вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"18" червня 2025 р. Cправа №902/1295/22
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,
за участю представника відповідача: Жмурчук О.М. (довіреність №02-09/239 від 02.02.2023),
інші учасники справи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський райкомунсервіс", с.Коростівці Жмеринського району Вінницької області
до Погребищенської міської ради, м.Погребище Вінницького району Вінницької області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - фізична особа ОСОБА_1 , м.Жмеринка Жмеринського району Вінницької області,
про стягнення 741259,46 грн заборгованості за договором підряду
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський райкомунсервіс" про стягнення з Погребищенської міської ради 741259,46 грн заборгованості, що виникла у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору підряду №45 від 12.12.2018 в частині здійснення оплати за виконані будівельні роботи по об'єкту "Нове будівництво водопровідної мережі с.Кулешів Погребищенського району Вінницької області" та складається з: 505000,00 грн - основного боргу; 32284,16 грн - 3% річних; 203975,30 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідно до Договору підряду №45 від 12 грудня 2018 року, укладеним між ТОВ "Жмеринський райкомунсервіс" (Підрядник) та Черемошненською сільською радою (Замовник), позивачем було виконано будівельні роботи по об'єкту "Нове будівництво водопровідної мережі с. Кулешів, Погребищенського району Вінницької області".
Згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року, ТОВ "Жмеринський райкомунсервіс" виконало свої договірні зобов'язання в повному обсязі та в обумовлений договором строк.
Будівельні роботи Замовником оплачені частково на суму 268000,00 грн. Загальна вартість робіт за Договором підряду №45 від 12.12.2018 склала 889481,80 грн.
Сума основної заборгованості за виконані роботи складає 505000,00 грн, за примусовим стягненням якої позивач звернувся з даним позовом до суду. Посилаючись на несвоєчасну оплату виконаних робіт, позивач також нарахував та заявив до стягнення на підставі ч. 1 ст.625 ЦК України 32284,16 грн - 3% річних і 203975,30 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Ухвалою суду від 04.01.2023 відкрито провадження у справі №902/1295/22. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 21.02.2023.
В судовому засіданні, 21.02.2023, за згодою представників сторін постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи №902/1295/22 до судового розгляду про суті на 23.03.2023.
Надалі, за клопотаннями учасників справи, розгляд справи неодноразово відкладався, в судових засіданнях оголошувались перерви; 30.05.2023 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 09.06.2023.
За результатами слухання справи, 09.06.2023, судом постановлена ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про повернення справи №902/1295/22 до стадії підготовчого провадження, призначено підготовче судове засідання на 16.06.2023.
Однак, 16.06.2023 слухання справи №902/1295/22 не відбулось у зв'язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, а також загрозою ракетних ударів по всій території України, а тому ухвалою суду від 16.06.2023 відкладено підготовче судове засідання до 25.07.2023.
З огляду на заперечення відповідача проти позову, зокрема в частині обсягу та вартості виконаних позивачем робіт, 25.07.2023 судом постановлена ухвала, якою в справі №902/1295/22 була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України; на час проведення судової експертизи провадження у справі судом зупинено.
24.03.2025 до суду надійшов висновок експерта, зроблений за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/102-23/14559-БТ від 14.03.2025 разом з матеріалами справи №902/1295/22.
Ухвалою суду від 03.04.2025 поновлено провадження в справі та призначено підготовче засідання на 30.04.2025.
30.04.2025 з метою забезпечення реалізації належних учасникам справи процесуальних прав та сприяючи у виконанні ними обов'язків судом постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 22.05.2025.
В судовому засіданні, 22.05.2025, представник позивача звернувся до суду з заявою без номеру та дати (яка згодом була зареєстрована в канцелярії суду за №01-34/5512/25 від 22.05.2025) про збільшення розміру позовних вимог.
На підставі ч.5 ст.46 ГПК України суд дійшов висновку про необхідність повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Жмеринський райкомунсервіс" заяви без номеру та дати (вх. канц. суду №01-34/5512/25 від 22.05.2025) про збільшення розміру позовних вимог.
Надалі представник позивача зазначив про відсутність інших заяв / клопотань та не висловив заперечень щодо закриття підготовчого провадження в справі №902/1295/22 та призначення її до розгляду по суті.
Приймаючи до уваги вирішення судом питань, які мають бути досліджені в підготовчому засіданні для виконання завдань підготовчого провадження у цій справі, 22.05.2025 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.06.2025.
16.06.2025 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання представника позивача Шаравського Р.О. про розгляд справи за відсутності позивача. Позовні вимоги позивач підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Також 17.06.2025 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - фізична особа Шаравський О.О. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання 18.06.2025 з'явився представник відповідача, який заперечив проти позову та просив повністю відмовити в його задоволенні.
Як слідує з пояснень представника, наданих в судовому засіданні та у відзиві на позов (а.с. 45-58, т.1), відповідач вказував, що на підставі Перспективного плану формування територій громад Вінницької області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №512-р від 06.05.2020, на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" №1009-ІХ від 17 листопада 2020 року було прийнято рішення №39 2 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради "Про початок реорганізації Черемошненської сільської ради шляхом приєднання до Погребищенської міської ради" Погребищенська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Черемошненської сільської ради. З дня набуття повноважень Погребищенською міською радою Вінницького району Вінницької області, фактично повноваження Черемошненської сільської ради Вінницького району як представника територіальної громади припинено. Відповідно до підпункту 4 п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованої територіальної громади.
15 грудня 2020 року на 2 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради було прийнято рішення №14 "Про затвердження плану заходів з реорганізації сільських рад та форм документів, необхідних для оформлення приєднання сільських рад до Погребищенської міської ради" вирішено: почати процедуру реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Погребищенської міської ради: вул.Б.Хмельницького, 77, м.Погребище, Вінницький район, Вінницька область, затвердити план заходів з реорганізації сільських рад, затвердити форму передавального акту, затвердити форму акту приймання-передачі документів, що нагромадилися станом на 01 січня 2020 року під час діяльності ради, що приєднуються до Погребищенської міської ради.
Позивач при зверненні з позовом до суду не врахував, що ані водопровідна мережа, ані заборгованість за її будівництво в передавальному акті чи передавальному балансі на час припинення юридичної особи Черемошненської сільської ради не значились з причин, що не залежать від Погребищенської міської ради.
Тобто на момент приймання-передачі майна Погребищенській міській раді зазначений водогін не рахувався в активах сільської ради, а також був відсутній на балансі ні як незавершене будівництво, ані як заборгованість за збудований об'єкт, тобто не відносився до обов'язків чи зобов'язань сільської ради.
Відповідач також зазначив, що Погребищенська міська рада з позивачем в договірних відносинах не перебувала, жодних господарсько-правових відносин не оформляла, а тому інформація чи будь які дані про хід виконання договору підряду №45 від 12.12.2018 та обставини підписання акту без номера та печатки за жовтень 2020 року від 21.20.2020, тобто майже через два роки після закінчення строку дії договору (п.7.3. договору), в міській раді відсутня.
Після реорганізації Черемошненської сільської ради її правонаступником стала Погребищенська міська рада. Разом з тим, при проведенні реорганізації заборгованість в сумі 505000,00 грн за будівництво водопровідної мережі відсутня. Згідно до передавального акту, об'єкти водопостачальної мережі, Погребищенською міською радою прийнятий не був, по причині відсутності на них відповідних документів.
По тій же причині відсутності будь-яких документів по факту передачі та прийняття зазначеного водогону в експлуатацію, заборгованість по будівництву водогону в с.Кулешів на 01.01.2021 не зареєстровано в органах казначейської служби і не передано Погребищенській міській раді згідно актів передачі на кінець 2020 року.
В акті прийому-передачі необоротних активів рахується водопровід с.Кулешів (2018 рік) вартістю 313320 грн і амортизаційним зносом 110720 грн, який прийнято і поставлено на баланс. Заборгованості по зазначеному об'єкту немає.
Починаючи з 2018 року на території колишнього Погребищенського району ТОВ "Жмеринський райкомунсервіс" розпочав господарську діяльність по будівництву водогонів на територіях ряду сільських рад. Було укладено ряд договорів без проведення будь-яких тендерних процедур, перевірки казначейської спроможності сільських рад, часто із зазначенням вартості водогонів, що перевищували бюджети сільських рад, в тому числі і в с.Кулешів.
Заборгованість при передачі майна від сільської ради на міську раду не зафіксована жодною комісією при передачі-прийманні майна. При проведенні реорганізації заборгованість, згідно передавального акту об'єкти Погребищенською міською радою прийнята не були по причині відсутності на них відповідних документів. Заборгованість по будівництву водогону в с.Кулешів на 01.01.2021 не зареєстровано в органах казначейської служби і не передано Погребищенській міській раді, згідно актів передачі на кінець 2020 року.
Згідно відзиву на позов, відповідач просив закрити провадження у справі в підготовчому засіданні відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України за відсутністю предмету спору.
За результатами судового засідання, яке відбулось 18.06.2025, суд повідомив, що проголошення скороченого (вступної та резолютивної) частини судового рішення відбудеться 18.06.2025 о 16 год. 00 хв.
Учасники справи на оголошення скороченої (вступної та резолютивної частин) рішення не з'явилися.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
12.12.2018 між позивачем - ТОВ "Жмеринський райкомунсервіс" (Підрядник) та Черемошненською сільською радою (Замовник), укладено Договір підряду №45.
Згідно пункту 1.1. цього Договору, позивач як Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту - "Нове будівництво водопровідної мережі с.Кулешів Погребищенського району Вінницької області", а Замовник зобов'язався прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим Договором та додатковими Угодами до нього.
Пунктом 1.2. Договору підряду №45 від 12.12.2018 передбачено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені кошторисом.
Пунктом 1.3. Договору підряду №45 від 12.12.2018 передбачено, що роботи виконуються з матеріалів Замовника, які передаються згідно акта передачі.
Згідно пункту 2.1. Договору підряду №45 від 12.12.2018 договірна ціна робіт визначається на основі кошторису.
Пунктом 2.2. Договору підряду №45 від 12.12.2018 визначено, що загальна вартість робіт складає 889481 грн 80 коп. В 2018 році використати 153000 грн 00 коп.; в 2019 році - 736481 грн 80 коп.
У разі необхідності виникнення додаткових робіт уточнення договірної ціни буде здійснюватися із урахуванням положень п. 25 Договору підряду №45 від 12.12.2018.
Пунктом 2.3. Договору підряду №45 від 12.12.2018 передбачено, що уточнення приблизної договірної ціни буде здійснюватись в міру виконання робіт. У разі появи обставин, що зумовлюють необхідність перевищення приблизної договірної ціни понад 10 відсотків, Підрядник протягом 5 днів з дня появи цих обставин повідомить Замовника і приступить до виконання робіт лише після одержання відповідного дозволу на продовження робіт.
Пунктом 2.4. Договору підряду №45 від 12.12.2018 визначено, що Замовник прийме рішення щодо уточнення договірної ціни і повідомить про нього Підрядника протягом 5 днів з дня одержання відповідного повідомлення.
Пунктом 2.5. Договору підряду №45 від 12.12.2018 передбачено, що строк виконання робіт зазначених у цьому Договорі - до 31 грудня 2018 року, але у будь-якому разі до завершення робіт.
Згідно 3.1.4. Договору підряду №45 від 12.12.2018 Підрядник зобов'язався виконати роботу в строк, зазначений в цьому Договорі.
Відповідно до п. 5.1. Договору підряду №45 від 12.12.2018 розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись із урахуванням положень Загальних умов на підставі наданого рахунку та актів виконаних підрядних робіт (форма КБ-2,3).
Пунктом 5.2. Договору підряду №45 від 12.12.2018 передбачено, що Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику за 5 днів до завершення звітного періоду.
Відповідно до пункту 5.3. Договору підряду №45 від 12.12.2018 Замовник зобов'язаний підписати подані документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтування причини відмови від їх підписання протягом 3 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів з дня підписання документів Замовником (а.с. 9-11, т.1).
Згідно наявного в матеріалах справи Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року (а.с. 13-16, т.1), скріпленого печатками та підписами керівників сторін, Підрядник здав, а Замовник прийняв виконані роботи по об'єкту 21.10.2020. Згідно Акту підтверджується заборгованість за виконані роботи на суму 505000,00 грн.
Також обопільно складеним, підписаним і скріпленим печатками Підрядника та Замовника "Актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2020 - 25.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Жмеринський райкомунсервіс" і Черемошненською сільською радою за договором "Нове будівництво водопровідної мережі с.Кулешів Погребищенського району Вінницької області"" підтверджується, що станом на 25.11.2020 заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський райкомунсервіс" становить 505000,00 грн (а.с. 17, т.1).
Підрядником - Черемошненською сільською радою оплата проведена не була.
Щодо правонаступництва прав та обов'язків Черемошненської сільської ради суд відзначає наступне.
На підставі Перспективного плану формування територій громад Вінницької області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 №512-р, на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" від 17 листопада 2020 року № 1009-ІХ прийнято рішення 2 сесії Погребищенської міської ради 8 скликання "Про початок реорганізації Черемошненської сільської ради шляхом приєднання до Погребищенської міської ради" від 15.12.2020.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" від 17 листопада 2020 року №1009-ІХ внесено зміни до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", доповнивши розділ V "Прикінцеві та перехідні положення", зокрема й пунктом 6-1, де визначено особливості закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України допоки не прийнято закон про адміністративно-територіальний устрій України.
В день набуття повноважень Погребищенською міською радою повноваження сільських, селищних рад (зокрема й Черемошненської сільської ради) набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України, припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади.
Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов'язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.
Відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права га обов'язки переходять до правонаступників.
Згідно із ст.106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст.ст. 1, 2) встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування с, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.
Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що місцевий бюджет - це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.
15.12.2020 на 2 сесії 8 скликання Погребищенська міська рада прийняла рішення №14 "Про затвердження плану реорганізації сільських рад та форм документів, необхідних для оформлення приєднання сільських рад до Погребищенської міської ради" (а.с. 62-63, т.1).
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок проведеної реорганізації за рішенням № 39 від 15.12.2020 "Про початок реорганізації Черемошненської сільської рад шляхом приєднання до Погребищенської міської ради", Погребищенська міська рада Вінницької області є правонаступником прав та обов'язків Черемошненської сільської ради (а.с. 22-24, т.1).
Суд відзначає, що правонаступництво - це перехід суб'єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов'язок боржника. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов'язках.
Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов'язаний з моментом передання прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.
Правонаступництво юридичних осіб (сільських, селищних, міських рад) внаслідок об'єднання територіальних громад виникає з дня набуття повноважень новообраною радою (підпункт 9 пункту 6-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та абзац 2 частини четвертої статті 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад
Згідно з Передавальним актом від 21.01.2021 (а.с. 64-65, т.1) внаслідок реорганізації Черемошненської сільської ради шляхом приєднання до Погребищенської міської ради, остання є правонаступником майна, активів та зобов'язань Черемошненської сільської ради.
Щодо громадянина ОСОБА_1 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, суд відзначає наступне.
Під час розгляду справи представник відповідача Жмурчук О.М. підтримала письмове клопотання №02-21/1898 від 17.07.2023 (вх. канц. суду №01-34/6740/23 від 20.07.2023), просила залучити до участі у розгляді справи громадянина ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Обґрунтовуючи вказану заяву заявник зазначила, що Договір підряду №45 від 12.12.2018 від імені підрядника підписав ОСОБА_2 , однак безпосередньо керував ходом виконання робіт по побудові водопровідної мережі за цією угодою та приймав кошти від населення в рахунок їх оплати саме ОСОБА_1 .
В заяві свідка ОСОБА_3 зазначено: "... 17.04.2018 року був проведений схід села Кулешів Вінницького району Вінницької області на якому був представлений ОСОБА_1 як підрядник, котрий озвучив приблизну суму яку потрібно на побудову водогону... . На цьому ж зборі села Кулешів, ОСОБА_1 виступив та зазначив, що для початку робіт потрібно зібрати з населення половину коштів, а саме по 4 000 грн. Мешканці села погодились та обрали мене як особу яка буде відповідати за збір коштів з населення та передавати їх підряднику... . Після зборів мною була зібрана сума коштів в розмірі 124 000 грн та передана ОСОБА_1 ..."
Враховуючи, що під час розгляду цієї справи підлягають оцінці зібрані у справі докази та мають бути з'ясовані обставини виконання умов Договору підряду №45 від 12.12.2018, у тому числі розмір здійснених платежів за цією угодою, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є особою, заінтересованою у результатах вирішення спору, оскільки існує ймовірність виникнення у майбутньому пред'явлення до нього позовних вимог зі сторони позивача (враховано висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/17792/17).
Суд залучив до участі у розгляді справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - громадянина ОСОБА_1 .
Заперечуючи проти позову, відповідач зокрема вказував на те, що сільський кооператив "Дивограй" сплатив кошти підряднику - ОСОБА_1 в сумі 302540,00 грн для придбання матеріалів для водопроводу, будівництво артезіанської свердловини.
ОСОБА_1 суду пояснив, що під час будівництва водопроводу виконував інші роботи.
Оскільки громадянин ОСОБА_1 не був стороною Договору підряду №45 від 12.12.2018, або будь-яких інших пов'язаних з виконанням саме цього Договору письмових правочинів, а в матеріалах справи відсутні докази про те, що кошти, які йому сплачувались, мали скеровуватися на безпосередньо на оплату будівельних робіт по Договору підряду №45 від 12.12.2018, суд не визнає ОСОБА_1 особою, яка має зобов'язання по цьому Договору.
Покази свідка ОСОБА_3 про те, що він за дорученням мешканців села Кулешів займався збором коштів для будівництва водогону, які у подальшому передавались громадянину ОСОБА_1 в розрахунок погашення заборгованості за договором підряду №45 від 12.12.2018, судом не приймаються як допустимий доказ, оскільки в даному випадку покази свідка не можуть бути взяті судом до уваги як доказ сплати заборгованості перед позивачем.
Статтею 77 ГПК України "Допустимість доказів" встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).
Відтак заперечення відповідача проти позову щодо відсутності у нього грошового зобов'язання в частині оплати будівельних робіт у зв'язку зі сплатою коштів ОСОБА_1 судом не приймаються.
Також в судовому засіданні 25.07.2025 представник відповідача ОСОБА_4 повністю заперечуючи виконання робі та, наявність заборгованості відповідача перед позивачем, підтримала своє клопотання №02-21/1583 від 15.06.2023 (вх. канц. суду №01-34/5718/23 від 19.06.2023) про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої просила поставити такі питання:
"- чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?;
- чи відповідають виконані будівельні роботи проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?;
- чи відповідають об'єкти проектно-технічній документації на їх будівництво та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?;
- який перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт по водогону с.Кулешів Вінницького району Вінницької області?;
- яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва по водогону с.Кулешів Вінницького району Вінницької області?;
- чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва об'єктів обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією з будівництва?"
Так, ухвалою від 25.07.2025 суд зокрема:
- задоволив клопотання Погребищенської міської ради "про призначення будівельно-технічної експертизи" №02-21/1583 від 15.06.2023;
- призначив у справі №902/1295/22 судову будівельно-технічну експертизу;
- проведення судової експертизи у справі №902/1295/22 доручив експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
На розгляд судової будівельно-технічної експертизи судом поставлено такі питання:
- чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація по об'єкту "Нове будівництво водопровідної мережі с.Кулешів Погребищенського району Вінницької області" за договором підряду №45 від 12.12.2018 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?;
- чи відповідають виконані будівельні роботи по об'єкту "Нове будівництво водопровідної мережі с.Кулешів Погребищенського району Вінницької області" за договором підряду №45 від 12.12.2018 проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?;
- чи відповідає об'єкт "Нове будівництво водопровідної мережі с.Кулешів Погребищенського району Вінницької області" за договором підряду №45 від 12.12.2018 проектно-технічній документації на його будівництво та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?;
- який перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт по об'єкту "Нове будівництво водопровідної мережі с.Кулешів Погребищенського району Вінницької області" за договором підряду №45 від 12.12.2018?;
- яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва об'єкту "Нове будівництво водопровідної мережі с.Кулешів Погребищенського району Вінницької області" за договором підряду №45 від 12.12.2018?;
- чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва об'єкту "Нове будівництво водопровідної мережі с.Кулешів Погребищенського району Вінницької області" за договором підряду №45 обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією з будівництва?
Витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи судом покладено на Погребищенську міську раду.
На час проведення судової експертизи зупинено провадження у справі.
24.03.2025 до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/102-23/14559-БТ від 14.03.2025 разом з матеріалами справи №902/1295/22.
Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручено головному судовому експерту відділу будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Вінницького НДЕКЦ МВС Цвірі Віталію Миколайовичу, який має вищу будівельну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічної експертизи за експертною спеціальністю 10.6 "Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів" (свідоцтво № 17090, видане ЕКК МВС 16.09.2019, свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта видане ЕКК МВС 13.09.2021), стаж експертної роботи - з 2019 року.
08.08.2024 був здійснений виїзд для огляду об'єкту дослідження - водопровідної мережі в с. Кулешів Вінницького району Вінницької області.
Натурне обстеження проводилось при природному освітленні в денний період часу в присутності головного інженера ТОВ "Жмеринський райкомунсервіс" Шаравського О. О. та головного спеціаліста-юриста Погребишенської міської ради Жмурчук О. М., про що було складено "Акт огляду об'єкту" - Додаток 2, що додається до висновку експерта. Також на огляді були присутні представник від громади с. Кулешів Поліщук О. І. та виконроб (колишній) ТОВ "Жмеринський райкомунсервіс" Гур'янов А. В., які від підписання в акті відмовились.
За результатами дослідження встановлено, що виконані будівельні роботи по об'єкту "Нове будівництво водопровідної мережі с. Кулешів Погребищенського району Вінницької області" за договором підряду № 45 від 12.12.2018 мають розбіжності із проектними рішенням, обумовлені виниклими перешкодами під час прокладання трубопроводів мережі та зміною кількості і масці під'єднання абонентів. Улаштована мережа водопостачання в с. Кулешів Вінницького району Вінницької області відповідає вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 [6], ДБН А.3.1-5:2016 [7], ДСТУ-Н Б В.2.5-68:2012 [9], ДСТУ Б В.2.7-144:2007 [10].
Вартість фактично виконаних будівельних робіт по об'єкту "Нове будівництво водопровідної мережі с. Кулешів Погребищенського району Вінницької області", які виконувались ТОВ "Жмеринський райкомунсервіс" за договором підряду №45 від 12.12.2018, визначена кошторисними розрахунками становить 1024770,00 грн.
Вартість виконаних будівельних робіт по об'єкту "Нове будівництво водопровідної мережі с. Кулешів Погребищенського району Вінницької області", зазначених у звітній документації, а саме актах приймання виконаних будівельних робіт: № 45 за грудень 2018 року, № 2 за березень 2019 року, № б/н за жовтень 2020 року та № 10 за листопад 2020 року, згідно з договором підряду №45 від 12.12.2018, становить 773 000,00 грн, а за проведеними кошторисними розрахунками фактична вартість будівельних робіт - 1024770,00 грн. У порівнянні зі звітною документацією будівельні роботи з будівництва водопровідної мережі фактично виконані з більшим обсягом.
Отже, висновком експерта, зробленим за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/102-23/14559-БТ від 14.03.2025 підтверджено виконання позивачем робіт на суму, заявлену до стягнення, більше того, у порівнянні зі звітною документацією будівельні роботи з будівництва водопровідної мережі фактично були виконані з більшим обсягом.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з п.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст.181 Господарського кодексу України).
В даному випадку судом встановлено, що укладений між ТОВ "Жмеринський райкомунсервіс" та Черемошненською сільською радою Договір підряду №45 від 12.12.2018 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Вказаний договір недійсним судом не визнавався, у встановленому Законом порядку сторонами змінений чи розірваний не був.
У відповідності до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Також ч.4 ст.837 ЦК України встановлено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави (побутового підряду, будівельного підряду, підряду на проектні та пошукові роботи), положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч.1 ст.875 ЦК України).
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч.2 ст.875 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Частина 4 ст.882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
За приписами п.1 ч.1 ст.889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
В матеріалах справи наявна копія підписаного сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року.
Враховуючи, що акт підписаний Замовником без застережень, суд доходить висновку, що ним прийнято зазначений обсяг і вартість будівельних робіт, що згодом підтверджено обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків.
Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 505000,00 грн належними та допустимими доказами у справі, в т.ч. висновком експерта, зробленим за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/102-23/14559-БТ від 14.03.2025.
В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.
Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 505000,00 грн нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Розглянувши вимогу позивача про стягнення 3% річних в розмірі 32284,16 грн за період з 21.10.2020 по 09.12.2022, та інфляційних втрат в сумі 203975,30 грн за період листопад 2020 - жовтень 2022, суд дійшов до таких висновків.
За правилами ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно пункту 5.3. Договору підряду № 45 від 12.12.2018 Замовник зобов'язаний підписати подані документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтування причини відмови від їх підписання протягом 3 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів з дня підписання документів Замовником.
Відповідно до Акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року (а.с. 13-16, т.1), скріпленого печатками та підписами керівників сторін, Підрядник здав, а Замовник прийняв виконані роботи по об'єкту 21.10.2020.
Таким чином, з умовами Договору Замовник є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань з 01.11.2020.
Натомість позивач невірно визначив днем початку нарахування 3% річних день прийняття робіт Замовником - 21.10.2020.
Перевіривши вимогу позивача щодо нарахування суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів за період з листопада 2020 по жовтень 2022, суд зазначає таке.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно з ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладену у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Перевіривши правильність компенсаційних нарахувань, суд встановив, що розмір інфляційних втрат за розрахунками суду складає 208938,12 грн.
Відтак суд дійшов висновку про правомірність заявленого позову в межах заявлених вимог щодо стягнення 203975,30 грн суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Згідно з ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.625 ЦК України, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, згідно яких суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Таким чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та відсотків річних та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Отже, приймаючи рішення про зменшення розміру 3% річних суд взяв до уваги такі обставини:
- Замовником за Договором підряду була проведена часткова оплата виконаних робіт;
- Погребищенська міська рада, яка виступає відповідачем у справі, не є прибутковою організацією, та фінансується за кошти з Державного бюджету України;
- позивачем не подано доказів, які підтверджують факт понесення збитків в зв'язку з простроченням оплати.
Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Здійснивши обрахунок 3% річних за період з 01.11.2020 по 09.12.2022 - визначений позивачем останній день нарахування, - суд встановив, що правомірним за цей період буде нарахування позивачем 3% річних на суму 31911,85 грн.
Нарахування 3% річних в сумі 372,31 грн є невірним, в зв'язку з чим в цій частині позивачу слід відмовити в позові.
Суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру правомірно нарахованих 3% річних в сумі 31911,85 грн на 50%, і таким чином стягненню підлягає 3% річних в розмірі 15955,92 грн.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію в справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд додатково зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 Цивільного кодексу України і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.617 Цивільного кодексу України та частини ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
При цьому, суд зауважує, що решта доводів та міркувань відповідача, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно судові витрати по сплаті судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 11113,30 грн слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 611, 612, 837, 839 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов у справі №902/1295/22 задовольнити частково.
2. Стягнути з Погребищенської міської ради (вул.Б.Хмельницького, буд.110, м.Погребище, Вінницький район, Вінницька обл., 22200; код ЄДРПОУ 03772654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський райкомунсервіс" (вул.Шевченка, 7, с.Коростівці, Жмеринський район, Вінницька обл., 23130; код ЄДРПОУ 35651353) 505000,00 грн - заборгованості за виконані будівельні роботи; 15955,92 грн - 3% річних, 203975,30 грн - інфляційних збитків, 11113,30 гри - витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Повне рішення надіслати сторонам та третій особі.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
Повне рішення складено 25 червня 2025 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. ухвали:
1 - до справи;
2, 3 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Жмеринський райкомунсервіс" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (zmrks18@gmail.com);
4, 5 - Погребищенській міській раді - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (pogreb_miskrada@ukr.net);
6 - фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення