Справа № 585/2338/25
Номер провадження 1-кс/585/912/25
27 червня 2025 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 про застосування підозрюваному:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з середньою освітою, одруженому, не працюючому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
запобіжного заходу - тримання під вартою, -
27.06.2025 року до суду надійшло клопотання слідчого в якому слідчий просить: Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів з правом внесення застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів доходів громадян. Клопотання обґрунтовує тим, що 11.06.2025 ОСОБА_6 попередньо домовився про збут особливо небезпечної психотропної речовини «PVP-сіль» з особою під зміненими анкетними даними - ОСОБА_7 . Про злочинний намір ОСОБА_6 оплатно збути наркотичний засіб, ОСОБА_7 добровільно повідомив працівникам поліції та погодився на пропозицію правоохоронців провести контроль за вчиненням злочину у формі «оперативної закупки» за його участю. Відповідно до попередньо досягнутих домовленостей ОСОБА_7 , діючи відповідно до постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі «оперативної закупки» 12.06.2025 зустрівся з ОСОБА_6 на території парку ім. Т. Г. Шевченка по бульвару Шевченка в м Ромни, Сумської області. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу та, розуміючи суспільну небезпечність наслідків своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину з метою особистого незаконного збагачення, діючи свідомо всупереч діючому законодавству, перебуваючи на території парку ім. Т.Г. Шевченка, 12.06.2025 близько 17 годин 50 хвилин передав ОСОБА_7 зіп-пакет з психотропною речовиною «PVP-сіль», таким чином незаконно збув психотропну речовину. В якості оплати за переданий психотропну речовину ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в національній валюті України в сумі 900 грн. (3 купюр номіналом по 200 гривень, 3 купюри номіналом по 100), які останній того ж дня отримав від працівників правоохоронного органу для проведення оперативної закупки. Відповідно до висновків судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/119-25/9565-НЗПРАП, встановлено, що надана на дослідження речовина є PVP, яка відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Загальна маса PVP в складі речовини становить 0,3261г. Своїми протиправними діями ОСОБА_6 в порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (з наступними змінами), незаконно придбав, зберігав та збув особливо небезпечну психотропну речовину PVP, яка відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» зазначений в Списку № 2 Таблиці 2 відноситься відповідно до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - а саме в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечної психотропної речовини. Крім того, 24.06.2025 ОСОБА_6 повторно домовився про збут особливо небезпечної психотропної речовини «PVP-сіль» з особою під зміненими анкетними даними - ОСОБА_7 . Про злочинний намір ОСОБА_6 оплатно збути наркотичний засіб, ОСОБА_7 добровільно повідомив працівникам поліції та погодився на пропозицію правоохоронців провести контроль за вчиненням злочину у формі «оперативної закупки» за його участю. Відповідно до попередньо досягнутих домовленостей ОСОБА_7 , діючи відповідно до постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі «оперативної закупки» 25.06.2025 зустрівся з ОСОБА_6 на перехресті вулиць Адамцевича та Миколаївської в м Ромни, Сумської області. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу та, розуміючи суспільну небезпечність наслідків своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину з метою особистого незаконного збагачення, діючи свідомо всупереч діючому законодавству, перебуваючи на перехресті вулиць Адамцевича та Миколаївської в м Ромни, Сумської області, 15.06.2025 близько 14 годин 20 хвилин передав ОСОБА_7 зіп- пакет з психотропною речовиною «PVP-сіль», таким чином незаконно збув психотропну речовину. В якості оплати за переданий психотропну речовину ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в національній валюті України в сумі 900 грн. (4 купюр номіналом по 200 гривень, 1 купюру номіналом 100), які останній того ж дня отримав від працівників правоохоронного органу для проведення оперативної закупки. Відповідно до висновків судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, встановлено, що надана на дослідження речовина є PVP, яка відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Своїми протиправними діями ОСОБА_6 в порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (з наступними змінами), незаконно повторно придбав, зберігав та збув особливо небезпечну психотропну речовину PVP, яка відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» зазначений в Списку № 2 Таблиці 2 відноситься відповідно до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - а саме в незаконному придбанні, зберіганні з метою збут та збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно. 26.06.2025 ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні № 12025200470000359 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами огляду покупця та вручення грошових коштів; протоколами допитів свідка (під зміненими анкетними даними) ОСОБА_7 ; висновком експерта; протоколом за результатами НСРД № 2; протоколом про результат аудіо-, відеоконтролю місця (за особою); протоколом проведення обшуку, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КК України. При виборі запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених ч.1 ст. 177 КПК України, надано оцінку в сукупності всім обставинам, у тому числі: 1) вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України. 2) тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі, та усвідомлення підозрюваного невідворотності покарання за вчинення вказаного злочину; 3) вік підозрюваного ОСОБА_6 та стану його здоров'я; 4)наявних соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_6 його способу життя тощо. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Слід зазначити, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При встановленні ризиків, закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України. Санкція вказаної статті відносить інкримінований злочин до категорії тяжкого, тому очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності. З огляду на наведене орган досудового розслідування, обґрунтовуючи вказане клопотання, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , вчинення кримінального правопорушення в період воєнного стану, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ. Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, орган досудового розслідування вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого затримання у невизначеному майбутньому, із засудженням до покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Крім цього, наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що суворість покарання у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років, може бути визнане підозрюваним ОСОБА_6 більш небезпечним, ніж втеча. У зв'язку з чим запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не надасть повної можливості контролювати останнього на стадії досудового розслідування та забезпечити повний та всебічний розгляд кримінального провадження у суді.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення) обумовлена тим, що на проведення оперативної закупки особі під зміненими анкетними даним було отримано грошові кошти в національній валюті України в сумі 900 грн., які останній отримав від працівників правоохоронного органу для проведення оперативної закупки, за які ОСОБА_6 збув останньому особливо небезпечну психотропну речовину. Враховуючи те, що на даний час місце зберігання грошових коштів не було встановлено, то з великою ймовірність, можемо припустити, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 в результаті звільнення в подальшому може знищити отриманні ним злочинним шляхом грошові кошті, які являються безпосередній доказом у вказаному кримінальному правопорушенні.
Так, в обґрунтування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні) слід зазначати, що згідно з оперативною інформацію ОСОБА_6 неодноразово здійснював продаж психотропної речовини PVP-сіль. А також враховуючи те, що анкетні дані осіб, яким ОСОБА_6 збував психотропну речовину на даний час не встановлені, крім того, в силу свого процесуального статусу ОСОБА_6 відомо справжні анкетні данні ОСОБА_7 (особа під зміненими анкетними даними), то останній може впливати на нього, то існує ризик того, що останнійможе незаконно, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, які можуть бути встановлені в ході судового розслідування, або взагалі здійснювати вплив шляхом залякування з метою зміни їх показів та відмови від давання показань.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість вчинити інше кримінальне правопорушення) обумовлена тим, що ОСОБА_6 вчинив злочин, пов'язаний з наркотичними речовинами та психотропними речовинами,з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в умовах свого майнового стану, відсутності офіційного працевлаштування та легального доходу, що істотно підвищує ризик повторного скоєння аналогічних кримінальних правопорушень. Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення з аналогічних мотивів.
Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_6 може продовжити свою кримінально карану діяльність.
При цьому орган досудового розслідування акцентує увагу на неможливості обрання підозрюваному ОСОБА_6 іншого більш м'якого запобіжного заходу, виходячи з наступного.
Неможливість обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обумовлене тим, що вказаний запобіжний захід є найбільш м'яким, і його обрання є неспіврозмірним з характером вчиненого кримінального правопорушення та наслідками, що настали внаслідок його вчинення, що може викликати осуд та негативне ставлення суспільства до правоохоронних органів та суду в силу своєї несправедливості та м'якості.
Неможливість обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний ОСОБА_6 обумовлюється тим, що останній ніде не працює, не має постійного джерела доходу. Неможливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 обумовлюється тим, що обрання вказаного виду запобіжного заходу не забезпечить запобіганню можливим спробам підозрюваного вчинити дії, передбачені п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, враховуючи те, що інкримінований йому злочин підозрюваний може вчиняти саме за місцем свого постійного проживання. Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим cт. 177 КПК України. Згідно ст. 183 ч. 2 п. 4 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (санкція статті інкримінованого злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_6 злочину. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити останньому дії, передбачені п.п.1, 2, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор клопотання підтримав просив задоволити, підтвердив обгрунтування вказані в клопотанні. Повідомив, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе запобігти встановленим ризикам з огляду на предмет злочину, його суспільну небезпечність та інші обставини справи. Підозрюваний зможе впливати на свідків, оскільки знає особу, яка здійснювала закупівлю наркотичного засобу.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та його обґрунтування і доводи вказані прокурором. Суду повідомив, що не відшукані гроші по епізоду придбання від 12 червня 2025 року. Поліція не припиняла протиправної діяльність, так як не було відомо чи є речовина, яку збував підозрюваний наркотичним засобом чи психотропною речовиною, лише після проведення експертизи вони це достовірно з'ясували.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, вважав що ризики необґрунтовані і не підтверджені, просив обрати більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, так як у ОСОБА_6 на утриманні троє його дітей.
ОСОБА_6 підтримав позицію висловлену захисником.
З витягу з ЄРДР вбачається наявність кримінального провадження 120252004700000359 від 01.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.
Як вбачається з повідомлення про підозру від 26.06.2025 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого/свідків у вказаному кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: п.4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Вирішуючи питання обґрунтованості підозри, вважаю, що на даній стадії провадження суд не може давати оцінку правильності кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч.2 ст. 307 КК України, натомість наявні факти та зібрана інформація не викликає сумнівів в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити злочин.
За таких обставин суд вважає, що маються достатні дані про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється, суд приходить до переконання, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Проте, суд вважає недоведеними ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки наведені слідчим у клопотанні щодо даного ризику доводи є необґрунтованими, та не підтверджуються наданими суду доказами. Такого висновку суд приходить з тих підстав, що слідчим не було надано жодного доказу, що кошти які були отримані ОСОБА_6 під час першої оперативної закупки були ним знищені, а тому вважати, що отриманні ним кошти під час проведеної другою оперативної закупки він знищить у суду підстав не має.
Разом з тим, констатація недоведеності даного ризику не впливає на остаточне рішення суду щодо необхідності обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
В зв'язку з вказаним суд приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тому, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року.
При цьому суд не вбачає підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу та у відповідності до ч.4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу, суд не вбачає можливості визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182 - 186, 193, 194,196, 197 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 про застосування підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжного заходу тримання під вартою - задоволити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 діб.
Строк дії ухвали - до 14 години 30 хвилин 23 серпня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Вручається негайно після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено о 13 годині 30 хвилин 30 червня 2025 року.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1