Єдиний унікальний №333/9602/24 Головуючий в 1 інст. Круглікова А.В.
Провадження №33/807/647/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
6 червня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченка Д.С. на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 квітня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 5 жовтня 2024 року о 23 год. 22 хв., ОСОБА_1 у м.Запоріжжі по вул. Олександра Говорухи, 59А, керував транспортним засобом Nissan Rogue д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законодавством порядку, зі згоди водія за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6820, тест 2230, результат позитивний 1,45% проміле. Про повторність попереджений.
Отже, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Ткаченко Д.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування наведеного зазначив, що суд в оскаржуваній постанові не надав жодної оцінки фактам та запереченням сторони захисту, зокрема тому, що протокол не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, оскільки не містить головної ознаки об'єктивної сторони правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 - його згоди із результатами тесту на місці запинки за допомогою приладу. Разом із цим, суд відповідно до чинного законодавства розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин, викладених в протоколі. Чинним КУпАП не передбачено повноважень суду для зміни кваліфікації дій особи, адже це суперечитиме засадам здійснення правосуддя. Враховуючи наведені обставини, сторона захисту вважає, що вину ОСОБА_1 не доведено в спосіб, визначений законодавством.
Посилаючись на порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 , зазначив, що останньому не було роз'яснено його право відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння, право не погоджуватися з результатом та право пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Крім того, направлення водія на огляд в заклад охорони здоров'я містить час його складання 23 год. 46 хв., який не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи, через що вказаний документ є недійсним. Відеозаписом події підтверджується, що водію взагалі не було запропоновано проїхати на огляд в заклад охорони здоров'я, а отже в порушення вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП проведений огляд ОСОБА_1 є недійсним. Разом із цим, стверджує про порушення порядку в частинні виявлення ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 . Крім того вказує, що матеріалами справи не доведено порушення положень ПДР, внаслідок яких були б законні підстави для зупинки ТЗ під керуванням ОСОБА_1 .
Просить скасувати постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21 квітня 2025 року. Прийняти нову, якою провадження в справі закрити за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ткаченка Д.С. про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. №28), відсутність від останніх клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ткаченка Д.С., що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції.
Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 158988 від 26 жовтня 2024 року та визнаних судом доведеними підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Огляд проведений у зв'язку із виявленим ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Результати огляду на стан сп'яніння: позитивний -1,45. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а.с. 3);
- роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6820, тест № 2230, виготовленою о 23 год. 45 хв. 25 жовтня 2024 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю, який складає 1, 45 % проміле (а.с. 2а);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 жовтня 2024 року (а.с. 4);
- відеозаписом події (а.с. 7).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
За ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів.
За змістом апеляційної скарги, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткаченко Д.С. факт керування не оспорює, а оспорює досліджені докази на предмет їх допустимості.
Так, відеозаписом події зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку. Повідомлення поліцейським про те, що манера керуванням транспортним засобом ОСОБА_1 дала підстави вважати, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Зафіксовано, пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Згода ОСОБА_1 пройти запропонований огляд. Далі, зафіксовані обставини добровільного проходження ОСОБА_1 огляду за допомогою приладу «Драгер», за результатами якого вміст алкоголю склав 1,45 проміле. З результатом такого огляду ОСОБА_1 погодився. Попереджений про відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП, складання протоколу та відсторонення від керування водія. Зазначення водієм, що він розуміє обставини. Оголошення ОСОБА_1 його процесуальних прав. Ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом, його підписання.
Отже, сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку, а обставини зафіксовані відеозаписом події спростовують посилання апеляційної скарги про те, що співробітник поліції не забезпечив можливості проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння у передбаченому законом порядку в закладі охорони здоров'я, оскільки останній надав згоду з результатом проведеного огляду.
Отже, зміст оглянутого відеозапису повністю спростовує доводи сторони захисту щодо недотримання працівниками патрульної поліції процедури відповідного огляду.
Доводи апелянта щодо відсутності законних підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суддя апеляційного суду вважає непереконливими, виходячи з покладених на працівників поліції повноважень з регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками згідно Закону України «Про Національну поліцію України», та за обставин, що водій ОСОБА_1 був зупинений за ознаками керування автомобілем, які непритаманні тверезому водію, подальші обставини мали місце після спілкування із працівниками та перевірки його документів.
Посилання апелянта на те, що протокол складений з порушеннями чинного законодавства не знайшло свого підтвердження.
Протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735, зокрема в ньому зазначено місце складання, місце і дата вчинення правопорушення, суть правопорушення, анкетні дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписи особи, яка склала протокол та підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката Ткаченка Дмитра Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2025 року, якою на ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 333/9602/24