Справа №638/17107/24 Головуючий 1 інстанції: Цвірюк Д.В.
Провадження №33/818/246/25 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
25 червня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю захисника Гирмана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Гирмана В.В. на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 09 грудня 2024 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 01 вересня 2024 року о 00 годині 06 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 , у м.Харкові по пр-ту.Перемоги, буд.53, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820 ARJL 0304» та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» за адресою: м.Харків, вул.Ахієзерів, буд.18А відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі, в редакції внесених доповнень, захисник Гирман В.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що працівники поліції не вручили ОСОБА_1 направлення на медичний огляд; виправили у направленні текст, а саме «доставив» на «направив»; не зазначили в акті огляду дату та час проведення огляду. Вказав, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, в стані крайньої необхідності. Зазначив, що ОСОБА_1 є командиром Загону швидкого реагування Харківської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, в період з 31 серпня 2024 року по 01 вересня 2024 року, в межах виконання листа-звернення заступника начальника Куп'янської районної військової адміністрації від 06 листопада 2023 року №3183-в, здійснив евакуацію 24 осіб із зони активних бойових дій Харківської області. Наголосив, що у вказаний період ОСОБА_1 забезпечував доставку життєво необхідних лікарських засобів до місць тимчасового проживання евакуйованого населення. Посилається на те, що ОСОБА_1 своїми діями відвернув настання більшої можливої шкоди життю та здоров'ю 24 осіб, аніж суспільна небезпека від відмови проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вважає, що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп'яніння.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду захисник Гирман В.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії АБА №104917 від 01 вересня 2024 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; розписку ОСОБА_1 ; дані відеозаписів з місця події від 01 вересня 2024 року.
Відповідно до п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається,що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.
Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп'янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння.
Отже, доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння носять суб'єктивний характер.
Невручення співробітниками патрульної поліції ОСОБА_1 направлення на медичний огляд, саме по собі не свідчить про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
До того ж, у справі встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Доводи захисника Гирмана В.В. про виправлення працівниками поліції тексту у направленні на медичний огляд, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи (а.с.4).
Прохання захисника Кузнецової А.А. скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП, внаслідок вчинення адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності, є безпідставним.
З відеозаписів, долучених працівниками поліції до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 на місці події не зазначав, що діє в стані крайньої необхідності.
Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості вказати, що він діє в стані крайньої необхідності під час спілкування з працівниками поліції або заначити про таке в протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях, однак останній таким правом не скористався (а.с.1, 5).
Посилання в апеляційній скарзі на неправомірність дій інспекторів поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не приймаються до уваги, оскільки з моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій працівників поліції при складанні протоколу. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Гирмана В.В. залишити без задоволення, а постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 09 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня