вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/707/25
Розглянувши матеріли справи за позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з додатковою відповідальністю «Кассіс Девелопмент»
про стягнення 272 000, 00 грн.
Суддя Карпечкін Т.П.
За участю представників:
від позивача: Цвігун Н.Ф.;
від відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з додатковою відповідальністю «Кассіс Девелопмент» про стягнення 272 000, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/707/25 за правилами загального позовного провадження.
В ході підготовчого провадження у справі № 911/707/25 судові засідання відкладались з метою з'ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
В ході підготовчого провадження позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Також зазначив і про те, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.
Відповідач в ході підготовчого провадження у судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав.
На виконання вимог ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України судом під час підготовчого провадження у справі № 911/707/25 вирішено питання та вчинено усі дії, необхідні для підготовки справи до розгляду по суті.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.05.2025.
У судовому засіданні 26.05.2025 позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач в судові засідання не з'являвся, заперечень проти позову не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 26.05.2025 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України подано позов про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Кассіс Девелопмент» 272 000, 00 грн. пені за прострочення сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.04.2024 № 65/19-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 15-02/2021 (далі - Рішення № 65/19-р/к) за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на Товариство з додатковою відповідальністю «Кассіс Девелопмент» (відповідач) накладено штрафи на загальну суму 272 000,00 грн. (Пункти 2, 5, 8 11 Рішення № 65/19-р/к).
Статтею 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України надається для його виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Зазначене рішення із супровідним листом від 26.04.2024 № 65-02/964е направлено засобами поштового зв'язку Товариству з додатковою відповідальністю «Кассіс Девелопмент» на адресу: вул. Білогородська, буд 19 А, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08154, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600914736444, яке повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Виходячи з положень частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення немає можливості рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі, зокрема газеті «Урядовий кур'єр».
У зв'язку із тим, що прийняте Рішення № 65/19-р/к вручити Товариству з додатковою відповідальністю «Кассіс Девелопмент» не представилось можливим, інформацію про прийняте рішення було оприлюднено в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» від 18.06.2024 № 123 на стор. 13.
Отже, Рішення № 65/19-р/к вважається таким, що вручене Товариству з додатковою відповідальністю «Кассіс Девелопмент» 28.06.2024.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідачем не надано суду доказів чи пояснень щодо незгоди чи оскарження Рішення № 65/19-р/к у встановлений законодавством строк.
Отже, відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Рішення позивача є законним та відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був виконати Рішення 65/19-р/к, а саме сплатити штраф, до 28.08.2024.
Відповідно до частини тринадцятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.
Однак, відповідачем у встановлений законодавством строк не надав позивачу документів, що підтверджують сплату штрафу у розмірі 272000,00 грн на виконання Рішення № 65/19-р/к.
Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу. При цьому, частиною дев'ятою цієї статті визначено, що наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред'являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.
На виконання вищезазначених правових норм головою Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України видано наказ від 06.09.2024 № 65/6-Ю про примусове виконання Рішення 65/19-р/к, який направлено до Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2024 № 65-02/3104е.
Відповідно до постанови заступника начальника Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.09.2024 відкрито виконавче провадження № 76075093 з виконання наказу голови Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.09.2024 № 65/6-Ю про стягнення з ТОВ «КАССІС» 272000,00 грн.
Станом на день подання позовної заяви, відомості щодо стягнення штрафу до Відділення не надходили.
Частиною п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахування заявленої у позові пені здійснено позивачем за період з 29.08.2024 - наступного дня після спливу двомісячного строку добровільної сплати штрафу, по день проведення розрахунку до 15.01.2025 року - 140 днів. Сума пені складає 272000 (сума штрафу, накладеного рішенням № 65/19-р/к) х 1,5% х 140 = 571 200,00 грн.
Однак, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету.
Отже, розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 272000,00 грн., про що заявлено у позові.
Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 Господарського кодексу України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 вказаного Кодексу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.
Пунктом 22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також представляти територіальне відділення Антимонопольного комітету України без спеціальної довіреності в суді.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплаченої у добровільному порядку пені та стосовно зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
В ході розгляду спору відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не сплачено 272 000,00 грн. пені за прострочення сплати накладеного Рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.04.2024 № 65/19-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 15-02/2021.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 272 000,00 грн. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кассіс Девелопмент» (08154, Київська область, м. Боярка, вул. Білогородська, 19, код ЄДРПОУ 40769123) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 32, код ЄДРПОУ 20992104) в доход Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, «Адміністративні штрафи та інші санкції») 272 000, 00 грн. пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кассіс Девелопмент» (08154, Київська область, м. Боярка, вул. Білогородська, 19, код ЄДРПОУ 40769123) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 32, код ЄДРПОУ 20992104) 3 264,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 27.06.2025.
Суддя Т.П. Карпечкін