справа № 756/14449/23
головуючий у суді І інстанції Яценко Н.О.
провадження № 22-ц/824/3388/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
23 квітня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами - Родіонова Юрія Андрійовича на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 вересня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами, третя особа Державне управління справами про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач ОСОБА_1 у листопаді 2023 року звернулася до суду з вищевказаним позовом до Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами (далі - Державне видавництво «Преса України» ДУС).
В обґрунтування позову вказує, що 30 травня 2023 року була прийнята на посаду головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку Державного видавництва «Преса України» ДУС (наказ № 155-к від 30 травня 2023 року).
05 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 звільнена з посади згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП за прогули без поважних причин (наказ № 394-к від 05 жовтня 2023 року).
Вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення - звільнення за прогул, оскільки позивачем не було допущено прогулу, так як вона перебувала на робочому місці на виконувала робочі функції.
Посилається на те, що у зв'язку з тим, що позивач не написала заяву на звільнення, написання якої неодноразово вимагалося відповідачем, після чого було ініційовано звільнення за прогул без підтверджуючих доказів.
Вважає своє звільнення незаконним, а наказ про звільнення за прогул винесено без законних підстав.
З наказу № 394-к від 05 жовтня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 вбачається підстава: акт № 3 від 03 жовтня 2023 року, акт № 4 від 03 жовтня 2023 року, проте не вказано день (дні), які роботодавець вважає прогулом.
Вищевказані документи позивачу до відома не доводилися, відповідач не ознайомив позивача про те, коли мало місце порушення і в чому конкретно полягає порушення трудових обов'язків, пояснення не відібрав.
Просить суд скасувати наказ № 394-к від 05 жовтня 2023 року Державного видавництва «Преса України» ДУС про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку, згідно з пункту статті 40 КЗпП за прогул без поважних причин; поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера відділу обліку бухгалтерського обліку Державного видавництва «Преса України» ДУС; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 жовтня 2023 року та судові витрати.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 05 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано наказ № 394-К від 05 жовтня 2023 року Державного видавництва «Преса України» ДУС, про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку Державного видавництва «Преса України» ДУС з 05 жовтня 2023 року.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку Державного видавництва «Преса України» ДУС з 05 жовтня 2023 року.
Стягнуто з Державного видавництва «Преса України» ДУС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 жовтня 2023 року по 05 вересня 2024 року у сумі 387 403 грн 83 коп.
Стягнуто з Державного видавництва «Преса України» ДУС на користь держави судовий збір у сумі 6 021 грн 24 коп.
Рішення мотивовано тим, що суд першої інстанції, дослідивши обставини та докази у справі, на які посилались учасники справи, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник Державного видавництва «Преса України» ДУС - Родіонов Ю.А. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 вересня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що 05 жовтня 2023 року, позивач звільнена з посади згідно з пунктом статті 40 КЗпП за прогул без поважних причин (наказ № 394-к від 05 жовтня 2023 року.
Підставою звільнення роботодавець зазначає акт № 3 від 03 жовтня 2023 року, акт № 4 від 03 жовтня 2023 року. Разом з тим, у наказі про звільнення відсутнє посилання на те, що звільнення позивача відбулося за погодженням з ДУС.
Посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що чинне законодавство не містить обов'язкової вимоги до форми наказу та обов'язкового зазначення у ньому про наявність листів-погоджень вищих органів управління державним майном, як не містить і обов'язку підприємства ознайомлювати з таким погодженням особу, що звільняється.
З метою відповідного контролю за діяльністю підприємства, у відповідності до пункту 8.1. Статуту Державного видавництва «Преса України» ДУС до виключної компетенції органу управління майном належить, зокрема: погодження призначення на посади та звільнення з посад заступників директора і головного бухгалтера Державного видавництва.
Це питання є суто взаємодією між органом управління майном та підпорядкованим підприємством, тому суд не має ставити в залежність від наявності або відсутності такого погодження сам факт «законності» наказу щодо звільнення працівника за порушення трудової дисципліни.
Однак, зазначеного судом першої інстанції не враховано та поставлено під сумнів наявність погодження органу управління на звільнення на час видачі спірного наказу, а також зазначено, що оглянутий в судовому засіданні журнал вхідної кореспонденції не прошитий, не пронумерований, не підписаний керівником та не скріплений печаткою.
Скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що представниками відповідача та третьої особи було надано лист погодження на звільнення від 05 жовтня 2023 року із вихідним номером органу управління та вхідним номером підприємства.
Також в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції також не зазначено жодного нормативно-правового акту, відповідно до якого журнал реєстрації вхідної кореспонденції має бути прошитий, пронумерований, підписаний керівником та скріплений печаткою підприємства, отже такий висновок суду заснований на припущеннях
Окрім цього, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні лише зазначає докази, на які посилається відповідач, однак не надає належної правої оцінка таким доказам.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не встановлено поважності причин відсутності позивача на роботі протягом трьох годин 03 жовтня 2023 року у період з 08 год. 30 хв. до 11 год. 30 хв.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт порушення трудової дисципліни в діях позивача відсутній, оскільки не може бути поставлено в провину працівникові відсутність на робочому місці, через знаходження у лікаря-стоматолога з відома керівника підприємства, при цьому посилається на смс-листування позивача з керівництвом та на довідку лікаря-стоматолога.
Скаржник наголошує на тому, що погане самопочуття, хоча і засвідчене довідкою від лікаря, але не оформлене лікарняним, не може свідчити про тимчасову втрату працездатності. І відсутність на роботі за станом здоров'я в такому випадку може бути кваліфіковано як прогул з відповідними правовими наслідками аж до звільнення.
Такий висновок підтверджується висновками Верховного Суду у справах № 309/399/22 від 20 вересня 2023 року, № 761/14798/17 від 18 травня 2020 року, № 202/7726/19 від 19 березня 2021 року.
Від Державного управління справами надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною 2 статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Частиною 1 статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Судом встановлено, що 30 травня 2023 року позивач, за погодженням з ДУС, була прийнята на посаду головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку Державного видавництва «Преса України» ДУС, що підтверджується наказом № 155-к від 30 травня 2023 року. Підставою зазначено: заява ОСОБА_1 та лист ДУС від 26 травня 2023 року № 01-12/19/1286/23 р.в.с. (а.с.47 т.1).
Відповідно до пунктів 1-3 Посадової інструкції головного бухгалтера Державного видавництва «Преса України» ДУС головний бухгалтер належить до професійної групи «керівники». Призначення на посаду головного бухгалтера та звільнення з неї здійснюється наказом директора Державного видавництва «Преса України» ДУС з дотриманням вимог КЗпП та чинного законодавства про працю та за погодженням з органом управління. Головний бухгалтер безпосередньо підпорядковується директору видавництва (а.с. 121-125 т. 1).
Відповідно до Витягу з ЄДРПО директором Державного видавництва «Преса України» ДУС є Свирид С.Р. (а.с. 90).
Сторонами у справі визнається та не заперечується, що призначення на посаду головного бухгалтера здійснюється наказом директора Державного видавництва «Преса України» ДУС та за погодженням з органом управління ДУС.
Як вбачається з Витягу з протоколу зборів трудового колективу Державного видавництва «Преса України» ДУС від 12 вересня 2023 року вирішили внести зміни у Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Державного видавництва «Преса України» ДУС - абзац 2 пункту 5.1. Правил викласти у наступній редакції: Адміністративні підрозділи: З понеділка по четвер: Початок о 08 год 30 хв і закінчення о 17 год 30 хв Перерва на обід з 13 год 00 хв до 13 год 45 хв У п'ятницю:Початок о 08 год 30 хв і закінчення о 16 год 15 хв Перерва на обід з 13 год 00 хв до 13 год 45 хв (а.с. 48, 126-132 т. 1).
Наказом Державного видавництва «Преса України» ДУС №346-К від 12 вересня 2023 року введено в дію з 18 вересня 2023 року зміни до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Державного видавництва «Преса України» ДУС. Як вбачається головний бухгалтер ОСОБА_1 погоджувала вказаний наказ (а.с. 49, зворот 49 т. 1).
Згідно з Витягу з протоколу оперативної наради Державного видавництва «Преса України» ДУС від 27 вересня 2023 року вбачається, що слухали про дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Начальник відділу кадрів Літовчук С.С. повідомила про необхідність дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку усіма співробітниками Видавництва, зокрема й головним бухгалтером ОСОБА_1 , яка декілька разів запізнювалася на роботу без поважних причин, що підтверджується записами у Журналі обліку робочого часу за 18, 22 та 26 вересня 2023 року.
Разом з цим, ОСОБА_1 в усній формі була попереджена начальником відділу кадрів Літовчук С.С. про необхідність дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку та можливість оформити наказ про встановлення індивідуального графіку роботи за погодженням з директором Видавництва.
У відповідь ОСОБА_1 повідомила, що вона сидить на роботі до 20-21 години та проводить податкові накладні, тож має право приходити на роботу пізніше, оскільки відпрацьовує понад 8 годин на день.
Начальник юридичного відділу Родіонов Ю.А. зауважив, що відповідно до статті 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана чи звільнення.
Проведено голосування щодо оголошення «усного попередження» головному бухгалтеру ОСОБА_1 за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку та запізнення на роботу.
Ухвалили оголосити головному бухгалтеру ОСОБА_1 «усне попередження» за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку та запізнення на роботу (а.с. 59 т. 1).
Наказом Державного видавництва «Преса України» ДУС №36-р від 29 вересня 2023 року «Про виплату надбавки» головному бухгалтеру ОСОБА_1 виплачено надбавку у розмірі 95 % до посадового окладу за вересень місяць 2023 року, враховуючи складність та напруженість в роботі, виконання покладених функцій з додатковою завантаженістю, що пов'язано із зменшенням кількості працівників у підпорядкованих підрозділах, необхідністю виконання робіт у стислі строки, роботою в умовах обмежень діючих під час військового стану, терміновістю виконання завдань (а.с. 116 т. 1).
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.
Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з'ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.
Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 757/45015/20-ц.
Відсутність працівника на роботі має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акта, тому він подається у довільній письмовій формі та підписується не менш ніж двома працівниками (наприклад, бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано факт відсутності працівника на роботі протягом робочого дня.
Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез'явлення працівника на роботі.
Як вбачається з записів у Журналі обліку робочого часу за 03 жовтня 2023 року, головний бухгалтер ОСОБА_1 проставила початок робочого дня - 11 год. 30 хв. та кінець робочого дня - 16 год. 30 хв. та особисто розписалася у Журналі (а.с. 77 т. 1).
Відповідно до Акта «Про факт відсутності працівника на робочому місці» №3 від 03 жовтня 2023 року Радником директора з фінансових питань та інвестицій Челомбітько І.М. , радником директора з адміністративних питань Муха І.Р., начальником юридичного відділу Родіоновим Ю.А., начальником відділу кадрів Літовчук С.С. складено цей акт про те, що головний бухгалтер ОСОБА_1 була відсутня на роботі 03 жовтня 2023 року 3 години з 08 год. 30 хв. до 11 год. 30 хв. (а.с. 73 т. 1).
Відповідно до Акта «Про факт відсутності працівника на робочому місці» №4 від 03 жовтня 2023 року Радником директора з фінансових питань та інвестицій Челомбітько І.М., радником директора з адміністративних питань Муха І.Р., начальником юридичного відділу Родіоновим Ю.А., начальником відділу кадрів Літовчук С.С. складено цей акт про те, що головний бухгалтер ОСОБА_1 була відсутня на роботі 03 жовтня 2023 року 1 годину з 16 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв. (а.с. 74 т. 1).
04 жовтня 2023 року начальник відділу кадрів Державного видавництва «Преса України» ДУС Літовчук С. звернулася до директора Державного видавництва «Преса України» ДУС Свирида С. з доповідною запискою, де повідомила, що головний бухгалтер ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 03 жовтня 2023 року з 08 год. 30 хв. до 11 год. 30 хв. - 3 години та з 16 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв. - 1 годину, що підтверджується записами у Журналі обліку робочого часу за відповідний день, а також актами №3 та №4 від 03 жовтня 2023 року. Просила вирішити питання щодо застосування дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни до головного бухгалтера ОСОБА_1 (а.с.76 т. 1).
Відповідно до Акта від 05 жовтня 2023 року, складеного начальником відділу кадрів Державного видавництва «Преса України» ДУС Літовчук С. у присутності радника директора Челомбітько І.М., начальника юридичного відділу Родіоновим Ю.А., позивач головний бухгалтер ОСОБА_1 відмовилася від надання пояснень щодо причин відсутності на робочому місці більше трьох годин протягом дня 03 жовтня 2023 року (а.с. 78 т. 1).
05 жовтня 2023 року, головний бухгалтер ОСОБА_1 звільнена з посади згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП за прогул без поважних причин на підставі наказу № 394-к від 05 жовтня 2023 року (а.с.80 т. 1).
Підставою звільнення у наказі № 394-к від 05 жовтня 2023 року зазначено: акт № 3 від 03 жовтня 2023 року та акт № 4 від 03 жовтня 2023 року.
У наказі про звільнення відсутнє посилання на те, що звільнення позивача головного бухгалтера ОСОБА_1 відбулося за погодженням з ДУС.
Сторонами у справі визнається та не заперечується, що звільнення з посади головного бухгалтера здійснюється наказом директора Державного видавництва «Преса України» ДУС та за погодженням з органом управління - ДУС.
В судовому засіданні представник третьої особи, ДУС пояснювала, що звільнення позивача ДУС погодило листом від 05 жовтня 2023 року № 01-12/19/2433/23.
Представником відповідача надано лист-погодження ДУС від 05 жовтня 2023 року № 01-12/19/2433/23 на звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 та копію журналу вхідної кореспонденції (а.с.196-197 т.1).
Оглянувши в судовому засіданні суд першої інстанції встановив, що оригінал журналу вхідної кореспонденції не прошитий, не пронумерований, не підписаний керівником та не скріплений печаткою.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що шляхи надсилання кореспонденції можуть бути різними, залежно від характеру та цілей надсилання: поштове відправлення, електронна пошта та кур'єрська доставка.
За відсутності доказів отримання відповідачем листа-погодження ДУС від 05 жовтня 2023 року № 01-12/19/2433/23 шляхом поштового відправлення (конверт), на електронну пошту (e-mail) або через кур'єрську доставку (накладна), сам по собі журнал вхідної кореспонденції, який не прошитий, не пронумерований, не підписаний керівником та не скріплений печаткою - не є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність погодження ДУС звільнення позивача саме на час видачі спірного наказу.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи, що у наказі про звільнення № 394-к від 05 жовтня 2023 року відсутнє посилання на погодження ДУС як на підставу звільнення позивача, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 відбулося з порушенням встановленого порядку без погодження ДУС, оскільки беззаперечно не встановлено наявність погодження ДУС звільнення позивача саме на час видачі спірного наказу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
У постанові Верховного Суду від 09 листопада 2021 році у справі № 235/5659/20 зазначено, що «прогулом визнається відсутність працівника на роботі, як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.
Отже, відсутність працівника на роботі без поважних причин (прогул) за своєю природою є грубим порушенням трудової дисципліни і, як наслідок, тягне накладення одного з видів дисциплінарного стягнення - догану або звільнення, з дотриманням правил, встановлених статтями 147-149 КЗпП.
Процедура звільнення за прогул має враховувати не лише загальні правила і порядок звільнення працівників (частина 1 статей 47, 116 КЗпП), але й правила і порядок звільнення працівника з ініціативи роботодавця (частина 3 статті 40, стаття 43 КЗпП), а також строки застосування, правила та порядок накладення, оголошення дисциплінарних стягнень (статті 147, 148, 149 КЗпП)
Відповідно до положень статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається, виходячи з конкретних обставин.
Зазначені висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 761/48981/19, від 14 червня 2023 року у справі № 727/3770/21.
Як встановлено вище, з 18 вересня 2023 року введено в дію зміни до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Державного видавництва «Преса України» ДУС та встановлено для адміністративних підрозділів: з понеділка по четвер початок робочого дня о 08 год 30 хв та закінчення о 17 год 30 хв, у п'ятницю: початок робочого дня о 08 год 30 хв і закінчення о 16 год 15 хв. (а.с. 48, 126-132 т. 1).
Свідок ОСОБА_4 у суді першої інстанції пояснювала, що з позивачем працювала у Державному видавництві «Преса України» ДУС з травня 2023 року по жовтень 2023 року. Робочий день був з 09 год. до 18 год., потім змінили графік, змінений графік було доведено до керівництва, писали доповідну щодо графіка, віддали її на погодження. Також, зазначала, що позивач постійно була на роботі, приходила пізніше на роботу, але завжди після роботи залишалася. Також зазначала, що 03 жовтня 2023 року позивач була у стоматолога, її туди записував директор і знав про її відсутність на робочому місці.
Свідок ОСОБА_5 у суді першої інстанції пояснювала, що на підприємстві існував графік роботи з 09 год. до 18 год., потім його змінили, позивач пізніше приходила на роботу, але залишалася працювати після закінчення робочого дня. Аналогічні пояснення надані свідком ОСОБА_6 .
Після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з'ясувати, чим така відсутність була викликана. Для з'ясування причини відсутності працівника на роботі роботодавець на свій розсуд може: 1) зателефонувати працівнику або членам його родини; 2) написати працівнику в доступні месенджери; 3) надіслати листа на особисту електронну скриньку; 4) відвідати працівника за місцем реєстрації або місцем фактичного проживання; 5) надіслати лист з повідомленням про вручення з пропозицією надати пояснення щодо своєї відсутності.
Зазначені висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 761/48981/19, від 14 червня 2023 року у справі № 727/3770/21.
Апеляційним судом встановлено, що після фіксації факту відсутності працівника на роботі 03 жовтня 2023 року з 08 год. 30 хв. до 11 год. 30 хв. відповідно до акта «Про факт відсутності працівника на робочому місці» №3 від 03 жовтня 2023 року - роботодавець не почав з'ясовувати у працівника, чим така відсутність була викликана, не зважаючи на те, що 03 жовтня 2023 року головний бухгалтер ОСОБА_1 була на робочому місці з 11 год. 30 хв. до 16 год. 30 хв. (а.с. 77 т. 1).
Після фіксації факту відсутності працівника на роботі 03 жовтня 2023 року з 16 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв. відповідно до акта «Про факт відсутності працівника на робочому місці» №4 від 03 жовтня 2023 року - роботодавець не розпочав на наступний робочий день 04 жовтня 2023 року з'ясовувати у працівника, чим така відсутність була викликана, не зважаючи на те, що 04 жовтня 2023 рокуголовний бухгалтер ОСОБА_1 була на робочому місці (а.с. 115 т. 1).
Відповідно до Табелю обліку використаного робочого часу за жовтень 2023 року по підрозділу відділ бухгалтерського обліку головний бухгалтер ОСОБА_1 за 03 жовтня 2023 року табелювалася повним робочим днем - 8 год. (а.с. 115 т. 1).
Табель обліку використання робочого часу - джерело інформації про кількість відпрацьованого робочого часу працівників. Типова форма табеля затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 (типова форма № П-5). Виправлення та підчистки у табелі не допускаються.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаний Табель склали та затвердили працівники відділу кадрів Державного видавництва «Преса України» ДУС, при тому, що начальником відділу кадрів є Літовчук С.С., яка приймала участь у складені актів «Про факт відсутності працівника на робочому місці» №№3,4 від 03 жовтня 2023 року, отже достеменно повинна була бути обізнана про відсутність позивача на роботі 03 жовтня 2023 року.
Разом з тим, за наявності Актів «Про факт відсутності працівника на робочому місці» №№3,4 від 03 жовтня 2023 року та доповідної записки начальника відділу кадрів Державного видавництва «Преса України» ДУС Літовчук С. від 04 жовтня 2023 року - дані про повний робочий день відпрацьований позивачем 03 жовтня 2023 року не відкориговані та виправлення за допомогою коригуючого Табелю (окремий аркуш від Табеля поточного місяця) не здійснені.
Натомість 14 березня 2024 року представником роботодавця до матеріалів справи доданий Табель обліку використаного робочого часу за жовтень 2023 року по підрозділу: відділ бухгалтерського обліку, де головний бухгалтер ОСОБА_1 за 03 жовтня 2023 року табелювалася повним робочим днем - 8 год.
Відповідно до Витягу з ЄДРПО директором Державного видавництва «Преса України» ДУС є Свирид С.Р. (а.с. 90 т. 1).
В матеріалах справи знаходиться роздруківка знімків екрану мобільного телефону позивача смс-листування позивача з директором Державного видавництва «Преса України» ДУС - Свирид С.Р. ( НОМЕР_1 ) та заступником директора - Муха І.Р. (+38067-676-25-24) (а.с.19-29 т. 1).
Представник відповідач вважав, що вказане смс-листування не містить фактичних даних, що мають істотне значення для вирішення справи і ніяким чином не спростовують законність звільнення позивача за прогул без поважних причин.
З вказаного смс-листування вбачається, що директор видавництва Свирид С.Р., якому безпосередньо підпорядковується позивач, був обізнаний про відсутність позивача на робочому місці 03 жовтня 2023 року протягом певного періоду часу і не заперечував проти цього.
Отже, апеляційний суд встановив, що трудовий розпорядок, який полягав в тому, що позивач пізніше приходила на роботу, але залишалася працювати після закінчення робочого дня, був погоджений сторонами трудових відносин - директором видавництва (роботодавцем) та працівником (головним бухгалтером), який підпорядковується безпосередньо директору видавництва, був звичним для них та не викликав заперечень у роботодавця.
Також, з вказаного смс-листування вбачається, що 07 вересня 2023 року директор видавництва погодив позивачу візит до стоматолога (а.с.21 т.1). 03 жовтня 2023 року позивачем 11 год 39 хв у смс-повідомленні директору видавництва нагадано про візит до стоматолога та отримана згода останнього (а.с. 25 т. 1).
Отже, директор видавництва був обізнаний про візит позивача до лікаря, час візиту та про відсутність позивача на робочому місці з 16 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв. у зв'язку з цим і не заперечував проти цього (а.с.21 т.1).
Підсумовуючи вказане, 03 жовтня 2023 року позивач за згодою директора видавництва перебувала у стоматолога з 16 год. 30 хв. до 17 год. 30 хв., що також підтверджується довідкою лікаря-стоматолога та медичною карткою стоматологічного хворого (а.147-148 т. 1).
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт порушення трудової дисципліни у діях позивача відсутній, оскільки не може бути поставлено в провину працівникові відсутність на робочому місці з відома та дозволу керівника підприємства.
Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи представника відповідача є непослідовними, оскільки посилаючись на порушення трудової дисципліни головним бухгалтером ОСОБА_1 у вересні 2023 року роботодавцем видано наказ №36-р від 29 вересня 2023 року «Про виплату надбавки» про виплату надбавки у самому великому розмірі серед працівників підприємства у розмірі 95 %, враховуючи складність та напруженість в роботі, виконання покладених функцій з додатковою завантаженістю, що пов'язано із зменшенням кількості працівників у підпорядкованих підрозділах, необхідністю виконання робіт у стислі строки, роботою в умовах обмежень діючих під час військового стану, терміновістю виконання завдань тощо.
Щодо стягнення середнього заробітку
Статтею 235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності порядку розрахунку та розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Разом з тим, перевіривши розрахунок середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, апеляційний суд погоджується з розрахунком, що здійснений судом першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія апеляційного суду вважає, що рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 вересня 2024 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами - Родіонова Юрія Андрійовича залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 05 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 30 червня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська