ф
24 червня 2025 року
м. Київ
справа № 420/25683/23
адміністративне провадження № К/990/31962/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого (судді-доповідача) Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Змієвська А.С.,
за участю:
представника позивача Андрєєва О.І.,
представника відповідача Шумілової А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції справу №420/25683/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБРА ГРЕЙН" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 (головуючий суддя Іванов Е.А.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 (головуючий суддя Бітов А.І., судді: Лук'янчук О.В., Ступакова І.Г.)
ТОВ "АМБРА ГРЕЙН" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Одеській області від 05.07.2023: №16154/15-32-07-03 на суму 1020,00грн; №16152/15-32-07-03 на суму 9' 455' 592,00грн; №16150/15-32-07-03 на суму 363306,00грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.07.2023 №16152/15-32-07-03 та №16150/15-32-07-03. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Головне управління ДПС в Одеській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду колегію суддів для розгляду цієї справи визначено у складі: головуючий (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., судді: Ханова Р.Ф., Шишов О.О.
Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2024 відкрито касаційне провадження у справі №420/25683/23 за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області.
На адресу суду надійшов відзив ТОВ "АМБРА ГРЕЙН" на касаційну скаргу податкового органу.
Судом отримано додаткові письмові пояснення Головного управління ДПС в Одеській області.
Ухвалою суду від 05.06.2025 справу №420/25683/23 призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.06.2025.
Ухвалою від 16.06.2025 клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
З огляду на перебування у відпустці судді Шишова О.О., здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, згідно якого, колегію суддів для розгляду цієї справи визначено у складі: головуючий (суддя-доповідач) Хохуляк В.В., судді: Бившева Л.І., Ханова Р.Ф.
Ухвалою від 19.06.2025 клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
У судовому засіданні представник відповідача доводи касаційної скарги підтримав, просить касаційну скаргу задовольнити, рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині задоволення позовних вимог та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Як вважає заявник касаційної скарги, суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки господарським операціям позивача з контрагентами, оскаржувані судові рішення прийнято без повного з'ясування обставин у цій справі та повного дослідження доказів, судами не враховано висновки Верховного Суду, що викладені за наслідками розгляду спорів, які виникли з аналогічних правовідносин.
Представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечив, вказав, що в ході судового розгляду суд першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що позовні вимоги ТОВ «АМБРА ГРЕЙН» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню і порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи відповідача правильність висновків суду не спростовують. Судами ретельно досліджено надані позивачем ТТН
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Верховний Суд у справі, що розглядається, з'ясував наступне.
ТОВ "АМБРА ГРЕЙН" звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Одеській області від 05.07.2023:
№16154/15-32-07-03 форми "ПС" про застосування 1020грн штрафної санкції за порушення вимог п.121.1 ст. 121 ПК України;
№16152/15-32-07-03 форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі ПДВ) на 9' 455' 592грн;
№16150/15-32-07-03 форми "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованої на рахунок платника у банку у розмірі 290645грн та застосування 72661грн штрафної санкції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що твердження контролюючого органу щодо відсутності змісту господарської операції, маршруту (не зазначено конкретної адреси початкового та кінцевого місця маршруту, а зазначення лише назви населеного пункту без визначення вулиці та номерів будинків), що унеможливлює ідентифікувати повний зміст господарської операції, відсутність у товарно-транспортних накладних марки, моделі, типу автомобіля та причепу/напівпричепу, не зазначення конкретної адреси, (вулиці та номеру будинку), не відображення ціни вантажу без ПДВ та загальну суму з ПДВ за одиницю вантажу, часу прибуття, вибуття, простою, відсутність підписів водіїв щодо отримання вантажу, обов'язкових реквізитів супроводжувальних документів на вантаж, - є хибними. Надані первинні документи відповідали вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та мали обов'язкові реквізити для бухгалтерського обліку. Крім того, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст обсягу господарської операції тощо.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.07.2023 №16152/15-32-07-03 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі ПДВ) на 9' 455' 592грн; №16150/15-32-07-03 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованої на рахунок платника у банку у розмірі 290645грн та застосування 72661грн штрафної санкції. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги суди посилались на те, що наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні містять обов'язкові реквізити, тобто оформлені відповідно Правил №363, та є достатнім документом для підтвердження обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Суд першої інстанції урахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.02.2019, у якій Cуд вважав неприйнятними доводи податкового органу стосовно обсягу документів, які можуть бути предметом судового розгляду, з огляду на те, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.
Разом з тим, суди вважали, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, порушень діючого законодавства під час прийняття податкового повідомлення-рішення від 05.07.2023 №16154/15-32-07-03 про застосування 1020грн штрафної санкції за порушення вимог п.121.1 ст. 121 ПК України судом не встановлено, а тому в цій частині позовних вимог відмовлено. Судами враховано, що в запиті було чітко зазначено наявність правопорушення, яке, на думку податкового органу, виявлено під час перевірки та ознайомлення з оригіналами наданих ТОВ документів, та незгода керівництва ТОВ з їх наявністю не є підставою для невиконання оформленої належним чином вимоги надати засвідчені копії документів.
Відповідач з рішеннями судів в частині задоволення позовних вимог не погодився, звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог податковий орган зазначає, що у висновках Акту перевірки викладено аргументи, які не були перевірені судом першої та апеляційної інстанцій. Відповідач вважає висновки судів необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм процесуального права в частині дослідження доказів, та невірним застосуванням норм матеріального права в частині відображення показників у звітності. Відповідні обставини призвели до неправильного вирішення спору.
На переконання скаржника, оцінка судами попередніх інстанцій первинних документів наданих до суду, на підставі яких було задекларовано витрати та податковий кредит, не відповідає нормам статті 71, 72, 77, 90 КАС України, суди не встановили обставини щодо реального змісту господарських операцій між позивачем та контрагентами, на які посилався відповідач при розгляді справи у судах попередніх інстанцій. Відповідач указує, що надані позивачем документи складені з порушенням вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, не відповідають Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, внаслідок чого не можуть бути визнані як первинні документи, що фіксують та підтверджують господарські операції щодо придбання транспортно-експедиційних послуг перевезення і не можуть бути відображені у податковій звітності відповідно п.44.1 ст. 44 ПК України. Вказане призвело до неправомірного формування платником податків податкового кредиту по ТОВ "Гранд Вантаж" та ТОВ "Н-Вектор". Головне управління ДПС в Одеській області зазначає, що суди попередніх інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосували норми права без врахування висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 10.11.2015 у справі №808/4357/13а щодо застосування статті 44 ПК України у подібних правовідносинах.
Крім того, відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм ПК України при наданні оцінки реальності господарських операцій, викладені у постановах від 12.05.2018 у справі №815/3310/17, від 04.07.2022 у справі №816/4509/15, від 12.05.2018 №815/3310/17, від 10.04.2020 у справі №816/4409/15, від 18.03.2020 у справі №826/8114/15, від 29.07.2024 у справі №560/2607/20, від 29.07.2024 у справі №560/2607/20, від 05.05.2023 у справі №1340/5998/18, від 08.11.2023 у справі № 280/4704/21, від 27.11.2023 у справі №380/18276/21, від 12.03.2019 у справі № 725/254/16-а.
Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, подав відзив, просить залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Позивач звертає увагу, що відповідачем було надано в процесі перевірки два запити, перший з вимогою надати оригінали первинних документів, другий - копії запитуваних документів. Запит № 1 щодо надання оригіналів первинних документів був виконаний в повному обсязі, перевіряючим надано оригінали всіх затребуваних документів у зазначені запитом строки, про що свідчить відсутність акту про їх ненадання. При цьому, позивач вважає вимогу відповідача № 4 щодо надання копій документів протиправною. Таким чином, позивач під час перевірки надав оригінали всіх первинних документів, що підтверджується самим Актом перевірки.
Позивач зауважує, що у ТТН вказані марка, реєстраційний номер транспортного засобу та причепу; у розділі «пункт навантаження» зазначено повну адресу (область, село, вулиця, номер будинку); зазначено обов'язкові реквізити супроводжуваних документів на вантаж (назва, номер), дата); у розділі «відомості про вантаж» зазначено ціну без ПДВ та загальну суму з ПДВ за одиницю вантажу; наявні підписи водіїв щодо отримання вантажу, отже висновки контролюючого органу є помилковими. Таким чином, первинні документи, що були складені в процесі господарської діяльності з вищезазначеними контрагентами, повністю відповідають вимогам законодавства. Позивач посилається на висновок Верховного Суду, викладений у справі №0670/2176/11, відповідно до якого, формальні недоліки у первинних документах, а також недоліки, зумовлені дефектами правого статусу особи, що їх видала, мають розцінюватися у сукупності з іншими обставинами. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. У свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а не повноваженнями осіб зі складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції. Крім того, позивач не вважає релевантними наведені відповідачем висновки Верховного Суду.
Відповідач не погодився з аргументами відзиву на касаційну скаргу, надав додаткові письмові пояснення, указує, що запит № 1 від 22.05.2023 та запит № 4 від 29.05.2023 відрізняються не формою затребуваних документів (оригінали чи копії), а змістом. До перевірки не надано письмові пояснення щодо неправомірності відображення у складі податкового кредиту суми ПДВ у складі вартості придбання послуг у: ТОВ «ГРАНД-ВАНТАЖ» - за період з 01.07.2021 по 31.03.2023; у ТОВ «Н-ВЕКТОР» - за період з 01.01.2023 по 31.03.2023. Відповідач вважає, що позивачем було вибірково прокоментовано надані контролюючим органом запити. Крім того, щодо релевантності висновків Верховного Суду відповідач зауважує, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №815/3310/17 предметом судового розгляду у цій адміністративній справі є правомірність формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідком отримання транспортно-експедиційних послуг, отже до предмета доказування відносяться обставини, які доводять факт отримання таких послуг. Вказана група обставин має бути встановлена судом та підтверджена належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, серед яких, товарно-транспортні накладні на конкретні транспортно-експедиційні послуги. Отже, відповідач стверджує, що справа №420/25683/23 є схожою до наведеної суб'єктивним складом учасників відносин, предметом та об'єктом судового розгляду.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області від 18.05.2023 №3517-п та направлень на перевірку №6947, 6949 від 22.05.2023 у період з 22.05.2023 по 30.05.2023 працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АМБРА ГРЕЙН" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у податковій декларації з ПДВ від 20.04.2023 №9086579799 (далі декларація), за результатами якої складено акт від 06.06.2023 №15512/15-32-07-03-09/40090901 (далі- акт перевірки).
Перевірка проводилась у період з 22.05.2023 по 26.05.2023. Термін проведення перевірки продовжувався з 29.05.2023 по 30.05.2023 на підставі наказу від 25.05.2023 №3791-п.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ "АМБРА ГРЕЙН" вимог п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, абз."б" п.200.4 ст. 200 ПК України, ст. 1, ч.1, ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.1, п.2.4, п.2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, що призвело до завищення суми від'ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду (рядок 21 декларації з ПДВ за березень 2023 року), на 9' 455' 592,00 грн; суми бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації з ПДВ за жовтень 2021 року) на 290645,00грн (сума відшкодована з бюджету, довідка камеральної перевірки від 08.12.2021 №26871/15-32-18-05-12/40090901) по операціям з придбання робіт (послуг) у ТОВ "Гранд вантаж" у податкових деклараціях з ПДВ на суму ПДВ 3' 667' 023грн. та ТОВ "Н-вектор" у податкових деклараціях з ПДВ на суму 5' 778' 569,05грн.
Під час проведення документальної перевірки платника податків директору ТОВ "АМБРА ГРЕЙН" під підпис було надано письмові запити:
22.05.2023 №1 про необхідність надання до перевірки оригіналів первинних документів регістрів бухгалтерського обліку та інших підтверджуючих документів, пояснення, що пов'язані з предметом перевірки, які стали підставою для декларування бюджетного відшкодування ПДВ (від'ємного значення з ПДВ) та показників відповідно декларації з ПДВ за березень 2023 року:
Договори, угоди, контракти з контрагентами, додатки до них, в тому числі контракти ЗЕД.
Первинні документи, щодо придбання (одержання) товарів/матеріалів (робіт/послуг): податкові накладні, розрахунки коригування до податкових накладних, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, митні декларації, інвойси тощо.
Картки бухгалтерських рахунків по розрахункам з контрагентами, у разі закриття розрахунків третьою особою, документи, що підтверджують ці розрахунки.
Документи (банківські виписки та інше), що підтверджують розрахунки за отримані товари/матеріали (роботи/послуги), інформацію про стан розрахунків з постачальниками, а також наявність дебіторської або кредиторської заборгованості станом на початок періоду, що перевіряється, на кінець періоду, що перевіряється, та на момент надання інформації.
Наказ про облікову політику підприємства.
Накази щодо призначення (звільнення) посадових осіб (директор, головний бухгалтер).
Інформацію про наявність власних/орендованих офісних, складських приміщень (при наявності орендованих - документи, що підтверджують надання майна в оренду, площа орендованих приміщень та сума орендної плати із зазначенням адреси та орендодавця (назва, код ЄДРПОУ)).
Інформацію про наявність у підприємства власних/орендованих виробничих потужностей, транспортних засобів (при наявності орендованих - документи, що підтверджують надання майна в оренду).
Оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери, картки рахунків 10, 15, 20, 23, 25, 26, 28, 30, 32, 36, 37, 63, 64, 65, 66, 68, 70, 71, 74, 79, 90, 91, 92, 93, 94, 95 та інші.
Сертифікати якості, сертифікати відповідності, сертифікати походження (Горох лущений, шліфований, колотий, продовольчий), фіто санітарні сертифікати на зазначену сільськогосподарську продукцію.
Довідки підприємств-постачальників сільськогосподарської продукції про те, що воно є виробником вказаної продукції, форма 37-сг, 29-сг, 4-сг з відміткою про прийняття органів статистики, довідки з сільської ради про склад та площу земельних ділянок підприємства-виробників сільськогосподарської продукції.
Документи щодо транспортування товару від постачальника до місць зберігання товару та до місця відправки на експорт.
Інформацію про наявність необхідних для здійснення господарської діяльності ліцензій (сертифікатів), дозволів тощо.
Результати проведення останньої інвентаризації ТМЦ, основних засобів, грошових коштів та інвентаризації у місяці заявленої до відшкодування суми ПДВ (накази, акти, інвентаризаційні відомості тощо).
Інші документи, які не увійшли до переліку, але пов'язані з питанням перевірки.
29.05.2023 №4 про необхідність надання письмових пояснень з документальним їх підтвердженням (та копій перелічених у запиті документів, засвідчених підписом посадової особи и та скріплених печаткою (за наявності) з питань взаємовідносин із контрагентами:
ТОВ "ГРАНД-ВАНТАЖ" (КОД за ЄДРПОУ 38478201) за період з 01.07.2021 по 31.03.2023;
ТОВ "Н-ВЕКТОР" (код за ЄДРПОУ 43435133) за період з 01.01.2023 по 31.03.2023.
На запит контролюючого органу платником податку станом на 17:00 год. 30.05.2023 перелічені у запиті №4 копії документів та пояснення до перевірки не надано, про що складений акт від 30.05.2023 №2051/15-32-07-03.
А саме, до перевірки не надано копії наступних документів з питань взаємовідносин із контрагентами ТОВ "ГРАНД-ВАНТАЖ" за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 та ТОВ "Н-ВЕКТОР" за період з 01.01.2023 по 31.03.2023:
Договорів (з пролонгацією), додатків до них, які укладено із вищезазначеними суб'єктами господарювання;
Первинних документів щодо придбання (одержання) товарів, робіт/послуг: товарно-транспортних накладних щодо перевезення товару, актів виконаних робіт (послуг);
Документів (платіжні доручення, банківські виписки, касові документи, угоди про зарахування взаємних однорідних вимог та інше), що підтверджують розрахунки за отримані товари, роботи/послуги, інформації про стан розрахунків із вищезазначеними суб'єктами господарювання, яким чином здійснювались розрахунки, а також наявність дебіторської або кредиторської заборгованості та актів звірок станом на початок періоду, що перевіряється, на кінець періоду, що перевіряється;
Регістрів бухгалтерського обліку, до яких перенесено інформацію із запитуваних первинних документів (картки рахунків по зазначеним контрагентам, оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери, обороти рахунків).
Також, до перевірки не надано письмові пояснення щодо правомірності відображення у складі податкового кредиту суми ПДВ у складі вартості придбання послуг у: ТОВ "ГРАНД-ВАНТАЖ" за період з 01.07.2021 по 31.03.2023; у ТОВ "Н-ВЕКТОР" за період з 01.01.2023 по 31.03.2023.
З актом перевірки позивач не погодився та надав заперечення з додатком на 15 арк. (т.14 а.с.172-195), а саме копії: акту надання послуг 1 шт, заявки 1 шт, реєстру до акту виконаних робіт 1 шт, та товарно-транспортні накладні 4 шт, два договори на перевезення. Водночас, під час перевірки було досліджено перевіряючими 245 актів про надання послуг перевезення, та така ж кількість товарно-транспортних накладних, що свідчить, що ТОВ не надало контролюючому органу разом з запереченнями документи які б спростовували встановлені перевіряючими порушення в оформлені ТТН та реєстрів.
30.06.2023 відповідач надав відповідь на заперечення, якою залишив висновки акту перевірки без змін (т.14 а.с.168-171).
За висновками акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.07.2023:
№16154/15-32-07-03 про застосування 1020грн штрафної санкції;
№16152/15-32-07-03 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 9' 455' 592грн,
№16150/15-32-07-03 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованої на рахунок платника у банку у розмірі 290645грн та застосування 72661грн штрафної санкції.
Не погодившись з рішеннями податкового органу, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду про їх скасування.
Рішеннями судів попередніх інстанцій скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.07.2023 №16152/15-32-07-03, №16150/15-32-07-03. У цій частині рішення судів підлягають касаційному перегляду, з огляду на вимоги і доводи касаційної скарги податкового органу.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено у статті 200 Податкового кодексу України.
Зокрема, згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі статтею 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ, як і права на бюджетне відшкодування цього податку, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку. При цьому, для формування податкового кредиту мають значення первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються й складаються на підтвердження реально вчиненої операції.
У справі, що розглядається установлено, що висновки про порушення позивачем приписів податкового законодавства, внаслідок чого податковими повідомленнями-рішеннями визначене грошове зобов'язання, зроблено з огляду на те, що надані до перевірки документи щодо відображення взаємовідносин ТОВ «АМБРА ГРЕЙН» з ТОВ «ГРАНД ВАНТАЖ» та ТОВ «Н-ВЕКТОР» складені з порушеннями Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого вони не можуть бути визнаними як первинні документі, що фіксують та підтверджують господарські операції щодо придбання транспортно-експедиційних послуг перевезення. Внаслідок зазначеного, вони не можуть бути відображені у податковій звітності відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України.
Крім того, згідно доводів відповідача, до перевірки не надано копії документів з питань взаємовідносин з контрагентами ТОВ «ГРАНД-ВАНТАЖ» - за період з 01.07.2021 по 31.03.2023 та ТОВ «Н-ВЕКТОР» - за період з 01.01.2023 по 31.03.2023:
договорів (з пролонгацією), додатків до них, які укладено із вищезазначеними суб'єктами господарювання;
первинних документів щодо придбання (одержання) товарів, робіт/послуг: товарно-транспортних накладних щодо перевезення товару, актів виконаних робіт (послуг);
документів (платіжні доручення, банківські виписки, касові документи, угоди про зарахування взаємних однорідних вимог та інше), що підтверджують розрахунки за отримані товари, роботи/послуги, інформації про стан розрахунків із вищезазначеними суб'єктами господарювання, яким чином здійснювались розрахунки, а також наявність дебіторської або кредиторської заборгованості та актів звірок станом на початок періоду, що перевіряється, на кінець періоду, що перевіряється;
регістрів бухгалтерського обліку, до яких перенесено інформацію із запитуваних первинних документів (картки рахунків по зазначеним контрагентам, оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери, обороти рахунків).
Також, до перевірки не надано письмові пояснення щодо правомірності відображення у складі податкового кредиту суми ПДВ у складі вартості придбання послуг у: ТОВ «ГРАНД-ВАНТАЖ» - за період з 01.07.2021 по 31.03.2023; у ТОВ «Н-ВЕКТОР» - за період з 01.01.2023 по 31.03.2023.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.07.2021 ТОВ «АМБРА ГРЕЙН» (Замовник) укладено з ТОВ «ГРАНД ВАНТАЖ» (Виконавець) договір №2707-1 про надання транспортно-експедиційних послуг за умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених цим Договором автомобільним транспортом, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконання послуги по перевезенню.
Згідно з п.1.2 Договору заявка на організацію перевезення повинна бути складена в письмовій формі і скріплена печатками та підписами Замовника та Виконавця та є невід'ємною частиною даного Договору. Сторони визнають юридичну силу заявки на організацію перевезення, переданої шляхом факсимільного або електронного зв'язку. До кожної заявки оформлюється Реєстр наданих послуг (додаток 31 до Договору) за встановленою формою, який скріплюється печатками та підписами сторін, та є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п.3.3 Договору сторони визнають, що достатнім та належним доказом надання послуг з перевезення виконавцем та відповідно їх прийняття замовником є або підписаний сторонами акт виконаних робіт, або товарна-транспортний документ, або інший документ, що може підтвердити факт надання та прийняття послуг за цим Договором.
На виконання умов вищевказаного договору після отримання послуг виконавцем на позивача виписувались податкові накладні суми ПДВ за якими були включені ТОВ «АМБРА ГРЕЙН» до складу податкового кредиту з ПДВ у додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» декларацій у відповідних періодах: липень 2021 року - січень 2023 року на суму ПДВ 3 967 668грн. та станом на 31.03.2023 заборгованість по розрахунках з ТОВ «ГРАНД ВАНТАЖ» відсутня.
Також, 18.01.2023 ТОВ «АМБРА ГРЕЙН» (Замовник) укладено з ТОВ «Н-ВЕКТОР», (Перевізник/експедитор) договір №18012023 про доручення перевізнику перевезення вантажів автомобільним транспортом згідно заявок (що є невід'ємною частиною Договору) і накладних замовника.
Згідно з п.3.1, 3.2 Договору підтвердженням факту надання послуги є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразка відносно перевезення з відмітками вантажовідправника, перевізника та вантажоодержувача. Підставою для здійснення оплати послуг перевізника є оригінал рахунку-фактури, наданої перевізником в одному екземплярі, оригінал підписаного замовлення, оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу, зареєстрована податкова накладна і оригінал Акту виконаних робіт.
На виконання умов вищевказаного договору після отримання послуг виконавцем на позивача виписувались податкові накладні, суми ПДВ за якими були включені ТОВ «АМБРА ГРЕЙН» до складу податкового кредиту з ПДВ у додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» декларацій у відповідних періодах: січень 2023 року по березень 2023 року на суму ПДВ 5 778 569грн. та станом на 31.03.2023 заборгованість по розрахунках з ТОВ «Н-ВЕКТОР» становить 8 796 845,23грн.
Відповідач доводить, що за результатами аналізу актів надання транспортно-експедиційних послуг перевезення, товарно-транспортних накладних, податкових накладних по відображенню взаємовідносин ТОВ «АМБРА ГРЕЙН» з ТОВ «ГРАНД ВАНТАЖ», ТОВ «Н-ВЕКТОР» встановлено, що в усіх товарно-транспортних накладних до актів виконаних робіт не відображено: марка, модель, тип автомобіля та причепа/ напівпричепа; в розділі «пункт навантаження» зазначено лише назва населеного пункту без вказання конкретної адреси (вулиці та номер будинку); не відображено обов'язкові реквізити супроводжуваних документів на вантаж (назва, номер, дата); у розділі «відомості про вантаж» не відображено ціну без ПДВ та загальну суму з ПДВ за одиницю вантажу; у розділі «вантажно-розвантажувальні операції» по позиціях «навантаження» та «розвантаження» відсутня інформація щодо часу прибуття, вибуття, простою; відсутні підписи водіїв щодо отримання вантажу.
Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за N 128/2568, визначено наступне:
Пункт 1. «Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами»
Пункт 8.25 «Час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної, в пункт розвантаження.
Пункт 8.26. «Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж...».
Пункт 11.1. «Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, їм я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів...»
Пункт 11.3. «Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно - транспортної накладної підписом...».
Пункт 11.4. «Після прийняття вантажу згідно з товарно - транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники».
Пункт 11.5. «У разі використання товарно - транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно - транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другій - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику...»
Пункт 11.6. «У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості зазначити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).
У таких випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ у паперовій або електронній формі, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.»
Пункт 11.7. «Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25, 8.26 глави 8 цих Правил.»
В оскаржуваних судових рішеннях указано, що дослідивши наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні, що відображають товарність операцій ТОВ "АМБРА ГРЕЙН" з ТОВ "ГРАНД ВАНТАЖ" та ТОВ "Н-ВЕКТОР" судами встановлено, що вони містять дані щодо марки, моделі, типу автомобіля та причепа/напівпричепа, державного номеру, ПІБ водія, дані щодо замовника, вантажовідправника, перевізника, вантажоодержувача, пункту (адреса) навантаження та розвантаження, назви товару, маса брутто, ціни товару, підпису водія який прийняв вантаж та здав, ПІБ посадових осіб вантажовідправника та вантажоодержувача їх підписи, та печатки, обов'язкові реквізити супроводжуваних документів на вантаж (назва, номер, дата), у розділі "вантажно-розвантажувальні операції" по позиціях "навантаження" та "розвантаження" наявна інформація щодо часу прибуття, вибуття, простою.
Як вбачається, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні містять обов'язкові реквізити, є достатнім документом для підтвердження обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.
Таким чином, суди попередніх інстанцій констатували, що подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Суди констатували, що ТОВ "АМБРА ГРЕЙН" надало до суду належні та допустимі первинні документи зі змісту яких вбачається правомірність віднесення витрат (сплаченої суми ПДВ) по договорам з ТОВ "ГРАНД ВАНТАЖ" та ТОВ "Н-ВЕКТОР" до податкового кредиту, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.07.2023 №16152/15-32-07-03 та №16150/15-32-07-03 є протиправними та підлягають скасуванню.
Податковий орган в обґрунтування своїх доводів зазначає, що для доказовості позиції позивача у спростування висновків Акту перевірки відносно неправомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з TOB «Н-ВЕКТОР» за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 платником не надано копій жодного первинного документу, у т.ч. додаткового первинного документу.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, судом з'ясовано, що у томі 14 арк спр 192-195 наявна копія договору про надання транспортно-експедиційних послуг по доставці вантажів №18012023 від 18.01.2023, укладеного між ТОВ «АМБРА ГРЕЙН» Замовник і ТОВ «Н-ВЕКТОР» Перевізник (Експедитор).
Перевіряючи обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, касаційний суд встановив, що матеріали справи не містять первинних документів щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Н-ВЕКТОР».
Верховний Суд звертає увагу на те, що транспортні документи призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначають взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.
Таким чином, висновки зроблено судами без дотримання вимог норм процесуального права, зокрема норм статті 90 КАС України. Згідно з частинами третьою, четвертою цієї статті суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Колегія суддів наголошує, що обставини справи мають бути встановлені належним чином з урахуванням документів та наданих сторонами доказів.
Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін є сутністю офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Стаття 75 КАС України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Необхідно враховувати, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Обставини, на які посилається відповідач, мають значення для розгляду справи та відповідно до частини другої статті 73 КАС України входять до предмета доказування, оскільки від їх встановлення залежить висновок щодо реальності господарських операцій.
Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати доводи контролюючого органу.
При цьому, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену до ціни суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.
Верховний Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг.
Предметом судового розгляду у цій адміністративній справі є правомірність формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідком отримання транспортно-експедиційних послуг, отже до предмета доказування відноситься обставини, які доводять факт отримання таких послуг.
Вказана група обставин має бути встановлена судом та підтверджена належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, серед яких, товарно-транспортні накладні на конкретні транспортно-експедиційні послуги.
Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне вказати, що у справі залишилися недослідженими обставини про те, чи контрагенти позивача були спроможним виконати умови правочинів; чи могли фактично виконати обсяг послуг в обумовлені сторонами строки; чи мали контрагенти технологічний й кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.
Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладених в акті перевірки та підтверджених доказами.
Перевірені судом касаційної інстанції обставини свідчать про недотримання судами попередніх інстанцій вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, невжиття належних та достатніх заходів для встановлення фактичних обставин справи, шляхом виявлення та витребування доказів, зокрема, з власної ініціативи та, відповідно, вимагає скасування такого рішення з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для усунення вказаних недоліків шляхом дослідження усіх обставин у справі.
За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Таким чином, доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Відтак, суд вважає, що під час нового розгляду справи слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у справі, дати юридичну оцінку встановленим обставинам, правильно застосувати норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним доводам судів у рамках даного касаційного провадження.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №420/25683/23 в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2023 №16152/15-32-07-03 і №16150/15-32-07-03 скасувати. У цій частині справу №420/25683/23 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №420/25683/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду