12 травня 2025 року
справа № 369/3631/25
провадження № 33/824/2669/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Харченка Сергія Вікторовича на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 березня 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 березня 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись із постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області Захисник ОСОБА_1 - Харченко С.В.подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
В обґрунтуванні вимог посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР. Зазначає, що відеозапис не розкриває суті правопорушення ОСОБА_1 та є неповним. Звертає увагу, що від проходження на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 не відмовлявся. Працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не було роз'яснено останньому його права та обов'язки, а також правові наслідки складання даного протоколу. Не було залучено свідків правопорушення, які перебували на місці події та вказували на незаконність дій працівників поліції.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Харченко С.В. апеляційну скаргу підтримав та просив апеляційну скаргу задовольнити.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 253517 від 22.02.2025 року, 21.02.2025 о 23 год 50 хв на дорозі АД М-06 22 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, і вчинив правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2, п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 253517 від 22.02.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.02.2025; рапортом працівника поліції від 22.02.2025; поясненнями працівника поліції ОСОБА_2 від 22.02.2025 та відеозаписом долученим до матеріалів справи.
З оглянутого відеозапису долученого до матеріалів справи вбачається, що водія ОСОБА_1 працівники поліції зупинили за порушення ПДР, а саме за проїзд на червоний сигнал світлофору, у ході встановлення особи працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що він перебуває у розшуку в ТЦК, в ході спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили в останнього ознаки сп'яніння, в ході чого запропонували останньому вийти з транспортного засобу для проходження огляду на стан сп'яніння, останній ігнорував дії працівників поліції та фактично відмовився від виконання вимог працівників поліції, що було правильно розцінено працівниками поліції як відмову від проходження оглядуна стан сп'яніння.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи захисника ОСОБА_1 - Харченка С.В. стосовно того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
З наведених обставин апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Харченка Сергія Вікторовича залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя