Справа № 591/5372/25
Номер провадження 2/585/893/25
30 червня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,
з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,
Справа № 591/5372/25, провадження № 2/585/893/25.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
Відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження справу про стягнення заборгованості.
Представник позивача: Москаленко Маргарита Станіславівна, яка діє на підставі довіреності від 05.12.2024.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК» ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позову посилається на те, що 21 лютого 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики №79769121.
Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики), а також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику , у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщених на сайті, зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі.
Відповідно до Реєстру боржників №36 від 28.10.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 16260 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10260 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0.00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Позикою; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 0 грн. - комісія за надання Позики. З моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Добровільно відповідач борг не сплачує.
Враховуючи викладене, представник позивача просить про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за Договором позики №79769121 в розмірі 16260 грн. та понесені судові витрати.
Відповідач своєї позиції щодо позову не висловив.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
12.06.2025 судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено сторонам .
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі направлена на адресу місця реєстрації - АДРЕСА_1 (а.с.50).
Направлені судом документи не отримані, у зв'язку з тим, що адресат відсутній за указаною адресою (а.с.54).
Згідно правової позиції Верховного суду у справі №755/17944/18 (постанова від 10.05.2023) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Про розгляд справи в суді відповідач повідомлений шляхом публікації оголошення на офіційному сайті «Судова влада України (а.с.53).
У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотання будь-якої зі сторін про інше, суду не надходило.
Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
21.06.2024 між ТОВ ««1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики №79769121, на умовам якого позичальник мав отримати кредит у розмірі 6000 грн., строком на 30 днів, із процентною ставкою 2,5% в день (а.с.5-7).
Указаний Договір позики позичальником підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 21662.
До позову долучені Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток 1 до Договору позики №79769121 від 21.02.2024, також підписану електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника та кредитора (а.с.8).
14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі (а.с.9-11).
28.07.2021 між цими ж сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, якою внесені зміни в п.1.3 Договору факторингу (а.с.12), 13.06.2022 Додаткову угоду №7, якою викладено п.9.1 Договору в іншій редакції (а.с.13) та 28.10.2024 Додаткову угоду №42, щодо суми Прав вимоги (а.с.14).
До позову долучено Акт прийому-передачі Реєстру боржників №36 від 28.10.2024 за Договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 та Витяг з Реєстру боржників №36, в якому міститься інформація щодо боржника ОСОБА_1 , номер Договору позики - 79769121, сума заборгованості 6000 грн., відсотки - 10260 грн. (а.с.16). Витяг сформований представником позивача особисто і не містить підписів сторін Договору факторингу.
До позову долучено розрахунок заборгованості за Договором №79769121 від 21.02.2024 за період з 28.10.2024 по 31.03.2025, сформований представником позивача, в якому вказано розмір заборгованості станом на 31.03.2025 в сумі 16260 грн, сума заборгованості за основною сумою боргу - 6000 грн. , та сума заборгованості за відсотками - 10260 грн. (а.с.17).
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов'язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України.
Норми права, застосовані судом.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він уважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
В порядку визначеному частиною 2 статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Відповідно до статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Мотиви суду.
Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для відмови в задоволенні позову.
Судом встановлено, що 21.02.2024 між ТОВ ««1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики №79769121, на умовам якого позичальник мав отримати кредит у розмірі 6000 грн., строком на 30 днів, із процентною ставкою 2,5 % в день. Указаний Договір позики позичальником підписаний електронним підписом, зокрема позичальник підписав Договір одноразовим ідентифікатором 21662 (а.с.5-7).
Сторона позивача вказує, що на підставі Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем, та на підставі укладених між цими ж сторонами Додаткових угод, він набув право вимоги до відповідача за укладеним вище Договором позики №79769121 від 21.02.2024 (а.с.9-11, 12, 13, 14).
До позову долучено Акт прийому-передачі Реєстру боржників №36 від 28.10.2024 за Договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 та Витяг з Реєстру боржників №36, в якому міститься інформація щодо боржника ОСОБА_1 , номер Договору позики - 79769121, сума заборгованості 6000 грн., відсотки - 10260 грн. (а.с.16).
При цьому, Витяг з реєстру прав вимоги (а.с.16) сформований представником позивача особисто, та в ньому відсутні підписи сторін Договору факторингу.
Тому зазначений Витяг суд ставить під сумнів і не вважає належним доказом, що підтверджує право вимоги позивача до відповідача за укладеним ним з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 21.02.2024 Договором позики.
Крім цього, стороною позивача не долучені докази на підтвердження виконання умов Договору факторингу Фактором (не долучені квитанції про сплату Ціни продажу).
На підтвердження розміру заборгованості стороною позивача долучено розрахунок заборгованості, також сформований представником позивача, в якому вказано розмір заборгованості станом на 31.03.2025 у розмірі 16260 грн. (а.с.17).
Зазначена представником позивача сума заборгованості за Договором позики, яка встановлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків представника позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Не є належним та допустимим доказом.
Тобто,за наявними в матеріалах справи документами, неможливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідача за указаним Договором позики, періоди за які така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення відповідачем платежів тощо та те, яким чином позивач проводив розрахунок.
Під час розгляду справи встановлено, що Договір позики від 21.02.2024 мав строк дії 30 днів, але з долученого розрахунку не зрозуміло, чи нараховані відсотки у відповідності до норм ст. 1048 ЦК України.
Суд зауважує, що розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом фінансової установи (Висновок Верховного Суду від 13 травня 2020 року ( справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19)), а долучені представником позивача розрахунки заборгованості не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Верховний Суд 30 січня 2018 року (ВС/КЦС у справі №161/16891/15-ц) дійшов висновку про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Між тим, із урахуванням викладеного, на підставі наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» доказів, суд вбачає, що розмір боргу, заявленого товариством до стягнення, є таким, що не знайшов свого належного та допустимого підтвердження за розглядом справи.
В матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів первісним кредитором на рахунок відповідача.
Зокрема, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано суду копію меморіального ордеру, заяви на видачу готівки, чи платіжних доручень, виписок по картковому рахунку, належним чином проведеного розрахунку заборгованості, тощо.
Правова позиція щодо первинних документів відображена і в постанові Верховного Суду України від 14.06.2018р. в справі №364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач повинен був отримати від первісного кредитора первинні документи, які підтверджують розмір заборгованості за договором позики, зокрема і докази перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, що в свою чергу, у відповідності до умов указаного договору, надало б можливість визначити з якого часу почав діяти договір і, відповідно, час порушення відповідачем його умов, у разі наявності такого порушення.
Більше того, п.4.1 Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 передбачено, що клієнт (у даному випадку це первісний кредитор) зобов'язується надати документацію по боржниках, зазначених в Реєстрі боржників протягом 30 календарних днів з моменту підписання Акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників, але в будь-якому разі не раніше дня сплати фактором Ціни продажу заборгованості.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивачем не надано доказів на підтвердження факту отримання відповідачем грошових коштів у заявленому позивачем розмірі або виконання первинним кредитором умов укладеного договору, а саме правових підстав та факту здійснення платежів, передбачених його умовами.
Створені представником позивача документи (розрахунок заборгованості, Витяг з реєстру боржників), які містять інформацію про розмір заборгованості відповідача, не є належними доказами фактичного отримання грошей відповідачем або здійснення розрахункових операції в його інтересах та не підтверджують право вимоги позивача до відповідача.
Перевірити розмір нарахованої суми боргу та процентів неможливо, оскільки відсутність в матеріалах справи належних первинних банківських документів не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування чи отримання позичальником коштів у кредит, але і перевірити розмір заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядок нарахування відсотків за користування кредитом та пені, про стягнення якої просить сторона позивача.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не доведено позов, що є його, а не відповідача, процесуальним обов'язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України).
Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21.
Позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа № 755/18920/18.
За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту видачі відповідачу кредитних коштів первісним кредитором, а також відповідно і користування ними відповідачем, не підтверджено наявності заборгованості за кредитом, не підтверджено права вимоги до позивача, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволені його позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати на його користь не відшкодовуються.
Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.
Суд вирішив:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова