18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
26 червня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/525/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-Транссервіс",
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Торг-Логістик",
про стягнення 60 840,02 грн.
12.05.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-Транссервіс" (далі - ТОВ "ДК-Транссервіс") з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Торг-Логістик" (далі - ТОВ "Гран Торг-Логістик") заборгованість на суму 60 840,02 грн, з них 49 500 грн основного боргу, 5 289,28 грн пені, 2 749,19 грн інфляційних втрат, 3 301,55 грн - п'ятнадцять процентів річних за користування грошовими коштами.
Ухвалою від 14.05.2025 суд відкрив провадження у справі №925/525/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Постановив розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 12.06.2025. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.
Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі надіслана на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Дата на поштовому штемпелі 21.05.2025.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, копія ухвали про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу 21.05.2025.
Відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. (ч. 1 ст. 251 ГПК України)
Таким чином строк подання відзиву відповідачем сплив 05.06.2025, проте, відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.
Додатково 26.05.2025 суд розмістив для відповідача оголошення про розгляд справи на офіційному вебсайті Господарського суду Черкаської області.
Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу. (ч. 4 ст. 122 ГПК України)
Отже, відповідач належно повідомлений про розгляд справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 9 ст. 165 ГПК України)
11.06.2025 представник позивача - адвокат Драченко В.В. подав клопотання з вимогою стягнути з ТОВ "Гран Торг-Логістик" 2 422,40 грн судового збору та 5 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 12.06.2025 суд повідомив ТОВ "Гран Торг-Логістик" про його обов'язок зареєструвати електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами та про можливість ознайомитись із клопотанням ТОВ "ДК-Транссервіс", відповідно до ст. 42 ГПК України через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, або безпосередньо ознайомитись з матеріалами справи в приміщенні Господарського суду Черкаської області. Запропонував ТОВ "Гран Торг-Логістик" у строк до 24.06.2025 надати письмові пояснення стосовно поданого представником ТОВ "ДК-Транссервіс" клопотання.
Копія ухвали від 12.06.2025 надіслана на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою". Дата на поштовому штемпелі 20.06.2025.
Отже, в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України копія ухвали від 12.06.2025 вважається врученою відповідачу 20.06.2025.
Відповідач своїм правом не скористався, письмові пояснення стосовно поданого представником ТОВ "ДК-Транссервіс" клопотання не подав. Електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами не зареєстрував.
12.06.2025 суд розпочав розгляд справи по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.01.2024 сторони уклали договір оренди нежитлового приміщення № 3, за яким в платне користування передано частину приміщення Г-І-5-8, площею 100 кв.м. Того ж дня, було підписано акт прийому-передачі приміщення, площею 100 кв.м., що розташоване за адресою: Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Першотравнева, буд. 2. Пунктом 7.1. Договору Сторони встановили, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2024 року, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності до повного виконання умов цього Договору. Позивач стверджує, що після закінчення строку дії Договору, Орендар приміщення не звільнив, а отримавши вимогу про звільнення орендованого майна, заблокував вхід до приміщення власним транспортом. Починаючи з серпня 2024 року відповідач припинив сплачувати орендні платежі, лише обіцяючи закрити поточну заборгованість в майбутніх періодах. Позивач покликається на положення п. 6.2. Договору, відповідно до якого, орендна плата нараховується з моменту підписання Договору і до дня повернення Орендарем приміщень Орендодавцю по відповідному акту приймання-передачі. Таким чином, позивач зазначає, що з 01.08.2024 по 30.04.2025 заборгованість ТОВ "Гран Торг-Логістик" становить 49 500 грн (5 500 грн х 9 місяців). Крім того, позивач заявив до стягнення 5 289,28 грн пені, 2 749,19 грн інфляційних втрат та 3 301,55 грн - п'ятнадцять процентів річних за користування грошовими коштами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив таке.
10.01.2024 ТОВ "ДК-Транссервіс" (Орендодавець) та ТОВ "Гран Торг-Логістик" (Орендар) підписали Договір оренди нежитлового приміщення № 3. (далі - Договір оренди)
В порядку та на умовах, визначених Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування (оренду) приміщення, визначене у Договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення підприємницької діяльності. (п. 1.1. Договору)
За цим Договором Орендодавець зобов'язується передати Орендарю: частину приміщення Орендодавця Г-І-1-5-8 площею 100 кв. м, які розташовані за адресою: Черкаська обл., Черкаський р-н, Червонослобідська територіальна громада, с. Червона Слобода, вул. Першотравнева, буд. 2 (надалі - Приміщення) за плату на строк та на умовах, встановлених цим договором. (п. 1.2. Договору)
Орендар зобов'язаний повернути Приміщення Орендодавцю не пізніше дня закінчення терміну дії Договору або дня припинення договору за інших обставин за актом приймання-передачі. (п. 1.6. Договору)
Розмір щомісячної орендної плати становить 4 500,00 (чотири тисячі п'ятсот) гривень без ПДВ. (п. 6.1. Договору)
Орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами цього договору і до дня повернення майна Орендарем Приміщень Орендодавцю по відповідному акту приймання-передачі. Звільнення Орендарем Приміщення до закінчення терміну дії договору без його розірвання не звільняє Орендаря від сплати орендних платежів. (п. 6.2. Договору)
Орендна плата за поточний місяць сплачується Орендарем не пізніше 27 числа кожного попереднього місяця (тобто в кінці поточного місяця за наступний місяць). Плата за користування комунальними послугами сплачується не пізніше 20-го числа кожного місяця за попередній місяць. Всі кошти вносяться на розрахунковий рахунок Орендодавця, який вказаний в рахунку. (п. 6.3. Договору)
За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, а також 15 % річних за кожний день прострочення в порядку, встановленому ст. 625 Цивільного кодексу України. (п. 6.4. Договору)
Цей договір набирає чинності з моменту підписання Договору і діє до "31" грудня 2024 року, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін до повного виконання умов цього договору. (п. 7.1. Договору)
Зміни та доповнення до цього договору можуть мати місце за згодою сторін, які оформлюються в письмовій формі і становлять невід'ємну частину цього договору. (п. 7.2. Договору)
Цей договір припиняється у випадках: закінчення строку, на який його було укладено; дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін; відмови від договору; в інших випадках, передбачених чинним законодавством та цим договором. (п. 7.5. Договору)
У разі припинення цього договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю приміщення негайно (в день припинення договору). (п. 7.6. Договору)
10.01.2024 сторони підписали Акт приймання-передачі згідно договору оренди № 3 від 10 січня 2024 р., відповідно до якого, Орендодавець - ТОВ "ДК-Транссервіс" передає, а Орендар - ТОВ "Гран Торг-Логістик" приймає в строкове платне користування частину приміщення Орендодавця Г-І-1-5-8 площею 100 кв.м. Всі приміщення та обладнання (майно, що передається в оренду) розташовані за адресою: Черкаська обл., Черкаський р-н, Червонослобідська територіальна громада, с. Червона Слобода, вул. Першотравнева, буд. 2.
01.03.2024 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору оренди нежитлового приміщення № 3 від 10.01.2024року (далі - Додаткова угода № 1), відповідно до п. 1 якої, вирішили: внести зміни до договору оренди нежитлових приміщень від 10.01.2024 № 3, виклавши пункти даного договору в такій редакції:
6.1. Розмір щомісячної орендної плати становить: 5500,00 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень без ПДВ.
Згідно з п. 2 Додаткової угоди № 1, всі інші умови договору оренди нежитлових приміщень від 10.01.2024 № 3, для Орендаря та Орендодавця залишаються незмінними.
20.03.2025, згідно з наданими доказами надсилання, позивач надіслав відповідачу вимогу від 19.03.2025 № 01-20, в якій зазначив, що 31.12.2024 строк дії Договору сплив, однак ТОВ "Гран-Торг-Логістик" не звільнило орендовану нерухомість від власного майна та не повернуло приміщення Орендодавцю. Так позивач вимагав звільнити орендоване приміщення в строк до 30 березня 2025 року.
Як стверджує позивач, відповідач орендоване приміщення не звільнив та з серпня 2024 року припинив сплачувати орендну плату, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. (ч. 1) Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. (ч. 2) Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. (ч. 5)
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. (ч. 1-4 ст. 286 ГК України)
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ч. 1 ст. 530 ЦК України)
З урахуванням положень п. 6.3. Договору, строк сплати орендної плати за серпень - грудень 2024 року наразі сплив. Доказів сплати орендної плати за вказаний період відповідач суду не надав. Отже, позивач обґрунтовано заявив до стягнення орендну плату за період з серпня по грудень 2024 року, що становить 27 500 грн (5 500 х 5).
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача орендних платежів з січня по квітень 2025 року на підставі п. 6.2. Договору, суд зазначає таке.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором. (ч. 1 ст. 763 ЦК України)
Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (ч. 2 ст. 291 ГК України)
Як уже встановлено судом, відповідно до п. 7.1. Договору, строк його дії сплив 31.12.2024, жодних умов щодо пролонгації строку дії Договір не містить.
У свою чергу, відповідно до п. 6.2. Договору, орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами цього договору і до дня повернення майна Орендарем Приміщень Орендодавцю по відповідному акту приймання-передачі.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (ч. 1 ст. 626 ЦК України)
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України)
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦК України)
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. (ч. 1 ст. 785 ЦК України)
Зазначена норма кореспондується з положеннями п. 7.6. Договору.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм ст. 759, 762, 763 ЦК України, ст. 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення. (ч. 2 ст. 785 ЦК України)
Відтак, користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ст. 762 ЦК України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини другої ст. 785 ЦК України ("Обов'язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Отже, положення п. 3 ч. 1 ст. 3 та ст. 627 ЦК України про свободу договору не застосовуються до договорів оренди в тій їх частині, якою передбачені умови щодо здійснення орендної плати за період від моменту припинення дії договору до моменту повернення орендованого майна, оскільки сторони в такому випадку відступають від положень актів цивільного законодавства (ст. 6 ЦК України).
Неврахування таких висновків щодо застосування положень цивільного та господарського законодавства на практиці призводить до того, що з орендаря, який після припинення строку дії договору не повернув майно орендодавцю на його вимогу, фактично стягується потрійний розмір орендної плати, а саме: безпосередньо орендна плата, а також неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Такий підхід у регулюванні орендних правовідносин вочевидь не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12949/16, від 17.12.2018 у справі № 906/1037/16, та у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
Зі змісту позовної заяви випливає, що позивач заявляє до стягнення з відповідача саме орендну плату, в тому числі, і за період з січня 2025 року по квітень 2025 року, не зважаючи на те, що строк дії Договору припинено 31.12.2024.
Покликання позивача на те, що згідно з п. 6.2. Договору орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами цього договору і до дня повернення майна Орендарем Приміщень Орендодавцю по відповідному акту приймання-передачі суд вважає необґрунтованими, оскільки правовідносини сторін за укладеним договором оренди після його припинення не можуть бути врегульовані іншим чином, ніж визначено ч. 2 ст. 785 ЦК України, тобто шляхом стягнення з орендаря неустойки у подвійному розмірі орендної плати.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача орендних платежів за період з січня 2025 року по квітень 2025 року є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Суд частково задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 27 500 грн основного боргу, тобто орендні платежі за серпень-грудень 2024 року.
Також позивач заявив до стягнення 5 289,28 грн пені, 2 749,19 грн інфляційних втрат та 3 301,55 грн п'ятнадцять процентів річних за користування грошовими коштами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. (ч. 1)
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу. (ст. 230 ГК України)
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. (ч. 6 ст. 232 ГК України)
За несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, а також 15 % річних за кожний день прострочення в порядку, встановленому ст. 625 Цивільного кодексу України. (п. 6.4. Договору)
Дослідивши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд встановив, що останній здійснює нарахування, в тому числі, за заборгованістю за період з січня 2025 року по квітень 2025 року, проте, оскільки нарахування такої заборгованості, як уже встановлено судом, є необґрунтованим, необґрунтованим є і нарахування пені за цей період.
Строк виконання зобов'язання по сплаті кожного орендного платежу сторони визначили у п. 6.3. Договору - не пізніше 27 числа кожного попереднього місяця (тобто в кінці поточного місяця за наступний місяць).
Водночас нарахування пені за заборгованістю з серпня 2024 року по грудень 2024 року позивач здійснює без урахування положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Так орендна плата за серпень мала бути сплачена відповідачем до 29.07.2024 включно (27.07.2024 - субота), за вересень 2024 року - до 27.08.2024 включно, за жовтень 2024 року - до 27.09.2024 включно; за листопад 2024 року - до 28.10.2024 включно (27.10.2024 - неділя), за грудень 2024 року - до 27.11.2024 включно. Відповідно можливе нарахування пені та річних з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд здійснив обґрунтований розрахунок пені в межах строку, заявленого позивачем:
за серпень 2024 року за період 30.07.2024 - 28.01.2025 на суму 5 500 грн - 723,88 грн;
за вересень 2024 року за період 28.08.2024 - 28.02.2025 на суму 5 500 грн - 746,04 грн;
за жовтень 2024 року за період 28.09.2024 - 28.03.2025 на суму 5 500 грн - 753,91 грн;
за листопад 2024 року за період 29.10.2024 - 28.04.2025 на суму 5 500 грн - 777,59 грн;
за грудень 2024 року за період 28.11.2024 - 08.05.2025 на суму 5 500 грн - 707,09 грн.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 3 708,51 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 6.4. Договору сторони передбачили, що Орендар сплачує Орендодавцю 15 % річних за кожний день прострочення в порядку, встановленому ст. 625 Цивільного кодексу України.
Дослідивши розрахунок 15 % річних здійснений позивачем, суд встановив, що останній здійснює нарахування, в тому числі, за заборгованістю за період з січня 2025 року по квітень 2025 року, проте, оскільки стягнення такої заборгованості, як уже встановлено судом, є необґрунтованим, необґрунтованим є і нарахування 15 % річних на таку заборгованість, а щодо розрахунку з серпня 2024 року по грудень 2024 року, суд встановив, що позивач здійснює розрахунок без урахування положень ч. 5 ст. 254 ЦК України.
Суд здійснив обґрунтований розрахунок 15 % річних в межах строку, заявленого позивачем:
за серпень 2024 року за період 30.07.2024 - 08.05.2025 на суму 5 500 грн - 638,70 грн;
за вересень 2024 року за період 28.08.2024 - 08.05.2025 на суму 5 500 грн - 573,33 грн;
за жовтень 2024 року за період 28.09.2024 - 08.05.2025 на суму 5 500 грн - 503,45 грн;
за листопад 2024 року за період 29.10.2024 - 08.05.2025 на суму 5 500 грн - 433,58 грн;
за грудень 2024 року за період 28.11.2024 - 08.05.2025 на суму 5 500 грн - 365,95 грн.
Таким чином, сума 15 % річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 2 515,01 грн, а відповідна вимога позивача підлягає частковому задоволенню.
Із розрахунку інфляційних втрат позивача випливає, що його також необґрунтовано здійснено в тому числі за заборгованістю за період з січня 2025 року по квітень 2025 року, а на заборгованість зі сплати орендної плати за місяці з серпня 2024 року по грудень 2024 року позивач здійснив розрахунок правильно:
за серпень 2024 року за період 08.2024 - 03.2025 на суму 5 500 грн - 616,37 грн;
за вересень 2024 року за період 09.2024 - 03.2025 на суму 5 500 грн - 579,89 грн;
за жовтень 2024 року за період 10.2024 - 03.2025 на суму 5 500 грн - 490,04 грн;
за листопад 2024 року за період 11.2024 - 03.2025 на суму 5 500 грн - 384,13 грн;
за грудень 2024 року за період 12.2024 - 03.2025 на суму 5 500 грн - 274,41 грн.
Всього обґрунтованими є інфляційні втрати в розмірі 2 344,84 грн.
Підсумовуючи викладене суд частково задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 27 500 грн основного боргу, 3 708,51 грн пені, 2 344,84 грн інфляційних втрат, 2 515,01 грн - п'ятнадцять процентів річних за користування грошовими коштами.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розглянувши клопотання представника позивача - адвоката Драченка В.В. про стягнення з відповідача 5 500 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав: Договір про надання правничої допомоги № 345-05 від 08.05.2025, Акт № 1 наданих послуг (детальний опис робіт) до Договору про надання правничої допомоги № 345-05 від 11.06.2025, Рахунок на оплату № 691 від 11.06.2025, платіжну інструкцію від 11.06.2025 № 21.
Згідно з ч. 1, п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 1-4 ст. 126 ГПК України)
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI)
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (ст. 30 Закону № 5076-VI)
Дослідивши матеріали справи, суд установив, що 08.05.2025 ТОВ "ДК-Транссервіс" (Клієнт) та Адвокатське об'єднання "Право, бізнес і фінанси" (Об'єднання) підписали Договір про надання правничої допомоги № 345-05. (далі - Договір про надання правничої допомоги)
Клієнт доручає, а Об'єднання бере на себе зобов'язання всіма законними методами та способами надавати Клієнту правничу допомогу у всіх справах, які пов'язані або можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів Клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. (п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги)
З метою здійснення захисту Клієнта та представництва його інтересів. Об'єднання доручає здійснення усіх необхідних дій, пов'язаних з виконанням даного Договору, адвокатам Драченку Владиславу Вікторовичу та Накоп'юку Ярославу Володимировичу (надалі - Адвокат). (п. 1.2. Договору про надання правничої допомоги)
Адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правничої допомоги:
- Представництво інтересів Клієнта в будь-яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, поліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об'єднань, керівних органах об'єднань громадян;
- Збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв'язку з виконанням доручення;
- Використання засобів захисту, передбачених Законодавством України;
- Виконання інших дій, передбачених законодавством.
Для захисту прав та законних інтересів Клієнта Адвокат користується тими ж правами, які надані Клієнту чинним законодавством, зокрема підписувати та подавати від імені Клієнта всі процесуальні документи та заяви, у тому числі по суті спору, вести від його імені справи у всіх державних, комунальних та приватних підприємствах, установах й організаціях, а також цивільні, адміністративні, господарські та кримінальні справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом свідку, підозрюваному, обвинуваченому, позивачу, відповідачу та третій особі без обмеження повноважень, а також виконувати всі інші дії, що пов'язані з виконанням даного договору, в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України. (п. 2.2. Договору про надання правничої допомоги)
Клієнт як особа, права і свободи якої захищає адвокат, або яка звернулася за захистом інтересів родичів та близьких осіб, або котрій адвокат безпосередньо надає правничу допомогу в інших формах, передбачених законом, зобов'язується, серед іншого, своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлені угодою гонорар адвоката (основний та додатковий) та фактичні витрати, пов'язані з виконанням адвокатом угоди. (п. 3.1. Договору про надання правничої допомоги)
Отримання винагороди адвокатом за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. За результатами надання правничої допомоги, складається акт виконаних робіт (детальний опис послуг). (п. 4.1. Договору про надання правничої допомоги)
Вартість послуг наданих адвокатом складає 1 000,00 гривень за одну годину роботи, а вартість представництва інтересів Клієнта в суді за одне судове засідання складає 1 200,00 гривень. (п. 4.3. Договору про надання правничої допомоги)
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та є безстроковим і діє до моменту волевиявлення сторони на його припинення. (п. 5.1. Договору про надання правничої допомоги)
11.06.2025 сторони підписали Акт № 1 наданих послуг (детальний опис робіт) до Договору про надання правничої допомоги № 315-05. (далі - Акт)
Відповідно до п. 1 Акта, Об'єднання надало, а Клієнт прийняв (отримав) юридичні послуги (правничу допомогу) у формі:
1) консультація - 08.05.2025 - 30 хв;
2) підготовча робота для складання позовної заяви, сканування документів, розрахунок пені, аналіз законодавства та судової практики Написання та подача позовної заяви до Господарського суду Черкаської області про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 3 від 10.01.2024 - 11.05.2025 - 300 хв.
Витрачено часу: 05 годин 30 хвилин.
Вартість послуг в пункті 1 цього Акту становить 5 500,00 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень. (п. 2 Акта)
Цим актом Сторони підтверджують, що відповідно до основного Договору про надання правничої допомоги № 345-05 від 08 травня 2025 року роботу виконано (надано послуги) повністю, жодних претензій та зауважень щодо надання правничої допомоги у сторін немає. (п. 3 Акта)
11.06.2025 Адвокатське об'єднання "Право, бізнес і фінанси" виставило позивачу рахунок на оплату № 691 про оплату гонорару адвоката згідно Акту наданих послуг № 1 від 11.06.2025 згідно Договору про надання правової допомоги № 345-05 від 08.05.2025 на суму 5 500 грн.
11.06.2025 позивач сплатив надані адвокатським об'єднанням послуги в розмірі 5 500 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 21.
Також в матеріалах справи наявний ордер від 09.05.2025 серія СА № 1121677 про надання правничої допомоги ТОВ "ДК-Транссервіс" на підставі договору про надання правничої допомоги № 345-05 від 08.05.2025 у Господарському суді Черкаської області адвокатом Драченком В.В.
З аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" випливає, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Верховний Суд у постанові від 01.08.2019 по справі № 915/237/18 зазначив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Зазначеної позиції дотримується Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019.
Відповідач не заперечив проти розміру заявлених судових витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Суд, враховуючи критерії, визначені у ч. 5 ст. 129 ГПК України, встановив, що понесені позивачем витрати відповідають таким критеріям.
Отже, витрати позивача на правову допомогу в розмірі 5 500 грн, які визначені позивачем та адвокатським об'єднанням, є співмірними зі складністю справи і виконаною адвокатом роботою.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд заявлені позовні вимоги (60 840,02 грн) задовольнив частково (36 068,36 грн), судові витрати позивача в розмірі 5 500 грн, підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 3 260,62 грн, на позивача - у розмірі 2 239,38 грн.
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 247, 251-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Торг-Логістик" (ідентифікаційний код 44471392, "Дорожне" урочище, територіальна громада Руськополянська, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-Транссервіс" (ідентифікаційний код 45241014, вул. Василицька, 27, м. Черкаси, Черкаська обл., 18035) 27 500 грн основного боргу, 3 708,51 грн пені, 2 344,84 грн інфляційних втрат, 2 515,01 грн - п'ятнадцять процентів річних за користування грошовими коштами, 3 260,62 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 436,09 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу за допомогою системи "Електронний суд", відповідачу - засобами поштового зв'язку.
Повне рішення складено та підписано 26.06.2025.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА