Справа № 303/2259/25
Закарпатський апеляційний суд
16.06.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження у кримінальному провадженні №11-сс/4806/152/25, за апеляційною скаргою прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 09 квітня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 09 квітня 2025 року, задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо ОСОБА_6 підозрюваного за ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, до 04.06.2025 року включно, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
У разі внесення застави на ОСОБА_6 покладено наступні обов'язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з м. Мукачево Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, за наявності.
З матеріалів судового провадження слідує, що слідчий СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду з клопотанням у кримінальному провадженні №12025071040000316 від 12.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 терміном на шістдесят діб із визначенням застави у розмірі 1650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Клопотання мотивоване тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 28.03.2025, та місці, у ОСОБА_6 за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.
Надалі, ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, які на виконання заздалегідь розробленого плану підшукали осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України з метою виїзду до країн Європейського Союзу, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,. ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , яким на період дії правового режиму воєнного стану в Україні обмежено виїзд за межі території України, які погодилися сплатити грошові кошти за їх незаконне переправлення через державний кордон в сумі від 9000 до 16 000 доларів США.
З метою організації незаконного переправлення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 через державний кордон України, в точно не встановлений досудовим розслідуванням час, невстановлені органом досудового розслідування особи, які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на виконання заздалегідь розробленого плану, в ході телефонних розмов з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 пообіцяли організувати їх незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску із країнами Європейського Союзу.
Керуючись корисливим мотивом ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, на виконання заздалегідь розробленого плану, організували незаконне переправлення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 через державний кордон України, керували такими діями, сприяли їх вчиненню порадами та вказівками, за що ОСОБА_9 висунув умову ОСОБА_8 про надання грошових коштів у розмірі 1000 доларів США у якості винагороди, на що той погодився.
Разом із цим, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_6 на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України забезпечив для подальшого незаконного переправлення осіб чоловічої статі транспортний засіб «Mersedes-Benz Sprinter» білого кольору, н.з. угорської реєстрації « НОМЕР_1 », який близько о 18 год. 00 хв. 28.03.2025 передав ОСОБА_9 біля АЗС «Окко» в н.с. Астей Берегівського району та надалі ОСОБА_9 очікував від ОСОБА_8 та інших невставлених досудовим розслідуванням осіб подальших вказівок щодо переправлення осіб через державний кордон України.
Керуючись корисливим мотивом ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, їх караність, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами на виконання заздалегідь розробленого плану щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за грошову винагороду, користуючись своїм транспортним засобом марки «Renault» моделі «Trafic», зелено-синього кольору, н.з. « НОМЕР_2 » доставив трьох громадян призовного віку, а саме ОСОБА_16 , ОСОБА_18 від готелю «Краків», що в м. Київ, Берестейське шосе, 8А, а ОСОБА_14 підібрав на АЗС між Львівською та Закарпатською областю, та перед проїздом блокпосту «Нижні Ворота» надав вказівку всім пасажирам пригнутися в автомобілі, щоб їх було менш помітно, та надалі відвіз останніх до готелю «Магнат», що по вул. Мукачівська, 146 в с. Клячаново Мукачівського району, де попередньо орендував кімнати в цьому готелі для доставлених осіб, а також ОСОБА_6 надавав останнім вказівки щодо їх маршруту, а саме, що робити, поводитися тихо, непримітно у даному транспортному засобі.
На виконання заздалегідь розробленого злочинного плану щодо незаконного переправлення, близько 02 год. 10 хв. 28.03.2025 ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, виконуючи заздалегідь розроблений план щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України за грошову винагороду, користуючись своїм транспортним засобом марки «Opel Vectra» сірого кольору, н.з. « НОМЕР_3 » доставив ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 від готелю «Beauty», що розташований по вул. Легоцького 35 в м. Берегове до готелю «Argo Rooms» по вул. Капушанська, 60 в с. Велика Бакта Берегівського району, та попередньо орендував кімнати в цьому готелі для доставлених осіб, а також ОСОБА_8 надавав останнім вказівки щодо їх маршруту, а саме, куди йти, що робити, поводитися тихо, непримітно, виключити мобільні телефони, спостерігати та прислухатись, чи не літають поблизу безпілотні літальні апарати, якими можуть керувати прикордонники, переховуватись у лісистій місцевості.
При цьому інших осіб: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , в точно невстановлений день та час, доставлено невстановленими досудовим розслідуванням особами, які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , до готелю «Argo rooms» по вул. Капушанська, 60 в н.с. Велика Бакта Берегівського району, де вони на протязі дня 28.03.2025 очікували на ОСОБА_9 , який мав доставити останніх, користуючись транспортним засобом «Mersedes-Benz Sprinter» білого кольору, н.з. угорської реєстрації « НОМЕР_1 » до с. Гуняди Берегівського району, для подальшого переправлення через державний кордон України.
Надалі ОСОБА_9 повинен був передати ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 невстановленим досудовим розслідуванням особам, які діяли за попередньою змовою з ним та ОСОБА_8 , які повинні були б доставити останніх до країн Європейського союзу.
B подальшому у точно невстановлений час, але не пізніше 19 год. 30 хв. 28.03.2025 ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, виконуючи заздалегідь розроблений план щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України за грошову винагороду, під'їхав на транспортному засобі марки «Mersedes-Benz Sprinter» білого кольору, н.з. угорської реєстрації « НОМЕР_1 » до вхідних воріт готелю «Argo rooms» по вул. Капушанська, 60 в с. Велика Бакта Берегівського району та наказав ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 виходити з готелю «Argo rooms» до нього та сідати в кузов закритого типу транспортного засобу марки «Mersedes-Benz Sprinter», білого кольору, н.з. угорської реєстрації « НОМЕР_1 ». На виконання вказівок ОСОБА_9 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_8 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, вказані громадяни перемістилися в кузов даного автомобіля, де очікували на їх переправлення за межі державного кордону України.
В подальшому, на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, керуючи транспортним засобом «Mersedes-Benz Sprinter» білого кольору, н.з. угорської реєстрації « НОМЕР_1 » надавав ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 вказівки щодо їх маршруту, а саме, куди йти, що робити, поводитися тихо, непримітно, виключити мобільні телефони, спостерігати та прислухатись.
В цей же час о 20 год. 30 хв. 28.03.2025 в ході проведення контролю за вчиненням злочину працівниками правоохоронних органів неподалік готелю «Argo rooms» по вул. Капушанська в с. Велика Бакта Берегівського району на відстані 2-х кілометрів до державного кордону України зупинено автомобіль мікроавтобус Мерседес-Бенс білого кольору, н.з. угорської реєстрації « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_9 , який незаконно перевозив 9 осіб чоловічої статі, які малі намір незаконно перетнути державний кордон Україні, попередньо сплативши за це грошові кошти в сумі від 9000 до 16000 доларів США.
07.04.2025 ОСОБА_6 було затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України слідчим за участі працівників ДПС України при спробі перетину кордону України.
Необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , як зазначено у клопотанні, викликана тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, метою забезпечення виконання ним належної процесуальної поведінки та покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та недоцільністю обрання щодо підозрюваного інших запобіжних заходів, передбачених п. п.1-4 ч.1 ст.176 КПК України.
Ухвалою слідчого судді зазначено, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами. Разом з цим слідчий суддя вказує на наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та міра покарання якого передбачає позбавлення волі строком від семи до дев'яти років, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а також на осіб яких необхідно встановити та допитати в якості свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показів на його користь; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_6 діяв у змові, і перебуваючи на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані; зважаючи на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, а тому може продовжити свою злочинну діяльність. Врахувавши ці обставини, слідчий суддя вважав за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою. Разом з цим беручи до уваги положення ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя встановив розмір застави, врахувавши при цьому майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 , вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, прийшов до висновку про визначення застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 гривень, з покладанням на підозрюваного у разі внесення застави обов'язків передбачених ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з цією ухвалою, прокурор ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на незаконність ухвали слідчого судді. В обґрунтування своїх доводів зазначає про обґрунтованість підозри, яка підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування. Також вказує на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На думку прокурора, будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 . Окрім цього, слідчим суддею не враховано, що особи яких в тому числі і підозрюваний ОСОБА_6 , намагались незаконно переправити через державний кордон України, сплатили учасникам суттєві суми грошових коштів, які значно перевищують суму 242 240 гривень, як визначену підозрюваному заставу. Крім цього, слідчим суддею не враховано, що підозрюваний являється власником ТОВ «БЕСТ БУС», яке займається як пасажирським так і вантажними перевезеннями, і відповідно може володіти значними сумами коштів. Прокурор вважає, що враховуючи наявні ризики, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у виді 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з визначенням застави у виді 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судове провадження розглядається за відсутності сторін кримінального провадження, що, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. Приймаючи рішення про розгляд судового провадження за відсутності сторін кримінального провадження береться до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення ОСОБА_6 поштового відправлення, довідкою про доставку адвокату ОСОБА_19 смс - повідомлення (а.с.158) та довідкою про доставку електронного листа на адресу Мукачівської окружної прокуратури (а. с. 159).
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Твердження апеляційної скарги про незаконність судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження за № 12025071040000316, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені 12.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Мукачівської окружної прокуратури.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання слідує, що клопотання розглядалось за участі як підозрюваного ОСОБА_6 , так і його захисника - адвоката ОСОБА_20 , а також прокурора ОСОБА_5 та слідчого ОСОБА_7 , що свідчить про дотримання слідчим суддею передбачених ст. 193 КПК України вимог, у тому числі, дотримання права особи на захист.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Вказаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: рапортом старшого офіцера ОРГ (з м.д. АДРЕСА_1 ) ПОРВ ГОРВ НОМЕР_4 прикордонного загону від 07.04.2025, протоколами допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідкам ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , протоколами пред'явлення речей для впізнання за фотознімками свідкам ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та іншими матеріалами кримінального провадження. Погоджуючись з указаним висновком, суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчиненого кримінального правопорушення.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
За цих обставин, твердження апеляційної скарги та висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 апеляційний суд визнає обґрунтованими.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та міра покарання якого передбачає позбавлення волі строком від семи до дев'яти років, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а також на осіб яких необхідно встановити та допитати в якості свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показів на його користь; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_6 діяв у змові, і перебуваючи на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані; зважаючи на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, а тому може продовжити свою злочинну діяльність.
Вищенаведені обставини свідчать про обґрунтованість тверджень апеляційної скарги прокурора та висновку слідчого судді про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам ніж тримання під вартою.
Разом з цим, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення по справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, однак, обставини, за яких ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у ОСОБА_6 таких захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_6 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров'я. Будь-яких доказів, зокрема висновків лікарів тощо, у підтвердження таких фактів сторонами захисту не надано.
Прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано взяв до уваги, майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 та вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, - і дійшов обґрунтованого висновку й про те, що застава у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 гривень, з покладанням на підозрюваного обов'язків передбачених ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, із чим погоджується й апеляційний суд.
Суд апеляційної інстанції вважає, що, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано взяв до уваги, майновий стан підозрюваного, його особу ( ОСОБА_6 позитивно характеризується за місцем роботи, офіційно займається підприємницькою діяльністю, проживає з матір'ю-пенсіонеркою), оцінивши в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, - і дійшов обґрунтованого висновку й про те, що застава у визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, із чим погоджується й апеляційний суд.
При цьому, з огляду на наведене вище, обґрунтованим апеляційний суд вважає і визначений слідчим суддею розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
На переконання апеляційного суду саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігання встановленим ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_6 , так як таких даних під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Твердження апеляційної скарги про те, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у виді 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, а відтак і жодним чином не впливають на висновки слідчого судді щодо визначеного розміру застави й не дають підстав вважати, що застава у розмірі - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде недостатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апелянт - прокурор, у підтвердження доводів щодо визначенння розміру застави не приєднав будь-які докази у підтвердження матеріального чи фінансового стану підозрюваного.
При оцінці доводів апеляційної скарги колегія суддів бере до уваги і те, що під час апеляційного розгляду не встановлено будь-яких фактів порушення підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків у цьому кримінальному провадженні, і на такі прокурор не посилається як в апеляційній скарзі, так і не вказував під час її розгляду. При цьому, прокурором не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що визначений розмір застави є недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного і йому необхідно визначити заставу в розмірі саме 1650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Інші обставини, які б давали підстави для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а ухвалу слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що жодних доказів чи даних про обставини, які б свідчили про незаконність ухвали слідчого судді, до апеляційної скарги не додано й будь-яких обґрунтованих клопотань прокурором із цього приводу прокурором не заявлялось; що строк дії оскаржуваної ухвали сплив і така втратила чинність у часі.
Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , відхилити.
Ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 09 квітня 2025 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: