування обставин справи.
Позивач вказує на те, що наявність арешту на частину земельної ділянки, що належить відповідачеві, ніяким чином не впливає на висновок експертизи з поставлених питань. Не має жодних нормативно-правових актів, які б впливали на технічну можливість розподілу земельної ділянки, відповідно до часток співвласників та (або) визначення варіанту виділення часток земельної ділянки в натурі відповідно до часток співвласників в залежності від того, накладено арешт на належну одному з співвласників частку чи ні.
Позивач зазначає, що в своїх позовних вимогах вона не просила суд зняти арешт з належної відповідачеві частки, яка після виділення часток в натурі буде у його особистій приватній власності чи спільній частковій власності із нею, розмір частки відповідача також не змінюється, а отже, права третіх осіб не порушуються. В своїх позовних вимогах вона лише просила суд припинити режим спільної часткової власності на всю земельну ділянку та виділити належні їй та відповідачеві частки в натурі, (на місцевості) розподіливши їх між нею та відповідачем таким чином, як це зазначено в запропонованому варіанті експертизи.
Позивач вказує на те, що поділ земельної ділянки зазначений у висновку експерта ніяким чином не зменшує частки кожної з сторін, не змінює площу земельної ділянки, яка належить їй та відповідачеві, а лише визначає належні їм частини в натурі (на місцевості), що ніяким чином не порушує права третіх осіб, не знімає арешту з частини земельної частки, що належить відповідачеві, що не було враховано судом. Нею, як позивачем, не подавалось жодних заяв про зменшення частки відповідача або скасування арешту з належної відповідачеві частки, в т.ч. про зняття арешту з частини земельної ділянки, яка залишиться у їх спільній власності.
Суд побачив у висновку експертизи лише частки по 0,822 га та не помітив частку розміром 0,0356 га, яка залишається у спільній частковій власності, тобто по 0,0178 у позивача та відповідача і дійшов хибного висновку про те, що зменшується розмір частки.
Позивач зазначає, що на даний час, до припинення режиму спільної часткової власності, їй та відповідачеві належить по частині земельної ділянки, що становить 0,1 га, так і при задоволенні її позовних вимог, припиненні режиму спільної часткової власності на всю земельну ділянку та виділення часток в натурі за запропонованим експертизою варіантом їй та відповідачеві буде належати той самий розмір земельної ділянки, 0,822 га + 0,0178 га = 0,1 га, отже розмір земельної ділянки, що належить кожній з сторін не змінюється.
Отже, неправильно оцінивши обставини, що мають значення для справи, суд дійшов хибного висновку про те, що висновок експерта від 27 березня 2024 року за №111 /10/7/2024 року не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ у справі.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Косенко Н.Ю. підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просила про задоволення заявлених ними вимог.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому керуючись положеннями ч.2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважала, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.
Апеляційним судом встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.
На підставі договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_1 28 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Дрябенко К.А., ОСОБА_1 набула право власності на частину земельної ділянки площею 0,2 га, виділена в натурі (на місцевості) відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, кадастровий номер 3221286400:02:006:0193, розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с/рада Погребська. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення /а.с.4-5/.
На підставі договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_2 з 28 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Дрябенко К.А., ОСОБА_2 набув право власності на частину земельної ділянки площею 0,2 га, виділена в натурі (на місцевості) відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, кадастровий номер 3221286400:02:006:0193, розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с/рада Погребська. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення /а.с.89-90/.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року у справі № 752/20464/18, задоволено клопотання ст. слідчого СУ ГУ НП у м. Києві капітана поліції Печатнікова О.В. погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Ковальчуком О.В., про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018100000000868 від 04 вересня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, накладено арешт на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером: 3221286400:02:006:0193 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1434302932212, опис об'єкта: площа (га): 0,2, яка на праві власності належить ОСОБА_2 , що розташована за адресою: Київська обл., Броварський р., с/рада Погребська /а.с.37-44/.
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Патрєвою Ю.П. від 08 жовтня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у посвідченні договору про поділ земельної ділянки, кадастровий номер 3221286400:02:006:0193, розташованої за адресою: Київська область, Броварський район, Погребська сільська рада, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в рівних частках кожному. Нотаріусом вказано на необхідність подання документу (акт, висновок, кадастровий план земельних ділянок, які будуть сформовані, ін.), виготовлений у порядку, встановленому законодавством, який містить інформацію про можливість формування (створення) нерухомого майна. Також вказано на наявність обтяження і відсутність згоди осіб, в інтересах яких встановлено обтяження (арешт), на укладення договору про поділ земельної ділянки. У підсумку відмовлено у зв'язку з неподанням усіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії /а.с.6/.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 27 березня 2024 року за № 111/10.7/2024 року, складеного за замовленням позивача судовим експертом Арашиним О.Л. є технічна можливість розподілу земельної ділянки кадастровий номер 3221286400:02:006:0193 відповідно до часток співвласників: та при умові відведення частини земельної ділянки у спільне користування обох співвласників для забезпечення проїзду до обох ділянок, утворених в результаті поділу.
На розгляд суду пропонуються два варіанти розподілу земельної ділянки площею 0,2 га кадастровий номер 3221286400:02:006:0193, розташованої за адресою: Київська область, Броварський район, Погребська сільська рада, які наведені в Додатках 1-2 до цього Висновку.
Експертом пропонується розподіл земельної ділянки наступним чином:
Варіант 1: кожному співвласнику (1/2 частки) по земельній ділянці площею 0,0822 га, земельна ділянка площею 0,0356 га - залишається у спільному користуванні обох співвласників для забезпечення проїзду до обох ділянок.
Варіант 2: кожному співвласнику (1/2 частки) по земельній ділянці площею 0,0839 га, земельна ділянка площею 0,0322 га - залишається у спільному користуванні обох співвласників для забезпечення проїзду до обох ділянок /а.с.56-64/.
В силу ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ч.1, 2 ст. 79 ЗК України земельна ділянка-це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 1-6 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок та інше.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера .
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Поділ, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.
В порядку визначеному ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об'єднання земельних ділянок.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а уразі не досягнення згоди -у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.
Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.
Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19 вказав на те, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
З наведених обставин справи вбачається, що позивачем і відповідачем в один день, з одними і тими ж продавцями були укладені договори купівлі продажу земельної ділянки, на підставі яких позивач і відповідач набули право власності на частину земельної ділянки кожен. Таким чином сторони у справі є співвласниками земельної ділянки, яка належить їм на праві спільної часткової власності.
Частка відповідача перебуває під арештом накладеним судовим рішенням в рамках кримінальної справи.
Зі змісту постанови нотаріуса вбачається, що підставами для відмови у посвідченні договору про поділ земельної ділянки стали: відсутність документу про можливість формування (створення) нерухомого майна, наявність обтяження і відсутність згоди осіб, в інтересах яких встановлено обтяження (арешт), на укладення договору про поділ земельної ділянки.
В ході розгляду справи в суді позивачем був наданий висновок експерта, в якому вказано про технічну можливість розподілу земельної ділянки та пропонується два варіанти розподілу, проте кожен з варіантів передбачає, що частина земельна ділянки залишається у спільному користуванні, внаслідок чого виділена частина кожному із співвласників є меншою ніж його частка у праві власності. Вказане у свою чергу свідчить про неможливість виділення кожному із співвласників частини земельної ділянки, що відповідає частці у праві власності. А отже слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що при зазначених експертом варіантах поділу відбувається зменшення площі земельної ділянки, зокрема, відповідача, що призведе до порушення заборони на відчуження встановленої судовим рішенням.
Також в силу наведених норм земельного законодавства, у разі поділу земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, натомість створюються нові об'єкти нерухомого майна. Вчинення таких дій, при наявності заборони на відчуження встановленої судовим рішенням, не вбачається можливим.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи. Тому апеляційний суд залишає апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, відсутні і підстави для компенсації позивачеві понесених ним витрат на стадії апеляційного перегляду справи.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: С.М. Верланов
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 30 червня 2025 року