04 червня 2025 року м. Київ
Справа №760/3108/24
Апеляційне провадження №22-ц/824/8221/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Цюрпіти Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації на рішення Солом'янського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Коробенка С.В. 20 січня 2025 року в м. Київ, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у справі за позовом ОСОБА_1 до Середньої загальноосвітньої школи №26 міста Києва, Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У лютому 2024 року позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
-зобов'язати Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації виплатити їй суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у справі №760/3988/22 від 23 вересня 2022 року у сумі 5759,04 грн;
-зобов'язати Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації виплатити їй суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі рішення про поновлення її на роботі від 26 січня 2023 року у справі №760/16585/22 у сумі 139451,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року у справі №760/3988/22 було визнано незаконним наказ директора середньої загальноосвітньої школи №26 від 01 лютого 2022 року №11-к про її звільнення, поновлено її на посаді асистента вчителя з 01 лютого 2022 року, і в цій частині рішення допущене до негайного виконання.
Позивач зазначає, що представник відповідача-1 (директор школи) була у судовому засідання під час проголошення резолютивної частини прийнятого рішення, а тому була обізнана про необхідність негайного поновлення позивача на посаді. Натомість, наказ про її поновлення був виданий лише 14 жовтня 2022 року за №105-к, більше того він містив зовсім інші умови договору, ніж ті, на яких позивач працювала до її звільнення.
Крім того, в цей же день, 14 жовтня 2022 року, директор СЗШ №26 видала ще один наказ за №106-к, яким повторно звільнила позивача. Зазначений наказ також був оскаржений до суду, і рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року він був скасований, а позивача поновлено на посаді асистента вчителя з 14 жовтня 2022 року.
Наказом директора СЗШ №26 від 31 січня 2024 року №23-К позивача, як вона зазначає, було поновлено на посаді.
Позивач зазначає, що оскільки США №26 м. Києва не є розпорядником коштів, заробітну плату вона отримувала безпосередньо від Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, тому саме останнього вона просить зобов'язати виплатити їй середній заробіток за час затримки виконання рішення у справі №760/3988/22 від 23 вересня 2022 року про поновлення її на роботі з розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 411,36 грн, що встановлена вказаним рішенням, за період з 24 вересня 2022 року по 13 жовтня 2022 року в загальному розмірі 5759,04 грн.
Крім того, виходячи з того показника середньоденної заробітної плати позивач просить зобов'язати Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 жовтня 2022 року по 31 січня 2024 року в розмірі 139451,04 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року позов ОСОБА_1 до Середньої загальноосвітньої школи №26 міста Києва, Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково.
Стягнуто з Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 жовтня 2022 року по 31 січня 2024 року в розмірі 92967,36 грн (з вирахуванням усіх обов'язкових податків, платежів та зборів).
Стягнуто з Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що після прийняття відповідачем-1 наказу від 14 жовтня 2022 року №105-к про поновлення ОСОБА_1 на посаді асистента вчителя за сумісництвом, наступним наказом за №106-к цього ж дня її було звільнено. Тобто жодного дня після її поновлення позивач не пропрацювала, і останні два місяці її роботи на цій посаді були в грудні 2021 року та січні 2022 року. Розрахунок середньоденної заробітної плати у вказаний період здійснений Солом'янським районним судом м. Києва у справі №760/3988/22 та визначений виходячи з роботи ОСОБА_1 з педагогічним навантаженням 0,75 ставки посади асистента вчителя.
Водночас, суд першої інстанції вказав на те, що згідно з наказом директора СЗШ №26 від 14 жовтня 2022 року №105-к позивача було поновлено на роботі та встановлене педагогічне навантаження 0,5 ставки асистента вчителя. Вказаний наказ станом на день ухвалення рішення є чинним, а тому суд першої інстанції не мав підстав не брати його до уваги, ухвалюючи рішення.
У зв'язку з цим середній заробіток за час вимушеного прогулу не може перевищувати суми, яку б позивач отримала, виконуючи умови трудового договору, визначені в наказі про визначення їй педагогічного навантаження за посадою асистента вчителя.
Тому, середньоденний показник заробітної плати, з якої необхідно обрахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу, судом розраховується виходячи з пропорційного зменшення показника, визначеного судовим рішенням від 23 вересня 2022 року та становить - 274,24 грн. Таким чином, стягненню з Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, як розпорядника коштів, на користь позивача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 жовтня 2022 року по 31 січня 2024 року (144 робочих дні) в розмірі - 92967,36 грн.
Не погодилося із зазначеним судовим рішенням Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, представником управління подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Представник відповідача зазначає, що позивач знаходилась у трудових відносинах із СЗШ №26 та ніколи не була у трудових відносинах з ними. Їх Управління надає СЗШ №26 лише послуги з обслуговування бухгалтерії. Таким чином, справу розглянуто при невірному визначені суб'єктного складу, що потягло подальше порушення процесуальних норм і в результаті необ'єктивність рішення суду. В резолютивній частині відсутнє будь яке визначення, що відновлює порушені права позивача за рахунок СЗШ №26, водночас, навпаки покладено відповідальність на Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, яке фактично виконує функції обслуговування СЗШ № 26, а не позивача, яка сама у трудових відносинах із СЗШ № 26.
Представник також вказує на те, що оплата праці працівника за сумісництвом здійснюється виключно за фактично виконувану роботу, тому під час розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 14 жовтня 2022 року по 31 січня 2024 року необхідно приймати існуючі робочі дні з урахуванням специфіки її роботи та неможливості отримувати оплату праці у канікулярний період, а виключно у дні освітнього процесу, який в період з 14 жовтня 2022 року по 31 січня 2024 року склав 260 днів, а тому вимушений прогул позивача мав виходити із розрахунку і з урахуванням тривалості виключно освітнього процесу та не може перевищувати 260 днів.
На підставі викладеного, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що доводи наведені Управлінням освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації в апеляційній скарзі не були представлені під час розгляду справи в суді першої інстанції, а тому просить суд апеляційної інстанції не брати їх до уваги та не розглядати. Зазначає, що у розрахунок суми відшкодування за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення має враховуватись оплата праці педагогічному працівнику (асистенту вчителя) за час канікул. Позивач також вказує на те, що СЗШ № 26 не є розпорядником коштів і не має розрахунків у Держказначействі та не проводить розрахунки з працівниками по заробітній платі, а тому саме Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністраціїмає відшкодовувати кошти за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення позивача з посади асистента вчителя.
Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представник Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації - Скачко А.А. підтримав апеляційну скарги, з підстав викладених у ній та просив про її задоволення.
Представник СЗШ № 26 - Денисенко І.М. також підтримала апеляційну скаргу, вказуючи на безпідставність заявлених позивачем позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року у справі № 760/3988/22:
- визнано незаконним та скасовано наказ за № 11-К від 01 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади асистента вчителя;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді асистента вчителя СЗШ № 26 м. Києва з 01 лютого 2022 року;
- стягнуто з СЗШ № 26 м. Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 68697,12 гривень за вирахуванням обов'язкових платежів;
- рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання /а.с.9-15/.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення суду не оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку, відповідно набрало законної сили.
На виконання вказаного судового рішення наказом директора СЗШ № 26 м. Києва № 105-К від 14 жовтня 2022 року ОСОБА_1 поновлено на посаді асистента вчителя СЗШ № 26 м. Києва, як внутрішнього сумісника з 01 лютого 2022 року по 30 червня 2023 року; встановлено ОСОБА_1 тижневе педагогічне навантаження 0,5 ставки асистента вчителя у 3-А класі з 14 жовтня 2022 року по 30 червня 2023 року, а також затверджено графік роботи ОСОБА_1 на посаді асистента вчителя /а.с.16,65/.
З наказом від 14 жовтня 2022 року №105-к про поновлення на роботі ОСОБА_1 була ознайомлена 17 жовтня 2022 року, про що свідчить її розписка вчинена на цьому наказі /а.с.16,65/.
Наказом від 14 жовтня 2022 року №105-к ОСОБА_1 була звільнена з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України /а.с.17/.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року у справі №760/16585/22 було визнано незаконним та скасовано наказ директора СЗШ №26 м. Києва від 14 жовтня 2022 року №106-к про звільнення ОСОБА_1 з посади асистента вчителя (за внутрішнім сумісництвом) /а.с.18-19/.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року вказане рішення суду залишено без змін. В касаційному порядку не оскаржувалось, відповідно набрало законної сили.
Наказом директора школи від 31 січня 2024 року №22-К ОСОБА_1 поновлено на посаді асистента вчителя, як внутрішнього сумісника, з 14 жовтня 2022 року; встановлено їй тижневе педагогічне навантаження 0,75 ставки асистента вчителя у 6А класі з 01 лютого 2024 року /а.с.20/.
З листа СЗШ № 26 від 01 червня 2023 року № 76 адресованого Солом'янському відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції вбачається, що СЗШ № 26 підпорядковується, щодо фінансових справ. Централізованій бухгалтерії Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, яка здійснює бухгалтерське обслуговування закладу. Заклад не є на даний час фінансово автономним і не є належним органом, який здійснює нарахування та/або інші розрахунки грошових виплат. Школа не має рахунку в державному казначействі, та не є розпорядником коштів. Відповідно до вищезазначеного СЗШ № 26 не має можливості виконати рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу /а.с.26-27/.
З довідки про заробітну плату ОСОБА_1 вбачається, що вона була видана Управлінням освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації /а.с.28/.
Згідно зі ст. 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
За змістом ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно зі ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Верховним Судом в постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 461/1303/19 вказано на те, що за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/13736/15.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2025 року у справі №125/1415/20, вирішуючи питання про особу роботодавця, з якого підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, врахувала, що нарахування і виплата заробітної плати позивачці здійснювалися Відділом освіти Барської РДА.
В порядку ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Перш за все, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що в порядку ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду оскаржується відповідачем, апеляційний суд здійснює його перегляд в частині позовних вимог, що задоволені судом першої інстанції, а саме позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з визнання незаконним наказу про її звільнення від 14 жовтня 2022 року №106-К. В іншій частині рішення суду першої інстанції не становить предмет апеляційного перегляду, так як іншими учасниками справи не оскаржується і вони не були позбавлені такого права.
З наведених обставин справи вбачається, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року у справі №760/16585/22 було визнано незаконним та скасовано наказ директора СЗШ №26 м. Києва від 14 жовтня 2022 року №106-к про звільнення позивача з посади асистента вчителя (за внутрішнім сумісництвом).
Наказом директора школи від 31 січня 2024 року №22-К позивача поновлено на посаді асистента вчителя, як внутрішнього сумісника, з 14 жовтня 2022 року; встановлено їй тижневе педагогічне навантаження 0,75 ставки асистента вчителя у 6А класі з 01 лютого 2024 року.
При вирішенні справи 760/16585/22 питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом не вирішувалося, таких вимог позивачем не заявлялося. Разом з тим, як вірно вказав суд першої інстанції, закон не містить заборони звернення до суду з окремим позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, викликаного незаконним звільненням.
Під час розгляду справи встановлено, що після прийняття СЗШ № 26 наказу від 14 жовтня 2022 року №105-к про поновлення позивача на роботі, наступним наказом за №106-к цього ж дня її було звільнено. Тобто жодного дня після поновлення позивач не пропрацювала, і останні два місяці її роботи на цій посаді були в грудні 2021 року та січні 2022 року. Розрахунок середньоденної заробітної плати у вказаний період здійснений Солом'янським районним судом м. Києва у справі №760/3988/22.
Апеляційна скарга Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації не містить доводів і на спростування розрахунків наведених судом першої інстанції. Не оскаржує в цій частині рішення суду і позивач у справі. А тому апеляційний суд не вбачає підстав для перегляду рішення суду першої інстанції і в цій частині, так як суд першої інстанції виходив із розміру середнього заробітку визначеного рішенням суду та з урахуванням визначеної в наказі ставки позивача.
В доводах апеляційної скарги відповідач Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації вказує на відсутність трудових відносин з позивачем та виконання ними лише послуги з обслуговування СЗШ №26 як бухгалтерії. Разом з тим з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що нарахування заробітної плати позивачу здійснювалось саме Управлінням освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації і суд першої інстанції вказав на те, що середній заробіток підлягає стягненню з Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, як розпорядника коштів. Доказів на спростування вказаного висновку суду стороною відповідача надано не було. А отже вказаний висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Зазначення про це в мотивувальній рішення суду є достатнім для визначення обсягу відповідальності Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, а тому доводи даного відповідача щодо відсутності зазначення про це в резолютивній частині рішення слід визнати безпідставними.
Представник Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації також вказує на те, що оплата праці працівника за сумісництвом здійснюється виключно за фактично виконувану роботу, проте в цій справі предметом спору є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника,а тому вказані доводи апеляційної скарги слід також визнати безпідставними.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги відповідача Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації висновків суду не спростовують. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи. Тому апеляційний суд залишає апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, відсутні і підстави для компенсації відповідачеві понесених ним витрат на стадії апеляційного перегляду справи.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації - залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: С.М. Верланов
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 30 червня 2025 року.