Справа № 446/1093/25
26.06.2025 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 27.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142410000290 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Калінінське Сумської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) у військовому званні «солдат», раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України,-
встановив:
солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, стрільцем третього взводу охорони другої роти охорони військової частини НОМЕР_1 , у порушенні вимог ст.ст. 11, 13, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 14 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 20.10.2015 № 569 «Про внесення змін до Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», заходів безпеки під час проведення стрільб (Додаток 10 Курсу стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин КРП 03.032.056 - 2018 (02), введений в дію наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 17.04.2018 №160, 27.12.2024 близько 11 год. 40 хв., перебуваючи на території військового містечка № НОМЕР_2 навчальної матеріально - технічної бази вогневої підготовки зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил України навчального табору (ГАЙОК, військова частина НОМЕР_3 ), що розташований поблизу АДРЕСА_2 , діючи необережно, із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не переконавшись у перебуванні автомата на запобіжнику та у відсутності патрону в патроннику останнього, усвідомлюючи, що зброя перебуває у бойовому положенні, під час заняття з вогневої підготовки особового складу зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Збройних Сил України, а саме відпрацювання підготовчої вправи №7 - «Навчання стрільбі по груповій цілі на відстані 50 м, з-за укриття, з різних положень, з сильної та слабої руки», намагаючись здійснити заміну руки, що утримує цівку автомату з лівої на праву, опустивши автомат Калашникова моделі АКМ кал. 7,62мм. № НОМЕР_4 , 1970 р.в., дулом до низу, затиснувши при цьому спусковий гачок вистрілив собі у ліву ногу, допустив неконтрольовані постріли в автоматичному режимі, що призвело до втрати контролю над зброєю внаслідок чого розвернувся та здійснюючи неконтрольовані постріли в автоматичному режимі, направив автомат у сторону водія - електрика радіолокаційної станції військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_6 , внаслідок чого останній отримав вогнепальне кульове наскрізне поранення правого плеча та передпліччя з пошкодженнями ліктьової вени, м'язів згиначів пальців, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я, чим вчинив порушення правил поводження зі зброєю, що заподіяло потерпілому тілесні ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 414 КК України
16.05.2025 між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.
В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 414 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.
За умовами вище вказаної угоди, підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнає свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та наведені обставини вчинення цього кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 414 КК України і зобов'язується беззастережно визнати пред'явлене йому обвинувачення у судовому провадженні. Сторони погодились на призначення покарання за ч. 1 ст. 414 КК України у виді службового обмеження на строк 6 місяців з відрахуванням в дохід держави 10% із суми грошового забезпечення.
При цьому, ОСОБА_4 , в угоді роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованому йому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 414 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі. Просив затвердити угоду про визнання винуватості від 16.05.2025, яка укладена ним добровільно, без примусу і призначити погоджене покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому засіданні не заперечив щодо затвердження угоди про визнання винуватості від 16.05.2025.
Прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості від 16.05.2025 та призначити обвинуваченому покарання узгоджене сторонами в угоді.
Потерпілий ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явився, на адресу суду скерував заяву, в якій просив суд розгляд справи проводити у його відсутності. Не заперечує проти затвердження судом угоди визнання винуватості. Претензій до ОСОБА_4 немає.
Розглядаючи у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з положеннями ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. При цьому, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У ході судового засідання суд встановив, що дії, які інкримінуються ОСОБА_4 дійсно мали місце та були скоєні ним, тобто він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України, яке згідно з положеннями ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Також суд достовірно встановив, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст.474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.476 КПК України.
Суд перевірив та встановив, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови укладеної угоди між прокурором та обвинуваченим не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, зокрема таке покарання визначено в межах, встановленої санкції ч. 1 ст. 414 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин. Угода укладена на добровільних засадах, обвинувачений в змозі виконати взяті на себе зобов'язання та є винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі наведеного суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 від 16.05.2025 відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства, а тому така угода може бути затверджена судом.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Зокрема, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває, за місцем проходження військової служби характеризується задовільно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України суд не встановив.
Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
Відтак, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
Процесуальні витрати за проведення Львівським науково - дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України експертизи дослідження зброї № СЕ-19/114-25/94-БЛ від 07.01.2025 в розмірі 7959,00 гривень підлягають до стягнення з обвинуваченого на користь держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, при ухваленні судового рішення, необхідно скасувати арешт майна.
Керуючись ст. 373, 374, 474, 475 КПК України суд,-
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16.05.2025 між прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України та призначити йому покарання у виді службового обмеження строком на 6 (шість) місяців з відрахуванням в дохід держави 10 (десять) відсотків із суми грошового забезпечення.
Стягнути ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи дослідження зброї №СЕ-19/114-25/94-БЛ від 07.01.2025 в розмірі 7959,00 грн. (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень нуль копійок)
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.01.2025 - скасувати.
Речові докази: автомат АКМ кал. 7,62 серія ПМ 9308, 1970 р.в., п'ять набоїв 7, 62х39 серії: 270х73 - 2 шт., 270х74 - 3 шт., магазин АКМ (металевий), копія наказу військової частини НОМЕР_6 №503 від 16.12.2024 Про організацію і проведення стрільб зі стрілецької зброї та забезпечення виконання вимог безпеки, оригінал оціночних листів з дисципліни «Вогнева підготовка» ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , відомість інструктажу по заходам безпеки під час проведення занять з вогневої підготовки військової частини НОМЕР_7 - повернути військовій частині НОМЕР_3 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 26.06.2025.
Суддя ОСОБА_1