вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1914/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір
за позовом Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, с. Вертіївка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення вартості недоотриманого товару у сумі 33 660 грн 00 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Вертіївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" вартості недоотриманого товару в сумі 33 660 грн 00 коп.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №СК4/517-Т/169 від 04.07.2024 року в частині повної та своєчасної поставки товару.
Ухвалою господарського суду від 20.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 28.04.2025 направлялася відповідачу на його електронний кабінет, зареєстрований в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа 28.04.2025.
Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.
Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору, строк дії договору, строк та порядок поставки, наявність/відсутність підстав для повернення попередньої оплати за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2024 між Вертіївською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (постачальник, відповідач) укладено договір про закупівлю товарів № СК4/517-Т/169.
Відповідно до п. 1.1 цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві Дизельне паливо (ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистилянти) далі - товар в кількості, зазначений в специфікації, що є додатком 1 до договору, що додається і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Обсяги закупівлі товару та ціна договору можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків покупця (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість цього договору становить 102 000,00 грн. (сто дві тисячі гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ 17000,00 грн.
Ціни на товар встановлюються в національній валюті України.
За приписами п. 3.3 договору ціна за одиницю товару та ціна договору, протягом строку дії договору, може бути змінена за взаємною згодою сторін у порядку та випадках, передбачених Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 №1178
Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару здійснюється постачальником партіями, за заявкою покупця, шляхом передачі постачальником покупцю талонів та/або паливних карток та/або скетч-карток, за вибором покупця.
Місце передачі покупцю талонів та/або паливних карток та скетч-карток: с. Вертіївка, вул. Миру, 126 Ніжинський район Чернігівська область або інша адреса погоджена сторонами.
Місце поставки товару (місце фактичної заправки автотранспорту покупця) -АЗС які знаходяться на території села Вертіївка Чернігівської області. Ніжинського району.
Постачальник несе всі ризики щодо втрати чи пошкодження товару до його передачі покупцю згідно умов договору (п. 4.2 договору).
За потребою покупця, фактична заправка автотранспорту може здійснюватися постачальником додатково, крім АЗС зазначених у п. 4.2 на АЗС згідно додатку №2 до договору, на будь-яких інших АЗС по території України, на яких можливий відпуск товару згідно наданих талонів, або паливних карток або скетч-карток постачальника (п. 4.3 договору).
Строк поставки товару - постачальник зобов'язаний передати покупцю талони та/або паливних карток та/або скетч-карток, протягом 3-х (трьох) календарних днів з дати отримання постачальником заявки, якщо інший строк не буде погоджений сторонами. У випадку поставки товару із застосуванням паливних карток або скетч-карток постачальник зобов'язується в цей же строк зарахувати відповідну кількість товару, вказану в заявці покупця, на рахунок покупця в електронному кабінеті покупця та надати відповідне письмове підтвердження такого зарахування (п. 4.4 договору).
Датою фактичної поставки (відпуску) товару покупцю вважається дата своєчасної заправки автотранспортного засобу покупця на відповідній АЗС (п. 4.5 договору).
Обов'язок передачі (відпуску) товару покупцю покладається на постачальника (п. 4.6 договору).
Передача талонів здійснюється постачальником в обсягах, зазначених в заявці, на підставі належним чином оформленої довіреності, виданої уповноваженому представникові покупця (п. 4.7 договору).
Прийнятий за талонами/паливними картками/скетч-картками товар знаходиться на відповідальному зберіганні у постачальника до моменту відпуску товару покупцю на АЗС (фактичної заправки автотранспорту покупця). Вартість відповідального зберігання протягом строку дії талонів або паливних карток або скетч-карток включено до ціни товару. Ризики випадкового знищення або випадкового псування товару переходять до покупця з моменту одержання (відпуску) товару по талонах та/або паливних картках або скетч-картках на АЗС (п. 4.8 договору).
Відпуск товару на АЗС регламентується Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997р. (із змінами та доповненнями) (п. 4.9 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки провадяться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що зазначений у договорі. Оплата здійснюється виключно за наявності бюджетного призначення.
Оплата за договором здійснюється на підставі виставленого рахунку постачальника протягом 7 (семи) робочих днів з моменту його отримання шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника 100% вартості товару, що передається згідно поданих заявок (п. 5.2 договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання договору і діє до 31 серпня 2024 року та може буди розірваним за згодою сторін (п. 6.1 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
На виконання умов спірного договору, Вертіївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області перерахувала на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 102 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 1841 від 11.07.2024.
Між сторонами складено, підписано та скріплено печаткою видаткову накладну №0004/0001344 від 04.07.2024 на суму 102 000 грн 00 коп. на поставку 2000 літрів дизпалива.
Звертаючись з даним позовом, позивач зазначає, що протягом тривалого часу АЗС (Авіас) не працюють і у замовника відсутня можливість на отримання дизельного пального в кількості 660 л. на загальну суму 33 660 грн 00 коп.
У 20.03.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією № 03-08/202 з проханням повернути сільській раді кошти у розмірі 33 660 грн 00 коп. за недопоставлений товар або забезпечити постачання товару.
Вказана претензія була отримана відповідачем 25.03.2025, проте залишена останнім без відповіді.
Позивач зазначає, що станом на момент звернення до суду за договором не використано скретч-картки на 660 літрів дизпалива, а саме: 304704338884, 304704338885, 304704338883, 304623401870, 304623401871, 304704871320, 304622704158, 304623401940, 304622679754, 304622679755, 304622679752, 304622679753, 304622679750, 304622679751, 304622704562, 304622704563, 304704831274, 304704831272, 304704831270, 304622679748, 304704831275, 304704831273, 304704831271, 304622679749, 304622704560, 304622704561, 304622704564, 304622704565.
Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, здійснено попередню оплату за товар, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з поставки не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення попередньої оплати у розмірі 33 660 грн 00 коп., що і стало причиною виникнення спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з поставки товару, які врегульовані § 1 та § 3 Глави 54 ЦК України.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткової накладної №0004/0001344 від 04.07.2024 не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, з моменту передання відповідачем за видатковою накладною скретч-карток на дизпальне позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об'ємах, які зазначені у видатковій накладній №0004/0001344 від 04.07.2024.
Суд зазначає, що передача талонів на дизпальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно договору товар, а саме: дизпального у кількості 660 літрів.
За умовами договору передбачено можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом пред'явлення ним на АЗС скетч-картки на відповідну кількість літрів пального. Тобто, придбаний позивачем товар за договором у вигляді дизпального у кількості 660 літрів по факту перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 33 660, яка є предметом даного спору.
Відповідач, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав.
Згідно із частиною першою, другою ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару.
З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 33 660 грн 00 коп., господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру (33 660 грн 00 коп.), то позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40грн. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 028,00грн., про що свідчить платіжна інструкція № 165 (внутрішній номер 416213154) від 10.04.2025.
Таким чином, позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п.1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").
Отже, поверненню з Державного бюджету України підлягає судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Суд не вирішує питання повернення судового збору в цій частині, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.
Суд звертає увагу, що 07.01.2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 №606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок), яким змінений механізм повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону "Про судовий збір".
Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Тож, відповідно до пункту 5 розділу 1 Порядку заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов'язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином.
Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Форма заяви про повернення судового збору розміщена на вебсайті Судової влади України.
Враховуючи викладене, для здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України, заявнику необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 422,40грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267) на користь Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (16624, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Вертіївка, вул. Миру, буд. 126, код ЄДРПОУ 04414313) заборгованість у розмірі 33 660 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 27.06.2025.
Суддя І.А. Рудь