Справа № 489/2961/25
Номер провадження 2-а/489/103/25
Рішення
Іменем України
27 червня 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі судді Кокорєва Вячеслава Валентиновича, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 або відповідач) про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі
встановив
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його він має відстрочку від бронювання до 13.02.2026. Починаючи з 01.04.2025 він знаходився на лікарняному за станом здоров'я. Через електронний кабінет призовника він дізнався, що йому треба з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду. Коли він з'явився до РТЦК, щоб повідомити, що зараз не може проходити медичний огляд, з ним не погодилися та його було примусово доставлено до МООЦМ «Дубки» та вже о 15:00год. відносно нього було винесено протокол про відмову проходження ВЛК та попередили, що наступного дня відносно нього буде розглядатися справа. Те, що він відмовився від проходження ВЛК не відповідає дійсності, оскільки 04.04.25 ним був донесений факт відмови, а вже 05.04.25 він не міг з'явитись, бо погіршився його стан здоров'я. Оскільки його було примусово доставлено до МООЦМ «Дубки», він не міг підготувати необхідні документи для огляду лікарів. Окрім того, з 01.04.25 він знаходився на лікарняному та проходив лікувальні процедури. 06.04.25 відносно нього було винесено спірну постанову №236 та притягнуто до адміністративної відповідальності. Відповідачем не враховано той факт, що у період лікування військовозобов'язаний не направляється на проходження ВЛК. У спірній постанові не вбачається створення будь-якої комісії ВЛК. Справа була розглянута без його участю.
З цих підстав просив суд визнати дії відповідача протиправними та постанову у справі про адміністративне правопорушення №»36 від 06.04.2025 складену відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу закрити.
Представник відповідача у відзиві вказав, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 05.05.2004. 04.04.2025 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 за викликом по розпорядженню від 16.03.2025 №3191, яке було направлено йому за місцем роботи до ТОВ «ДЛ СОЛЮШИН», де з'ясовано, що Позивач не проходив медичний огляд та не має діючої довідки з висновком щодо придатності до військової служби. Також встановлено, що ОСОБА_1 станом на 04.04.2025 не користується правом на відстрочку та не є заброньованим у встановленому законом порядку. Цього ж дня, 04.04.2025 ОСОБА_1 вручено повістку від 04.04.2025 №6913 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, яку він отримав особисто, про що проставив підпис у розписці до повістки. 04.04.2025 ОСОБА_1 видано направлення на проходження військово- лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби від 04.04.2025 №3085668, яке він відмовився отримувати, про що складено акт відмови від 04.04.2025, у зв'язку з чим сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів направлення надіслано до електронного кабінету військовозобов'язаного ОСОБА_1 , що Позивач підтверджує у своєму позові.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст.262КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Згідно з повісткою №6913 ОСОБА_1 наказано з'явитись 04.04.2025 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Вказану повістку позивач отримав 04.04.2025, що підтверджується розпискою №6913.
04.04.2025 ОСОБА_1 було видано направлення для визначення придатності до військової служби ВЛК, яке відбудеться на базі закладу охорони здоров'я КНП «Міська лікарня №3» ММР
05.04.2025 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, який останній відмовився отримати, від пояснень також відмовився про що зроблена відповідна помітка.
06.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 було складено постанову №236, відповідно до якої встановлено наступне. Станом на 04.04.2024 ОСОБА_1 не мав діючої довідки про проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби під час мобілізації, в особливий період, не був заброньований в установленому порядку, правом на відстрочку не користується. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 видавалося направлення №3085668 від 04.04.2025 на проходження медичного огляду, яке було надіслано йому в електронний кабінет призовника. Як слідує зі змісту направлення від 04.04.2025 №3085668 медичний огляд ВЛК ОСОБА_1 має розпочатись04.04.2025. Направлення містить інформацію про те, що строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 4 дні. Також у направленні зазначено, що за необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об'єктивної інформації про стан здоров'я. Одна 05.04.2025 ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду ВЛК за направленням від 04.04.2025 №3085668, відповідної до отриманої ним повістки від 04.04.2025 №6913, пояснивши свою відмову недовірою комісії.Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період та накладено штраф у сумі 17000 грн.
Позивачем долучено до матеріалів справи медичний висновок від 01.04.2025 до 04.04.2025 про тимчасову непрацездатність.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували 06.04.2025, тобто станом на дату винесення оскаржуваної постанови).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч.2 ст. 235 КУпАП).
Згідно з ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище,ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу,стосовно якої розглядається справа(прізвище,ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Приписами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 КАС Українивстановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Відповідно до п.6.2 розділу VI Положення на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника).
Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Аналізуючи вищенаведені правові положення, встановлено, що відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов'язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.
Суд виходить з того, що проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Тим же Положенням передбачено, що у разі мобілізаційних заходів постанова ВЛК дійсна протягом 12 місяців, тобто військовозобов'язаний може бути викликаний для проходження ВЛК через 12 місяців.
Як встановлено судом, позивач стверджує, що проходив лікування з 01.04.2025 і саме про цей факт ним було повідомлено працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підтвердження цього надав листок непрацездатності з 01.04.25 по 04.04.25.
Проте, з наданого суду представником відповідача відеозапису, який долучено до матеріалів відзиву вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім під час складання протоколу №126 від 05.04.2025. Представником відповідача йому було зачитано його права, суть правопорушення та зазначено про дату та час розгляду відносно нього матеріалів адміністративного правопорушення. Жодних зауважень при цьому ОСОБА_1 не вказав, лише уточнив чи можна з'явитись на розгляд справи зі своїм адвокатом.
За такого, суд приходить до висновку, що про необхідність з'явитись за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 04.04.25 для проходження медичного огляду позивач був повідомлений, під час складання протоколу відносно нього також був присутнім, жодних зауважень чи пояснень при цьому не надав, тому представником відповідача була належним чином розглянута справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та складено спірну постанову 06.04.2024 (листок непрацездатності закритий 04.04.2025).
Вказана обставина позивачем будь-якими доказами спростована не була, більше того, останній у своєму позові фактично не заперечує своєї відмови від проходження ВЛК, мотивуючи це незаконністю дій працівників ТЦК, оскільки позивач вважає, що йому потрібен був час, щоб підготувати необхідні документи для огляду лікарів ВЛК (медичну карту амбулаторного хворого, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань тощо).
Згідно з абз.3 п.3.4 розділу 3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
З цього слідує, що у лікарів ВЛК є доступ до ЕСОЗ для отримання необхідних медичних даних військовозобов'язаного. Тому твердження позивача про відсутність змоги надати всі необхідні медичні документи для медичного огляду суд відхиляє.
У разі незгоди із направленням на медичний огляд ВЛК позивач мав право оскаржити його у встановленому чинним законодавством порядку.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом із тим, при складанні протоколу щодо позивача останнього повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього, роз'яснено його права та обов'язки, а тому його неявка у день винесення постанови не перешкоджала розгляду справи.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності позивача, що підтверджується відеозаписом. Також у протоколі була зазначена дата розгляду справи про адміністративне правопорушення та місце її проведення, тобто позивачу було відомо про дату, час та місце розгляду справи. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про ознайомлення позивача з його правами, відсутність пояснень та заяв/клопотань.
Відтак, відповідач правомірно розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо позивача за відсутності позивача та за результатом такого розгляду прийняв законну та обґрунтовану постанову № 236 від 06 квітня 2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами, законність оскарженої постанови. Також ця постанова винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи. За такого, в задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі ст. 139 КАС України у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову, витрати зі сплати судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, не стягуються.
Керуючись ст. ст.241-246,286 КАС України,суд
вирішив
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя В. В. Кокорєв