Справа №: 953/7119/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/ 746 /25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: п.10 ч.1 ст.303 КПК України
24 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю захисника ОСОБА_7 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме - самого підозрюваного ОСОБА_8 , належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 29.05.2025 року,-
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною ухвалою слідчого судді задоволено скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 12.04.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України по кримінальному провадженню № 12021220000000171 від 21.02.2022.
Скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 України, складене слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 та погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52021000000000164, яке виділене із кримінального провадження №12021220000000171 від 21.02.2022.
Зобов'язано прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 або іншого уповноваженого прокурора виключити відомості з ЄРДР про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №52021000000000164, яке виділене із кримінального провадження №12021220000000171 від 21.02.2022 .
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погодившись із вказаним рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12021220000000171.
Прокурор не погоджується з висновками слідчого судді, що на момент складення повідомлення про підозру ОСОБА_8 , тобто 12.04.2023, орган досудового розслідування достовірно був обізнаний про місце знаходження останнього, так як була наявна інформація про перетин державного кордону 23.02.2022 на пункті пропуску «Харків» до Туреччини, у зв'язку з чим, орган досудового розслідування повинен був здійснити виклик особи, яка проживає за кордоном згідно з міжнародним договором про правову допомогу та в такий же спосіб вручити ОСОБА_8 повідомлення про підозру, обґрунтовуючи наступним.
Як зазначає прокурор, 12.04.2023 слідчим СУ ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні № 12021220000000171 складено повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. ч. 5 ст. 191 КК України.
Проведеними слідчими (процесуальними) діями встановлено, що ОСОБА_8 за місцем мешкання не знаходиться, 23.02.2022 виїхав з території України.
Відповідно до вимог ст. 278 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_8 на день складання повідомлення про підозру за місцем мешкання не знаходився, відповідно до ст. ст. 111, 135 КПК України, вказане повідомлення вручене КП «Жилкомсервіс» та керуючому ЖК «Монте Плаза» за місцем фактичного мешкання ОСОБА_8 для передачі останньому.
Таким чином, прокурор вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 було здійснено відповідно до вимог ст.ст. 11, 135, 276 КПК України.
Твердження суду про обов'язок слідчого вручити повідомлення про підозру відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України, прокурор вважає необґрунтованим, з огляду на те, що відповідно до вимог вказаної норми закону, повістка про виклик, згідно з міжнародним договором про правову допомогу або за допомогою дипломатичного (консульського) представництва, вручається стосовно особи, яка проживає за кордоном.
Як зазначає прокурор, як на момент складання повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_8 , так і на даний час, будь яких даних про отримання ОСОБА_8 у лютому 2022 року дозволу на проживання у Туреччини та адреси фактичного місця мешкання ОСОБА_8 у Туреччини не було, внаслідок чого, були відсутні підстави для виконання вимог ч. 7 ст. 35 КПК України. Крім того, факт повідомлення ОСОБА_8 про підозру досліджувався слідчим суддею при винесені ухвали про обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу тримання під вартою та будь-яких порушень процедури повідомлення про підозру судом встановлено не було.
Також прокурор вважає необґрунтованими висновки слідчого судді щодо того, що Харківська обласна прокуратура була обізнана про місцезнаходження ОСОБА_8 , так як 22.03.2023 Офісом Генерального прокурора направлено запит до Словацької Республіки про екстрадицію ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021, досудове розслідування у якому проводилось НАБУ, оскільки, на думку прокурора, судом не досліджувались будь-які докази про обізнаність Харківської обласної прокуратури щодо вказаного факту, а лише зазначено, що Офіс Генерального прокурора с центральним органом України та не враховано, що СУ ГУНП в Харківській області та Харківською обласною прокуратурою в ході проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження ОСОБА_8 , від УСР в місті Києві ДСР НП України, 16.11.2023 отримано інформацію, що ОСОБА_8 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, як вказує прокурор, 27.02.2024 від Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України отримано інформацію що 03.08.2022 у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021, підозрюваний ОСОБА_8 оголошений у розшук та 11.08.2023 його було видано (екстрадовано) компетентними органами Словацької Республіки для притягнення до кримінальної відповідальності у вказаному кримінальному провадженні.
Таким чином, прокурор вважає, що будь-які докази стосовно того, що Харківська обласна прокуратура, станом на 12.04.2023, була обізнана про місцезнаходження ОСОБА_8 , відсутні.
Крім цього, прокурор вважає необґрунтованими висновки слідчого судді щодо того, що ОСОБА_8 на цей час не може бути притягнутим до кримінальної відповідальності, з огляду на відсутність згоди запитуваної сторони на притягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12021220000000171, у зв'язку з чим, звернення Офісу Генерального прокурора з запитом до Словацької Республіки для притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності у вказаному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ч. 4 ст. 576 КПК України.
Прокурор вважає, що слідчий суддя не врахував вимоги глави 44 УПК України щодо видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція), посилаючись на вимоги ч.ч.1,4 ст.576, ст.575 КПК України, просить врахувати, що кримінальним процесуальним кодексом України чітко визначено, що для отримання згоди компетентного органу іноземної держави на притягнення особи до кримінальної відповідальності необхідна наявність письмового повідомлення цій особі про підозру.
Також прокурор звертає увагу, що у резолютивній частині ухвали слідчий суддя постановив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52021000000000164 та зобов'язав прокурора виключити відомості з ЄРДР про підозру ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52021000000000164, проте, як зазначає прокурор, кримінальне провадження № 52021000000000164 від 01.04.2021 розслідувалось Національним антикорупційним бюро України, а Харківська обласна прокуратура не здійснювала процесуальне керівництво у вказаному провадженні та не наділена повноваженнями щодо внесення відповідних змін у цьому провадженні до ЄРДР. Вказана обставина, на думку прокурора, також підтверджує незаконність оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Прокурор підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Захисник заперечував проти задоволення апеляційних вимог прокурора та вважав, що оскаржувана ухвала слідчого судді винесена законно та обґрунтовано, з дотриманням вимог КПК України, у зв'язку з чим, просив відмовити прокурору у задоволенні апеляційних вимог, надавши письмові заперечення.
Як зазначив захисник у своїх запереченнях на апеляційну скаргу, в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувало кримінальне провадження №12021220000000171 від 21.02.2022 за ч.3 ст.27, ч.5 ст. 191 КК України.
23.02.2022 ОСОБА_8 перетнув Державний кордон України на пункті пропуску «Харків» до Туреччини та до цього часу на територію України не повертався.
12.04.2023 у зазначеному кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, а саме за організацію у 2020-2021 роках заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно організованою групою.
12.04.2023 повідомлення про підозру ОСОБА_8 вручено представнику КП «ЖИЛКОМСЕРВІС» та директору керуючої компанії «Монте Плаза» за місцем його реєстрації в м. Харків.
29.05.2023 стосовно ОСОБА_8 та іншого підозрюваного, з матеріалів кримінального провадження №12022220000000171 від 21.02.2022 виділено матеріали в окреме провадження №12023220000000640 від 29.05.2023.
29.05.2023 досудове розслідування кримінального провадження №12023220000000640 від 29.05.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27 ч. 5 ст. 191 КК України та іншого підозрюваного, зупинене, у зв'язку із розшуком останніх.
На момент складання 12.04.2023 повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 стороні обвинувачення (прокуратура України становить єдину систему) було достеменно відомо про місцеперебування ОСОБА_8 та вони повинні були застосувати процедуру вручення повідомлення про підозру через вжиття заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів з огляду на наступне.
01 квітня 2021 НАБУ внесені відомості до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань по кримінальному провадженню №52021000000000164.
10 червня 2022 детективом НАБУ заочно повідомлено про підозру ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15 та ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021, тобто за пособництво у вчиненні незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
02 вересня 2022 ухвалою Вищого антикорупційного суду України заочно обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021.
28 лютого 2023 детективом Національне антикорупційне бюро України складено та відправлено по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021 клопотання компетентним органам Словацької Республіки про взяття під варту ОСОБА_8 та видачу особи в Україну.
15 березня 2023 ОСОБА_8 затримано на території Словацької республіки співробітниками Районного директорату Корпусу поліції в місті Пезінок, через Червону картку Інтерполу, на підставі ордеру (ухвали) про арешт від 02.09.2022 по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021.
18 березня 2023 Постановою Обласного суду міста Братислави ОСОБА_10 попередньо ув'язнено в закладі утримання під вартою міста Братислави (Рішення Верховного Суду Словацької Республіки від 14 квітня 2023).
22 березня 2023 Генеральною прокуратурою України складено запит Словацькій Республіці про екстрадицію ОСОБА_8 в Україну по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021.
До того ж, 12 квітня 2023 повідомлення про підозру ОСОБА_8 складено та заочно вручено у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 в порядку ст. 135 КПК України представнику КП «ЖИЛКОМСЕРВІС» та директору керуючої компанії «Монте Плаза» за місцем його реєстрації в м. Харків, через нібито неможливість встановити його місцезнаходження.
20.04.2023 Обласний суд у місті Братиславі постановою у справі №№3Ntc/9/2023 обрав ОСОБА_8 екстрадиційний арешт, ув'язнення за яким розпочалося 20.04.2023.
10.05.2023 Словацька обласна прокуратура ознайомила ОСОБА_8 із запитом Офісу Генерального прокурора від 22.03.2023 про його екстрадицію, постановою НАБУ від 03.08.2022 про оголошення ОСОБА_8 у розшук, повідомленням про підозру від 10.06.2022 та іншими процесуальними документами. Повідомлення про підозру від 12.04.2023 у кримінальному провадженні №№12021220000000171 від 21.02.2022 ОСОБА_8 не було серед документів для ознайомлення.
03 липня 2023 Ухвалою Обласного суду у місті Братиславі у справі №3Ntc/9/2023 (суддя ОСОБА_12 ) визнано екстрадицію ОСОБА_8 допустимою.
31 липня 2023 складено Доручення Генерального прокурора України ОСОБА_13 щодо організації Національним антикорупційним бюро України затримання та доставки ОСОБА_8 до органу досудового розслідування в місто Київ, по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021.
11 серпня 2023 ОСОБА_8 передано в Україну, складено протокол про його затримання в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. вручено йому клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 11 серпня 2023 по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021.
Враховуючи вищевикладене, захисник вважає, що з моменту складання 12.04.2023 у кримінальному провадженні №№ 12021220000000171 від 21.02.2022 повідомлення про підозру ОСОБА_8 , його так і не було вручено відповідно до вимог КПК України, із застосуванням міжнародної правової допомоги.
Оскільки прокуратура України становить єдину систему органів, то з моменту направлення запиту 22 березня 2023 року Генеральною прокуратурою України Словацькій Республіці, про екстрадицію ОСОБА_8 по кримінальному провадженню№ 52021000000000164 від 01.04.2021, вважається, що прокурори відділу Харківської обласної прокуратури були обізнані про його місцезнаходження.
Крім того, захисник переконаний, що процесуальні керуючі відділу Харківської обласної прокуратури повинні були пересвідчитись та бути обізнаними про притягнення ОСОБА_8 також по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021, наявності його розшуку за цим провадженням, затримання правоохоронними органами Словацької Республіки та скоординувати свої дії з прокурорами САП для вручення йому повідомлення про підозру.
З огляду на викладене, вважає, що вручення 12.04.2023 у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 повідомлення про підозру ОСОБА_8 , в порядку ст. 135 КПК України, представнику КП «ЖИЛКОМСЕРВІС» та директору керуючої компанії «Монте Плаза» за місцем його реєстрації через нібито неможливість встановити його місцезнаходження ,не відповідає вищевказаним нормам КПК України.
Крім того зазначає, що весь час з 15 березня 2023 року ОСОБА_8 до середини серпня 2023 року перебував під вартою на території Словацької Республіки до завершення процедури екстрадиції, тому з об'єктивних причин не знав не міг знати, про притягнення його до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні, яке розслідують слідчі СУ ГУНП в Харківській області, а сам ОСОБА_8 жодним чином не ухилявся від досудового розслідування та суду.
Захисник вважає, що ОСОБА_8 , в порушення ч. 1 ст. 576 КПК України, притягується до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 за злочин, за який його не було видано (екстрадовано) або надано відповідний дозвіл Словацької Республіки, а тому вважає, що складене повідомлення про підозру від 12.04.2023 ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 за ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, не вручено відповідно до вимог кримінального процесуального Закону України, тому були законні підстави для його скасування.
Також захисник зауважує, що в матеріалах кримінального провадження, долучених ним до скарги, містяться довідки ОСК МВС в Харківській області від грудня 2023 року, в яких є інформація про притягнення ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021 та його затримання, а тому вважає, що прокурор та слідчий повинні були виконати ці запити перед врученням повідомлення про підозру, оскільки їм було невідомо його місцезнаходження, та отримати цю інформацію для вирішення питання способу його вручення.
Крім того, як зазначає захисник, інформація про розшук детективами НАБУ ОСОБА_8 , була на той час у відкритому доступі на сайті за посиланням https://mvs.gov.ua/activity/rozsuk/rozsuk-osib-yaki-perexovuyutsya-vid-organiv-vladi.
З огляду на викладене, захисник вважає доводи прокурора про те, що сторона обвинувачення дізналась про притягнення ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №№ 52021000000000164 від 01.04.2021 лише у 2024 році, не відповідають дійсності.
Щодо доводів прокурора про нібито встановлення в ухвалах слідчих суддів (в яких ОСОБА_8 не приймав участь) законності вручення повідомлення про підозру зазначає те, що при прийнятті рішень слідчими суддями про затримання або обрання заочного запобіжного заходу ОСОБА_8 , не були дослідженні документи про затримання ОСОБА_8 в березні 2023 року в рамках екстрадиції у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04 2021 та перебування його в той час під вартою, у зв'язку з чим, ці доводи прокурора вважає безпідставними. Крім того, вважає, що слідчими суддями, слідчим та прокурорами було грубо порушено правило «AD НОС» щодо ОСОБА_8 , з огляду на наступне.
Як зазначає захисник, відповідно до норм ст.14 Європейської конвенції про видачу правопорушників (Париж, 13 грудня 1957 року), що була ратифікована ВРУ, «Правило ad hoc»:
1. Видана особа не може переслідуватися, засуджуватися або затримуватися з метою виконання вироку чи постанови про утримання під вартою ні за яке правопорушення, вчинене до її видачі, крім правопорушення, за яке вона була видана, і її особиста свобода ні з яких інших причин не може обмежуватися, за винятком таких випадків: а) якщо Сторона, яка й видала, на це згодна. Запит про згоду надсилається разом із документами, зазначеними у статті 12, та протоколом будь-якої заяви, зробленої виданою особою у зв'язку з відповідним правопорушенням. Згода дається, якщо правопорушення, у зв'язку з яким вона запитується, є таким, що тягне видачу відповідно до положень цієї Конвенції; в) якщо ця особа, маючи можливість залишити територію Сторони, якій вона була видана, не зробила цього впродовж 45 днів після її остаточного звільнення або, залишивши цю територію, знову туди повернулася.
2. Запитуюча Сторона може, однак, вжити будь-яких необхідних заходів для видворення цієї особи із своєї території або будь-яких заходів, необхідних згідно з 11 законодавством для запобігання будь-яким юридичним наслідкам закінчення строку давності, включаючи розгляд справи за відсутності обвинуваченої особи.
3. Якщо кваліфікація правопорушення, у зв'язку з яким пред'являється обвинувачення, змінюється в ході розгляду справи, видана особа може переслідуватися або засуджуватися, тільки коли кваліфікуючи ознаки нового складу правопорушення свідчать про те, що це правопорушення є таким, що тягне видачу.
Захисник зауважує, що ОСОБА_8 не давав добровільної згоди на екстрадицію та 03 липня 2023 року ухвалою Обласного суду у місті Братиславі у справі №3Ntc/9/2023 (суддя ОСОБА_12 ) визнано екстрадицію ОСОБА_8 допустимою.
Посилаючись на норми п.2 ч.1 ст.541 КПК України, ч.1 ст.576 КПК України, вважає, що видача особи (екстрадиція) видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом: фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави; видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція).
Вважає, що згідно п.14 ч.1 ст. 3 КПК України, притягнення до кримінальної відповідальності стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Як зазначає захисник, результати перевірки вимог дотримання меж кримінальної відповідальності виданої особи оформлюють у вигляді службової записки виконавця за підписом начальника відділу та погодженням керівника структурного підрозділу Мін'юсту. відповідального за виконання міжнародних договорів з питань кримінального судочинства: У службовій записці зазначається, за які злочини запитувалася видача особи, за які злочини було задоволено запит про видачу особи в Україну, чи були висловлені обмеження щодо видачі особи (екстрадиції) в Україну, про дотримання судом України висловлених зауважень щодо обмеження видачі особи, викладається висновок щодо відсутності або наявності порушень вимог статті 576 Кримінального процесуального кодексу України та міжнародного договору України.
Відповідно до норм Наказу ГПУ від 18.09.2015 № 223 (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Офісу Генерального прокурора № 258 від 12.09.2023), який діяв на момент видачі ОСОБА_8 "Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва", прокурори зобов'язані: 7.12. Забезпечувати додержання вимог міжнародних договорів та статті 576 КПК України щодо меж кримінальної відповідальності осіб, виданих в Україну, у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування та під час судового провадження.
28 лютого 2023 детективом Національне антикорупційне бюро України складено та відправлено по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021 клопотання компетентним органам Словацької Республіки про взяття під варту ОСОБА_8 та видачу особи в Україну. В цьому клопотанні були надані гаранти не притягнення ОСОБА_8 за інші злочини.
22 березня 2023 Офісом Генерального прокурора складено запит Словацькій Республіці про екстрадицію ОСОБА_8 в Україну по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021. В цьому запиті також надані гарантії не притягнення ОСОБА_8 за інші злочини.
Враховуючи вищевикладене, захисник вважає, що навіть з моменту затримання ОСОБА_8 в березні 2023 року в Словацькій Республіці, в рамках екстрадиції (яка включає стадію затримання), а тим більше з моменту прийняття рішення 03 липня 2023 року Обласного суду у місті Братиславі у справі №3Ntc/9/2023, про визнання екстрадиції ОСОБА_8 допустимою, усі дії сторони обвинувачення при притягненні останнього до кримінальної відповідальності (вручення повідомлення про підозру, звернення до слідчого судді з клопотаннями про його затримання та обрання міри запобіжного заходу, винесення слідчими суддями ухвал за результатами розгляду цих клопотань, оголошення його у розшук, зупинення досудового розслідування та інші процесуальні дії, є грубим порушенням головного правила екстрадиції ad hoc.
Вважає доводи прокурора про невірний номер кримінального провадження в тексті та резолютивній частині оскаржуваної ухвали слідчого судді, необґрунтованими, оскільки, на переконання захисника, це є опискою, яка буде виправлена відразу після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції та яка жодним чином не впливає на цей апеляційний розгляд.
Щодо доводів про нібито встановлену адресу ОСОБА_14 в м. Київ в листопаді 2023 року, захисник зазначає, що повідомлення про підозру вручається в день його складання (квітень 2023), тому посилання прокурором на цю інформацію в апеляційній скарзі, на думку захисника, не стосується обставин справи та виходить поза межі апеляційного розгляду.
Підозрюваний в судове засідання не з'явився, був, відповідно до вимог, зазначених в ч.1 ст. 135 КПК України належним чином повідомленим про дату та час та місце розгляду справи, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, від нього не надходило.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, на підтримку апеляційної скарги та думку захисника з приводу апеляційних вимог прокурора, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду зі скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022, де просив поновити строк на оскарження даного рішення слідчого, скасувати повідомлення про підозру від 12.04.2023 ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27 ч. 5 ст. 191 КК України, складене слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022. Зобов'язати прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 або іншого уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 або виділеного кримінального провадження №12023220000000640 від 29.05.2023, вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування скарги захисник зазначав, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження №12021220000000171 від 21.02.2022 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
12.04.2023 у зазначеному кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, а саме за організацію у 2020-2021 роках заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно організованою групою. 12.04.2023 повідомлення про підозру ОСОБА_8 передано представнику КП «Жилкомсервіс» та директору керуючої компанії «Монте Плаза» за місцем його реєстрації в м. Харкові для вручення ОСОБА_8 29.05.2023 з матеріалів кримінального провадження №12022220000000171 від 21.02.2022 виділені матеріали стосовно підозрюваного ОСОБА_8 та іншого підозрюваного, досудове розслідування кримінального провадження №12023220000000640 від 29.05.2023 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27 ч. 5 ст. 191 КК України та іншого підозрюваного зупинене, у зв'язку із розшуком останніх.
На момент складання 12.04.2023 повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 стороні обвинувачення було достеменно відомо про місцеперебування ОСОБА_8 , оскільки він ще не перебуваючи в статусі підозрюваного, 23.02.2022 перетнув державний кордон у пункті пропуску «Харків» та вилетів до Туреччини, про що орган досудового розслідування мав можливість перевірити, шляхом направлення відповідного запиту. Після цього орган досудового розслідування повинен був застосувати процедуру вручення повідомлення про підозру через вжиття заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів з огляду на наступне. 01 квітня 2021 НАБУ внесені відомості до ЄРДР по кримінальному провадженню №52021000000000164. 10.06.2022 детективом НАБУ заочно повідомлено про підозру ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15 та ч.5 ст. 191 КК України по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021, тобто, за пособництво у вчиненні незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. 01.09.2022 ухвалою Вищого антикорупційного суду України заочно обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021. 28.02.2023 детективом НАБУ складено та відправлено по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021 клопотання компетентним органам Словацької Республіки про взяття під варту ОСОБА_8 та видачу особи в Україну.
15.03.2023 ОСОБА_8 затримано на території Словацької республіки співробітниками Районного директорату Корпусу поліції в місті Пезінок через Червону картку Інтерполу на підставі ордеру (ухвали) про арешт від 02.09.2022 по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021.
18.03.2023 Постановою Обласного суду міста Братислави ОСОБА_10 попередньо ув'язнено в закладі утримання під вартою міста Братислави (Рішення Верховного Суду Словацької Республіки від 14 квітня 2023).
22.03.2023 Генеральною прокуратурою України складено запит Словацькій Республіці про екстрадицію ОСОБА_8 в Україну по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021.
20.04.2023 Обласний суд у місті Братиславі постановою у справі №3Ntс/9/2023 обрав ОСОБА_8 екстрадиційний арешт, ув'язнення за яким розпочалося 20.04.2023.
10.05.2023 Словацька обласна прокуратура ознайомила ОСОБА_8 із запитом Офісу Генерального прокурора від 22.03.2023 про його екстрадицію, постановою НАБУ від 03.08.2022 про оголошення ОСОБА_8 у розшук, повідомленням про підозру від 10.06.2022 та іншими процесуальними документами. Повідомлення про підозру від 12.04.2023 у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 ОСОБА_8 не було серед документів для ознайомлення.
03.07.2023 Ухвалою Обласного суду у місті Братиславі у справі № 3Ntс/9/2023 визнано екстрадицію ОСОБА_8 допустимою.
31.07.2023 складено Доручення Генерального прокурора України ОСОБА_13 щодо організації Національним антикорупційним бюро України затримання та доставки ОСОБА_8 до органу досудового розслідування в місто Київ по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021.
11.08.2023 ОСОБА_8 передано в Україну, складено протокол про його затримання в порядку ст. 208 КПК України, вручено йому клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 11.08. 2023 по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021. Разом з тим, повідомлення про підозру ОСОБА_8 йому особисто у кримінальному провадженні № 12021220000000171 від 21.02.2022 так і не було вручено.
З огляду на викладене, захисник вважав, що вручення 12.04.2023 у кримінальному провадженні № 12021220000000171 від 21.02.2022 повідомлення про підозру ОСОБА_8 в порядку статті 135 КПК України, представнику КП «Жилкомсервіс» та директору керуючої компанії «Монте Плаза», за місцем його реєстрації, через нібито неможливість встановити його місцезнаходження, не відповідає нормам КПК України та фактичним обставинам справи.
24.04.2025 від адвоката ОСОБА_7 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначив, що в матеріалах кримінального провадження, долучених ним до скарги, містяться довідки ОСК МВС в Харківській області від 01 грудня 2023 року, в яких є інформація про притягнення ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021 та його затримання. Прокурор та слідчий повинен був виконати ці запити перед врученням повідомлення про підозру, оскільки їм було невідомо його місцезнаходження, та отримати цю інформацію для вирішення питання способу його вручення. З огляду на викладене, доводи прокурора про те, що сторона обвинувачення дізналась про притягнення ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021 лише у 2024 році не відповідають дійсності.
Окрім того, зазначав, що при прийнятті рішення слідчими суддями про затримання або обрання заочного запобіжного заходу ОСОБА_8 не були дослідженні документи про затримання ОСОБА_8 в березні 2023 року в рамках екстрадиції у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021 та перебування його в той час під вартою, у зв'язку з чим, стороною захисту після ознайомлення з цими рішеннями буде подано апеляційні скарги. По-друге, слідчими суддями, слідчим та прокурорами було грубо порушено правило «АD Н ОС» щодо ОСОБА_8
ОСОБА_8 не давав добровільної згоди на екстрадицію та 03 липня 2023 року ухвалою Обласного суду у місті Братиславі у справі №3Ntс/9/2023 (суддя ОСОБА_12 ) визнано екстрадицію ОСОБА_8 допустимою.
28 лютого 2023 детективом НАБУ складено та відправлено по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021 клопотання компетентним органам Словацької Республіки про взяття під варту ОСОБА_8 та видачу особи в Україну. В цьому клопотанні були надані гарантії не притягнення ОСОБА_8 за інші злочини.
22 березня 2023 Офісом Генерального прокурора складено запит Словацькій Республіці про екстрадицію ОСОБА_8 в Україну по кримінальному провадженню № 52021000000000164 від 01.04.2021. В цьому запиті також надані гарантії не притягнення ОСОБА_8 за інші злочини.
Таким чином, захисник вважав, що навіть з моменту затримання ОСОБА_8 в березні 2023 року в Словацькій Республіці в рамках екстрадиції (яка включає стадію затримання), а тим більше з моменту прийняття рішення 03 липня 2023 року Обласного суду у місті Братиславі у справі №3 Ntс /9/2023 про визнання екстрадиції ОСОБА_8 допустимою, усі дії сторони обвинувачення при притягненні останнього до кримінальної відповідальності (вручення повідомлення про підозру, звернення до слідчого судді з клопотаннями про його затримання та обрання міри запобіжного заходу, винесення слідчими суддями ухвал за результатами розгляду цих клопотань, оголошення його у розшук, зупинення досудового розслідування та інші процесуальні дії) є грубим порушенням головного правила екстрадиції АD НОС.
Слідчий суддя дійшов висновку, що доводи захисника про порушення порядку вручення повідомлення про підозру, є обґрунтованими, з огляду на те, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий СУГУНП в Харківській області з'ясовував відомості про місцезнаходження ОСОБА_8 та 01.12.2023 року отримав відомості про те, що він затриманий 11.08.2023 у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021 НАБУ.
Слідчий суддя вважав, що про факт обізнаності органу досудового розслідування щодо місця перебування ОСОБА_8 , свідчить й постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_15 від 12.07.2023 про оголошення підозрюваного ОСОБА_8 у міжнародний розшук, де слідчий зазначає, що згідно даних системи «Аркан» ОСОБА_8 23.02.2022 перетнув державний кордон України на пункті пропуску «Харків» до Туреччини та до цього часу на територію України не повертався (а.с. 100-101). Вказане, на думку слідчого судді, свідчить про достовірну обізнаність органу досудового розслідування про факт законного перетину ОСОБА_8 державного кордону за 2 місяці до складення відносно нього повідомлення про підозру. А тому, щонайменше, починаючи з 12.07.2023 р., орган досудового розслідування повинен був здійснити дії про виклик особи, яка проживає за кордоном, згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якої, надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва. В такий же спосіб слідчий або прокурор повинні були вручити ОСОБА_8 повідомлення про підозру від 12.04.2023 р.
На переконання слідчого судді, з огляду на положення ст. 276-278 КПК України та ст. 133 КПК України, для здійснення повідомлення про підозру, слідчий чи прокурор повинні були дотриматися вимог ст. 133 КПК України, а саме здійснити виклик особи в порядку ст. 135 КПК України, або вручити повідомлення в порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні. Проте, матеріали скарги не містять даних, що органом досудового розслідування приймалися належні заходи щодо вручення повістки про виклик до слідчого для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_8 , тобто, що здійснювалися заходи про виклик, передбачені ч.7 ст. 135 КПК України, як особі, яка проживає за кордоном згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України , а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
За вказаних обставин, враховуючи, що було порушено процедуру повідомлення про підозру ОСОБА_8 , слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлення про підозру не здійснено у встановленому законом випадку та не вручено у встановленому законом порядку, а вручення в інші способи, які передбачені ч.2 ст. 135 КПК України, під час судового розгляду не встановлені, що є безумовною підставою для скасування повідомлення про підозру, у зв'язку з чим, ОСОБА_8 не є підозрюваним відповідно до ст. 42 КПК України, оскільки повідомлення про підозру не вручено у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України.
Враховуючи Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення № 298 від 30.06.2020 та вимоги ст.ст.278, 279, 298-4, 307 КПК України, слідчий суддя вважав, що вимоги скаржника щодо зобов'язання прокурора виключити з ЄРДР у кримінальному провадженні №52021000000000164, яке виділене із кримінального провадження №12021220000000171 від 21.02.2022 відомостей про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають задоволенню.
При цьому слідчий суддя виходив з того, що представником скаржника на підтвердження викладених у скарзі доводів надано копію клопотання старшого детектива НАБУ - ОСОБА_16 про взяття під варту та видачу особи в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №52021000000000 від 01.04.2021 ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України (а.с. 29- 36).
Як вбачається зі змісту ухвали суду Словацької Республіки від 03.07.2023, прийнято рішення про видачу ОСОБА_8 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України (а.с. 18-27).
Згідно листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України вбачається, що згідно повідомлення НЦБ Інтерполу в Словацькій Республіці прийнято рішення про екстрадицію в Україну ОСОБА_8 , який розшукується НАБУ за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України, у зв'язку з чим просять надати доручення Офісу Генерального прокурора на проведення процедури екстрадиції ОСОБА_8 (а.с. 45).
Зі змісту листа Офісу Генерального прокурора вбачається, що їм стало відомо про рішення суду Словацької Республіки щодо видачі ОСОБА_8 , у зв'язку з чим вони доручили директору НАБУ, голові Національної поліції України, командувачу Національної гвардії України, начальнику Департаменту з питань виконання кримінальних покарань організувати отримання ОСОБА_8 та його доставку до місця здійснення кримінального провадження (а.с. 38-39).
Зазначене, на думку слідчого судді, свідчить про те, що офіс Генерального прокурора як центральний орган України у відповідності до вимог глави 42 КПК України здійснює міжнародне співробітництво в межах всієї держави під час досудового розслідування. 22.03.2023 з моменту направлення запиту Генеральною прокуратурою України Словацькій Республіці про екстрадицію ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №52021000000000164 від 01.04.2021, Харківська обласна прокуратура також була обізнана про місцезнаходження ОСОБА_8 , про наявність його розшуку за цим провадженням, затримання правоохоронними органами Словацької Республіки, у зв'язку з чим направлення 12.04.2023 для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 в порядку статті 135 КПК України, представнику КП «Жилкомсервіс» та директору компанії «Монте Плаза» через неможливість встановлення його місцезнаходження не відповідає дійсності та є порушенням порядку вручення повідомлення про підозру, передбаченого ст. 278 КПК України.
Окрім цього, слідчий суддя вважав, що в порушення вимог ч. 1 ст. 576 КПК України, ОСОБА_8 притягується до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 за злочин, за який його не було видано (екстрадовано), а саме за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а не за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що відповідно до принципу АД НОС, при виконанні процедури екстрадиції рішення Словацької Республіки було спрямоване на конкретний випадок, розв'язання конкретної проблеми, а саме притягнення до кримінальної відповідальності за ст.ст. ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні №52021000000000164. Зазначене в сукупності дає підстави прийти до висновку про неможливість кримінального переслідування ОСОБА_8 , оскільки зазначене кримінальне провадження існувало на час звернення правоохоронних органів за екстрадицією до Словацької Республіки. Відповідно до правової позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 2001/3891/12 у разі вчинення особою до її видачі (екстрадиції) іншого злочину, не зазначеного у запиті про видачу, притягти таку особу до кримінальної відповідальності або виконати вирок суду за цей злочин можна лише після отримання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала особу (ч.4 ст. 454 КПК України). Аналогічна правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду викладена в Постанові від 13 листопада 2018 року у справі № 509/1123/18.
З огляду на вищевказане, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_8 на цей час не може бути притягнутим до кримінальної відповідальності, оскільки згоду запитуваної сторони на притягнення його до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12021220000000171 від 21.02.2022 отримано не було. Факт повторного звернення Офісу Генерального прокурора з запитом до Словацької республіки у кримінальному провадженні №52021000000000164, на думку слідчого судді, не відповідає вимогам ч.4 ст.576 КПК України та діючим міжнародно правовим документам про надання правової допомоги та не впливає на прийняття рішення у цьому провадженні.
Враховуючи вищенаведені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що вказані вимоги захисника підозрюваного ОСОБА_7 підлягають задоволенню.
Слідчий суддя скасував повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 України, складене слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 та погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52021000000000164, яке виділене із кримінального провадження №12021220000000171 від 21.02.2022 .
Також слідчий суддя зобов'язав прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 або іншого уповноваженого прокурора, виключити відомості з ЄРДР про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №52021000000000164, яке виділене із кримінального провадження №12021220000000171 від 21.02.2022 .
Колегія суддів з такими висновками слідчого судді не погоджується з огляду на наступне.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
При перевірці оскаржуваного рішення суду першої інстанції колегія суддів керується вимогами, викладеними в п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідно до яких на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
При цьому, слід врахувати, що відповідно до вимог ст.306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
А отже, враховуючи вимоги ст. 374 КПК України, якими передбачено межі судового розгляду, з урахуванням положень Глави 26, слідчий суддя повинен розглядати скаргу, лише в межах, заявлених скаржником вимог.
З відомостей, які містяться в матеріалах судової справи (а.с.1-7) вбачається, що захисник в своїй скарзі просив:
1) поновити строк на оскарження даного рішення слідчого;
2) скасувати повідомлення про підозру від 12.04.2023 ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27 ч. 5 ст. 191 КК України, складене слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022;
3) зобов'язати прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 або іншого уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 або виділеного кримінального провадження №12023220000000640 від 29.05.2023, вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
А отже, захисник просив скасувати повідомлення про підозру від 12.04.2023 ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27 ч. 5 ст. 191 КК України, складене слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 саме у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 та зобов'язати прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 або іншого уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022 або виділеного кримінального провадження №12023220000000640 від 29.05.2023, вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, слідчий суддя скасував повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 України, складене слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 та погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52021000000000164, яке виділене із кримінального провадження №12021220000000171 від 21.02.2022 та зобов'язав прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 або іншого уповноваженого прокурора, виключити відомості з ЄРДР про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №52021000000000164, яке виділене із кримінального провадження №12021220000000171 від 21.02.2022 .
При цьому, невірно зазначений номер кримінального провадження, в якому слідчий суддя дійшов висновку про скасування повідомлення ОСОБА_8 про підозру, а саме номер №52021000000000164, не можна визнати опискою, в розумінні положень ст. 379 КПК України, оскільки опискою є помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Як вбачається із змісту ст. 379 КПК України, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
При цьому, у відповідності до п.19 постанови пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
З вищенаведеного вбачається, що у даному випадку, суд, невірно зазначивши номер кримінального провадження №52021000000000164, у якому слід скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_8 , вийшов за межі висунутих скаржником вимог, який просив скасувати повідомлення про підозру від 12.04.2023 ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27 ч. 5 ст. 191 КК України, складене слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 саме у кримінальному провадженні №12021220000000171 від 21.02.2022.
Зазначені обставини свідчать про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та вимогам ст.370 КПК України, що на думку колегії суддів, обумовлює необхідність скасування вказаного рішення слідчого судді, на підставі п.6 ч.1 ст.407 КПК України, з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції даної скарги, під час якого, належить перевірити та дати оцінку всім іншим доводам, зазначеним прокурором.
Вирішуючи питання про подальший рух провадження після скасування ухвали, колегія суддів виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції вимог ст.370 і ст.372 КПК України щодо змісту ухвали та загальних засад судочинства не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.
Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п. 1,2,10,15,16 ч.1 ст.7 КПК України - верховенство права, законність, презумпція невинуватості та можливість реалізації права на захист, а також забезпечення змагальності сторін та одночасно обґрунтованість і вмотивованість судового рішення, що передбачено як обов'язкові вимоги у ст. 370 КПК України.
Разом з цим, належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - є частиною національного законодавства.
З огляду на викладене, з метою дотримання вказаних засад кримінального провадження, що гарантуються чинним КПК України, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді - скасуванню, з поверненням матеріалів скарги до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених ст.ст. 304-306 КПК України та розгляду по суті за відсутності інших процесуальних перешкод.
Керуючись ст.ст. 111,135, 138, 277, 278, 279, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 29.05.2025 року про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, складене слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 та погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52021000000000164, яке виділене із кримінального провадження №12021220000000171 від 21.02.2022, - скасувати.
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити.
Призначити новий розгляд даної скарги в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3