26 червня 2025 року м. Харків Справа № 912/3223/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардком" (вх.№951П/1),
на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 (повний текст судового рішення складений та підписаний 03.04.2025, суддя Ківшик О.В.)
у справі № 912/3223/24
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня" Кропивницької міської ради", м. Кропивницький, Кіровоградська область,
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардком", с. Окіп, Лубенський район, Полтавська область,
про стягнення 44 569, 78 грн
Комунальне некомерційне підприємство "Центральна міська лікарня" Кропивницької міської ради" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардком" 44 569, 78грн штрафних санкцій, завданих неналежним виконанням останнім прийнятих на себе зобов'язань з поставки товару за укладеним 11.10.2024 між сторонами договором поставки №318, з яких: 1 356, 34грн пеня та 43 213, 44грн штраф.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 у справі №912/3223/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардком" на користь Комунального некомерційного підприємства "Центральна міська лікарня" Кропивницької міської ради" 1 356, 34грн пені, 43 213, 44грн штрафу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028, 00грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується наявність складу господарського правопорушення щодо невиконання відповідачем поставки товару у встановлений договором строк, тому наявні підстави для застосування до відповідача міри відповідальності у вигляді штрафних санкцій.
Перевіривши розмір заявлених вимог про стягнення пені та штрафу, суд першої інстанції не виявив завищення їх розміру з боку позивача, тому дійшов висновку, що вимоги є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Місцевий господарський суд відхилив клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які посилання на наявність підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій та докази на їх підтвердження.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангардком", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 у справі №912/3223/24 та ухвалити постанову, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог. У разі скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 у справі №912/3223/24 в частині, просить винести постанову, якою зменшити суму штрафних санкцій враховуючи, що Комунальне некомерційне підприємство “Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» не понесло збитків у зв'язку з неотриманням товару за договором № 318 від 11.10.2024.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що пункт 7.7. договору поставки не може бути застосований, оскільки передбачає штраф щодо якості товару.
Також, як вказує апелянт, позивач не поніс збитки у зв'язку з невиконанням відповідачем договору.
Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції не взяв до уваги положення статті 233 Господарського кодексу України. Враховуючи, що штрафна санкція складає 1/3 загальної суми договору і покладає на відповідача надмірний тягар відповідальності, останній вважає, що наявні об'єктивні підстави для її зменшення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025, для розгляду справи №912/3223/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у даному випадку апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за таких підстав, відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардком" на рішення господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 у справі №912/3223/24. Встановлено учасникам справи строк до 02.06.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження. Постановлено розпочати розгляд справи з 02.06.2025 без повідомлення учасників справи.
Копія ухвали вручена сторона у підсистемі "Електронний суд", користувачами якої сторони є.
Заяв і клопотань від учасників справи не надійшло, відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надійло.
Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, 11.10.2024 між Комунальним некомерційним підприємством "Центральна міська лікарня" Кропивницької міської ради" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРДКОМ" (далі - Постачальник) був укладений Договір поставки № 318 (далі - Договір).
У Договорі сторони узгодили, зокрема, таке:
- Постачальник зобов'язується протягом 2024 року поставити Замовнику товар, а Замовник - приймати і оплачувати товар, який визначений в специфікації-додатку № 1 до цього договору (пункт 1.1 Договору);
- найменування (номенклатура, асортимент) товару: за кодом CPV за ДК 021:2015 03210000-6 - Зернові культури та картопля (пункт 1.2 Договору);
- ціна цього Договору становить 112 535, 00грн без ПДВ, крім цього ПДВ 22 507, 00грн, разом ціна цього Договору становить 135 042, 00грн (пункт 3.1 Договору);
- ціна за одиницю товару визначається у специфікації, що є невід'ємною частиною Договору (пункт 3.2 Договору);
- строк (термін) поставки (передачі) товарів: по 31.12.2024. Поставка товару здійснюється за заявками протягом трьох робочих днів з дня подання заявки. Заявка направляється Замовником у любій доступній формі (письмово, факсом, електронною поштою тощо). Постачальником призначається особа, відповідальна за прийом заявок. Наявність відповідальної особи за отримання замовлень є обов'язком. Неприйняття замовлення є недопустимим. В окремих випадках допускається додаткове замовлення та поставка товару "день в день" (пункт 5.1 Договору);
- місце поставки товарів: м. Кропивницький, вул. Ушакова, 3-а (вул. Святослава Хороброго, 3-а), стаціонар № 1 (пункт 5.2 Договору);
- прийом та передача товару здійснюється згідно видаткових накладних на товар, які підписуються уповноваженими представниками сторін. Транспортування, доставка, розвантаження, занесення товару відбувається силами Постачальника та за його рахунок. Розвантаження товару здійснюється представниками Постачальника в місця прийому (зважування) товару, які знаходяться в приміщеннях складів харчоблоків (погріб тощо) лікарні. Поставлений товар представники Постачальника зобов'язані занести та поставити на полку, яку вказує Замовник (пункт 5.3 Договору);
- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (пункт 7.1. Договору);
- у разі невиконання суб'єктами господарювання договірних зобов'язань протягом зазначеного терміну застосовуються штрафні санкції у розмірі облікової ставки НБУ (пункт 7.2 Договору);
- у разі порушення строку поставки Товару за перші 14 календарних днів Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 50% облікової ставки НБУ від ціни Товару, строк поставки якого порушено та/або від ціни дефектного Товару, за кожний день прострочення (пункт 7.3 Договору);
- у разі порушення строку поставки Товару понад 14 календарних днів, починаючи з 15 календарного дня, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни Товару, строк поставки якого порушено та/або від ціни дефектного Товару, за кожний день прострочення. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки Товару понад 30-ти календарних днів, додатково сплачується штраф у розмірі 7% Ціни Договору (п. 7.4 Договору);
- у разі, якщо прострочення строку поставки Товару перевищить 30-ть календарних днів, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє Постачальника. При цьому Постачальник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 7% від Ціни Договору. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання (п. 7.5 Договору);
- у разі порушення умов зобов'язання щодо якості Товару стягується штраф у розмірі 20% ціни неякісного Товару (пункт 7.6 Договору);
- за відмову від поставки Товару частково або повністю, Постачальник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 25% від Ціни Договору (пункт 7.6 Договору (фактично пункт 7.7. Договору));
- цей Договір набирає чинності з моменту укладення і діє по 31 грудня 2024 року включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сплив строку дії Договору не звільняє Сторони від повного виконання своїх зобов'язань за даним Договором (пункт 10.1 Договору).
У специфікації до Договору (додаток до Договору № 1) сторони узгодили наступне: найменування товару картопля столова пізня, клас перший; кількість товару 7 100 кг; ціна за одиницю з ПДВ 19,02 грн; загальна вартість 135 042, 00грн (в т.ч. ПДВ).
28.10.2024 позивач направив відповідачу заявку про необхідність поставки Товару у встановлені строки (до 31.10.2024).
01.11.2024 відповідач направив позивачу лист №70, у якому запропонував розірвати Договір у зв'язку з дією правового режиму воєнного стану, у зв'язку з чим, ціни на продукти харчування є нестабільними, неконтрольованими та такими, що неможливо спрогнозувати.
06.11.2024 позивач направив відповідачу лист №1798, у якому відмовився від дострокового розірвання Договору та наполягав на належному виконання сторонами своїх зобов'язань.
З метою досудового врегулювання спору, 20.11.2024 позивач направив відповідачу претензію, згідно якої просив поставити Товар у строк до 25.11.2024 і перерахувати пеню у розмірі 94, 58грн, пеню у розмірі 162, 14грн та штраф у розмірі 33 760, 50грн.
Відповідач у добровільному порядку штраф та пеню не сплатив, Товар не поставив.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 44 569, 78грн штрафних санкцій, завданих неналежним виконанням останнім прийнятих на себе зобов'язань з поставки товару за укладеним 11.10.2024 між сторонами договором поставки №318, з яких: 94, 58грн пеня у розмірі 50% від облікової ставки НБУ за період 01.11.2024 по 14.11.2024 (нарахована на підставі пункту 7.3 Договору); 1 261, 76грн пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період 15.11.2024 по 30.12.2024 (нарахована на підставі пункту 7.4 Договору); 9 452, 94грн штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару на підставі пункту 7.4 Договору та 33 760, 50грн штраф на підставі пункту 7.6 (фактично пункт 7.7.) Договору за відмову від поставки товару (25% від ціни Договору).
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою укладений сторонами у справі Договір є договором поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У статті 664 Цивільного кодексу України вказано, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
28.10.2024 позивач направив відповідачу заявку про необхідність поставки Товару у встановлені строки (до 31.10.2024).
Дана обставина відповідачем не спростовується.
Однак, відповідач Товар не поставив, посилаючись на дію воєнного стану в Україні, у зв'язку з чим, ціни на продукти харчування є нестабільними, неконтрольованими та такими, що неможливо спрогнозувати.
Приписами статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами Договору, у разі порушення строку поставки Товару за перші 14 календарних днів Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 50% облікової ставки НБУ від ціни Товару, строк поставки якого порушено та/або від ціни дефектного Товару, за кожний день прострочення (пункт 7.3 Договору).
У разі порушення строку поставки Товару понад 14 календарних днів, починаючи з 15 календарного дня, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни Товару, строк поставки якого порушено та/або від ціни дефектного Товару, за кожний день прострочення. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки Товару понад 30-ти календарних днів, додатково сплачується штраф у розмірі 7% Ціни Договору (пункт 7.4 Договору);
За відмову від поставки Товару частково або повністю, Постачальник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 25% від Ціни Договору (пункт 7.6 (фактично пункт 7.7.) Договору).
Встановлені вище обставини справи, а саме наявність прострочення виконання відповідачем господарського зобов'язання, свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу.
При укладені Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що пункт 7.7. договору поставки не може бути застосований, оскільки передбачає штраф щодо якості товару.
З матеріалів справи вбачається, що у Договорі наявні два пункти 7.6, якими передбачена наступна відповідальність Постачальника, а саме :
- у разі порушення умов зобов'язання щодо якості Товару стягується штраф у розмірі 20% ціни неякісного Товару (пункт 7.6 Договору);
- за відмову від поставки Товару частково або повністю, Постачальник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі 25% від Ціни Договору (пункт 7.6 Договору).
У позові позивач просить суд стягнути з відповідача штраф, передбачений пунктом 7.6 Договору за відмову від поставки Товару частково або повністю.
Відповідач повідомив позивача про неможливість здійснення поставки товару за Договором, відтак, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 25% від ціни Договору.
Технічна помилка в нумерації пунктів договору не може мати наслідком уникнення відповідальності стороною договору.
А доводи апелянта, що фактично пункт 7.7 Договору також стосується штрафу щодо якості Товару є довільним тлумаченням норм Договору на свою користь. Очевидно, що у Договорі сторони врегулювали пунктом 7.6 Договору штраф у разі порушення умов зобов'язання щодо якості Товару, а фактичним пунктом 7.7 Договору - штраф за відмову від поставки Товару повністю або частково, що і має місце у спірних правовідносинах.
Щодо доводів апелянта про зменшення розміру штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.
У даному випадку відповідач взагалі не поставив Товар позивачу.
Неможливість поставки Товару відповідач мотивував воєнним станом в Україні, у зв'язку із чим, посилається на те, що ціни на продукти харчування є нестабільними, неконтрольованими та такими, що неможливо спрогнозувати.
Судова колегія зазначає, що відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, яка здійснюється ним на власний ризик, повинен був усвідомлювати можливі наслідки та ризики укладення договору поставки, у тому числі під час дії воєнного стану.
Так, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик; особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.
Якщо обидві сторони правочину є суб'єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні та виконанні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб'єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини. Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19.
Відповідач укладав Договір вже під час дії воєнного стану, отже, проявивши розумну обізнаність, мав спрогнозувати можливість підвищення цін на продукти харчування, імовірне настання певних правових наслідків.
Крім того, сторони уклали Договір 11.10.2024, і посилання відповідача у листі від 01.11.2024, тобто, лише через 2 тижні, на нестабільність цін на продукти харчування під час воєнного стану не видається суду переконливим доводом неможливості виконання Договору.
Більше того, відповідач погодився на включення до Договору умов щодо можливості нарахування пені та штрафу внаслідок його невиконання.
Тобто, здійснюючи підприємницьку діяльність на власний ризик, з огляду на положення законодавства щодо обов'язковості виконання Договору, узгодженням сторонами у Договору розміру пені та штрафу за невиконання умов Договору, безпідставними є посилання апелянта як на підставу для зменшення штрафних санкцій, що штрафна санкція складає 1/3 загальної суми договору і покладає на відповідача надмірний тягар відповідальності.
Враховуючи, що відповідачем не наведено виняткових обставин, за яких можливе зменшення пені, а також не надано доказів надмірності заявлених Комунальним некомерційним підприємством "Центральна міська лікарня" Кропивницької міської ради" штрафних санкцій, специфіку правовідносин, що виникли між сторонами (укладаючи договір, відповідач був обізнаний про загальну ситуацію в країні та нестабільність цін на продукцію, проте, вже через 2 тижні заявив про неможливість виконання договору з цієї причини, чим поставив позивача у негативне становище, навіть не приступивши до виконання Договору), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардком" про зменшення штрафних санкцій.
Щодо доводів апелянта, що позивач не поніс збитки у зв'язку з невиконанням відповідачем Договору, судова колегія зазначає таке.
Суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює надані сторонами докази і наведені ними аргументи.
Умовами Договору чітко визначено розмір і підстави для застосування штрафних санкцій; відповідач, укладаючи Договір, на них погодився. Натомість взагалі не поставив Товар позивачу, і зазначені відповідачем причини не видаються суду такими, що не залежать від волевиявлення відповідача.
Відповідач взагалі не надав суду жодного доказу обставин неможливості поставки позивачу Товару.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 13, 74 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардком" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 у справі № 912/3223/24 - без змін.
Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангардком" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 у справі №912/3223/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко