вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3108/24
Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торрггруп»
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
про стягнення 477 515,15 грн.
Суддя Карпечкін Т.П.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торрггруп», за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про стягнення 477 515,15 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2025 відкрито провадження у справі № 911/3108/24 за правилами загального позовного провадження.
В ході підготовчого провадження у справі № 911/3108/24 судові засідання відкладались з метою з'ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
В ході підготовчого провадження позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Також зазначив і про те, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.
Відповідач в ході підготовчого провадження подав відзив, у якому позовні вимоги заперечував.
На виконання вимог ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України судом під час підготовчого провадження у справі № 911/3108/24 вирішено питання та вчинено усі дії, необхідні для підготовки справи до розгляду по суті.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.04.2025.
У судовому засіданні 16.04.2025 розгляд справи по суті відкладався на 21.05.2025 у зв'язку з обставинами, які підпадають під випадки, наведені у ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання 21.05.2025 представники сторін не з'явились. В ході розгляду справи по суті судом з'ясовано обставини та перевірено їх доказами. Позивачем в ході розгляду спору позовні вимоги підтримано у повному обсязі, відповідач проти позову заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 21.05.2025 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торрггруп» 477 515,15 грн. витрат на страхове відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).
В ході розгляду спору до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 - особи, винної в ДТП.
Зокрема, ОСОБА_1 відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 405/5805/24 від 28.08.2024 визнаний винним у ДТП, яке відбулось 22.07.2024. На момент ДТП вказана особа працювала у ТОВ «Торрггруп». Даний позов обґрунтований тим, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Торрггруп» зобов'язане відшкодувати шкоду, не покриту полісом обов'язкового страхування відповідальності (ЕР-220836139), тому рішення у справі № 911/3108/24 може стосуватись прав та обов'язків ОСОБА_1 , позаяк у разі задоволення позову ТОВ «Торрггруп» може звернутись з позовом до ОСОБА_1 в порядку регресу за відшкодуванням шкоди, завданої роботодавцеві працівником.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає та надав докази, що 17.03.2017 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» було укладено Генеральний договір страхування наземного транспорту №140/17-Т/Ц2. Згідно страхового свідоцтва ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Lexus NX 300» д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно інформаційного листа з бази МСТБУ, 22.07.2024 сталася ДТП за участю автомобіля «Lexus NX 300» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , та т.з. «DAF XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 (який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Торрггруп») з напівпричіпом «ZASTA N-42» д.н.з. НОМЕР_4 .
Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «DAF XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_3 , що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда у справі № 405/5805/24 від 28.08.2024.
У зв'язку з названою подією, згідно Рахунку на оплату СТО № СФА0008105 від 27.07.2024, наданого ТОВ «Мерідіан Плаза», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Lexus NX 300% д.н.з. НОМЕР_2 , складає 637 515,57 грн.
З метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту внаслідок ДТП, яка сталась 22.07.2024, ПрАТ «СК Арсенал Страхування» було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження. Згідно звіту експерта вих. № 69384 від 30.07.2024, вартість відновлювального ремонту т.з. «Lexus NX 300» д.н.з. НОМЕР_2 , складає 786 537,06 грн.
ПрАТ «СК Арсенал Страхування» з урахуванням вищезазначеного рахунку СТО та відповідно до умов договору здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 637 515,57 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 38342898 від 09.08.2024.
У зв'язку з чим і відповідно до умов договору страхування позивач поніс витрати у сумі 637 515,57 грн., пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої працівником відповідача.
Факт проведення відновлювального ремонту автомобіля марки «Lexus NX 300» д.н.з. НОМЕР_6 , підтверджується Актом здачі прийняття робіт № М100019910 від 30.09.2024 на суму 637 515,57 грн.
Згідно зі ст. 108 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
На момент ДТП у водія т.з. «DAF XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_3 , була застрахована обов'язкова цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів у Приватному акціонерному товаристві «Стразова Компанія «УСТ» Поліс № ЕР-220836139.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик (ПрАТ «СК «УСГ») відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену школу, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
12.08.2024 з метою врегулювання даного питання в досудовому порядку, уповноваженим представником ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» була надіслана до ПрАТ «СК «УСГ» претензія (вих. №120824-1408/p).
ПрАТ «СК «УСТ» було перераховано на розрахунковий рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхувания» грошові кошти в межах ліміту по полісу № ЕР-220836139 у розмірі 160 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 81687 від 20.09.2024.
Згідно Полісу № ЕР-220836139 ліміт відповідальності ПрАТ «СК «УСГ» за шкоду, заподіяну майну складає 160 000 грн.
Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України, у разі недостатності страхового відшкодування, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
25.09.2024 позивачем було надіслано на адресу третьої особи (винуватця ДТП) ОСОБА_1 Претензію про надання копій документів, які підтверджують трудові (службові обов'язки) з ТОВ «УКРВЕЙ», яка є власником т.з. «DAF XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_3 , та напівпричепа «ZASTA N-42 2.8.3. А15833ХН, або відшкодування завданих збитків.
29.10.2024 ОСОБА_1 було надіслано представнику ПрАТ «СК Арсенал Страхування» фото копії: трудової книжки, договору оренди транспортних засобів 2311/21 від 23.11.2021 між ТОВ «УКРВЕЙ» та ТОВ «ТОРГРУП», свідоцтво про реєстрацію т.з. «DAF XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_7 , та напівпричепа «ZASTA N-42» д.н.з. НОМЕР_8 .
З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи той факт, що винний у вчиненні вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди, громадянин ОСОБА_1 , працював водієм на момент ДТП (яке мало місце 22.07.2024) у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ТОРГРУП» що підтверджується записом у трудовій книжці, та під час дорожньо-транспортної пригоди виконував свої трудові обов'язки то саме, ТОВ «ТОРГРУП» зобов'язане відшкодувати шкоду, завдану своїм працівником.
Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» набуває право вимоги до Товаристві з обмеженою відповідальністю «ТОВ «ТОРГРУП», як до роботодавця винної особи у дорожньо-транспортній пригоді, що відбулася 22.07.2024.
Розмір матеріального збитку, який не відшкодовується ПрАТ «СК «УСГ» та повинен бути відшкодований ТОВ «ТОРГРУП» становить 477 515,57 грн. (637515,57 грн. - 160 000 грн. = 477 515,57 грн.).
30.10.2024 позивачем було надіслано на адресу відповідача Претензію про відшкодування збитків з додатком копій необхідних документів, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
В ході розгляду спору відповідач подав відзив, у якому позовні вимоги заперечував. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на непідтвердженість розміру та факту заподіяних збитків, оскільки всупереч вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53, відповідача, як заінтересовану особу, не було належним чином повідомлено про проведення огляду, що позбавило відповідача можливості здійснити належний контроль за процесом та забезпечити участь свого представника.
Також відповідач зауважує, що Свідоцтво оцінювача не відповідало компетенції щодо оцінки матеріальних збитків, оскільки оцінювач мав право проводити оцінку лише іншого майна, в тому числі транспортних засобів, а не визначати вартість матеріальних збитків у випадку ДТП.
У відповіді на відзив позивач надав додаткові пояснення в спростування аргументів відповідача.
Щодо суми виплати вартості відновлювального ремонту «Lexus NX 300» д.н.з. НОМЕР_9 у розмірі 637 515,57 грн., позивач зауважив, що згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодовує вартість відновлювального ремонту ТЗ до стану, що передував пошкодженню, відповідно до умов генерального договору страхування наземного транспорту № 140/17-Т/Ц2 та з урахуванням страхового свідоцтва до нього.
Згідно з п. 16 (п.п.16.2) вищезазначеного договору виплата страхового відшкодування здійснюється на базі авторизованої СТО.
Згідно з Рахунком на оплату СТО №СФА0008105 від 27.07.2024, наданим ТОВ «Мерідіан Плаза», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Lexus NX 300» д.н.з. НОМЕР_9 , складала 637 515,57 грн., з яких за рахунок страхування обов'язкової цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у Приватному акціонерному товаристві «Стразова Компанія «УСТ» за Поліс № ЕР-220836139 було частково відшкодовано збиток на суму 160 000 грн. в межах ліміту відповідальності страховика, відповідно, невідшкодована частина збитку складає 477 515,57 грн.
З метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту, внаслідок ДТП, яке мало місце 22.07.2024, ПрАТ «СК Арсенал Страхування» було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження. Згідно звіту експерта вих. № 69384 від 30.07.2024 вартість відновлювального ремонту т.з. «Lexus NX 300» д.н.з. НОМЕР_9 складає 786 537,06 грн.
Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлює Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159).
Відповідно п. 4.4. Методики визначені основні вимоги до складання Звіту, а саме: «У звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається зокрема інформація: пп. н) п.4.4. відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; п. 5.1. Методики передбачає, що «Технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.
Згідно з ч. 1 та 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Відповідно до п.2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Згідно з п. 5.2. Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 «Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» вказано, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
Тобто зазначений пункт не містить імперативної вимоги (зобов'язання) до позивача викликати заінтересованих осіб на огляд транспортного засобу.
Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, зобов'язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.
Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.
Згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України, у разі недостатності страхового відшкодування, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
Абзацом 1 статті 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України «Про страхування»).
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що отримав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1187 Цивільного кодексу України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з ч. 2 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.
Суд зазначає, що з огляду на норму ст. 1191 Цивільного кодексу України в сукупності з нормою ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідальною особою за завдану внаслідок ДТП шкоду є саме особа, яка безпосередньо завдала шкоду - водій. Відповідно, право вимоги у потерпілого (чи в порядку регресу у особи, яка відшкодувала шкоду потерпілому) виникає в першу чергу щодо водія, а з врахуванням ст. 1172 Цивільного кодексу України - до відповідача.
Таким чином, відповідна норма ст. 1191 Цивільного кодексу України надає позивачу, як особі яка відшкодувала шкоду потерпілому, право звернення в порядку регресу до винної особи.
Пов'язаність вимог позивача з відповідним обов'язком відповідача ґрунтується на деліктному (позадоговірному) зобов'язанні, яке виникає з відповідного факту заподіяння шкоди та її відшкодування, які підтверджені матеріалами справи і сторонами не заперечуються.
Відповідач не є учасником відносин щодо страхового відшкодування шкоди власнику застрахованого автомобіля, тому під час визначення вартості збитку/відновлювального ремонту, відповідач не був зацікавленою особою.
То того ж, процедура відшкодування витрат на виплату страхового відшкодування за рахунок винної особи в часі йде після виплати страхового відшкодування і відбувається в межах інших правовідносин, від яких потерпіла сторона не має залежати.
У позадоговірних відносинах з відшкодування шкоди тягар доказування належить винній стороні.
Відповідач у відзиві не заперечував ні факту ДТП ні його відповідальності за заподіяну його працівником шкоду.
Поставлення під сумнів правильності визначення розміру завданої шкоди є неспроможним аргументом і в разі дійсних обґрунтованих сумнівів відповідач не був позбавлений можливості вжити необхідних заходів для з'ясування дійсного розміру збитків шляхом рецензування Звіту, замовлення власного експертного дослідження.
Таким чином, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про наявність у позивача правових підстав для звернення до відповідача в порядку регресу з вимогою про виплату страхового відшкодування за шкоду, завдану його водієм.
Також, відповідно до правової позиції Постанови Верховного Суду України у справі № 6-2808цс15 право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України та позицією Верховного Суду України у постанові № 6-2878цс15 від 10.02.2016, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», як особи, яка виплатила потерпілому в ДТП страхове відшкодування покриття завданої працівником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торрггруп» шкоди, підлягають задоволенню на підставі ст.ст. ст. 1166, 1172, 1191 Цивільного кодексу України в повному обсязі шляхом стягнення 477 515,15 грн. витрат на страхове відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торрггруп» (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Калинова, 57, код ЄДРПОУ 38510889) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322) 477 515,15 грн. страхового відшкодування та 7 162,74 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 27.06.2025.
Суддя Т.П. Карпечкін