Іменем України
24 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/36417/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Качанка О.М.,
за участю секретаря судового засідання Попової Н.І,
позивач: не прибув,
представника відповідача та третьої особи: Шигуна Д.Ю.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України щодо виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016 рік та за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 без урахування січня 2008 року як базового місяця;
- зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за 2016 рік та за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року та урахуванням виплачених сум.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що при звільненні з військової служби у запас позивачу не була виплачена індексація грошового забезпечення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2021 у справі № 640/9192/20 визнано протиправними дії Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 та зобов'язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період.
На виконання вказаного рішення суду Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України нараховано та 08.10.2021 виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 у сумі 3951,93 грн.
Для розуміння порядку нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 позивач звернувся 18.10.2021 до Генерального штабу Збройних Сил України з заявою щодо роз'яснення порядку нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за вказаний період.
З відповіді Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 19.11.2021 № 305/2216 позивачу стало зрозуміло, що розрахунок індексації грошового забезпечення у спірний період здійснено з урахуванням базового місяця січень 2016 року, з чим він не погоджується, вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2021 відмовлено позивачу у відкритті провадження у справі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2021 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2022 справу прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - третя особа).
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначений суддя Качанок О.М.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 адміністративну справу № 640/36417/21 прийнято до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
Відповідач 03.03.2025 до суду подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні та вказав, що індексацію грошового забезпечення було вірно розраховано відповідачем, відповідно до норм законодавства (діючих на кожен із періодів розрахунку індексації грошового забезпечення) та маючи відповідні підстави (переміщення позивача по військовій службі та зміни його посадового окладу в період з 01.01.2008 по 01.01.2016) і враховуючи унормування питання індексації та приведення його до загальних норм.
Враховуючи вимоги пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Тобто, в зв'язку із підвищенням доходу військовослужбовців постійною складовою, що містила назву щомісячна додаткова грошова винагорода з 01.12.2015 по 28.02.2018 року (та з 01.01.2017 по 01.03.2018, відповідно) - індексація грошового забезпечення для позивача була розрахована та виплачена в повному обсязі.
Правових підстав перегляду питання виплати індексації грошового забезпечення за даний період та задоволення позовних вимог, на думку відповідача, немає.
Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України 03.03.2025 подало до суду пояснення, за змістом подібні змісту відзиву на позовну заяву, вказавши на підтримання позиції відповідача щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 28.04.2025 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 13.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 19.06.2025 повернуто без розгляду заяву представника третьої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалами суду від 19.06.2025 та 20.06.2025 задоволено заяву представника відповідача та третьої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення подібні викладеним у відзиві на позовну заяву та поясненнях, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Додатково представник відповідача та третьої особи вказав, що при розрахунку позивачу індексації грошового забезпечення у період з січня 2016 року по 28 лютого 2018 року застосовано базовий місяць січень 2016 року.
Заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України, довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера.
ОСОБА_2 проходив військову службу в Генеральному штабі Збройних Сил України на посаді заступника начальника відділу планування розвитку військ (сил) управління планування розвитку Головного управління оборонного та мобілізаційного планування.
Відповідно до витягу з наказу начальника Генерального штабу - головнокомандувача Збройних сил України (по стройовій частині) від 11.10.2018 № 195 полковника ОСОБА_1 , заступника начальника відділу планування розвитку військ (сил) управління планування розвитку Головного управління оборонного та мобілізаційного планування, звільненого наказом начальника Генерального штабу - головнокомандувача Збройних сил України (по особовому складу) від 14.09.2018 № 501 у запас за підпунктом «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу прийнято вважати таким, що справи та посаду здав; чинність контракту припинено 06.09.2019.
Заявою від 20.02.2020 ОСОБА_2 звернувся до Генерального штабу Збройних Сил України, та просив, зокрема, виплатити індексацію за період з 01.01.2016 по 11.10.2018.
Листом від 13.03.2020 № 305/522 Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України надало відповідь на звернення позивача та повідомило останнього, що у 2016, 2018 та 2019 роках йому було виплачено індексацію грошового забезпечення у встановленому порядку. У 2016 році після виплати всіх належних військовослужбовцям видів грошового забезпечення Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України здійснено виплату позивачу індексації у сумі 7679,15 грн. Зазначено, що у 2017 році виділений фінансовий ресурс для здійснення виплати грошового забезпечення військовослужбовцям структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України не дозволив проводити його індексацію.
Окрім цього, листом від 13.11.2021 № 305/2216 Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України повідомило позивача, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2021 у справі № 640/9192/20 Фінансовим управлінням нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018, платіжне доручення від 06.10.2021 № 16040, місяць зростання грошових доходів - січень 2016 року.
Згідно з вказаним платіжним дорученням сплачено коштів у сумі 3951,93 грн.
В судовому засіданні, як вже мовилось, представником відповідача та третьої особи повідомлено, що при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення у період з січня 2016 року по 28 лютого 2018 року застосовано базовий місяць січень 2016 року.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Статтею 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частиною другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 8 Закону № 1282-XII перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.
За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078) індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац 1).
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії (абзац 2).
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац 5).
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 6).
У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу (абзац 7).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац 1).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац 2).
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4).
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
З вищевикладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.
Пунктом 11 Порядку № 1078 визначено, що додаткові витрати, пов'язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.
Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
У справах № 400/1118/21, № 420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, зазначив, що для визначення місяця підвищення доходу (базового місяця) для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Що стосується визначення базового місяця для нарахування індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, суд зазначає таке.
Пункт 10-2 Порядку № 1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року, передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Пункт 5 Порядку № 1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року, в редакції, яка діяла до 15 березня 2018 року, визначав:
у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);
обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій);
якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);
у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий).
З викладеного слідує, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
На час виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців (далі - Постанова № 1294).
Пунктом 13 постанови № 1294 визначено, що остання набирає чинності з 01 січня 2008 року.
Постанова № 1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01 березня 2018 року.
Проаналізувавши Постанову № 1294 в період її дії з 01 січня 2008 року до 28 лютого 2018 року, суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.
Відтак, оскільки останнє підвищення окладу за посадою позивача відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, місяцем підвищення доходу для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Отже, місяцем підвищення доходу для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно є січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Як вже вище вказувалось, в листі від 13.11.2021 № 305/2216 Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України вказало, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2021 у справі № 640/9192/20 позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 (місяць зростання грошових доходів - січень 2016 року).
Разом з тим, представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні зазначив, що при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення у період з січня 2016 року по 28 лютого 2018 року застосовано базовий місяць січень 2016 року.
Тобто, відповідачем не заперечується факт виплати індексації грошового забезпечення позивачу у період з січня 2016 року по лютий 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2016 року.
За таких обставин суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Таким чином, для повного та ефективного захисту порушеного права позивача слід застосувати такий спосіб захисту як зобов'язання Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «РуїзТорія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Тож, питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а щодо відшкодування інших судових витрат вимог не заявлено.
Керуючись статтями 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Генерального штабу Збройних Сил України (ідентифікаційний код 22991050, місцезнаходження: м. Київ, просп. Повітряних сил, буд. 6), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (ідентифікаційний код 22990368, місцезнаходження: м. Київ, просп. Повітряних сил, буд. 6), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 30.06.2025.
Суддя О.М. Качанок