Справа № 308/6745/25
Закарпатський апеляційний суд
25.06.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження у кримінальному провадженні №11-сс/4806/354/25, за апеляційною скаргою підозрюваний ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2025 року, задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 10.07.2025 року включно з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 гривень.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 покладено наступні обов'язки: не залишати м. Ужгород та Ужгородський район без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілою, свідками та експертами у цьому кримінальному проваджені.
З матеріалів судового провадження слідує, що 15 травня 2025 року до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 12025071030001003, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 13.05.2025 приблизно о 11:20 годині (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на єврейському кладовищі по вул. Капушанській в м. Ужгороді, де разом з потерпілою ОСОБА_9 розпивав алкогольні напої. В цей час потерпіла вийняла з лівої кишені свій мобільний телефон марки «Vivo Y72 5G» моделі «V2041 8».
Тоді в ОСОБА_5 виник раптовий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, а саме вищевказаного мобільного телефону. Реалізуючи свій протиправний умисел та корисливий мотив, направлений на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, підійшов до потерпілої та в зручний момент для заволодіння майном силоміць вирвав з рук останньої мобільний телефон марки «Vivo Y72 5G» моделі «V2041 8» в корпусі сірого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 . В цей час потерпіла ОСОБА_9 сказала повернути мобільний телефон, однак ОСОБА_5 розуміючи, що його дії відкриті, почувши дану вимогу та тримаючи мобільний телефон в руках, продовжуючи свій злочинний намір на вимогу останньої не відреагував, після чого покинув місце події у невідомому напрямку, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріального збитку на суму приблизно 3950 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, та в умовах воєнного стану.
14 травня 2025 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та поміщено до ІТТ № 2 ГУНП в Закарпатській області.
14 травня 2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану.
Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець за національністю, громадянин України, уродженець Закарпатської області, м. Ужгород, з незакінченою середньою освітою, непрацюючий, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від 13.05.2025, протоколом огляду місця події від 13.05.225, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 13.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом затримання особи ОСОБА_5 від 13.05.2025, тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Враховуючи той факт, що скоєне ОСОБА_5 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не надається можливим.
Крім того, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 ніде не працює, а від так його майновий стан залишається незадовільним, тому відносно нього не представляється можливим обрати запобіжний захід у вигляді застави.
Обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не надається можливим, оскільки останній розуміючи невідворотність призначення йому покарання терміном від 7 до 10 років позбавлення волі за вчинене ним тяжкого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може зникнути від слідства і суду.
Вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_5 особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, так як такі ним дотримані не будуть та являються недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.
З цих підстав більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1. ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може: переховуватися від органу досудового розслідування, зокрема це підтверджується тим, що ОСОБА_5 вчинив умисне, корисливе кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, санкція за вчинення якого, згідно ч. 4 ст. 186 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває та останній має реальну можливість спілкуватися з ними, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків і потерпілого даного кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , підтверджується довідкою про судимість, згідно якої останній неодноразово судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень. Підозрюваний не має будь-яких офіційних джерел заробітку коштів, що свідчить про те, що він надалі може вчиняти корисливі кримінальні правопорушення для власного збагачення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також відсутність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_5 , зокрема те, що майновий стан його залишається незадовільним, оскільки він ніде не працює, а також те, що скоєне ОСОБА_5 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачає позбавлення волі строком від 7 до 10 років, а тому, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органу досудового розслідування і суду та незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, з метою відмови останніх від дачі правдивих свідчень, а також з метою запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень та враховуючи те, що підстав для застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у слідства не має та менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а тому, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, орган досудового розслідування просить слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, уродженця Закарпатської області, м. Ужгород, з незакінченою середньою освітою, непрацюючого, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді констатовано, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та додані до клопотання. Також слідчий суддя вказує, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України, є тяжким, за вчинення якого законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Разом з цим, підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець за національністю, громадянин України, уродженець Закарпатської області, м. Ужгород, з незакінченою середньою освітою, тимчасово непрацюючий, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2019 року у справі №308/5235/17 за ч. ч. 4, 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 187 КК України. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя також вказує на наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Місцевий суд зазначив, що для убезпечення вищезазначених ризиків слід обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240, 00 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, у якій вказує на незаконність ухвали. Зазначає, що твердження органу досудового розслідування про причетність ОСОБА_5 до вчинення грабежу в умовах воєнного стану не відповідає дійсності, оскільки не підтверджене жодними належними та допустимими доказами. Крім того, звертає увагу на відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Підозрюваний має постійне місце проживання, проживає у цивільному шлюбі та є батьком неповнолітніх дітей. Також зазначає, що органом досудового розслідування та слідчим суддею не було належним чином обґрунтовано неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов'язання або домашній арешт. Обрання ж найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів - є необґрунтованим. Визначений розмір застави є непомірним та несправедливим для підозрюваного. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Обрати щодо ОСОБА_5 особисте зобов'язання.
Судове провадження розглядається за відсутності сторін кримінального провадження, що, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. Приймаючи рішення про розгляд судового провадження за відсутності сторін кримінального провадження береться до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. Прокурор ОСОБА_8 подав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі. Разом з цим, повідомив, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скерований 28.05.2025 року до Ужгородського міськрайонного суду для розгляду по суті.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Твердження апеляційної скарги про незаконність судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, беручи до уваги те, що у провадженні СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження за №12025071030001003, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені 13.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Ужгородської окружної прокуратури.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання слідує, що клопотання розглядалось за участі як підозрюваного ОСОБА_5 , так і його захисника - адвоката ОСОБА_6 , а також прокурора ОСОБА_8 , що свідчить про дотримання слідчим суддею передбачених ст. 193 КПК України вимог, у тому числі, дотримання права особи на захист.
Разом з цим, з матеріалів судового провадження слідує, що згідно протоколу затримання особи, підозрюваного ОСОБА_5 було затримано 13.05.2025 року о 21 год. 29 хв. в порядку ст. 208 КПК України.
14.05.2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно та в умовах воєнного стану.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України є обґрунтованим. Вказаний висновок підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: рапортом від 13.05.2025 року, протоколом прийняття заяви від 13.05.2025, протоколом огляду місця події від 13.05.225, рапортом від 13.05.2025 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 13.05.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , чеком з ломбарду, протоколом затримання особи ОСОБА_5 від 13.05.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 14.05.2025 року, звітом про оцінку №328-05-225 від 14.05.2025 року, довідкою про звільнення. Погоджуючись з указаним висновком, суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчиненого кримінального правопорушення.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Таким, що ґрунтується на доданих до клопотання матеріалах, колегія суддів вважає і висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування доведено наявність передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме переховування від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінюючи вказані ризики, апеляційний суд бере до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_5 , у разі доведення його вини (у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років), а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець за національністю, громадянин України, уродженець Закарпатської області, м. Ужгород, з незакінченою середньою освітою, тимчасово непрацюючий, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.05.2019 року у справі №308/5235/17 за ч. ч. 4, 5 ст. 27 - ч. 2 ст. 187 КК України. Тому, беручи до уваги ці обставини, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінують ОСОБА_5 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти. Підозрюваний будучи на свободі може впливати на потерпілу та свідків з метою зміни їх показів, перешкоджати у встановлені об'єктивної істини в кримінальному провадженні. Також, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він є раніше судимий за ч. ч. 4,5 ст. 27 -ч. 2 ст. 187 КК України та щодо нього був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у кримінальному провадженні №12023071030002108, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2023 за ч. 4 ст. 186 КК України.
Із зазначених обставин, відповідно до ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, слідує, що слідчий і прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищезазначені обставини, яким слідчим суддею була надана належна оцінка
Твердження апеляційної скарги сторони захисту відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, - апеляційний суд, з огляду на наведене вище, відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Дані про особу, про які зазначено в апеляційній скарзі, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, перебуває у цивільному шлюбі та є батьком неповнолітніх дітей, на думку апеляційного суду, не зменшує встановлені судом ризики та не є беззаперечною обставиною для висновку щодо можливості застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вказані обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що слідчим доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, у зв'язку із чим, доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не було належним чином обґрунтовано неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов'язання або домашній арешт, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду судового провадження та жодним чином не спростовують указаного висновку слідчого судді.
Із цих самих підстав, суд апеляційної інстанції відхиляє і твердження апеляційної скарги про необґрунтованість обрання найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті переховування від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, однак, обставини, за яких ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у ОСОБА_5 таких захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_5 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров'я. Будь-яких доказів, зокрема висновків лікарів тощо, у підтвердження таких фактів сторонами захисту не надано.
Крім того, постановляючи ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, та визначив розмір застави, який, у разі внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для підозрюваного, оскільки такі відомості в матеріалах судового провадження відсутні, про що також зазначено в апеляційній скарзі.
На переконання апеляційного суду саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігання встановленим ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і не є завідомо непомірним та несправедливим для підозрюваного ОСОБА_5 , як вказано в апеляційній скарзі, оскільки такі дані під час апеляційного розгляду судового провадження не встановлені.
При оцінці доводів апеляційних скарг колегія суддів бере до уваги і те, що під час апеляційного розгляду підозрюваний ОСОБА_5 перебуває в ДУ «Закарпатська УВП (№9)», будь-яких фактів порушення підозрюваним покладених на нього обов'язків у цьому кримінальному провадженні не встановлено.
Разом із цим, слідчим суддею встановлено строк дії запобіжного заходу відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, а також обґрунтовано, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, покладено на підозрюваного ОСОБА_5 процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема не залишати м. Ужгород та Ужгородський район без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілою, свідками та експертами у цьому кримінальному проваджені.
Інші обставини, які б давали підстави для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а ухвалу слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що жодних доказів чи даних про обставини, які б свідчили про незаконність ухвали слідчого судді, до апеляційної скарги не додано й будь-яких обґрунтованих клопотань прокурором із цього приводу прокурором не заявлялось.
Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_6 , відхилити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.05.2025 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: