30 червня 2025 року Справа 160/14529/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/14529/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та вирішено:
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також у здійсненні перерахунку стажу відповідно до статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 01 червня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум, і проводити відповідні виплати, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 зарахування часу відбування покарання, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано, до трудового стажу у потрійному розмірі відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення та постановлено:
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року в адміністративній справі №160/14529/20 в оскаржуваній частині залишити без змін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у роз'ясненні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року в справі №160/14529/20.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року в справі №160/14529/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року в адміністративній справі №160/14529/20 - залишено без змін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду від 29.12.2020 року в справі №160/14529/20.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - відмовлено.
20 червня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшло заява про ухвалення додаткового рішення вх.№51098/25, в якій позивач просить:
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області компенсувати інфляційні втрати, нарахувати відповідні відсотки, а також три проценти річних від простроченої суми відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, де визначена компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати;
відшкодувати моральну шкоди в розмірі 5000 грн.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати звіт про виконання додаткового рішення.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив наступне.
Законом України від 15 грудня 2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено мінімальну заробітну плату у наступному розмірі: 6000,00 гривень.
Оскільки представники Пенсійного фонду мали прямий намір свідомо порушити чинну Постанову №654 та мали прямий намір свідомо порушити чинне законодавство наперед будучи впевнені, що залишаться безкарними.
Відповідач мав всі необхідні документи і фактично був в змозі задовольнити всі вимоги швидко і без втручання судової влади.
З урахуванням викладеного, позивач вважає справедливим розміром відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Крім того, відповідач надав звіт про виконання рішення суду в справі №160/14529/20, оформлений листом №0400-010804-8/17649 від 27 січня 2025 року, яким фактично визнав порушення ним Закону, неправильний перерахунок підвищення пенсії без урахування інфляції і тим самим нанесення матеріальної шкоди.
Сума підвищення пенсії ОСОБА_2 за період з 01.06.2021 року по 31.01.2025 року в розмірі 10002,99 грн. нарахована на виплатну відомість в лютому 2025 року.
Відповідач зобов'язаний компенсувати інфляційні втрати на суму 10002,99 грн. оскільки довгий час позивач був позбавлений можливості користуватися правильними підвищеннями пенсії з вини відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду з цією заявою.
Вирішуючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи.
Суд зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та вирішено, зокрема, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок підвищення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 01 червня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум, і проводити відповідні виплати, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 зарахування часу відбування покарання, як репресованій особі, яку у подальшому було реабілітовано, до трудового стажу у потрійному розмірі відповідно до вимог статті 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду від 29.12.2020 року в справі №160/14529/20.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - відмовлено.
Таким чином, питання щодо компенсації (інфляційних витрат) відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. не потребує ухвалення додаткового рішення, оскільки не стосуються предмету спірних правовідносин в межах вже вирішеної справи №160/14529/20.
Під час ухвалення рішення в справі суд прийняв рішення щодо всіх позовних вимог та клопотань; вирішивши питання про право, визначив спосіб виконання судового рішення; вирішив питання про судові витрати.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/14529/20.
Керуючись ст. ст. 241-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/14529/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник