Дата документу 27.06.2025 Справа № 334/10058/24
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №334/10058/24 Головуючий у 1-й інстанції:Філіпова І. М.
Провадження №22-ц/807/1346/25 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
27 червня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого,судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Онищенка Е.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивуючи свої вимоги тим, що 18 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі по тексту - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») і ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту https://creditkasa.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії N 1240-9851. Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А5828, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 4300 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Тому, без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.
Позивач, через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року на карту отримувача - відповідача, чим виконав свої зобов'язання за Договором.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед позивачем, відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 1240-9851 від 18 липня 2023 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов Кредитного договору. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до ліцензії виданої ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Отже, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Позивач здійснює нарахування по процентах за користування кредитом в строк договору, що погоджений між сторонами та не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов кредиту.
Станом на 25 листопада 2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 41 660,13 грн, прострочена заборгованість за кредитом 4 292,50 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 37 367, 63 грн.
Разом з цим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 21 135, 13 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у розмірі 20 252, 00 грн.
Враховуючи, вищезазначене, кредитодавець просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь неповну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 4292,50 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 16 232,50 грн, що разом становить 20 525 грн та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1240-9851 від 18.07.2023 року у розмірі 4829 грн 05 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 569 грн 93 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ "Укр Кредит Фінанс" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення в частині часткової відмови в стягненні заборгованості, зокрема щодо відмови у нарахуванні та стягненні процентів за користування кредитом в строк договору, а саме 300 днів є незаконним, таким що прийнято з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Таким чином, ТОВ "Укр Кредит Фінанс" просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути судові витрати.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач була ознайомлена з усіма умовами договору, взяла на себе зобов'язання та не виконала їх належним чином. Проценти визначені у договорі жодним чином не суперечать вимогам законодавства, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. При цьому, колегія суддів зауважує, що апеляційну скаргу та ухвалу про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу ОСОБА_1 було направлено рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу її місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 (а.с.166), а також направлено на електрону пошту зазначену в кредитному договорі ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та на електронну пошту зазначену її представником - адвокатом Працевитим Г.О. у відзиві на позову заяву ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та доставлено до його електронного кабінету 16 червня 2025 року 0 13:05:49 про що свідчить довідка відповідального працівника Запорізького апеляційного суду (а.с 167).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2025 року це 90 840 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн (3028,00 грн Х 30 = 90 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, ч .2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема: малозначні справи, що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 20 525,00 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа відповідно до п. п.1 , 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного провадження, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України.
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю доповідача в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання за кредитним договором N 1240-9851 від 18 липня 2023 року не виконала, у передбачений в договорі строк (14 днів) грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернула, сплативши 26.07.2023 року лише 975 грн, внаслідок чого станом на 31.07.203 року виникла заборгованість у сумі 4829,05 грн, з яких: 4292,50 грн - заборгованість за основним боргом, 536,55 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою в межах строку договору з 18.07.2023 року по 31.07.2023 року у розмірі 975,00 грн. Відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного кредитного договору та наявність простроченої заборгованості за кредитом у загальному розмірі 4829,05 грн.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Судом встановлено, що 18липня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії N 1240-9851. Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А5828 (а.с.11-17).
Відповідно до п. 2.1., 2.2. укладеного між сторонами договору кредитодавець зобов'язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів (далі кредит) позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип кредиту кредитна лінія.
Загальний розмір наданого кредиту становить: 4300,00 грн (п. 4.1. договору).
Згідно п. 4.10. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: - стандартна процентна ставка 3,00 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/ або пільговою процентною ставкою).
Відповідно до п. 4.12. договору строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 12 травня 2024 року. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається.
Відповідно до п.4.14 договору, орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 43000, 00 грн та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом.
Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 25 листопада 2024 року: за допомогою системи LIQPAY на платіжну картку НОМЕР_1 за договором N 1240-9851 від 18липня 2023 рокуздійснено платежі:№2340865621 від 18 липня 2023 року на суму 4300,00 грн (а.с.29-34,35).
Згідно розрахунку заборгованості станом на 25 листопада 2024 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить: 41 660,13 грн, що складається з заборгованості за кредитом 4292,50 грн; заборгованості по процентах 37367,63 грн (а.с.36-39).
Разом з цим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 21 135, 13 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у розмірі 20 252, 00 грн.
Враховуючи, вищезазначене, кредитодавець просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь неповну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 4292,50 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 16 232,50 грн, що разом становить 20 525 грн та судові витрати у розмірі 2422,40 грн (а.с.1-7).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т. ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За правилами ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" N 675-VIII (надалі Закон N 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону N 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону N 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону N 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (ч. 6 ст. 11 Закону N 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону N 675-VIII.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, а саме з копії Договору про відкриття кредитної лінії N 1240-9851 від 18 липня 2023 року, що між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до якого товариство відкрило для відповідача невідновлювальну кредитну лінію, за якою надало їй кредит в сумі 4300,00 грн Заявлений строк користування кредитом складає 300 календарних днів з дня надання кредиту. Базовий період сплати відсотків становить 14 календарних днів.
Перерахування грошових коштів відповідачу за договором N 1240-9851 від 18 липня 2023 року в сумі 4300,00 грн на платіжну картку N НОМЕР_1 підтверджується довідкою ПАТ КБ "ПриватБанк" та довідкою ТОА «Укр Кредит Фінанс».
За розрахунком заборгованості ТОВ "Укр Кредит Фінанс" про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 25 листопада 2024 року загальна заборгованість ОСОБА_3 становить 41 660, 13 грн та складається з основного боргу 4 292, 50 грн, залишку відсотків 37 367, 63 грн. Позивач до стягнення заявив загальну суму заборгованості 20 525,00 грн, яка складається з: 4292,50 грн простроченої заборгованості за кредитом та 16 232,50 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами. 26 липня 2023 року відповідач сплатила позивачу 975,00 грн
Звертаючись до суду як на підставу для задоволення своїх вимог позивач посилався на те, що в порушення умов договору та ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", ст. ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, відповідач своїх зобов'язань не виконала і внаслідок цього мала станом на 25 листопада 2024 року прострочену заборгованість в розмірі 41 660, 13 грн де 4 292, 50 грн прострочена заборгованість за кредитом, 37 367, 63 грн за нарахованими процентами, з яких позивач просив стягнути 4292,50 грн заборгованість за кредитом та 16 232,50 грн за нарахованими процентами, а всього у розмірі 20 525,00 грн.
До позовної заяви надавались такі документи, які, на переконанняТОВ "Укр Кредит Фінанс", доводять факт узгодження умов договору, а саме роздруківка тексту кредитного договору; копія правил надання споживчих послуг; витяг з реєстру банків; копія листа-довідки про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи; розрахунок заборгованості за кредитним договором.
Суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача 4829,05 грн простроченої заборгованості за кредитом, з яких: заборгованість за основним боргом - 4292,50 грн, відсотки за користування позикою в межах строку договору з 18 липня 2023 року по 31 липня 2023 року у розмірі 536,55 грн з урахуванням погашення відповідачем 26 липня 2023 року у розмірі 975,00 грн.
Доводи апеляційної скарги ТОВ "Укр Кредит Фінанс" зводяться до того, що суд першої інстанції не мав права зменшувати розмір нарахованих відсотків за користування кредитом.
Апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними. Так, апеляційним судом було встановлено, що за кредитним договором нарахування відсотків здійснювалось поза межами встановленого строку кредитування і усупереч узгодженій вартості кредиту.
В наданому позивачем примірнику договору про відкриття кредитної лінії N 1240-9851 від 18 липня 2023 рокуобумовлено сукупну вартість кредиту в розмірі 5805,00 грн, яка включає 4300,00 грн суми кредиту та 1505,00 грн процентів за користування кредитними коштами. Термін повернення кредитних коштів (перший базовий період) складав 14 календарний день, а строк повернення кредитних коштів - до 31 липня 2023 року.
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12 (провадження N 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, однак в порядку вказаної правової норми такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України).
Так, у тексті кредитного договору вказувалося і про те, що строк кредитування складає 300 днів. Строк договору є рівними строку кредитування, однак в частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.
При цьому зазначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 43000,00 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 5805 грн (4300+1505) (п. 4.14 договору).
Реальна річна ставка процентна ставка на дату укладення цього договору складає 2,50%. (п. 4.7, 10.1 договору).
Тобто в наданій до справи копії кредитного договору визначаються фактично три строки, в межах який здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів.
Тому суд першої інстанції, з чим і погоджується апеляційний суд прийшов до вірного висновку, що при вирішенні спірних правовідносин необхідно застосувати положення принципусоntrа proferentem.
В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі N 352/1950/15-ц (провадження N 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі N 944/3046/20 (провадження N 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiunturcontra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Toбтocontra proferentemмає застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що:contra proferentemмає на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність;contra proferentemспрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань);contra proferentemзастосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.
Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 2805,00 грн та в 14 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Суд першої при визначені розміру заборгованості вірно врахував, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за договором станом на 31.07.2023 року становить 4829,05 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом - 4292,50 грн, відсотки за користування позикою в межах строку договору з 18.07.2023 року по 31.07.2023 року у розмірі 536,55 грн, з урахуванням погашення заборгованості відповідачем 26.07.2023 року у розмірі 975,00 грн, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Відтак колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції правильно вирішено спір з урахуванням засад цивільного судочинства та прав споживачів, а висновки суду в оскарженій частині не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстави для його скасування відсутні.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції надана вірна оцінка доказам, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції, ним повно і об'єктивно з'ясовані дійсні обставини справи, перевірені доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким надана належна правова оцінка.
Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що понесені сторонами витрати на цій стадії розгляду справи компенсації не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" - залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадкуякщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цьогоКодексупозбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повна постанова складена 27 червня 2025 року.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С. Гончар М.С. Онищенко Е.А.