вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"25" червня 2025 р. Cправа № 902/256/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В., за відсутності приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали подання № 24986 від 20.06.2025 приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про тимчасове обмеження керівника ТОВ "Ярос-Агро" ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання боржником зобов'язань за рішенням суду у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агрозахід" (вул. Підлісна, буд. 27, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" (вул. Шевченка, буд. 2, кв. 17, с. Пултівці, Вінницький район, Вінницька область, 23262)
про стягнення 1 803 890,82 грн за договором поставки
У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Нешик О.С.) перебувала справа № 902/256/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агрозахід" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" про стягнення 1 803 890,82 грн за договором поставки.
11.07.2024 судом ухвалено рішення по справі, яким позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агрозахід" 887 850,14 грн основної заборгованості, 242 284,66 грн пені, 34 054,07 грн 3% річних, 50 761,98 грн суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 18 224,26 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 588 850,56 грн пені та 89,41 грн 3% річних - відмовлено.
19.08.2024 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.
24.06.2025 на адресу суду надійшло подання № 24986 від 20.06.2025 (вх. № 01-34/6716/25 від 24.06.2025) приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про тимчасове обмеження керівника ТОВ "Ярос-Агро" Звенигорецького Р.І. у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання боржником зобов'язань за рішенням суду у справі № 902/256/24. Окрім того, у прохальній частині подання міститься клопотання про розгляд означеного подання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судових справ раніше визначеному складу суду від 24.06.2025 дане подання передано на розгляд судді Нешик О.С.
У зв'язку з тим, що на момент надходження подання суддя Нешик О.С. перебуває у відпустці, було здійснено повторний автоматизований розподіл подання № 24986 від 20.06.2025 (вх. № 01-34/6716/25 від 24.06.2025) приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про тимчасове обмеження керівника ТОВ "Ярос-Агро" ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання боржником зобов'язань за рішенням суду у справі № 902/256/24, за результатами якого, означене подання передано на розгляд судді Матвійчуку В.В.
Враховуючи викладене, справу № 902/256/24 в частині розгляду подання № 24986 від 20.06.2025 (вх. № 01-34/6716/25 від 24.06.2025) приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про тимчасове обмеження керівника ТОВ "Ярос-Агро" ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання боржником зобов'язань за рішенням суду слід прийняти до свого провадження.
Для розгляду матеріалів подання про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання боржником зобов'язань за рішенням суду у справі № 902/256/24, з урахуванням вимог частини четвертої статті 337 Господарського процесуального кодексу України щодо негайного розгляду такого подання, телефонограмою від 24.06.2025 здійснено виклик в судове засідання на 25.06.2025 о 12:30 год приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В.
У судове засідання 25.06.2025 приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. не з'явився. При цьому суд враховує, що у прохальній частині подання виконавець просив, у разі його неявки, у тому числі в режимі відеоконференції, здійснити розгляд подання без його участі, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали подання № 24986 від 20.06.2025 приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про тимчасове обмеження керівника ТОВ "Ярос-Агро" ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання боржником зобов'язань за рішенням суду у справі № 902/256/24, суд зазначає таке.
В обґрунтування подання про тимчасове обмеження керівника (боржника) у праві виїзду за межі України приватний виконавець зазначає, що рішення суду боржником не виконано, декларацію про доходи та майновий стан не подано, жодних дій, спрямованих на виконання судового рішення, не вчинено, що є порушенням вимог частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Окрім того у поданні приватного виконавця зазначено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 одночасно є керівником/засновником/учасником низки юридичних осіб, які станом на момент перевірки зареєстровані в установленому порядку та не перебувають у процесі припинення чи ліквідації, а саме: ТОВ "ЦЕОСОЛЮШНС" (код ЄДРПОУ 45222578), частка в статутному капіталі - 25 000,00 грн; ТОВ "ҐРІНКО" (код ЄДРПОУ 45035447), частка в статутному капіталі - 10 000,00 грн; ТОВ "Буд Сервіс Комфорт" (код ЄДРПОУ 45776727), частка в статутному капіталі - 31 609,00 грн; ПП "ВІА ЕЛЕКТРИК" (код ЄДРПОУ 35777965), частка в статутному капіталі - 60,00 грн.
З огляду на викладене, приватний виконавець вважає, що ОСОБА_1 має можливість використовувати зазначені юридичні особи для фактичного здійснення діяльності ТОВ "ЯРОС-АГРО".
Як слідує з матеріалів подання, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агрозахід" звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. із заявою від 26.08.2024 про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Вінницької області від 19.08.2024 у справі № 902/256/24.
29.08.2024 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 75931325 з примусового виконання даного наказу. Постановою боржника зобов'язано, зокрема, протягом п'яти робочих днів подати декларацію про доходи та майно, а також попереджено про відповідальність за неподання декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 75931325 надіслані сторонам рекомендованими листами, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень АТ "Укрпошта" № 13848 від 30.08.2024.
У той же день, 29.08.2024, приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника у межах суми, що підлягає стягненню, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, загальна сума яких становить 1?357?328,62 грн.
Відповідно до відповіді Міністерства внутрішніх справ України, наданої на запит №?223448769 від 29.08.2024 щодо наявності зареєстрованих за боржником транспортних засобів, повідомлено про відсутність у реєстрах інформації щодо транспортних засобів, зареєстрованих за боржником.
Згідно із відповіддю Державної фіскальної служби України, наданої на запит №?223448770 від 29.08.2024, у боржника обліковуються відкриті розрахункові рахунки, зокрема в таких банківських установах: АТ "А-БАНК", ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК", ПАТ "МТБ БАНК" та АТ "ЮНЕКС БАНК".
Ураховуючи зазначене, 29.08.2024 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, копію якої засобами поштового зв'язку направлено до відповідних банківських установ.
АТ "ЮНЕКС БАНК" листом №?2937-БТ від 16.09.2024 повідомило, що відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління НБУ №? 163 від 29.07.2022, прийнято до виконання постанову про арешт коштів у виконавчому провадженні №?75931325 від 29.08.2024, яка надійшла до банку 12.09.2024 за вхідним №? 11884, щодо коштів, що обліковуються на рахунку ТОВ "Ярос-Агро".
ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК", ПАТ "МТБ БАНК" та АТ "А-БАНК" у своїх листах №?БТ-3696-01120501-2024 від 12.09.2024, №?00/4669-0/61.2.2-БТ-К від 06.09.2024 та №?20.1.0.0.0/7-20240820/106 від 01.09.2024 відповідно повідомили, що постанова про арешт коштів боржника - ТОВ "Ярос-Агро" від 20.08.2024 була отримана відповідними банківськими установами та негайно прийнята до виконання. При цьому зазначено, що на момент накладення арешту грошові кошти на рахунках боржника відсутні.
25.10.2024 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" приватним виконавцем було направлено вимоги №№ 52706 та 52707. Згідно із вимогою № 52706, керівнику ТОВ "Ярос-Агро" Звенигорецькому Р.І. необхідно було прибути 07.11.2024 о 15:00 год до офісу приватного виконавця, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Героїв Крут, буд. 4-В, прим. № 47, для надання пояснень щодо невиконання Товариством (його посадовими особами) рішення Господарського суду Вінницької області від 11.07.2024 у справі № 902/256/24. Крім того, у зазначеній вимозі містилась вказівка щодо обов'язковості пред'явлення паспорта ОСОБА_1 та надання заповненої декларації про доходи і майно ТОВ "Ярос-Агро".
Відповідно до вимоги № 52707, приватний виконавець вимагав у триденний строк з моменту отримання зазначеної вимоги надати письмові пояснення щодо причин невиконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.07.2024 у справі № 902/256/24, а також заповнену декларацію про доходи і майно боржника. Окрім того, у п'ятиденний строк було встановлено обов'язок надати відомості про місцезнаходження ліквідного рухомого майна, що належить ТОВ "Ярос-Агро", та передати таке майно приватному виконавцю.
У зв'язку з невиконанням вимоги № 52707 від 25.10.2024, а також неявкою керівника ТОВ "Ярос-Агро" ОСОБА_1 07.11.2024 у встановлений час до офісу приватного виконавця на виконання вимоги № 52706, приватним виконавцем було складено відповідний акт. Зазначений акт підписано приватним виконавцем, його помічником, а також офісним службовцем.
06.11.2024 приватним виконавцем Турським О.В. було скеровано на адресу Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області вимогу № 53825, датовану 04.11.2024, з вимогою у триденний строк надати повну інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 документів, що надають право на виїзд за межі України, із зазначенням їх найменувань, серій, номерів, строків дії та інших відповідних реквізитів.
Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області листом № 0501.4-7028/05.2-24 від 06.11.2024 повідомлено, що, відповідно до облікових даних бази даних ЄІАС УМП ДМС України, громадянин ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон (код органу, що видав 5930).
У подальшому, 15.11.2024 приватним виконавцем Турським О.В. було направлено до Державного підприємства "Держреєстри України" вимогу № 55939 щодо надання у триденний строк з моменту отримання означеної вимоги повної інформації з основного реєстру складських документів на зерно (насіння) олійних, бобових та зернових культур та зерна (насіння) олійних, бобових, та зернових культур, прийнятого на зберігання. У вимозі також зазначено про необхідність надання будь-яких наявних даних щодо зерна (насіння) вказаних культур, яке на момент отримання вимоги перебуває у власності боржника - ТОВ "Ярос-Агро".
Листом № 1290 від 15.11.2024, що надійшов у відповідь на вимогу № 55939 від 15.11.2024, Державне підприємство "Держреєстри України" повідомило, що згідно даних основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, станом на 15.11.2024 ТОВ "Ярос-Агро" не зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру складських документів на зерна та зерна, прийнятого на зберігання.
Приватним виконавцем адресовано Головному центру обробки інформації Державної прикордонної служби України вимогу № 56817 від 21.11.2024 щодо надання у триденний строк з моменту отримання зазначеної вимоги інформації про факти перетину державного кордону України керівником боржника Звенигорецьким Русланом Івановичем у період з 01 січня 2024 року до 21 листопада 2024 року. У вимозі зазначено про необхідність надати дані щодо дат виїзду з території України, дат в'їзду на територію України, а також назв країн, які були відвідані.
Листом № 19-85790/18/24-Вих від 10.12.2024 Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомив приватного виконавця, що за результатами перевірки інформації, яка зберігається у базі даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території", що функціонує відповідно до Положення, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за № 1319/38655, відомостей про перетин державного кордону України або лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином ОСОБА_1 в період з дати (наказу Господарського суду Вінницької області) 19.08.2024 по 10.12.2024 (станом на 12:15) в Базі даних не виявлено.
У подальшому, 30.03.2025 приватним виконавцем Турським О.В. було скеровано до Державного підприємства "Держреєстри України" вимогу № 11131 щодо надання у триденний строк з моменту отримання означеної вимоги повної інформації з основного реєстру складських документів на зерно (насіння) олійних, бобових та зернових культур та зерна (насіння) олійних, бобових, та зернових культур, прийнятого на зберігання. У вимозі також зазначено про необхідність надання будь-яких наявних даних щодо зерна (насіння) вказаних культур, яке на момент отримання вимоги перебуває у власності боржника - ТОВ "Ярос-Агро".
У відповідь на вищезазначену вимогу, листом № 369 від 01.04.2025 Державне підприємство "Держреєстри України" повідомило, що згідно даних основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, станом на 01.04.2025 ТОВ "Ярос-Агро" не зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру складських документів на зерна та зерна, прийнятого на зберігання.
30.03.2025 приватним виконавцем Турським О.В. було направлено до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вимогу № 11133, зміст якої є аналогічним змісту вимоги № 56817 від 21.11.2024, за винятком уточнення періоду, за який запитується інформація, кінцевою датою в новій вимозі є 30.03.2025.
Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України листом № 19/288885-25-Вих від 08.04.2025 надано відповідь, аналогічну листу № 19-85790/18/24-Вих від 10.12.2024, з урахуванням уточнення періоду запиту, кінцевою датою якого є 30.03.2025.
23.05.2025 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" приватним виконавцем було направлено вимоги №№ 20609 та 20610. Згідно із вимогою № 20610, керівнику ТОВ "Ярос-Агро" Звенигорецькому Р.І. необхідно було прибути 02.06.2025 о 15:00 год до офісу приватного виконавця, розташованого за адресою: вул. Київська, буд. 224, корп. 8, кв./оф. 2, смт Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, для надання пояснень щодо невиконання Товариством (його посадовими особами) рішення Господарського суду Вінницької області від 11.07.2024 у справі № 902/256/24. Крім того, у зазначеній вимозі містилась вказівка щодо обов'язковості пред'явлення паспорта Звенигорецького Р.І. та надання заповненої декларації про доходи і майно ТОВ "Ярос-Агро".
Відповідно до вимоги № 20609, приватний виконавець вимагав у триденний строк з моменту отримання зазначеної вимоги надати письмові пояснення щодо причин невиконання рішення Господарського суду Вінницької області від 11.07.2024 у справі № 902/256/24, а також заповнену декларацію про доходи і майно боржника. Окрім того, у п'ятиденний строк було встановлено обов'язок надати відомості про місцезнаходження ліквідного рухомого майна, що належить ТОВ "Ярос-Агро", та передати таке майно приватному виконавцю.
У зв'язку з невиконанням вимоги № 20609 від 23.05.2025, а також неявкою керівника ТОВ "Ярос-Агро" Звенигорецького Р.І. 02.06.2025 у встановлений час до офісу приватного виконавця на виконання вимоги № 20610, приватним виконавцем було складено відповідний акт. Зазначений акт підписано приватним виконавцем, його помічником, а також офісним службовцем.
Приватний виконавець вказує, що на момент звернення до суду з даним поданням боржником не вживаються жодні заходи, направлені на виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду. Тобто, протягом тривалого часу боржник ухиляється від виконання рішення суду про стягнення з нього заборгованості. При цьому, під ухиленням слід розуміти не тільки пряму активну відмову, а й пасивне небажання, не сприяння, невчинення дій, бездіяльність обов'язку, покладеного на особу рішенням суду, що відповідно до Конституції України ухвалюється іменем України і є обов'язковими до виконання на території України.
Водночас приватним виконавцем на відому адресу боржника направлено виклики, якими боржника зобов'язано надати відомості про майно та доходи. Втім, достовірно знаючи про наявність боргу та відкрите виконавче провадження, боржник на виклики не з'являється, відповідно не виконує свої зобов'язання як сторони боржника.
Вищевикладені обставини, на переконання приватного виконавця, свідчать про ухилення керівника ТОВ "Ярос-Агро" ОСОБА_1 від виконання судового рішення, у зв'язку з цим обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника є необхідним заходом примусового виконання судового рішення.
Надавши оцінку вказаному поданню, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України вказує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013).
Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частинами 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки; невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред'явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, поміж іншого: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Таким чином, вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", не є абсолютним правом виконавця, а є його обов'язком, оскільки в контексті вимог цієї статті, виконавець саме зобов'язаний вживати передбачених Законом та всі можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.
Відповідно до п.п. 14, 18, 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
У разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За приписами ч.ч. 1-4 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.
Згідно із ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
При цьому ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Статтею 33 Конституції України гарантовано кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно із ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Суд звертає увагу, що розглядуване подання приватного виконавця опосередковує втручання/обмеження права, гарантованого ст. 33 Конституції України, яка передбачає можливість обмеження такого права лише у випадках, передбачених Законом
Стаття 337 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції, відповідно до ст. 3 цього Кодексу якого, зокрема, визначаються правові здійснюваного судочинства (що кореспондується із ч. 2 ст. 19 Конституцією України), не передбачає повноваження суду із застосування запитуваного обмеження щодо керівника боржника юридичної особи.
Водночас посилання приватного виконавця на п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" як на спеціальну норму, що містить згадку про відповідного суб'єкта обмеження керівника боржника-юридичної особи, у даному випадку є недостатньою підставою для обмеження права, на яке також поширюється дія ст. 8 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року.
Зміст вказаної норми узалежнює можливість запровадження такого обмеження, від доведення факту "ухилення від виконання обов'язку, покладеного рішенням суду".
Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Судом встановлено, що матеріали подання не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про ухилення боржника від виконання судового рішення, оскільки з доданих до подання доказів не вбачається здійснення боржником будь-якої, у тому числі, господарської діяльності, отримання ним доходів, наявності грошових коштів. Подання не містить доказів вчинення боржником дій, спрямованих на приховання майна, відчуження майна у будь-який спосіб, придбання майна на користь третіх осіб тощо.
Сам по собі факт відсутності у боржника майна та грошових коштів, чи їх недостатність для виконання зобов'язань, не свідчить про ухилення від виконання рішення суду.
Крім того неявка боржника за викликами приватного виконавця та ненадання запитуваної інформації не може вважатися безумовною підставою для обмеження права особи на виїзд за межі України.
Суд зазначає, що неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця повинно мати наслідком накладення штрафу, що передбачено ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не обмеження особи у здійсненні її конституційних прав.
Оскільки матеріали подання приватного виконавця не підтверджують обставин наявності у боржника реальної можливості виконати рішення суду у повному обсязі та невиконання цього рішення із суб'єктивних мотивів, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем при зверненні з відповідним поданням належними доказами не доведено ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Суд звертає увагу, що сам факт наявності у керівника боржника паспорта громадянина України для виїзду за кордон не є самостійною та достатньою підставою для застосування до нього заходу у вигляді тимчасового обмеження права виїзду за межі України, передбаченого статтею 337 Господарського процесуального кодексу України, тим більше, з огляду на запроваджений в Україні правовий режим воєнного стану виїзд за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років (до цієї категорії на момент подання заяви входить і зазначений керівник боржника) обмежений.
З огляду на викладене вище, суд не вбачає правових підстав для задоволення подання № 24986 від 20.06.2025 (вх. № 01-34/6716/25 від 24.06.2025) приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про тимчасове обмеження керівника ТОВ "Ярос-Агро" ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання боржником зобов'язань за рішенням суду у справі № 902/256/24.
Окремо суд зауважує, що відмова у задоволенні подання не обмежує право виконавця звернутися повторно до суду із таким клопотанням.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Прийняти справу № 902/256/24 в частині розгляду подання № 24986 від 20.06.2025 (вх. № 01-34/6716/25 від 24.06.2025) приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про тимчасове обмеження керівника ТОВ "Ярос-Агро" ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання боржником зобов'язань за рішенням суду до свого провадження.
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. № 24986 від 20.06.2025 (вх. № 01-34/6716/25 від 24.06.2025) про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" Звенигорецького Руслана Івановича відмовити повністю.
Примірник ухвали надіслати сторонам та приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Турському О.В. до електронних кабінетів в ЄСІТС.
За приписами п. 29 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту ухвали 25.06.2025 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи