13 листопада 2023року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної
відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника особи, стосовно якої складено протокол про
адміністративне правопорушення, -адвоката Сіренка М.Ю.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Сіренка М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Київської області від 10 серпня 2023 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановоюОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою суду визнано доведеним те, що ОСОБА_1 30.06.2023 о 23 год. 00 хв., в м. Києві, проспект Воскресенський, б. 48, керував транспортним засобом «Daewoo Lanos» д.н.з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд проводився на місці зупинки, у встановленому законом порядку за приладу "Drager", результат тесту 0,99%. Прилад АRJL - 0309, тест №3989.
Подія фіксувалась на нагрудну боді камеру 473857, 475321.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішення суду,захисник Сіренко М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову Дніпровського районного суду Київської області від 10.08.2023скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
На обґрунтування апеляційних вимогзахисник вказує, щоОСОБА_1 не був водієм у розумінні п. 1.10 ПДР України, оскільки автомобілем він не керував, а знаходився в салоні автомобіля.
Наголошує захисник, що докази про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніннята автомобіль взагалі рухався, в справі відсутні, а тому і відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію" визначено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Разом з тим, в даному випадку автомобіль ОСОБА_1 працівниками поліції не зупинявся, останні під'їхали до ОСОБА_1 в той час як він перебував неподалік свого будинку та нікуди не рухався, тобто не керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Так, на думки сторони захисту, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах захисника Сіренка М.Ю.на підтримку доводів апеляційної скарги про скасування постанови Дніпровського районного суду Київської області від 10.08.2023, перевіривши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, переглянувши диск з відеозаписомдосліджуваних подій, слід дійти наступних висновків.
Суд першої та апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення, що визнані судом доведеними в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, з урахуванням позиції сторони захисту в суді апеляційної інстанції, - на виконання вимог ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 ,винність якого у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення нимп. 2.9аПравил дорожнього руху України за обставин, викладених в постанові, підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами в справі.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№218188від30.06.2023, в зазначений день,о 23 год. 00 хв., в м. Києві, проспект Воскресенський, б. 48, керував транспортним засобом «Daewoo Lanos» д.н.з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд проводився на місці зупинки, у встановленому законом порядку за приладу "Drager", результат тесту 0,99%. Прилад АRJL - 0309, тест №3989.
Подія фіксувалась на нагрудну боді камеру 473857, 475321.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП(а.с. 1).
Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме - інспектором 2 взводу 2 роти 4 батальйону2 полку УПП в. м. Київ, старшим лейтенантом поліції - Коробля І.Ю.
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 чи в його інтересах адвокатом/представником дій працівників поліції по оформленню протоколу про адміністративне правопорушення у досліджуваній справі, що входить до прямого обов'язку працівника поліції, уповноваженого на складання протоколу, на виконання ним своїй службових/посадових обов'язків, відповідно до законів України.
Згідно роздруківки чеку «Драгер», АRJL - 0309у ОСОБА_1 позитивна проба в 0.99 ‰ (а.с. 2).
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що за кермом не був, забирав речі з припаркованого авто.
Пояснив, що в день вищевказаних подій випив пиво, а потім пив квас.
Згідно наявного в матеріалах справи відеозапису, ОСОБА_1 перебуває в стані, який не відповідає навколишній обстановці.
На запитання працівника поліції, що вживав відповів квас, після чого було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 погодися.
Огляд показав позитивну пробу в 0.99‰, на що ОСОБА_1 погодився та своїх заперечень не виказав.
Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки (а.с. 7).
Щодо доводів апеляційної скарги захисника в частині, що з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 допустив якісь порушення ПДР України, а тому не був зобов'язаний виконувати вимоги працівників поліції, то такі є безпідставними, адже Указом Президента України від 24.02.2022 у № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено воєнний стан, відповідно до якого встановлюються такі заходи правового режиму воєнного стану: у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежуються свобода пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів, перевірка у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документів у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Загальний порядок перевірки особистих документів, огляду авто, речей та багажу під час воєнного стану визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану».
Вищезгаданим документом закріплене право на проведення перевірки документів, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян для посадових осіб органів Нацполіції, СБУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Збройних Сил України, які визначені в наказі коменданта. Під час перевірки представники силових структур мають право вимагати пред'явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, зокрема в разі якщо існує достатньо підстав вважати, що громадянин вчинив або має намір вчинити правопорушення.
Відповідно до Указу Президента України № 64 від 24.02.2022, з наступними змінами, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
У зв'язку з наведеним, посилання ОСОБА_1 на те, що він був зупинений патрульними без жодних причин, відсутня задокументована або збережена на матеріальних носіях чи відображена в електронному вигляді будь-яка інформація про наявність підстав для зупинки транспортного засобу, є безпідставними.
За наведеним, суд першої інстанції, дослідивши всі докази у справі, в їх сукупності, дійшов ґрунтовного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9АПравил дорожнього руху України.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 16.02.2021 № 1231-ІХ, що набрав чинності 17.03.2021, в чергове посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження огляду з метою виявлення такого стану.
Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції з закриттям провадження в справі, як про те виказали проханняОСОБА_1 та захисник Сіренко М.Ю.в апеляційній скарзі та під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП
За наведеним, апеляційна скаргазахисника Сіренка М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Дніпровського районного суду Київської області від 10 серпня 2023року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, залишити без змін,а апеляційну скаргу захисника Сіренка М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 -без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька