пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
27 червня 2025 року Справа № 903/566/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Бідюк С.В., розглянувши матеріали по справі № 903/566/25
за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», м. Львів
до відповідача: Сидорука Василя Антоновича, м. Ковель, Волинська обл.
про стягнення 198 005,83 грн,
30.05.2025 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» до Сидорука Василя Антоновича про стягнення 198005,83 грн неустойки.
Ухвалою суду від 03.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач ухвалу суду отримав 06.06.2025.
Строк для подання відзиву - по 23.06.2025.
18.06.2025 надійшов відзив відповідача, згідно якого позовні вимоги заперечує. Зазначає, що 29.01.2021 внесено запис до ЄДРПОУ про припинення суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи Сидорука Василя Антоновича, у зв'язку із чим, з поміж усього іншого, вважає, що даний спір підсудний загальним місцевим судам, а не господарському суду. Просить застосувати наслідки спливу позовної давності щодо заявлених вимог та відмовити в позові повністю.
Позивач відзив відповідача отримав 24.06.2025.
Строк для подання відповіді на відзив - по 30.06.2025.
25.06.2025 надійшло клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Заява обґрунтована тим, що дана справа має важливе значення для позивача. Крім того, позивач має бажання надати усні пояснення по суті спору, додаткові пояснення та докази по справі.
Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
При цьому частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом вищевказаних норм процесуального права, якщо ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа може розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Предметом позову в даній справі є стягнення 198 005,83 грн, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на користь одного позивача.
При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, які сторони не позбавлені можливості подати через відділ діловодства суду у письмовій формі.
Розгляд малозначної справи в порядку загального позовного провадження призведе лише до безпідставного затягування розгляду справи.
Суд також враховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) з приводу відсутності публічних слухань у судах.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2019 у справі № 756/5081/14-ц.
Судом створені належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України.
Питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.
З огляду на викладене, враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, розумні строки розгляду справи, що позивачем у клопотанні не наведено переконливих доказів необхідності реалізації права на публічний, відкритий судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, у зв'язку з введенням на території України воєнного стану та з метою мінімізації ризиків, задля захисту життя та здоров'я учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з повідомлення (викликом) сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду №911/3411/14 від 22.09.2020, Верховного суду № 910/13550/20 від 21.05.2021, №904/8456/21 від 01.08.2022, №910/11504/21 від 06.10.2022.
Судом враховано, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не позбавляє права сторін на подання доказів та пояснень.
Керуючись ст. ст. 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
постановив:
У задоволенні заяви Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі філії “Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» від 25.06.2025 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду підписана 27.06.2025.
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя С. В. Бідюк