13 листопада 2023року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:
особи, яку притягнуто до адміністративної
відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника особи, стосовно якої складено протокол про
адміністративне правопорушення, -адвоката Нечваль Я.В.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Нечваль Я.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановоюОСОБА_1визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановою суду визнано доведеним те, що 29.07.2023 о 20:40 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Mazda 6», днз НОМЕР_1 , по вул. Соснова, б. 1 в с. Капітанівка Бучанського району Київської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя.
Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager» та у закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , під відеозапис на нагрудну бодікамеру патрульних.
Не погоджуючись з рішення суду,захисник Нечваль Я.В. в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.10.2023скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На обґрунтування апеляційних вимогзахисник вказує, щонаявними в матеріалах справи доказами не підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наголошує захисник, що відмовою від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння є саме відмова пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я, однак, у даному випадку поліцейськими не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, тобто у закладі охорони здоров'я.
Крім того, згідно відеозапису, наявного в матеріалах справи, вбачається, що працівники поліції запитали у ОСОБА_1 , чи згоден він пройти огляд на стан сп'яніння саме на місці зупинки за допомогою приладу "Драгер" у присутності двох свідків. ОСОБА_1 проходити огляд на місці відмовився після чого поліцейські повідомили, що на нього буде складено протокол. При цьому, на відеозаписі чітко зафіксовано, що працівники поліції жодного разу не пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Також, сам по собі протокол про адміністративні правопорушення не може бути єдиним достатнім доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, адже складений стороною обвинувачення, а тому викладені у ньому обставини повинні бути перевірені судом за допомогою аналізу інших доказів.
Водночас навіть якщо протокол і сприймати як доказ, то у протоколі теж не вказано, що ОСОБА_1 відмовився саме від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Так, у протоколі вказано: «На місці зупинки транспортного засобу на пропозицію пройми тест на алкогольне сп'яніння в лікаря чи на приладі «Драгер» відмовився в присутності двох свідків».
При цьому згідно з Академічним тлумачним словником Української мови (http://sum.in.ua/) сполучник «чи» уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один; посилює взаємовиключення, несумісність.
Так, захисник звертає увагу, що враховуючи, що у протоколі між словосполученнями «в лікаря» та «на приладі «Драгер»», вживається сполучник «чи», який підкреслює взаємовиключення явищ, очевидно, що у протоколі мова йде про якусь одну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду: або відмову від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, або відмову від проходження огляду у лікаря-нарколога.
Між тим, враховуючи події, що зафіксовані на наявному в матеріалах справи відеозаписі, очевидно, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду саме на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», а не медичного огляду в лікаря-нарколога.
Крім того, у вказаних поясненнях свідків взагалі не вказано, від проходження якого огляду на стан сп'яніння відмовився ОСОБА_1 : від проходження огляду на місці за допомогою приладу «Драгер» чи від проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
Враховуючи, що на наявному в матеріалах справи відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції у присутності свідків запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння лише на місці, то очевидно, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є саме свідками відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння саме на місці зупинки, а не медичного огляду в лікаря-нарколога.
Як пояснив ОСОБА_1 йому поліцейські запропонували пройти огляд лише на місці, водночас ОСОБА_1 поліцейські не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, про наявність у ОСОБА_1 права чи обов'язку пройти такий огляд у закладі охорониздоров'я йому ніхто не повідомляв.
Тобто ОСОБА_1 також підтвердив, що йому ніхто не пропонував пройти огляд узакладі охорони здоров'я.
Отже, поліцейські не пропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, у свою чергу ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці на приладі «Драгер», що знаходився у поліцейських, однак відмова від проходження такого огляду не тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху обов'язком водія є проходження саме медичного огляду на стан сп'яніння, а не огляду на місці зупинки. За таких обставин, наведене свідчить про відсутній в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Додатково звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 487/4245/18 вказано, що визнання особою вини не є беззаперечним доказом і не звільняє слідчого, прокурора, суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо та всієї доказової бази у сукупності.
Тобто навіть якщо б ОСОБА_1 й визнав факт перебування в стані сп'яніння, то це жодним чином не дозволило суду встановити об'єктивний факт перебування його в стані сп'яніння під час розгляду справи, оскільки факт перебування особи в стані сп'яніння може бути підтвердженим виключно за результатами проведення огляду на стан сп'яніння на місці або в закладі охорони здоров'я з використанням спеціальних технічних засобів. Натомість визнання цього факту самим ОСОБА_1 жодного доказового значення не має, оскільки чинним законодавством не передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП за визнання особою себе такою, що перебуває в стані сп'яніння.
Крім того, факт перебування чи не перебування ОСОБА_1 в стані сп'яніння не підлягає доказуванню в межах цієї справи та не має жодного юридичного значення. Це пояснюється тим, що в межах цієї справи ОСОБА_1 не ставиться в провину факт перебування в стані сп'яніння, а він обвинувачується саме у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння. За таких обставин, в межах цієї справи підлягає доведенню обставини належного/неналежного пропонування ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах захисника Нечваль Я.В.на підтримку доводів апеляційної скарги про скасування постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.10.2023, перевіривши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, переглянувши диск з відеозаписомдосліджуваних подій, слід дійти наступних висновків.
Суд першої та апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення, що визнані судом доведеними в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, з урахуванням позиції сторони захисту в суді апеляційної інстанції, - на виконання вимог ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 ,винність якого у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення нимп. 2.5Правил дорожнього руху України за обставин, викладених в постанові, підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами в справі.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№ 335139 від29.07.2023, в означений день,о 20:40 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Mazda 6», днз НОМЕР_1 , по вул. Соснова, б. 1 в с. Капітанівка Бучанського району Київської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager» та у закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , під відеозапис на нагрудну бодікамеру патрульних (а.с. 1).
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення у рядку "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення " власноручно саме ОСОБА_1 викладено: "згоден був по", що вказує і на обізнаність ОСОБА_1 щодо своїх прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, на що є посилання у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1).
Даний протокол складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП ВП№4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Сулейманів Р.Ш., дії якого ані ОСОБА_1 , ані в його інтересах - захисник Нечваль Я.В. не оскаржували і матеріали провадження таких даних не містять.
Обставини відмови відпроходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння засвідчили підписами свідки-поняті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) та в окремо викладених поясненнях (а.с. 2-3).
Суд також вважає, що підстави не довіряти або мати сумніви щодо правдивості та об'єктивності показів свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відсутні, оскільки свідки були ознайомлені зі своїми обов'язками та правами, визначеними ст. 63 Конституції України, їх покази є послідовними та логічними і не спростовуються іншими доказами у справі.
Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки алкогольного сп'яніння.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 1 Розділу 2 Інструкції).
У відповідності п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто порушення п. 2.5 ПДР, є самостійним складом адміністративного правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП. При цьому, обставини відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, можуть фіксуватися технічними засобами відео фіксації. Також факт відмови може бути зафіксований у поясненнях свідків.
Отже, з аналізу положень ст. 266 КУпАП та п. 7 Розділу 3 Інструкції вбачається, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Крім того, з положень вищенаведених норм законодавства вбачається обов'язок водія пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу поліцейського. Таким чином, у даній справі підлягає встановленню факт, що така вимога поліцейського була законною відносно ОСОБА_1 , а також факт відмови останнього від виконання такої вимоги, тобто відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я. При цьому, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у найближчому закладі охорони здоров'я утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, та може бути зафіксована не лише поясненнями свідків, а й технічними засобами відео фіксації.
Відтак, законом встановлено, що у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров'я, тобто у встановленому законом порядку, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.5 ПДР України з фіксацією події технічними засобами відеозапису чи у присутності двох свідків.
Як вже вказувалося вище, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку в присутності двох свідків (а. с. 1).
З направлення на огляд водіятранспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що огляд не проводився. (а.с. 4).
З письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що 29.07.2023 останніх було запрошено у якості свідків при складанні адміністративного матеріалу відносно водія ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. На вимогу працівників поліції пройти у встановленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Drager» або у медичному закладі у їх присутності відмовився (а. с. 1, 2-3).
Таким чином, доводи захисника про те, що матеріали справи не містять доказів пропозиції поліцейського пройти огляд у медичному закладі спростовуються поясненнями свідків, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера «Drager» та у закладі охорони здоров'я, тобто в установленому законом порядку.
Як на перевірку доводів скаржника, судом апеляційної інстанції досліджено відеофайли з бодікамери поліцейського, що містяться на СД-диску (а.с. 6), щодо яких суд зазначає наступне.
Відеозаписом зафіксовано, що водію ОСОБА_1 працівник поліції запропонував пройти огляд на приладі "Драгер", на що той відмовився в присутності двох свідків, вимогу щоб пройти огляд в закладі охорони здоров'я не виказав.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника про те, що на відеозаписом не зафіксовано, що поліцейський пропонував пройти огляд у медичному закладі. Разом з тим, такі доводи не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з огляду на наявні письмові пояснення свідків, в яких зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням алкотестера «Drager» та у закладі охорони здоров'я. Більше того, з відеозапису вбачається, що поліцейський пропонував пройти в установленому законом порядку огляд на стан сп'яніння, що відповідає вимогам п. 2.5 ПДР, тобто на місці зупинки чи у медичному закладі.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував своєї вини.
За наведеним, суд першої інстанції, дослідивши всі докази у справі, в їх сукупності, дійшов ґрунтовного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5Правил дорожнього руху України.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 16.02.2021 № 1231-ІХ, що набрав чинності 17.03.2021, в чергове посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження огляду з метою виявлення такого стану.
Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції з закриттям провадження в справі, як про те виказали проханняОСОБА_1 та захисник Нечваль Я.В. в апеляційній скарзі та під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП
За наведеним, апеляційна скаргазахисника Нечваль Я.В. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2023року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, залишити без змін,а апеляційну скаргу захисника Нечваль Я.В. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька