30 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 907/1096/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 (колегія суддів у складі: Матущак О.І. - головуючий, Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.)
та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2024 (суддя Андрейчук Л.В.)
у справі № 907/1096/23
за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області
до Державного підприємства "Солотвинський солерудник"
про банкрутство,
Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ у Закарпатській області) 11.06.2025 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2024 щодо розгляду кредиторських вимог ГУ ПФУ у Закарпатській області до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" у справі № 907/1096/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ГУ ПФУ у Закарпатській області, Верховний Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
08.05.2024 до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява ГУ ПФУ у Закарпатській області з кредиторськими вимогами до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" на суму 40360315,50 грн.
18.06.2024 ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі №907/1096/23 заяву про визнання вимог до боржника на суму 40360315.50 грн, яка надійшла від ГУ ПФУ в Закарпатській області - задоволено частково, визнано кредитором у справі ГУ ПФУ в Закарпатській області по відношенню до боржника Державного підприємства "Солотвинський солерудник" на загальну суму 38000817,10 грн, яку розділено по чергах, а саме: 6056,00 грн судового збору як вимоги першої черги, 1635757,94 грн - страхові внески та заборгованість по страховим внескам до ФСС - як вимоги другої черги, 35 430448,88 грн - відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за списком № 1 та № 2 - як вимоги четвертої черги, 928554,28 грн - фінансових санкцій та пені як вимоги шостої черги (з правом вирішального голосу).
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 змінено ухвалу Господарського суду Закарпатської області у справі №907/1096/23 в частині відхилення грошових вимог у частині фінансових санкцій та пені у сумі 22019,06 грн та викладено мотивувальну частину вказаної ухвали суду першої інстанції в редакції цієї постанови, в решті частині оскаржувану ухвалу залишено без змін.
В касаціній скарзі ГУ ПФУ у Закарпатській області просить суд змінити ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2024 в частині відмови у включенні до кредиторських вимог суми фінансових санкцій та пені у розмірі 22019,06 грн, включивши вказану суму до реєстру вимог кредиторів, та скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2025.
Підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2024 у справі 907/1096/23 щодо розгляду кредиторських вимог скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 12112,00 грн (3028 х 2 х 200 %).
Однак скаржником до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, згідно зі ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Проте до касаційної скарги ГУ ПФУ у Закарпатській області не додано належних доказів надсилання копії касаційної скарги кредитору у справі - Головному управлінню ДПС у Закарпатській області.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Вимогами ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга ГУ ПФУ у Закарпатській області підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 12112,00 грн та надіслання копії касаційної скарги кредитору у справі - Головному управлінню ДПС у Закарпатській області.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2024 у справі № 907/1096/23 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере