Справа №635/5437/24 Головуючий 1 інстанції: Березовська І.В.
Провадження №33/818/798/25 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
25 червня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю захисника Мамонова С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Мамонова С.І. на постанову Харківського районного суду Харківської області від 28 березня 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 16 травня 2024 року о 04 годині 15 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, тремтіння пальців рук, порушення мови та був зупинений на блок-посту, що розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, смт.Безлюдівка, вул.Зміївська, 1. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Мамонов С.І. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказав, що автомобілем керував ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 був пасажиром. Зазначив, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 права; чітко не визначили в протоколі про адміністративне правопорушення місце вчинення адміністративного правопорушення. Наголосив, що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп'яніння. Вважає, що надані відеозаписи є недопустимим доказом, оскільки не містять відображення цілісної картини події і обстановки.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду захисник Мамонов С.І. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №786768 від 16 травня 2024 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; пояснення військовослужбовця Національної гвардії України ОСОБА_3 від 16 травня 2024 року; пояснення свідка ОСОБА_4 , наданні в суді першої інстанції; дані відеозаписів з місця події від 16 травня 2024 року.
Відповідно до п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається,що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: невнятна мова, запах алкоголю з порожнини роту, тремтіння пальців рук.
Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп'янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння.
Отже, доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння носять суб'єктивний характер.
Доводизахисника Мамонова С.І. про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є необґрунтованими.
Відповідно до даних відеозапису з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував факту керування ним вказаним автомобілем та вказав, що їхав до хворої матері (відеозапис VID 240516-053439F-000000-000000-0033 00 хв. 33 с.). В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які заперечення щодо факту керування. Також згідно письмовим поясненням військовослужбовця Національної гвардії України ОСОБА_3 вбачається, що 16 травня 2024 року о 04-15 год. було зупинено автомобіль «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с.5).
Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується сукупністю доказів, які є у матеріалах справи.
Доводи захисника ОСОБА_5 про зворотне розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Посилання в апеляційній скарзі на нероз'яснення інспекторами поліції Рязанову О.В. прав, суперечать даним вищенаведеного протоколу, в якому ОСОБА_1 було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується його особистим підписом у протоколі, а також відсутністю заперечень з цього приводу у поясненнях (а.с.1).
Твердження захисника Мамонова С.І. про недопустимість наданих відеозаписів, в якості доказу, через те, що вони не містять цілісної картини події і обстановки, є необґрунтованими.
Зазначені відеозаписи надані відповідними посадовими особами та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів, що є обов'язковим відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи захисника Мамонова С.І. про те, що працівниками поліції чітко не визначено місце вчинення адміністративного правопорушення, спростовуються даними розділу «місце скоєння адміністративного» протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1).
З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій працівників поліції при складанні протоколу. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Мамонова С.І. залишити без задоволення, а постанову Харківського районного суду Харківської області від 28 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня