Ухвала від 14.05.2025 по справі 824/11/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ Унікальний номер справи№ 824/11/25

Провадження № 22-вк/824/28/2025

14 травня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) про визнання і надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 за позовом SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.), правонаступником якого є SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) звернулось до Київського апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу від 31 січня 2022 року, винесеного за Законом Англії про арбітраж 1996 року та за Арбітражними правилами № 125 Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA), в арбітражному провадженні № 18-350 між позивачем SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.) проти відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» (далі - ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи»).

До поданої заяви заявником SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) на підтвердження обґрунтування змін у найменуванні заявника долучено витяг з основного реєстраційного запису у торгово-промисловому реєстрі від 29 жовтня 2024 року, з якого вбачається, що SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Франції 06 липня 2023 року. Компанія, що брала участь у процедурі злиття (реорганізація шляхом злиття від 01 січня 2024 року) SOUFFLET NEGOCES.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.).

Зазначає, що найменування заявника, зазначене у договорі купівлі-продажу та Арбітражному рішенні, а саме: "SOUFFLET NEGOCE S.A.S [СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.]", відрізняється від найменування, зазначеного у даній заяві, а саме: "SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.]", з огляду на реєстраційні зміни в найменуванні юридичної особи заявника. Різниця в найменуванні спричинена саме процедурою реорганізації юридичної особи заявника, що мала місце 01 січня 2024 року. Отже, станом на дату подання цієї заяви, найменування заявника, тобто, позивача в арбітражному провадженні № 18-350, яке було зазначене в Арбітражному рішенні (SOUFFLET NEGOCE S.A.S.), змінено на SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S.

В обґрунтування доводів заяви вказує на те, що Арбітражним рішенням Міжнародного комерційного арбітражу від 31 січня 2022 року, винесеним за Законом Англії про арбітраж 1996 року та за Арбітражними правилами № 125 Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA), в арбітражному провадженні № 18-350 Арбітражним трибуналом у складі пана Рождера Рукса (Roger Rookes), пана Ейтена Чейнера ( Eytan Chainere ) та пана Кея Дженса ( Kay Jansa ), між позивачем SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.) - покупець проти відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи»- продавець, вирішено (пункт 6): негайно стягнути з Продавця 960 000,00 доларів США (дев'ятсот шістдесят тисяч доларів США), а також складні відсотки на цю суму у розмірі 4 % річних з капіталізацією щотримісяці, з 16 грудня 2020 року, як дати наступної з дати дефолту, до дати здійснення оплати; негайно стягнути з Продавця арбітражні витрати та збори, що підлягають відшкодуванню Продавцем. Якщо арбітражні витрати та збори були сплачені Покупцем, Покупець має право на негайне відшкодування таких витрат та зборів з боку Продавця, а також складних відсотків на суму таких витрат та зборів у розмірі 4 % річних з капіталізацією щотримісяці, починаючи з дати Арбітражного рішення до дати відшкодування.Фіксований збір за участь в арбітражному провадженні сторони, що не є членом GAFTA, вирішено стягнути зі сторони, яка не є членом GAFTA. Свої витрати на правову допомогу, якщо такі є, кожна сторона покриває власноруч. Трибунал залишає за собою юрисдикцію (повноваження) виносити будь-яке(-і) подальше(-і) рішення з будь-яких питань, що виникають відносно адміністративних або інших питань, які стосуються підготовки та підписання цього Арбітражного рішення.

Збори та витрати цього арбітражного провадження наступні ? (фунтів стерлінгів): абітражний збір GAFTA - 1720,00; фіксований збір за участь в арбітражному провадженні сторони, що не є членом GAFTA, - 1700,00; гонорари арбітрів 4870,00, ПДВ 0,00, ? (фунтів стерлінгів)8290,00. Арбітражні збори та витрати у розмірі 8290,00 фунтів стерлінгів стягуються з Продавця (арбітражні збори та витрати за винесення цього Арбітражного рішення, плюс фіксований збір за участь в арбітражному провадженні сторони, що не є членом GAFTA.).

Заявник зазначає, що Арбітражне рішення винесено щодо стягнення сум заборгованості по комерційному договору у спорі, що виник з договірних відносин; не стосується суспільних, економічних та соціальних основ держави України, не створює загрозу для суверенітету, національної безпеки та економіки країни; в результаті виконання Арбітражного рішення не будуть вчинені дії, які прямо заборонені законодавством України.

Так, спір між заявником та боржником (відповідачем в арбітражному провадженні № 18-350) виник з договору купівлі-продажу 15 000,00 метричних тон кукурудзи 3 класу українського походження С20/52 від 30.07.2020 року в результаті невиконання боржником своїх зобов'язань перед заявником за договором.

Пункт 11 Договору містить арбітражну угоду у формі арбітражного застереження щодо передачі спорів між Заявником та Боржником на розгляд та остаточне вирішення міжнародним комерційним арбітражем за Правилами GAFTA (надалі - "Арбітражна угода"). Правила GAFTA інкорпоровані до Договору шляхом посилання на них в Арбітражній угоді (п. 11.1):

Арбітражне провадження № 18-350 відбувалося у повній відповідності до зазначеної Арбітражної угоди.

Боржник був належним чином сповіщений про арбітражний розгляд та призначення Арбітражного трибуналу. Боржнику надавалися всі можливості представити свою позицію та надати пояснення в арбітражі, однак Боржник, на власний розсуд, не скористався таким правом. Про призначення Арбітражного трибуналу у складі трьох арбітрів та в арбітражному провадженні боржник не оскаржував юрисдикцію Арбітражного трибуналу у порядку ст. 31.1, 31.2 Закону Англії про арбітраж 1996 року, що інкорпоровані у Правилах GAFTA шляхом посилання у п. 1.1.

Асоціацією торгівлі зерном та кормами (GAFTA) в офіційному листі від 03.01.2025 року підтверджено, що арбітражне рішення від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 не було оскаржене в рамках апеляційного провадження до Апеляційної ради GAFTA в межах строків, передбачених п. 10.1 Правил GAFTA. А отже, згідно з п. 9.4 Правил GAFTA, Арбітражне рішення набрало законної сили, є остаточним і обов'язковим для сторін як щодо спірних питань, так і щодо витрат, та підлягає виконанню.

Арбітражне рішення винесено та поширює свою дію щодо боржника, як юридичної особи, що має на території України зареєстроване місцезнаходження.

Боржнику достеменно відомо про Арбітражне рішення від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 та зобов'язання з його виконання, однак боржником в добровільному порядку рішення арбітражного суду не виконано.

З урахуванням зазначеного, заявник SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) просить суд:

визнати і надати дозвіл на виконання на території України рішення міжнародного комерційного арбітражу, винесеного 31 січня 2022 року за Арбітражними правилами №125 в редакції від 01 вересня 2018 року Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) в арбітражному провадженні № 18-350 Арбітражним трибуналом у складі пана Рождера Рукса (Roger Rookes), пана Ейтена Чейнера ( Eytan Chainere ) та пана Кея Дженса ( Kay Jansa ) на користь SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) (юридичної особи, належним чином зареєстрованої відповідно до законодавства Франції, ідентифікаційний код: 801076134, зареєстроване місцезнаходження: Франція, Quai Sarrail 10400 Nogent-sur-Seine [Quai Sarrail 10400 Ножан-сюр-Сен]), яким вирішено стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» (юридичної особи, належним чином зареєстрованої відповідно до законодавства України, ідентифікаційний код: 37845209, зареєстрованої за адресою: Україна, 39500, Полтавська обл., Карлівський р-н, місто Карлівка, вулиця Великотирнівська, 51 ):

960 000,00 (дев'ятсот шістдесят тисяч) доларів США, як збитки, понесені за договором;

складні відсотки на суму 960 000,00 (дев'ятсот шістдесят тисяч) доларів США у розмірі 4 % річних з капіталізацією щотримісяці, з 16.12.2020 року, як дати наступної з дати дефолту продавця, до дати здійснення оплати;

8 290,00 (вісім тисяч двісті дев'яносто) фунтів стерлінгів, що сумарно складають арбітражні збори та витрати в арбітражному провадженні у вигляді:

арбітражного збору GAFTA у розмірі 1 720,00 (одна тисяча сімсот двадцять) фунтів стерлінгів;

витрат за винесення Арбітражного рішення, тобто гонорари арбітрів, у розмірі 4 870,00 (чотири тисячі вісімсот сімдесят) фунтів стерлінгів; та

фіксованого збору за участь в арбітражному провадженні сторони, що не є членом GAFTA, у розмірі 1 700,00 (одна тисяча сімсот) фунтів стерлінгів;

складні відсотки на суму 8 290,00 (вісім тисяч двісті дев'яносто) фунтів стерлінгів у розмірі 4 % річних з капіталізацією щотримісяці, починаючи з 31.01.2022 року, як дати Арбітражного рішення, до дати відшкодування;

видати виконавчий лист на примусове виконання на території України рішення міжнародного комерційного арбітражу, винесеного 31 січня 2022 року за Арбітражними правилами № 125 в редакції від 01.09.2018 року Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) в арбітражному провадженні № 18-350 Арбітражним трибуналом у складі пана Рождера Рукса (Roger Rookes), пана Ейтена Чейнера ( Eytan Chainere ) та пана Кея Дженса ( Kay Jansa ) на користь SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) (юридичної особи, належним чином зареєстрованої відповідно до законодавства Франції, ідентифікаційний код: 801076134, зареєстроване місцезнаходження: Франція, Quai Sarrail 10400 Nogent-sur-Seine [Quai Sarrail 10400 Ножан-сюр-Сен]), яким вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» (юридичної особи, належним чином зареєстрованої відповідно до законодавства України, ідентифікаційний код: 37845209, зареєстрованої за адресою: Україна, 39500, Полтавська обл., Карлівський р-н, місто Карлівка, вулиця Великотирнівська, 51 ):

960 000,00 (дев'ятсот шістдесят тисяч) доларів США, як збитки, понесені за договором:

арбітражного збору GAFTA у розмірі 1 720,00 (одна тисяча сімсот двадцять) фунтів стерлінгів;

судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи».

На виконання вимог положень статті 134 ЦПК України сторона заявника SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) зазначила про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона заявника понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, що складається із судового збору у розмірі 1 514, 00 грн, та витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме на професійну правничу допомогу, що еквівалентно 463 880,00 грн, та пов'язані із залученням перекладачів та нотаріальним засвідченням підпису перекладача - 18 760,00 грн.

У запереченнях на заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» просить відмовити в задоволенні заяви SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу від 31 січня 2022 року, винесеного за Арбітражними правилами Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) в арбітражному провадженні № 18-350.

Зазначає, що у заявника SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. відсутні правові підстави для звернення із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу від 31 січня 2022 року, оскільки арбітражне рішення, договір стосується іншої юридичної особи - це SOUFFLET NEGOCE S.A.S.

Заявник та сторона арбітражного розгляду - це юридичні особи, які мають різні реєстраційні номера (ідентифікаційні коди) у Торгово-промисловому реєстрі. Крім того, датою реєстрації завника є 06.07.2023 року.

Згідно ст. L236-1 Комерційного кодексу Франції (Code de commerce - https://www.legifrance.gouv.fr/codes/sectionlc/LEGITEXT000005634379/LEGISCTA000006: 04-24), одна або кілька компаній можуть шляхом злиття передати свої активи існуючій компанії або новій компанії, яку вони утворюють.

У свою чергу, ст. L236-6 кореспондується, що усі компанії, які беруть участь у злитті, складають план злиття, проект якого подається до відповідного господарського суду.

Водночас, до заяви докази здійснення реорганізації, документи, які її засвідчують, у тому числі і її завершення, не надаються.

Вказує, що за французьким законодавством злиття здійснюється шляхом злиття з утворенням нової компанії (fusion-creation) або злиття шляхом поглинання (fusion-absorption). Внаслідок злиття відбувається передача активів та пасивів.

Однак, наданий витяг містить відомості про реорганізацію шляхом злиття, проте, він не деталізує передані права та обов'язки, а відтак, він не може бути достатнім доказом наявності у заявника підстав на звернення до суду із вимогою виконати арбітражне рішення. Недоведеними є посилання на те, що реорганізація шляхом злиття (за французьким законом та англійським правом, яке передбачено договором/ арбітражною угодою) поширюється і на права, що належали іншій стороні арбітражного рішення.

До того ж, згідно п. 13.1. договору № С20/52 від 30.07.2020 року, жодна із сторін не має права передати свої права та обов'язки за цим договором у частині або в цілому іншій третій стороні без попередньої письмової згоди іншої сторони. Також п. 13.3. свідчить, що договір в частині фінансових розрахунків діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно докази надання письмової згоди заявником не надаються.

Саме ж англійське право вимагає чіткої згоди на зміну кредитора.

Крім того, договір не містить положень, що всі права/обов'язки передаються правонаступнику у разі злиття або реорганізації. Арбітражне застереження подібного не містить.

Тобто, на переконання сторони відповідача (боржника) арбітажного розгляду Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи», арбітражні відносини можуть існувати виключно між сторонами договору, а відтак заявник SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) не є стороною цього договору і національний суд згідно ЦПК України не наділений повноваженнями визнання за іншою особою, відмінною від сторони арбітражної угоди (застереження), арбітражного процесу і рішення, права на звернення із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення.

Вважає, що Арбітражне рішення є іменним, тобто, виноситься до конкретно визначених юридичних осіб.

Крім того, до заяви не надано належних доказів правосуб'єктності іноземної юридичної особи.

Відсутні докази підтвердження повноважень особи-нерезидента для уповноваження адвокатів на подання цієї заяви та на представництво інтересів у суді. Наданий витяг не містить відомостей про уповноважених осіб на підпис договорів із третіми особами, а також відомостей перебування на посаді на момент укладення договору про надання правової допомоги.

Отже, відсутні докази, щоб пересвідчитися в наявності права та дієздатності іноземної юридичної особи, як учасника процесу. Ці документи є необхідними і для підтвердження статусу адвоката, як представника заявника, з правом підпису і подання заяви.

Сторона боржника арбітражного розгляду звертає увагу суду на те, що жодних листів/повідомлень від арбітражного суду не отримувало. Про факт існування цього рішення товариство дізналося лише з моменту отримання повідомлення Київського апеляційного суду.

Вважає, що Арбітражним судом не було належним чином підтверджено та встановлено, що електронні пошти ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 належать саме ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи». Арбітражний суд фактично обмежився доводами і електронними поштами, які запропонувала йому протилежна сторона. Належність електронних пошт товариству обґрунтувалося лише одностороннім направленням інструкцій на ці електронні пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3. Електронні адреси були надані іншою стороною без будь-якого підтвердження, що у свою чергу спростовує легітимність повідомлень арбітражного суду.

Крім того, визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України, так як з метою забезпечення стабільності фінансової системи України в умовах військової агресії РФ, діють введені Національним банком України обмеження на переказ валютних цінностей, а тому виконання арбітражного рішення від 31.01.2022 року буде прямим порушенням обмежень введених відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції». Отже, виконання цього рішення суперечить Цивільному кодексу України та порушує публічний порядок України.

Також, на думку сторони боржника за арбітражним розглядом, спір не міг бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки місцем укладення договору є місто Київ, Україна. Предметом договору виступає майно (товар) - кукурудза 3 класу українського походження, урожаю 2020 року.

Тобто, об'єкт майна щодо якого виник спір, знаходяться на території України. Відтак, даний спір підлягає розгляду за правилами виключної підсудності в Україні і за законодавством України. Рішення іноземного суду щодо цього питання не може бути визнаним в Україні.

До того ж, як передбачено п. 13.3., договір діє до 31.12.2020 року. Відповідно закінчення строку дії договору, в якому міститься арбітражне застереження, обумовлює і втрату чинності арбітражного застереження, яке в ньому міститься. Іноземна юридична особа звернулася до арбітражу вже після закінчення строку дії договору та арбітражного застереження.

Щодо заявлених витрат на правничу допомогу зазначає, що дана категорія справ не є складною і зводиться до формальної процедури легалізації вже прийнятого міжнародною установою рішення. Заявлений розмір не відповідає критерію розумності, співмірності, обставинам справи, складності складення процесуальних документів. До того ж, за результатами розгляду справи арбітражем загальний розмір витрат (збори та витрати) становив 8 290,00 фунтів стерлінгів. Розмір практично тотожний, хоча у цій справі розглядаються лише процесуальні питання щодо визнання і надання дозволу на виконання рішення, яким вже вирішено спір по суті.

У поданих запереченнях товариство зазначає про попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які товариство понесе і очікує понести у зв'язку з розглядом справи, що становить 30 000,00 грн. Вказує, що зазначені витрати є лише приблизними та станом на дату цього розрахунку можуть відрізнятись від фактично понесеного розміру судових витрат у цій справі.

29 березня 2025 року представником заявника SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.), в інтересах якого діє адвокат Козирєва Анна Костянтинівна, подано відповідь на заперечення в якій представник зазначає, що сторона боржника ставить під сумнів кожний доказ долучений до заяви, для спростування чого, представники заявника звернулись до свого клієнта з запитом надіслати такі документи. На даному етапі заявник долучає копії доказів, що містять апостиль та/або нотаріально завірені, які викладені оригінальною мовою без перекладів, та просить суд визнати поважними причини неподання заявником до суду разом з цією відповіддю оригіналів / нотаріально звірених копій доказів, які містять апостиль та/або нотаріально завірені з їх перекладами на державну мову, завіреними нотаріально, а також надати заявнику додатковий строк для отримання від клієнта оригіналів доказів, які містять апостиль та/або нотаріально завірені, для організації нотаріального завірення копій таких доказів, а також організації та отримання перекладу таких доказів на державну мову та на належне нотаріальне завірення таких перекладів, як цього вимагає чинне законодавство України для їх подачі до суду.

07 квітня 2025 року від адвоката Козирєвої Анни Костянтинівни до Київського апеляційного суду надійшла заява про припинення повноважень представника, в якій адвокат зазначає що, користуючись своїм правом, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також - "ЦПК України"), представник заявника до початку судового розгляду справи подає заяву вих. № 02-07/04-25 від 07.04.2025 року про виключення даних про всіх представників заявника зі справи № 824/11/25: адвокатів Перепелинської О.С., Васильєвої Д. В., Козирєвої А. К. у зв'язку з припиненням їх повноважень.

Підставою для виключення даних про всіх представників Заявника зі справи № 824/11/25 є дострокове припинення дії договору про надання правової допомоги №1101-АО-2/2024 від 25.10.2024 року за взаємною згодою сторін. У зв'язку з цим повноваження представників заявника: адвокатів Перепелинської О.С., Васильєвої Д. В., КозирєвоїА. К. припинилися.

08 квітня 2025 року представник заявника SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) - адвокат Лебедєв Павло Володимирович через підсистему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду заяву про вступ у справу в якості представників заявника (стягувача), в якій просить суд залучити адвоката Касинюка Івана Васильовича (РНОКПП № НОМЕР_1 ), Лебедєва Павла Володимировича (РНОКПП № НОМЕР_2 ) та Мороз Ірину Василівну (РНОКПП № НОМЕР_3 ) до справи 824/11/25, як представників заявника (стягувача).

15 квітня 2025 року від представника заявника SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) - адвоката Лебедєва Павла Володимировича через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи № 824/11/25 у якості доказів наступних документів: нотаріально засвідченої копії з апостилем проєкту договору злиття від 23.11.2023 року, укладеного між SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. та SOUFFLET NEGOCE S.A.S. за участі їхнього спільного учасника (INVIVO GRAINS), з перекладом на українську мову, засвідченого нотаріально; нотаріально засвідченої копії з апостилем Рішення Єдиного учасника (INVIVO GRAINS), прийнятого шляхом складення акту в простій письмовій формі від 01.01.2024 року, з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально; належним чином засвідченої копії витягу з BODACC (Офіційного бюлетеню цивільних і комерційних оголошень) щодо Оголошення № 95 Канцелярії торгового суду м. Париж щодо припинення юридичної особи SOUFFLET NEGOCE S.A.S. від 24.01.2024 року, з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально; нотаріально засвідченої копії з апостилем витягу з BODACC (Офіційного бюлетеню цивільних і комерційних оголошень) щодо Оголошення № 1853 Канцелярії торгового суду м. Париж щодо реорганізації шляхом злиття у вигляді приєднання SOUFFLET NEGOCE S.A.S. до SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. від 25/26.01.2024 року, з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально; нотаріально засвідченої копії з апостилем витягу з основного реєстраційного запису у Торгово-промисловому реєстрі Франції щодо компанії SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. від 24.03.2025 року (відображає останні актуальні відомості станом на 24.03.2025 року), з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально; нотаріально засвідченої копії з апостилем Додатку № 1 до Договору № C20/52 від 30.07.2020 року, з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

В обгрунтування доводів клопотання зазначає, що представник стягувача просив надати йому додатковий строк для отримання від клієнта оригіналів доказів, які містять апостиль та/або нотаріально завірені, для організації нотаріального завірення копій таких доказів, а також організації та отримання перекладу таких доказів на державну мову та на належне нотаріальне завірення таких перекладів, як цього вимагає чинне законодавство України для їх подачі до суду.

Представник заявника (стягувача) отримав докази, які містять апостиль та/або нотаріально завірені 08 квітня 2025 року, а нотаріальне засвідчені копії таких доказів з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову були отримані лише 14 квітня 2025 року, про що свідчать відповідні нотаріальні написи на документах.

З метою повного та всебічного розгляду справи представник заявника (стягувача) вважає за необхідне долучити до матеріалів справи у якості доказів відповідні документи, що додаються до цього клопотання через підсистему «Електронний суд».

02 травня 2025 року від представника заявника SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) - адвоката Лебедєва Павла Володимировича через підсистему «Електронний суд» надійшлі додаткові пояснення, які він просить врахувати при розгляді справи №824/11/25.

06 травня 2025 року від представника заявника SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) - адвоката Лебедєва Павла Володимировича через підсистему «Електронний суд» подана заява про розподіл/ відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи №824/11/25.

Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 07 травня 2025 року задоволено клопотання представника заявника SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) - адвоката Лебедєва Павла Володимировича про долучення до матеріалів справи № 824/11/25 нотаріально засвідчених копій письмових доказів за переліком, наведеним у клопотанні від 15 квітня 2025 року, з наданням суду оригіналів таких доказів, які після огляду повернені судом особі, яка їх надала.

У судовому засіданніпредставники заявника - адвокати Мороз Ірина Василівна, Лебедєв Павло Володимирович підтримали вимоги заяви про визнання і надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350, просила її задовольнити з підстав, наведених у заяві.

Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про день та час слухання справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 477 ЦПК України неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви, а тому суд вважає можливим слухати справу у відсутності представника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи».

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників заявника, суд дійшов висновку, що заява SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) про визнання і надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що правовідносини сторін SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.), Франція,таТовариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи», Україна, ґрунтуються на договорі №С20/52 від 30 липня 2020 року.

За своєю правовою природою цей договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до умов договору компанія SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.) погодилась купити, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» погодилась продати 15 000 метричних тон кукурудзи 3 класу українського походження, з періодом поставки з 01 жовтня по 30 листопада 2020 року, базис поставки СРТ до морського спеціалізованого порту "ОЛЬВІЯ" МОРСЬКИЙ ТЕРМІНАЛ ТОВ "ЄВРОВНЄШТОРГ" [EUROVNESHTORG LLC],

Умови угоди, оформленоїукраїнською та англійською мовами, підписані продавцем та покупцем (а.с. 70-76 том 1).

Згідно з підпунктами 11.1.-11.3 пункту 11 «Арбітраж» договору сторони передбачили, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим договором або в зв'язку з ним, у тому числі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в арбітражі відповідно до GAFT A Arbitration Rules No. 125 [Арбітражних правил GAFT А № 125]. Правом, що регулює цей договір, є Англійське право.Мова арбітражного розгляду - англійська.

У зв'язку з невиконання продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» зобов'язань та несплатою різниці в ціні на користь покупця SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.) за договором № С20/52 від 30 липня 2020 рокупокупець за договором SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.) ініціював арбітражне провадження та призначив пана R. Rookes [Р. Рукса] арбітром. Продавець не скористався своїм правом призначити арбітра, тому у відповідь на запит покупця від 9 лютого 2021 року, GAFTA призначила пана Е. Chainere [Е. Чейнера] другим арбітром.

2 серпня 2021 року GAFTA призначила пана К. Jansa [К. Дженса] третім арбітром в якості головуючого Арбітражного трибуналу.

Жодного відзиву від продавця не надійшло, тому 11 листопада 2021 року Трибунал закрив стадію обміну процесуальними документами та повідомив сторін, що Трибунал приступає до винесення Арбітражного рішення на підставі наявних документів.

Арбітражним рішенням Міжнародного комерційного арбітражу від 31 січня 2022 року, винесеного за Законом Англії про арбітраж 1996 року та за Арбітражними правилами № 125 Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA), в арбітражному провадженні № 18-350 Арбітражним трибуналом у складі пана Рождера Рукса (Roger Rookes), пана Ейтена Чейнера ( Eytan Chainere ) та пана Кея Дженса (Kay Jansa), між позивачем SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.) - покупець проти відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи»- продавець, вирішено (пункт 6): негайно стягнути з Продавця 960 000,00 доларів США (дев'ятсот шістдесят тисяч доларів США), а також складні відсотки на цю суму у розмірі 4 % річних з капіталізацією щотримісяці, з 16 грудня 2020 року, як дати наступної з дати дефолту, до дати здійснення оплати; негайно стягнути з Продавця арбітражні витрати та збори, що підлягають відшкодуванню Продавцем. Якщо арбітражні витрати та збори були сплачені Покупцем, Покупець має право на негайне відшкодування таких витрат та зборів з боку Продавця, а також складних відсотків на суму таких витрат та зборів у розмірі 4 % річних з капіталізацією щотримісяці, починаючи з дати Арбітражного рішення до дати відшкодування.

Фіксований збір за участь в арбітражному провадженні сторони, що не є членом GAFTA, вирішено стягнути зі сторони, яка не є членом GAFTA. Свої витрати на правову допомогу, якщо такі є, кожна сторона покриває власноруч.

Трибунал залишає за собою юрисдикцію (повноваження) виносити будь-яке(-і) подальше(-і) рішення з будь-яких питань, що виникають відносно адміністративних або інших питань, які стосуються підготовки та підписання цього Арбітражного рішення.

Арбітражні збори та витрати у розмірі 8290,00 фунтів стерлінгів стягуються з продавця (арбітражні збори та витрати за винесення цього Арбітражного рішення, плюс фіксований збір за участь в арбітражному провадженні сторони, що не є членом GAFTA.).

Якщо це Арбітражне рішення оскаржуватиметься в апеляційному провадженні, збір за апеляційне провадження для членів GAFTA та сторін, що не є членами GAFTA, становитиме: 17000,00 фунтів стерлінгів (а.с. 78-89, 90, 91-102 том 1).

В офіційному листі від 03 січня 2025 року Асоціація торгівлі зерном та кормами (GAFTA) щодо арбітражного провадження Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) № 18-350 підтвердила, що відповідно до п. 21.1 Правил GAFTA, електронним листом від 31.01.2022 року GAFTA надіслано підписаний оригінал Арбітражного рішення в електронній формі безпосередньо позивачу та відповідачу на адреси електронної пошти відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Як встановлено п. 21.1 Правил GAFTA, для цілей визначення граничних строків датою вручення повідомлення електронним листом або іншими засобами електронного зв'язку вважається дата його надсилання, якщо не зазначено про інше. З огляду на що, електронний лист GAFTA від 31.01.2022 року вважається таким, який був належним чином вручений сторонам того ж дня.

Арбітражне рішення не було оскаржене в рамках апеляційного провадження до Апеляційної ради GAFTA в межах строків, передбачених п. 10.1 Правил GAFTA. А отже, згідно з п. 9.4 Правил GAFTA, Арбітражне рішення набрало законної сили, є остаточним і обов'язковим для сторін як щодо спірних питань, так і щодо витрат, та підлягає виконанню(а.с. 103-105, 106-107, 123-124 том 1).

Доказів виконання відповідачем (боржником) арбітражного розглядуТОВ«Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 у добровільному порядку матеріали справи не містять.

Із наданих заявником та досліджених письмових доказів судом встановлено, що у зв'язку з ініціюванням злиття шляхом приєднання SOUFFLET NEGOCE S.A.S. до SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S, уповноважені представники обох компаній досягли попередньої домовленості щодо принципу та умов цього злиття (fusion-absorption).

На підтвердження чого 23листопада 2023 року між та SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S та SOUFFLET NEGOCE S.A.S. за участі їхнього спільного учасника (INVIVO GRAINS) було укладено Проект договору злиття, за умовами якого ця операція здійснюється в межах внутрішньої реорганізації Групи INVIVO [ІНВІВО], до складу якої на цей час входять товариство SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] та товариство SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС] (а.с. 87-99, 98-107 том 3).

Злиття набуде юридичної сили після прийняття відповідного рішення єдиним учасником Поглинаючого товариства -товариством INVIVO GRAINS [ІНВІВО ГРЕЙНС], яке бере участь у цій операції та підтвердить відсутність заперечень з боку кредиторів і констатує остаточне завершення злиття шляхом приєднання товариства SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС] до товариства SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] (далі - «Дата остаточного завершення злиття»).

Відповідно до положень статті L 236-3 Комерційного кодексу Франції, весь майновий комплекс Поглиненого товариства SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС], включаючи, зокрема, всі активи, права, обов'язки та зобов'язання, що існуватимуть на Дату набрання чинності, буде передано товариству SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] на умовах звичайної та законної відповідальності, у тому стані, в якому він перебуватиме на Дату остаточного завершення злиття - розділ V.

З метою реалізації запланованого злиття, усі активи, що належать товариству SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС], будуть передані товариству SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО], яке, у свою чергу, приймає на себе зобов'язання щодо погашення всіх зобов'язань, що обтяжують передане майно, а також усіх інших зобов'язань товариства SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС], чинних на дату остаточного завершення злиття.

Крім того, товариство SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] набуває всі права вимоги та способи захисту, які могли бути використані товариством SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС] у межах зобов'язань, що були надані або існували на дату підписання цього проекту договору про злиття - розділ ІV.

Товариство SOUFFLETNEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] у загальному порядку підлягатиме універсальному правонаступництву щодо всіх прав, дій, обов'язків і зобов'язань товариства SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС] - стаття 6 частини 2 проєкту.

Незважаючи на положення щодо дати фактичного вступу у володіння, наслідки злиття, передбачені цим документом, мають зворотну силу з 1 липня 2023 року о 00:00 годині.

Відповідно до частини 3 «зобов'язання та умови» поглинаюче товариство набуває статусу сторони у всіх судових справах та провадженнях, у яких Поглинене товариство виступало позивачем або відповідачем, у всіх юрисдикціях. Поглинаюче товариство набуває статусу правонаступника Поглиненого товариства у межах усіх чинних зобов'язань, що випливають із раніше укладених договорів.

Після остаточного завершення злиття товариству SOUFFLET NEGOCE BY 1NVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] буде передано: оригінали установчих документів та змін до них товариства SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС], бухгалтерські книги, правовстановлюючі документи, цінні папери, підтвердження права власності на частки в його статутному капіталі та інші корпоративні права, а також усі договори, архіви, матеріали й документи, щостосуються активів і прав, переданих товариством SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС] товариству SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] - частина 8 «передача документів».

01 січня 2024 року INVIVO GRAINS (як єдиним учасником SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S та SOUFFLET NEGOCE S.A.S.) прийнято рішення у формі акта у простій письмовій формі, яким єдиний учасник Товариства погоджує та затверджує у повному обсязі договір про залиття, підписаний 23 листопада 2023 року між товариством SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] (поглинаючим) та товариством SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС] (поглиненим) за участю компанії, яка є їх спільним засновником, у якому передбачено передання товариством SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС] усіх своїх активів, прав та обов'язків товариству SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] у межах злиття шляхом правонаступництва, погоджує та затверджує у повному обсязі зазначений договір, а також передання всього майна в межах злиття, що здійснюється з покладенням на товариство SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] обов'язку відповідати за всі зобов'язання товариства SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС] та задовольнити вимоги його кредиторів; констатує остаточне завершення процедури злиття шляхом приєднання товариства SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС] до товариства SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО], яке має з ним спільного учасника.

Єдиний учасник Товариства також засвідчує, що внаслідок остаточного завершення процедури злиття товариство SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС] припиняє своє існування без проведення ліквідаційної процедури, починаючи з цієї дати.

На підставі договору про злиття, остаточно затвердженого єдиним учасником товариства SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] у понеділок, 1 січня 2024 року, до зазначеного товариства SOUFFLETNEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙІНВІВО]у порядку злиття було передано весь майновий комплекс (активи та пасиви) товариства SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС]. При цьому збільшення статутного капіталу товариства SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] не здійснювалося, оскільки злиття відбулося між товариствами, які мають спільного учасника - компанію INVIVO GRAINS [ІНВІВО ГРЕЙНС], що є їх спільним засновником і повністю володіє статутним капіталом кожного з товариств.» (а.с. 122-123, 124-127 том 3).

Витягом з основногореєстраційного запису у Торгово-промисловому реєстрі Франції станом на 29 жовтня 2024 року (з актуальними відомостями станом на 24березня 2025 року) про юридичну особу SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.), а також витягом з BODACC «В» («Б»), BODACC «А» (Офіційного бюлетеню цивільних і комерційних оголошень) канцелярії торгового суду м. Париж № 95, №1853, підтверджується ліквідація компанії SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.) у процесі реорганізації шляхом злиття від 01січня 2024 року. Компанія, що поглинає SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] - а.с. 110-111 том 1, а.с. 108-109, 110-112, 113-115 том 3.

Отже, в результаті злиття шляхом приєднання до компанії, що поглинає SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] переходять права та обов'язки підприємств, що ліквідуються SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.).

Передання товариством SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС] усіх своїх активів, прав та обов'язків товариству SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] у межах злиття шляхом правонаступництва підтверджується рішенням INVIVO GRAINS (як єдиним учасником SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S та SOUFFLET NEGOCE S.A.S.) у формі акта від 01 січня 2024 року, з внесенням відповідних змін до основного реєстраційного запису у Торгово-промисловому реєстрі Франції, а відтак SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO [СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО] є безпосереднім правонаступником SOUFFLET NEGOCE S.A.S., зокрема, щодо всіх прав, дій, обов'язків і зобов'язань товариства SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС] та способу захисту, які могли бути використані товариством SOUFFLET NEGOCE [СУФФЛЕ НЕГОС] у межах зобов'язань, що спростовує доводи заперечень боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» про те, що у заявника SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. відсутні правові підстави для звернення до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350.

Перевіривши доводи і заперечення учасників справи щодо суті заяви SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу від 31 січня 2022 року, винесеного за Законом Англії про арбітраж 1996 року та за Арбітражними правилами № 125 Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA), в арбітражному провадженні № 18-350, та наявні у справі матеріали, суд дійшов таких висновків.

Досліджені судом матеріали справи свідчать про те, що рішення Міжнародного комерційного арбітражу від 31 січня 2022 року, винесеного за Законом Англії про арбітраж 1996 року та за Арбітражними правилами № 125 Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA), в арбітражному провадженні № 18-350, отримано боржником ТОВ«Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» та ним питання про оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу не порушувалось. Під час розгляду заяви про надання дозволу та видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, боржник не повідомляв суд про подану ним заяву до компетентного суду про скасування цього рішення.

Отже, рішення Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 є остаточним, набрало законної сили.

Доказів виконання боржником рішення міжнародного комерційного арбітражу від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 у добровільному порядку матеріали справи не містять.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною першою статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.

Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в главі 3 розділу ІХ ЦПК України «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів».

Статтею 474 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Згідно із частиною третьою статті 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

За результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення (частина перша статті 479 ЦПК України).

Відповідно до статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що, зокрема: в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або 2) якщо суд визнає, що, а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Згідно зі статтею V Нью-Йоркської конвенції у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що, зокрема: c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що, зокрема: b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

На вказаному судам наголошено у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України».

Крім того, такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19 (провадження № 61-15459ав20), від 13 січня 2022 року у справі № 824/87/21 (провадження № 22-вк/824/126/2021) (провадження № 61-16378ав21).

Як на підставу для відмови у наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу боржник посилається на те, що жодних листів/повідомлень від арбітражного суду не отримувало. Про факт існування цього рішення дізналося лише з моменту отримання повідомлення Київського апеляційного суду.

Вважає, що Арбітражним судом не було належним чином підтверджено та встановлено, що електронні пошти ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 належать саме ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи». Арбітражний суд фактично обмежився доводами і електронними поштами, які запропонувала йому протилежна сторона. Належність електронних пошт товариству обґрунтувалося лише одностороннім направленням інструкцій на ці електронні пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. Електронні адреси були надані іншою стороною без будь-якого підтвердження, що у свою чергу спростовує легітимність повідомлень арбітражного суду.

Перевіряючи доводи боржника щодо наведених підстав для відмови у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд виходить з такого.

У рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 зазначено, що Трибунал отримав позовну заяву та додаткові письмові пояснення від Покупця, але жодних письмових пояснень від Продавця не надійшло. Першочергово процесуальний строк для подачі Продавцем відзиву було встановлено до 6 вересня 2021 року. Трибунал подовжив строк для подачі Продавцем відзиву до 23 вересня 2021 року, а згодом - до 7 жовтня 2021 року. Після цього, Покупцем подано додаткові письмові пояснення. У подальшому Продавцю додатково надавалися подовження процесуального строку для подачі відзиву до 26 жовтня 2021 року, а згодом останнє подовження строку до 8 листопада 2021 року. Однак, жодного відзиву від Продавця не надійшло, тому 11 листопада 2021 року Трибунал закрив стадію обміну процесуальними документами та повідомив сторін, що Трибунал приступає до винесення Арбітражного рішення на підставі наявних документів.

Також в арбітражному рішенні у розділі 5 «обговорення та рішення» зазначено що, незважаючи на те, що Продавець не брав участі в арбітражному провадженні, Трибунал дуже ретельно розглянув письмові пояснення Покупця. Адреси електронної пошти Продавця були різними. У пункті 3.2. вище ми зазначили контактні дані, з яких Продавець підтвердив отримання інструкцій з організації перевезення, надісланих Покупцем 6 жовтня ("Ми отримали Вашого листа...").22 грудня Покупець надіслав Повідомлення про дефолт на електронні адреси "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_5". Зазначені контактні дані нелегко визначити як такі, що належать Продавцю "DOKUCHAEVSKY CHERNOZEMS" ["ДОКУЧАЄВСЬКІ ЧОРНОЗЕМИ"], але Трибунал не має доказів протилежного або підстав сумніватися в автентичності обміну електронними повідомленнями, наданими Покупцем на підтвердження своїх вимог в арбітражі.

В офіційному листі від 03 січня 2025 року Асоціація торгівлі зерном та кормами (GAFTA) щодо арбітражного провадження Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) № 18-350 підтвердила, що згідно з п. 3.2 Правил GAFTA, спір був заслуханий та вирішений арбітражним трибуналом у складі трьох арбітрів: Mr. R. Rookes [пана Р. Рукса], 23 Collingwood Avenue, London N10 ЗЕН, United Kingdom [Колінгвуд Авеню, 23, Лондон, N10 ЗЕН, Сполучене Королівство]; Mr. Е. Chainere [пана Е. Чейнера], Torat Haim 24, 9646630 Jerusalem, Israel [Тора Хайм, 24, 9646630, Єрусалим, Ізраїль]; Mr. К. Jansa пана [К. Дженса],15 Sispara Gardens, London SW18 1LG, United Kingdom [Cicnepa Гарденс, 15, Лондон, SW18 1LG, Сполучене Королівство].

Відповідач не скористався своїм правом призначити другого арбітра зі своєї сторони відповідно до п. 3.2(b) Правил GAFTA. З огляду на що, у відповідь на відповідний запит Позивача GAFTA було призначено другого арбітра зі сторони Відповідача, пана Е. Чейнера [Е. Chainere], згідно з п. 3.3 Правил GAFTA. Електронним листом від 09.02.2021 року GAFTA належним чином повідомлено Сторін про призначення другого арбітра зі сторони Відповідача згідно з п. 3.5 Правил GAFTA.

На вимогу п. 3.2(d) Правил GAFTA, електронним листом від 02.08.2021 року GAFTA належним чином повідомлено Сторін, у тому числі Відповідача на адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, про формування повного складу Трибуналу.

З урахуванням п. 21.1 Правил GAFTA, електронний лист GAFTA від 02.08.2021 року вважається таким, який був належним чином вручений Сторонам того ж дня.

Незважаючи на декілька подовжень процесуального строку для подачі Відповідачем своїх письмових пояснень, наданих Трибуналом, Відповідач не подав відзив відповідно до вимог п. 4.2 Правил GAFTA. З огляду на що, Трибунал закрив стадію обміну Сторонами процесуальними документами та приступив до винесення Арбітражного рішення на підставі наявних документів (а.с. 103-105, 106-107 том 1).

Пунктом 21.1 Арбітражних правил № 125 передбачено, що усі повідомлення, які підлягають врученню сторонам відповідно до цих правил надсилається листом, факсом або електронним листом чи іншими засобами електронними зв'язку. Для цілей граничних строків і якщо не зазначено про інше, датою вручення повідомлення вважається дата його надсилання (а.с. 62-64 том 1).

Із наданих учасниками справи та досліджених письмових доказів судом встановлено, що повідомлення боржника про призначення арбітрів та про арбітражний розгляд підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а. с. 67-68, 128-129, 133-135, 140-144, 161-163, 165, 168-169, 171-172, 175-176, 179-180 том 1).

Під час судового розгляди справи сторона боржника не спростувала належними та допустими доказами, що адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не належать (не використовуються) ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» для надсилання та отримання електронних листів, з огляду на те, що на офіційному веб-сайті ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи»як адреса електронної пошти його головного офісу вказана ІНФОРМАЦІЯ_1; в Єдиному державному реєстрі декларацій адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 вказана у деклараціях кінцевого бенефіціарного власника боржника ОСОБА_7 в якості саме електронної адреси боржника; ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» вказував ІНФОРМАЦІЯ_1 як свою офіційну адресу електронної пошти у низці договорів, укладених за результатами тендерів, які опубліковані в електронній системі «Прозоро»; адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 вказана як офіційна адреса головного офісу ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» на профільному (агропромисловому) веб-сайті www.elevatorist.com., про що свідчать надані стороною заявника письмові докази (а.с. 181-213 том 2).

Обставини отримання ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи»листів від заявника на електронні пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 як під час періоду поставки(виконання)за договором, так і під час арбітражного розгляду, підтверджуються звітами про доставку листів(а.с. 145-150 том 3).

Отже, доводи ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» про те, що його не було повідомлено про арбітражний розгляд, є безпідставними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Доводи ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» про те, що визнання та виконання рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 порушує публічний порядок, суд вважає помилковими, з огляду на таке.

Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов'язок держави з дотримання своїх зобов'язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, зокрема суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.

Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 824/256/2018.

Згідно з частиною першою статті 47 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює дійсність договору, тлумачення договору, права та обов'язки сторін, виконання договору, наслідки невиконання або неналежного виконання договору, припинення договору, наслідки недійсності договору, відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 692 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до матеріалів справи рішенням Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 вирішено питання про стягнення з ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» на користь SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.), правонаступником якого є SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.), коштів у зв'язку з невиконанням умов договору поставки товару, підписаного та погодженого сторонами, який не визнано недійсним у судовому порядку, отже є обов'язковим для сторін.

Рішення не створює для боржника обов'язку сплатити за щось протизаконне, не вказує на порушення бюджетного законодавства, а стосується порядку виконання зобов'язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного між ними договору у сфері господарських правовідносин.

Обставини, встановлені рішенням Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави України, вказане рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно щодо боржника, як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям, що спростовує доводи заперечень у цій частині боржника ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи».

Також необґрунтованими є посилання заявника на постанову Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», як на підставу, що виконання арбітражного рішення від 31 січня 2022 року буде прямим порушенням обмежень введених відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції», оскільки згідно з пунктом 14 постанови НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати за дорученням клієнтів транскордонні перекази валютних цінностей з України, крім випадків їх здійснення на підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку України, що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України.

Отже, під час дії воєнного стану ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» може здійснити розрахунок (валютну операцію) шляхом отримання окремого дозволу НБУ.

Посилання ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи»на відсутність у Міжнародного комерційного арбітражного суду компетенції на розгляд спору з тих підстав, що після закінчення 31 грудня 2020 року строку дії укладеного між сторонами договору арбітражне застереження, яке міститься у договорі, втратило чинність, суд вважає помилковими з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, яка не залежить від інших умов договору.

Відповідно до статті ІІ Нью-Йоркської Конвенції 1958 року, яка набула чинності для України 10 січня 1961 року, кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-яким конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об'єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду.

Нью-Йоркська конвенція закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (частина перша статті II Конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав. Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ.

За змістом Конвенції кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв'язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об'єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов'язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).

Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ.

Необхідно враховувати, що принцип автономності арбітражної угоди від основного договору полягає у тому, що арбітражна угода та основний договір розглядаються як дві окремі угоди, тому закінчення строку дії контракту не може бути підставою для автоматичного закінчення строку арбітражної угоди.

Отже, закінчення строку дії укладеного між сторонами контракту не впливає на дійсність, чинність та виконуваність включеної до нього арбітражної угоди у вигляді арбітражного застереження.

Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 березня 2020 року у справі № 920/241/19, а також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 824/294/21, від 08 грудня 2022 року у справі № 824/45/22, від 30 березня 2023 року у справі № 824/50/22, від 06 березня2025 року у справі № 824/32/24.

Надаючи оцінку доводам боржника ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» про те, що спір не міг бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки місцем укладення договору є місто Київ, Україна, а предметом договору виступає майно (товар) - кукурудза 3 класу українського походження урожаю 2020 року, суд виходить з такого.

У статті 2 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року, ратифікованої указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 січня 1963 року, передбачено, що юридичні особи, які за застосованим до них національним законом розглядаються як юридичні особи публічного права, мають право укладати арбітражні угоди.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті.

За змістом абзацу другого частини другої статті 22 ГПК України цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.

Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» не містить прямої заборони щодо передачі на розгляд міжнародного комерційного арбітражу спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із публічними закупівлями.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Ці особливості випливають з мети Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом Закону України «Про публічні закупівлі» публічно-правовими є відносини з державного регулювання, контролю у сфері закупівель та громадського контролю, визначення загальних умов здійснення закупівель, їх видів, порядку проведення закупівель та процедур торгів, переговорних процедур, звітності про результати проведення закупівлі тощо.

На відміну від спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої статті 22 ГПК України, які мають публічно-правові аспекти і які підлягають розгляду лишеу порядку господарського судочинства, цивільно-правові аспекти таких спорів можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.

Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що застосований законодавцем термін «цивільно-правові аспекти спорів» за своїм значенням та переслідуваною законодавцем метою по суті є різновидом саме цивільно-правового спору, який у розглядуваному випадку виник на стадії виконання стороною договірного обов'язку зі сплати коштів(збитків).

Питання правових наслідків порушення зобов'язання, відповідальності за порушення зобов'язання врегульовані главою 51 розділу 1 книги п'ятої ЦК України.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що спори щодо виконання міжнародних договорів поставки підвідомчі арбітражним судам, оскільки при розмежуванні цивільно-правових (приватно-правових) та публічно-правових аспектів спорів визначальним є характер правовідносин між сторонами, якими в першому випадку є рівноправність сторін договору та їх статусу у таких відносинах, а в іншому - наявність в однієї із сторін договору публічних управлінських функцій.

Отже, за своєю правовою природою спір, який переданий сторонами у справі на вирішення комерційного арбітражного суду, є цивільно-правовим, оскільки стосується виконання укладеного цивільно-правового договору, а не виконання договору про закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, доводи ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» про те, що національним законодавством передбачена заборона передачі на розгляд міжнародного арбітражного суду спору, який виник між SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.), правонаступником якого є SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи», є безпідставними.

Як визначено статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону N 4002-XII арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 Закону N 4002-XII.

Необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і буде носити характер штучного нормативного бар'єру, який з точки зору міжнародного права є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших країнах. Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення порушуватиме частину першу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти (рішення у справі «Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 301-В).

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд вважає, що боржник ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» не підтвердив існування, визначених статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та статтею 478 ЦПК України, підстав для відмови у наданні дозволу на примусове виконання рішенням Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350.

Ураховуючи, що під час розгляду справи не було встановлено підстав для відмови у наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, передбачених статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йоркська Конвенція), статтею 478 ЦПК України, статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», суд дійшов висновку про задоволення заяви SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 й видачу виконавчого листа.

Відповідно до частини 1 статті 479, 482 ЦПК України за результатами розгляду заяви про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Частиною 6 статті 479 ЦПК України передбачено, що якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах суд, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Як встановлено судом, сума до стягнення у рішенні міжнародного комерційного арбітражу виражена в іноземній валюті - долар США, арбітражні збори та витрати у - фунтах стерлінгів.

Стягувач не звертався із заявою про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, а тому суд визначає в ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до загального правила розподілу судових витрат між сторонами, шо передбачено частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що заявник поніс судові витрати, що складаються із судового збору, сплаченого за подання заяви у розмірі 1 514, 00 грн та витрат, пов'язаних із розглядом справи: переклад та нотаріальним засвідченням документів українським нотаріусом у розмірі 13025,00 грн; 1280,74 євро - на отримання послуг перекладу, транспортні витрати; 1099,28 євро - нотаріальне засвідчення та апостилювання документів англійським нотаріусом; 111,16 євро - послуги міжнародних поштових перевезень.

Вказані заявником та документально підтвердженні судові витрати, що складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи, підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи»на користь SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

У статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною другою статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), де Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Відповідно до статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша та третя статті 81 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що суд має право у своєму судовому рішенні вказувати про стягнення грошової суми в іноземній валюті, у якій і підлягає тоді його виконання (див., наприклад, постанови Великої Плати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц та у справі № 464/3790/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц).

Судом встановлено, що представництво інтересів заявника в суді здійснювала адвокат Козирєва Анна Костянтинівна на підставі договору про надання правової допомоги № 1101-АО-2/2024 від 25 жовтня 2024 року, укладеного між SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) та Адвокатським об'єднанням«ІНТЕГРІТЕС». Повноваження представника заявника адвоката Козирєвої Анни Костянтинівни підтверджуються ордером серії АХ № 1226764 від 16 грудня 2024 року (а.с. 28-36, 46 том 1, а.с. 28 том 3).

Представником заявника Козирєвою Анною Костянтинівною подана до суду заява про визнання і надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350, відповідь на заперечення сторони боржника та її участь у судовому засіданні 02 квітня 2025 року підтверджується протоколом судового засідання (а.с. 29-30 том 3).

На виконання вимог положень статті 134 ЦПК України представник заявника при поданні заяви зазначила про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона заявника понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, що складається із судового збору у розмірі 1 514, 00 грн, та витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме на професійну правничу допомогу, що еквівалентно 463 880,00 грн, та пов'язані із залученням перекладачів та нотаріальним засвідченням підпису перекладача - 18 760,00 грн.

07 квітня 2025 року від адвоката Козирєвої Анни Костянтинівни до Київського апеляційного суду надійшла заява про припинення повноважень та про виключення даних про всіх представників заявника зі справи № 824/11/25: адвокатів Перепелинської О.С., Васильєвої Д. В., Козирєвої А. К. у зв'язку з припиненням їх повноважень.

08 квітня 2025 року представник заявника SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) - адвокат Лебедєв Павло Володимирович подав до Київського апеляційного суду заяву про вступ у справу в якості представників заявника (стягувача) на підставі укладеного договору про надання правової допомоги № 27-03/2025 від 27 березня 2025 року між Адвокатським об'єднанням «Ей.Джи.Ей та партнери» та компанією SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) - а.с. 39-49 том 3.

Під час судового розгляду справи представництво інтересів заявника здійснювали адвокати Лебедєв ПавлоВолодимировична підставі ордера серії АА №1562844 від 07 квітня 2025 року та адвокат Мороз Ірина Василівна на підставі ордера серії АА № 1561618 від 04 квітня 2025 року (а.с. 79, 132 том 3).

У письмових запереченнях боржник ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» не погодився із завленим розміром витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що дана категорія справ не є складною і зводиться до формальної процедури легалізації вже прийнятого міжнародною установою рішення. Заявлений розмір не відповідає критерію розумності, співмірності, обставинам справи, складності складення процесуальних документів. До того ж, за результатами розгляду справи арбітражем загальний розмір витрат (збори та витрати) становив 8 290,00 фунтів стерлінгів. Розмір практично тотожний, хоча у цій справі розглядаються лише процесуальні питання щодо визнання і надання дозволу на виконання рішення, який вже вирішив спір по суті(а.с. 141-147 том 3).

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу та, розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, суд враховує, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги про надання правової допомоги № 1101- АО-2/2024 від 25 жовтня 2024 року, укладеного між SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) - Клієнт, та Адвокатським об'єднанням «ІНТЕГРІТЕС» (Фірма), у порядку та на умовах, що визначені договором, Фірма приймає на себе зобов'язання з надання Клієнту правової допомоги, що включає в себе, поміж іншого, наступні юридичні послуги: правова допомога в процесі визнання та виконання одного рішення GAFTA в Україні (пункт 1.1. договору): аналіз арбітражного рішення та інших арбітражних матеріалів, які необхідно подати до Київського апеляційного суду, включаючи надання консультацій та допомоги в підготовці проекту листа від GAFTA (за потреби) - підпункт 1.1.1. пункту 1.1. договору; представництво інтересів в Київському апеляційному суді, в тому числі: підготовка та подання заяви про визнання та надання відпустки для примусового виконання арбітражного рішення (Заява); підготовка та подання пояснень та заперечень відповідача за заяву, участь у 2-3 судових засіданнях, моніторинг стану справи, отримання ухвали суду (підпункт 1.1.2. пункту 1.1. договору).

Гонорар Фірми за надані Послуги розраховується відповідно до часу, витраченого фахівцями Фірми на виконання завдань Клієнта з урахуванням характеру та вартості виконаної роботи, а також рівня кваліфікації персоналу фірми, залученого до роботи над. таким завданням. Застосовуються такі розцінки роботи фахівців за кожну годину роботи (надалі - «Погодинні ставки») - пункт 2.1. договору.

Гонорар Фірми за послуги, надані за пунктом 1.1 цього Договору, не перевищить:10 000,00 євро (десять тисяч євро 00 євроцентів) (без урахування ПДВ та витрат) за Послуги, вказані у пп. 1.1.1- 1.1.2 вище.

Фактичний обсяг Послуг оформлюється Актом надання послуг, який складає Фірма, Послуги вважаються наданими з моменту- підписання обома Сторонами Акту надання послуг - пункт 3.6. договору.

Досліджуючи докази на підтвердження витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги в суді на підставі договору про надання правової допомоги № 1101- АО-2/2024 від 25 жовтня 2024 року, укладеного між SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) та Адвокатським об'єднанням«ІНТЕГРІТЕС», суд виходить з наступного.

Розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Встановлено, що на узгоджених сторонами умовах договору про надання правової допомоги № 1101-АО-2/2024 від 25 жовтня 2024 року надання фактичного обсягу послуг підтверджується актом надання послуг, який підписується обома сторонами (пункт 3.6 договору).

Однак, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі наданих послуг у матерілах справи відсутні, що унеможливлює визначення розміру витрат на правничу допомогу судом з метою їх розподілу. При цьому, наведений в договорі про надання правничої допомоги № 1101- АО-2/2024 від 25 жовтня 2024 року перелік послуг і інвойс від 04 квітня 2025 року про передоплату за юридичні послуги у розмірі 10 000,00 євро не є доказом щодо обсягу фактично наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (а.с. 200 том 3).

Отже, заявником належним чином не обґрунтовано і не доведено перелік (обсяг) та вартість наданих Адвокатським об'єднанням «ІНТЕГРІТЕС» послуг та витрат, понесених на виконання договору про надання правової допомоги № 1101- АО-2/2024 від 25 жовтня 2024 року, а відтак, у відшкодуванні заявлених витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10 000,00 єврослід відмовити.

Перевіряючи витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги в суді на підставі договору про надання правової допомоги № 27-03/2025 від 27 березня 2025 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Ей.Джи.Ей та партнери» та компанією SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.), судом встановлено, що упорядку та на умовах, що визначені договором, Клієнт доручає Адвокатському Об'єднанню надавати правову допомогу (юридичні послуги) в цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справах та у справах про адміністративні правопорушення, а Адвокатське Об'єднання погоджується надавати Клієнту таку допомогу згідно з умовами цього Договору. При цьому Клієнт погоджується сплачувати надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором. Обсяг правової допомоги (юридичних послуг) визначається на підставі запиту Клієнта та оформлюється додатковою угодою до даного Договору.

Порядок розрахунку гонорару Адвокатського Об'єднання та його розмір визначається Сторонами у додаткових угодах до цього Договору - пунки 4.1. договору (а.с. 59-61 том 3).

На підставі додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 27-03/2025 від 27 березня 2025 року сторони визначили обсяг правової допомоги та порядок оплати послуг за надання такої правової допомоги Клієнту у представництві інтересів Клієнта у Київському апеляційному суді щодо визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу Міжнародної Асоціації Торгівлі Зерном та Кормами [The Grain and Feed Trade Association/GAFTA] (у подальшому -«ГАФТА») за номером № 18- 350 від 13 січня 2022 року між Клієнтом та ТОВ «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» у справі № 824/11/25- пункт 1 додаткової угоди (а.с. 243-244 том 3).

Вартість послуг Адвокатського Об'єднання розраховується на підставі витраченого часу на надання правової допомоги на основі погодинної ставки у розмірі 300 (триста) євро - пункт 2 додаткової угоди.

Вартість послуг Адвокатського Об'єднання, передбачених п. 1 Угоди, складатиме максимум 15 000 (п'ятнадцять тисяч) євро. Фінальна вартість залежатиме від складності справи, участі іншої сторони у справі, кількості підготованих процесуальних документів та кількості усних слухань - пункт 3 додаткової угоди.

Оплата послуг Адвокатського Об'єднання відповідно до пункту 3 даної Угоди здійснюється впродовж 5 (п'яти) днів з дати надання рахунку.

Відповідно до звіту адвокатів, залучених до виконання завдання, щодо затраченого часу спеціалістами AGA Partners в період з 07.04.2025 року по 01.05.2025року на виконання доручень Клієнта відповідно до Договору про надання правової допомоги № 27-03/2025від 27.03.2025 рокувбачається, що адвокати ознайомились з матеріалами справи, наданими Клієнтом; надано Клієнту правову інформацію стосовно процедури визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення винесеного проти Боржника; підготовлено заяву про вступ у справу та участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; з'ясовано статус справи та можливості отримання доступу до матеріалів справи в Київському апеляційному суді; повідомлено Клієнта щодо підтвердження надходження заяви до Суду; надано Клієнту роз'яснення та консультації щодо подальших дій у справі та матеріалів, необхідних для підготовки процесуальних документів; організовано їх передачу, професійний переклад та нотаріальнезасвідчення, здійснено вичитку фінальних документів, необхідних для продовження процедури визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення, винесеного проти Боржника, з організацією професійного перекладу цих документів та їх нотаріального засвідчення; підготовлено та подано заяви про долучення доказів (документів) до матеріалів справи: збір необхідних доказів; повідомлено Клієнта про підтвердження надходження заяви до Київського апеляційного суду; направлення роз'яснень Клієнту щодо подальших дій у справі; здійснено підготовку до судового засідання та участь у ньому в якості представника Клієнта; надано Клієнту роз'яснення стосовно додаткових матеріалів, необхідних для подальшого складання процесуальних документів, з організацією професійного перекладу та нотаріального засвідчення відповідних документів; здійснено збір необхідних відомостей задля долучення їх в якості доказів в написанні процесуальних документів; підготовлено додаткові пояснення у справі у відповідь на питання, поставлені суддею під час судового засідання від 16.04.2025року, здійснено збір необхідних доказів, організовано переклад та нотаріальне засвідчення відповідних документів; отримано та вичитано нові матеріали від Клієнта, з організацією професійного перекладу та нотаріального засвідчення необхідних документів; здійснено моніторинг статусу справи, з організацією професійного перекладу та нотаріального засвідчення необхідних документів.

Загальна вартість таких послуг, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у суді з розгляду заяви SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) про визнання і надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350, оцінена заявником в сумі 12 500.00 євро, яку сторона заявника просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» (а.с. 189-194 том 3).

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Оцінюючи подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд встановив, що зазначені заявником витрати на правничу допомога адвоката, які включають послуги щодо: з'ясовання статусу справи та можливості отримання доступу до матеріалів справи в Київському апеляційному суді; повідомлення Клієнта щодо підтвердження надходження заяви до Суду; надання Клієнту роз'яснень та консультацій щодо подальших дій у справі та матеріалів, необхідних для підготовки процесуальних документів; організація їх передачі, професійного перекладу та нотаріального засвідчення; повідомлення Клієнта про підтвердження надходження заяви до Київського апеляційного суду; направлення роз'яснень Клієнту щодо подальших дій у справі; здійснення моніторингу статусу справимають організаційний характер.Відсутні підтвердження, що замовнику послуг (заявнику у справі) разом з цим здійснювалося надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

Включені до описів робіт, виконаних адвокатами, послуги у вигляді: ознайомлення з матеріалами справи, наданими Клієнтом; надання Клієнту правової інформації стосовно процедури визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення винесеного проти Боржника; підготовка заяви про вступ у справу та участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; здійснення вичитки фінальних документів, необхідних для продовження процедури визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення, винесеного проти Боржника, з організацією професійного перекладу цих документів та їх нотаріального засвідчення; підготовка та подання заяви про долучення доказів (документів) до матеріалів справи; здійснення підготовки до судового засідання та участь у ньому в якості представника Клієнта; надання Клієнту роз'яснення стосовно додаткових матеріалів, необхідних для подальшого складання процесуальних документів, з організацією професійного перекладу та нотаріального засвідчення відповідних документів; здійснення збір необхідних відомостей задля долучення їх в якості доказів в написанні процесуальних документів; підготовки додаткових пояснення у справі; організація перекладу та нотаріального засвідчення відповідних документів; отримання та вичитування нових матеріалів від Клієнта, з організацією професійного перекладу та нотаріального засвідчення необхідних документів є завищеними, оскільки зводяться до єдиної дії -формування правової позиції сторони заявника та є складовими наданих послуг адвокатами Лебедєвим Павлом Володимировичем та Мороз Іриною Василівною щодо ознайомлення в приміщенні суду з матеріалами справи, подання заяв, додаткових пояснень та доданих до неї документів (доказів), участь представників заявника адвокатів Лебедєва Павла Володимировича та Мороз Ірини Василівни в судовому засіданні 16 квітня 2025 року, 07 травня 2025 року, 14 травня 2025 року.

За таких обставин, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат заявником на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, врахувавши подані представником боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» заперечення щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та його доводів щодо їх неспівмірності, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з боржника Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» на користь заявника SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) до 7 000,00 євро, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, кількості судових засідань, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатами Лебедєвим Павлом Володимировичем та Мороз І риною Василівною в суді першої інстанції.

Отже, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» на користь SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) підлягає стягненню судовий збір за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражу та витрати, пов'язані із залученням перекладача та нотаріального засвідчення документів українським нотаріусом, в сумі 14 539,00 грн (1 514, 00 грн + 13025,00 грн), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 євро та витрати, пов'язані з розглядом справи, що складаються із: 1280,74 євро - на отримання послуг перекладу, транспортні витрати; 1099,28 євро - нотаріальне засвідчення та апостилювання документів англійським нотаріусом; 111,16 євро - послуги міжнародних поштових перевезень.

Керуючись Нью-Йоркською Конвенцією 1958 року, яка набула чинності для України 10 січня 1961 року, ст.ст. 47, 81,82 Закону України « Про міжнародне приватне право», ст.ст. 7, 16, 35, 36 Закону України « Про міжнародний комерційний арбітраж», ст. 41 Закону України « Про публічні закупівлі», ст.ст. 627, 692 ЦК України, ст. ст. 24, 133, 137, 141, 141, 268, 383, 474, 475, 478, 479, 482 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) про визнання і надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 задовольнити.

Визнати і надати дозвіл на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 за позовом SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.), правонаступником якого є SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи»про стягнення збитків.

Видати виконавчий лист на примусове виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 за позовом SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.), правонаступником якого є SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» про стягнення збитків, яким вирішено:

Негайно стягнути з продавця (Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи») 960 000,00 доларів США (дев'ятсот шістдесят тисяч доларів США), а також складні відсотки на цю суму у розмірі 4 % річних з капіталізацією щотримісяці, з 16 грудня 2020 року, як дати наступної з дати дефолту, до дати здійснення оплати.

Негайно стягнути з продавця (Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи») арбітражні витрати та збори, що підлягають відшкодуванню продавцем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи»). Якщо арбітражні витрати та збори були сплачені покупцем (SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.), покупець (SOUFFLET NEGOCE S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС С.А.С.) має право на негайне відшкодування таких витрат та зборів з боку продавця (Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи»), а також складних відсотків на суму таких витрат та зборів у розмірі 4 % річних з капіталізацією щотримісяці, починаючи з дати Арбітражного рішення до дати відшкодування.

Фіксований збір за участь в арбітражному провадженні сторони, що не є членом GAFTA, вирішено стягнути зі сторони, яка не є членом GAFTA.

Свої витрати на правову допомогу, якщо такі є, кожна сторона покриває власноруч.

Трибунал залишає за собою юрисдикцію (повноваження виносить будь-яке(і) подальше (і) рішення за будь-яких питань, що виникають відносно адміністративних або інших питан, які стосуються підготовки та підписання цього Арбітражного рішення.

Арбітражні збори та витрати у розмірі 8290,00 фунтів стерлінгів стягуються з продавця (Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи») (арбітражні збори та витрати за винесення цього Арбітражного рішення, плюс фіксований збір за участь в арбітражному провадженні сторони, що не є членом GAFTA.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» (ідентифікаційний код: 37845209, зареєстрованої за адресою: Україна, 39500, Полтавська обл., Карлівський р-н, місто Карлівка, вулиця Великотирнівська, 51) на користь SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) ( ідентифікаційний код: 801076134,зареєстроване місцезнаходження: Франція, Quai Sarrail 10400 Nogent-sur-Seine [Quai Sarrail 10400 Ножан-сюр-Сен]) судовий збір за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражу та витрати, пов'язані із залученням перекладача та нотаріального засвідчення документів українським нотаріусом, в сумі 14 539,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс Докучаєвські чорноземи» (ідентифікаційний код: 37845209, зареєстрованої за адресою: Україна, 39500, Полтавська обл., Карлівський р-н, місто Карлівка, вулиця Великотирнівська, 51) на користь SOUFFLET NEGOCE BY INVIVO S.A.S. (СУФФЛЕ НЕГОС БАЙ ІНВІВО С.А.С.) ( ідентифікаційний код: 801076134,зареєстроване місцезнаходження: Франція, Quai Sarrail 10400 Nogent-sur-Seine [Quai Sarrail 10400 Ножан-сюр-Сен])витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з розглядом справи, в сумі 9 491,18 євро.

Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Головуючийсуддя:

Попередній документ

128468072

Наступний документ

128468074

Інформація про рішення:

№ рішення:	128468073
№ справи:	824/11/25
Дата рішення:	14.05.2025
Дата публікації:	30.06.2025
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Київський апеляційний суд
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, з них:

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(22.09.2025)
Результат розгляду:	Приєднано до матеріалів справи
Дата надходження:	22.09.2025
Предмет позову:	про визнання і надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (GAFTA) від 31 січня 2022 року в арбітражному провадженні № 18-350 про стягнення збитків

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КРАСНОЩОКОВ ЄВГЕНІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ

член колегії:

ГУДИМА ДМИТРО АНАТОЛІЙОВИЧ

ПАРХОМЕНКО ПАВЛО ІВАНОВИЧ