Номер провадження: 22-ц/813/3280/25
Справа № 521/1253/24
Головуючий у першій інстанції Громік Д. Д.
Доповідач Лозко Ю. П.
24.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних
справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Карташова О.Ю., Кострицького В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2024 року
у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
31 січня 2024 року ОСББ «Филатова, 92» звернулося до суду з вказаним вище позовом, який згодом уточнило та остаточно просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за утримання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 , кошти у сумі 7563,52 грн та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Позов обґрунтовано тим, що 03 травня 2016 року відбулися установчі збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на яких прийнято рішення про реєстрацію ОСББ «Филатова,92».
12 червня 2016 року згідно протоколу №1 вирішено питання про прийняття зазначеного вище будинку в управління ОСББ «Филатова,92».
01 грудня 2016 року підписано акт приймання-передачі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 між ЖКС «Черьомушки» та позивачем.
Протоколом №2 від 04 грудня 2016 року питання другим було визначено що місячну суму внесків у розмірі 2,892 грн за кв.м. на утримання багатоквартирного будинку, розташованого за вказаною вище адресою. Третім питанням цього ж протоколу прийнято рішення про визначення щомісячної суми внеску на ремонт будинку (резервний фонд) у розмірі 1 грн з кв.м.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному вище багатоквартирному будинку.
На підставі Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», позивач взяв на себе зобов'язання обслуговувати та проводити поточний ремонт житлового будинку та прибудинкової території, надавати інші послуги, а відповідач - своєчасно сплачувати зазначені послуги у строки та на умовах, передбачених законом.
В результаті систематичної та тривалої несплати внесків у повному обсязі у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 7563,52 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2024 року позов ОСББ «Филатова, 92» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Филатова, 92» заборгованість за утримання багатоквартирного будинку в сумі 7563,52 грн, судовий збір в сумі 3023 грн, витрат з надання професійної правничої допомоги в розмірі 6800 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСББ «Филатова, 92» задовольнити частково, стягнувши з нього на користь позивача заборгованість з електропостачання у розмірі 400 грн, за вивезення сміття в сумі 365 грн та зменшити розмір витрат на правничу допомогу, стягнутих на користь позивача.
За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», у редакції, яка не підлягала застосуванню, а також при ухваленні рішення судом помилково врахувано положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», які не стосуються спірних правовідносин.
Суд не надав належну правову оцінку аргументам скаржника, наведеним ним у якості заперечень проти заявленого позову, зокрема те, що позивачем, що є його процесуальним обов'язком, за допомогою належних доказів, якими є протоколи загальних зборів з підрахунком голосів та витяг зі статуту ОСББ, не доведено підстав нарахувань грошових коштів, заявлених до стягнення.
За твердженням скаржника, судом також не враховано, що під час розгляду справи, він вказував не тільки про неналежну якість послуг з теплопостачання, а й звертав увагу суду на свідоме, умисне і неприйнятне зниження правлінням ОСББ якості послуг теплопостачання, а саме температури теплоносія.
Скаржник підтверджує відсутність у нього заперечень проти протоколу загальних зборів №2 ОСББ «Филатова,92», проте не визнає існування інших рішень загальних зборів, оскільки йому не відомо, що саме там написано та наголошує, що обов'язок подачі доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, покладено саме на позивача.
Як на окрему (самостійну) підставу для задоволення апеляційних вимог посилається на те, що суд не надав правової оцінки, поданому ним клопотанню про застосування строків позовної давності.
Крім цього, сума витрат на професійну правничу допомогу, стягнута судом на користь позивача є завищеною, тому підлягає зменшенню.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 червня 2025 року повернуто
ОСББ «Филатова, 92» відзив поданий ним на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними є справи у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Положеннями п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 червня 2025 року, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на те, що позовні вимоги мають виключно майновий характер, та справа є малозначною в силу вимог закону, оскільки ціна позову (7563,52 грн) не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90840 грн).
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду відповідає не у повній мірі, виходячи з такого.
За встановленими у справі обставинами, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 (а.с. 28).
Згідно з випискою з протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 03 травня 2016 року власниками квартир зазначеного вище багатоквартирного будинку прийнято рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та затверджено найменування ОСББ «Филатова, 92» (а.с. 4,23).
24 травня 2016 року ОСББ «Филатова, 92» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.7-8).
Випискою з протоколу №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку від 12 червня 2016 року прийнято рішення про прийняття будинку, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 , в управління ОСББ «Филатова,92» (а.с. 5,24).
Факт передачі зазначеного вище будинку в управління ОСББ «Филатова,92» підтверджується актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу в управління (на баланс) від 01 грудня 2016 року (а.с. 6,25-26).
28 липня 2019 року згідно з протоколом загальних зборів ОСББ «Филатова,92», серед іншого, прийнято рішення про: затвердження цільового внеску на установку ІТП (індивідуальний тепловий пункт) в розмірі 30,16 грн за квадратний метр загальної площі квартири; затверджено цільовий внесок на ремонт електромереж в парадній до облікового лічильника в розмірі 1867 грн з квартири (а.с. 60-62).
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем убачається, що починаючи з 01 січня 2020 року по 01 лютого 2024 року заборгованість у розмірі 7563,52 грн, яка складається з регулярних щомісячних платежів за: утримання будинку та прибудинкової території; вивезення сміття. Також 02 січня 2020 року до обсягу заборгованості включено 1867 грн у якості цільового внеску на ремонт електромереж, 08 січня 2022 року нараховано 1097,50 грн, як цільовий внесок на ремонт даху (а.с. 29-34).
Окрім цього, до суми загального обсягу заборгованості також включено цільовий внесок на установку індивідуального теплового пункту у розмірі 1324,02 грн (зворот а.с. 54).
Ухвалюючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що позивачем доведено обставини якими обґрунтовується позов, розмір заборгованості відповідача зі сплати внесків з утримання багатоквартирного будинку у сумі 7563,52 грн, що відповідачем не спростовано, тому дійшов висновку про задоволення позову, з вказаних вище підстав та стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6800 грн.
Щодо таких висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає про таке.
Спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачем наданих позивачем житлово-комунальних послуг та утримання будинку і регулюються, зокрема, Законом України від 24 червня 2004 року N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року N 2189-VIII.
09 листопада 2017 року було прийнято Закон України N 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", який набрав чинності 10 грудня 2017 року. Згідно з пунктом 1 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 10 червня 2018 року), крім пункту 7 частини першої, пункту 10 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 7, частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п'ятої статті 18, частини першої статті 26, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року.
Ураховуючи, що підстави позову стосуються заборгованості, яка виникла за період з 01 січня 2020 року по 01 лютого 2024 року (згідно розрахунку заборгованості), тому застосуванню до спірних правовідносин у даному випадку підлягають положення саме Закону України N 2189-VIII.
Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (п.п. 5, 12 частини 1 статті 1 Закону України N 2189-VIII).
До житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (п.1 ч. 1 ст. 1 Закону України N 2189-VIII).
Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п.5 ч. 2 ст. 7 Закону України N 2189-VIII).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, визначені Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон №2866-III).
Органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів об'єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об'єднання . Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку (ч.ч. 1,2,5,7,8 ст. 10 Закону №2866-III).
До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем; прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації (абз.абз. 7,11 ч.9 ст. 10 Закону №2866-III).
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання (ст. 12 Закону №2866-III).
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч.6 ст. 13 Закону №2866-III).
Співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (ст. 15 Закону №2866-III).
Власність зобов'язує (ч.4 ст. 319 ЦК України).
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 322 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі
№ 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Установивши, що відповідач, який є власником квартири АДРЕСА_4 , своєчасно та у повному обсязі не здійснював оплату на рахунок ОСББ «Филатова, 92» за фактично надані комунальні послуги, суд першої інстанції, з висновкам якого погоджується колегія суддів, дійшов в цілому обґрунтованого висновку щодо наявності у ОСОБА_1 перед ОСББ «Филатова,92» заборгованості.
Водночас, судом першої інстанції, належним чином не перевірено посилання відповідача щодо доведеності та обґрунтованості заявленого позивачем розміру вказаної вище заборгованості за допомогою належних та допустимих доказів.
Так, як убачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів ОСББ «Филатова,92», прийнято рішення про: затвердження цільового внеску на установку ІТП (індивідуальний тепловий пункт) в розмірі 30,16 грн за квадратний метр загальної площі квартири; затверджено цільовий внесок на ремонт електромереж в парадній до облікового лічильника в розмірі 1867 грн з квартири, що підтверджується протоколом №6 від 28 липня 2019 року.
На підставі вказаного вище рішення, до загального обсягу заборгованості відповідачу, окрім платежів з утримання будинку та прибудинкової території та вивезення сміття, також нараховано 1324,02 грн за індивідуальний тепловий пункт та 1867 грн на ремонт електромереж, що підтверджується розрахунком заборгованості та копією квитанції, долученої відповідачем до відзиву на позов.
Зважаючи на те, що розмір вказаних вище внесків і платежів визначено рішенням загальних зборів ОСББ «Филатова,92», яке є обов'язковими для ОСОБА_1 , як співвласника багатоквартирного будинку, тому вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 6466,02 грн є обґрунтованою, оскільки підтверджена за допомогою належних та допустимих доказів, які скаржником не спростовані.
Водночас, матеріали справи не містять, а позивачем усупереч ст. 12,81 ЦПК України, що є його процесуальним обов'язком, не надано доказів, а саме рішення загальних зборів, оформлених відповідним протоколом, щодо визначення сплати внеску на ремонт даху у розмірі 1097,50 грн, який нараховано відповідачу 08 січня 2022 року та включено до загального обсягу заборгованості.
Тому, обґрунтованою, тобто такою, що доведена за допомогою доказів, є заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 6466,02 грн (7563,52 - 1097,50 грн).
Аргументи скаржника щодо необґрунтованості розміру заборгованості у цілому, окрім як 400 грн з електропостачання та 365 грн за вивезення сміття, колегія суддів відхиляє, оскільки скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про оскарження в судовому порядку та визнання недійсними відповідних рішень загальних зборів, якими прийнято рішення про встановлення розміру внесків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Ураховуючи принцип диспозитивності та межі судового розгляду, зважаючи на те, що відповідач із зустрічним позовом не звертався, питання про визнання рішень загальних зборів недійсними ОСББ «Филатова, 92» з підстав, зазначених в апеляційній скарзі, не порушував, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника про недотримання позивачем вимог закону та установчих документів юридичної особи (відсутність належного) кворуму під час скликання і проведення загальних зборів ОСББ.
Крім цього, скаржником не надано суду доказів на підтвердження не надання ОСББ «Филатова, 92» чи б то надання неналежної якості комунальних послуг, заборгованість за якими просить стягнути позивач у судовому порядку, у той час як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Доказів того, що розрахунок заборгованості наданий позивачем є недостовірним з підстав неповноти відображеної у ньому інформації, скаржником також не надано.
Щодо застосування строку позовної давності, заявленого відповідачем, колегія суддів зауважує про таке.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом статей 256,261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
В частині четвертій статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
З розрахунку заборгованості, наданого ОСББ «Филатова,92» убачається, що заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу, що узгоджується зі змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі N 712/8916/17 (провадження N 14-448цс19).
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.
Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу (постанова Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі N 6-154цс15).
Відповідач, хоча і не у повному обсязі, однак періодично сплачував на користь позивача грошові кошти за комунальні послуги.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі N 663/2070/15).
30 березня 2020 року був прийнятий Закон України N 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким доповнений Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Закон України N 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 02 квітня 2020 року, у вказаному пункті прямо вказано про продовження строків позовної давності на строк дії карантину, а тому саме з цієї дати строк позовної давності продовжувався у зв'язку із введенням на території України карантину.
Законом України 24 лютого 2022 року N 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", затверджений Указ Президента України 24 лютого 2022 року N 64/2022, яким в Україні введено воєнний станз 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який, у подальшому, продовжено й який триває досі.
Законом України від 15 березня 2022 N 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набув чинності 17 березня 2022 року, розділ "Прикінцеві та перехідні положення " Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: "Уперіод діївУкраїні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк йогодії".
30 січня 2024 року набув чинності Законом України від 08 листопада 2023 року N 3450-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" яким пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення " Цивільного кодексу України викладено у такій редакції: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
Отже згідно із законом, з метою забезпечення визначеного Конституцією України права на доступ до суду, законодавець спочатку передбачив продовження на період дії воєнного стану строку, протягом якого особа може реалізувати своє право на звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів, а у подальшому вніс зміни, яким перебіг цього строку зупинив на період дії такого стану.
Тому, станом на час звернення з цим позовом до суду (30 січня 2024 року), позовна давність для пред'явлення позовних вимог у цій справі не сплила, оскільки на період дії воєнного стану Законом України від 15 березня 2022 року N 2120-IX строки, визначені ст. 257 ЦК України, було продовжено до 29 січня 2024 року, а з 30 січня 2024 року згідно із Законом України від 08 листопада 2023 року N 3450-IX строки, передбачені ст. 257 ЦК України зупинено на строк дії воєнного стану в Україні.
Крім того, у даному випадку, зважаючи на дії відповідача, обумовлені щомісячним внесенням коштів у якості сплати заборгованості за комунальні послуги, строки позовної давності, які є самостійними (окремими) щодо щомісячних платежів, переривалися, саме унаслідок поведінки скаржника.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для застосування у цій справі інституту позовної давності.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За положеннями ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду потрібно змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Филатова,92»заборгованості з 7563,52 грн до 6466,02 грн.
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді першої інстанції.
Під час розгляду судом цієї справи, ОСББ «Филатова, 92» порушувало питання про стягнення на його користь понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 6800 грн на підтвердження чого, позивач надав договір про надання правової допомоги №01/04-01від 01 квітня 2023 року, пунктом 1.1.1 якого передбачено, що сума винагороди оцінюється індивідуально за домовленістю сторін. Згідно з пунктом 1.1.2 вартість наданих послуг може бути змінено або встановлена фіксована плата за домовленістю сторін, або при зміні обставин надання послуг та оформлено додатковою угодою до цього договору і є невідокремною частиною договору (а.с. 16), а також акт здачі-прийому виконаних робіт від 28 жовтня 2024 року, згідно з яким загальна вартість наданих адвокатом послуг складає 6800 грн.
Додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №01/04-01 від 01 квітня 2023 року з погодженим розміром гонорару, детального опису наданих послуг адвокатом Кудрінською Ю.Є. до матеріалів справи, поданого та підписаного головою ОСББ «Филатова,92», не надано.
Скаржник заперечуючи проти стягнення на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу, посилається на її на необґрунтованість та неспівмірність.
Колегія суддів зауважує, що склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі N 211/3113/16-ц, від 06 листопада 2020 року у справі N 760/11145/18 підкреслено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що ОСББ «Филатова,92» не надало додаткову угоду до договору про правову допомогу з визначеним розміром гонорару адвоката, детального опису робіт (наданих послуг), колегія суддів позбавлена можливості перевірити реальність, дійсність та необхідність понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції (див. постанову Верховного Суду від 12 травня 2025 у справі № 732/646/24).
Водночас, клопотання про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, як це передбачено абзацом 2 частини восьмої статті 141 ЦПК України, позивачем також не заявлялося.
Наведеного вище, суд першої інстанції не урахував, та дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6800 грн, тому рішення суду в цій частині не є законним та обґрунтованим, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, колегія суддів зауважує, що витрати на професійну правничу допомогу не є позовними вимогами, тому відмова у їх стягненні, не впливає обсяг задоволених позовних вимог, а відтак і на розмір судового збору, що підлягає розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на наведені вище висновки апеляційного суду, про часткове задоволення позову, що становить 85,5% від загальної ціни позову, стягнутий з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позову підлягає зменшенню з 3123 грн до 2670,16 грн, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.
З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, тому судовий збір, сплачений ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з ОСББ «Филатова,92»у розмірі 658,59 грн.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч.10 ст. 141 ЦПК України).
Ураховуючи викладене вище, з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Филатова,92» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2011,57 грн (2670,16 грн - 658,59 грн), тобто різниця між судовими витратами, які підлягають покладенню на обидві сторони.
Керуючись ст. ст. 367,374,376,382-384 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2024 року змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» заборгованості з 7563,52 грн до 6466,02 грн, та судового збору за подання позову з 3123 грн до 2011,57 грн.
В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» витрат на професійну правничу допомогу рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Филатова, 92» у задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: О.Ю. Карташов
В.В. Кострицький