26 червня 2025 року
м. Київ
справа №440/11966/24
адміністративне провадження №К/990/15490/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про зобов'язання виплатити недоплачену заробітну плату та індексацію,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (далі - відповідач), в якому просила:
- зобов'язати відповідача виплатити на її користь недоплачену заробітну плату з урахуванням того, що юрисдикція Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України поширювалася на всю територію України, та виплатити індексацію.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 у справі № 440/11966/24 залишено без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі № 440/11966/24 повернуто особі, яка її подала.
14 квітня 2025 року до Верховного Суду надійшла вдруге касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій просила скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі № 440/11966/24 залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини; уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
16 травня 2025 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали від 05 травня 2025 року ОСОБА_1 надано уточнену касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частини третьої статті 329 КАС України).
З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня ухвалення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подана касаційна скарга після повернення Верховним Судом, без надмірних зволікань та у розумний строк.
Також, ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі частини статті 1 статті 133 КАС України та частини другої статті 8 статті Закону України "Про судовий збір", до якого додано: відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 04 березня 2025 року за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав, визначених Законом України «Про судовий збір», для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 за подання касаційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі № 440/11966/24.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Так, перевіркою змісту уточної касаційної скарги установлено, що скаржниця посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 51 Закону України "Про державну службу" (в редакціях від 20 січня 2018 року - 28 листопада 2019 року) та частини першої статті 51 Закону України "Про державну службу" (в редакціях з 10 січня 2020 року по 13 лютого 2020 року) у подібних правовідносинах.
Також, скаржниця посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Відкриваючи провадження у цій справі суд першої інстанції дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Також, у касаційні скарзі скаржниця, посилаючись на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстав, передбачених пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати поважними причини пропуску строку ОСОБА_1 на Полтавського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі № 440/11966/24.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі № 440/13425/24.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про зобов'язання виплатити недоплачену заробітну плату та індексацію.
Витребувати з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/11966/24.
Встановити десятиденний строк для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
М.В. Білак
В.М. Соколов ,
Судді Верховного Суду