Справа № 755/4981/25
"12" травня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000095 від 06.01.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, не одруженої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.116 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
Впродовж тривалого часу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав спільно зі своєю матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно останні п'ятнадцять років ОСОБА_7 ніде офіційно не працював, збирав сміття та вторинну сировину, зловживав спиртними напоями, жорстоко поводився зі своєю матір'ю ОСОБА_4 , систематично вчиняючи конфлікти, які супроводжувались погрозами її життю та здоров'ю, спричиненням побоїв, викраденням грошей та інших матеріальних цінностей.
Так, 05.01.2025 року, протягом дня, перебуваючи за адресою спільного проживання ОСОБА_7 будучи в стані сильного алкогольного сп'яніння розпочав черговий конфлікт зі своєю матір'ю ОСОБА_4 та почав ображати її грубою нецензурною лайкою. Конфлікт завершився після того, як ОСОБА_7 пішов із подвір'я. В цей же день, приблизно о 16 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_7 повернувся до свого місця проживання та почав нецензурно виражатися у бік матері.
Після цього, приблизно о 18 год. 15 хв. ОСОБА_4 вийшла з будинку та підійшла до свого сина, який лежав посеред подвір'я та попросила його зайти до приміщення будинку, але ОСОБА_7 продовжив ображати свою матір нецензурними словами.
У цей момент у ОСОБА_4 , яка перебувала в стані афекту вираженому емоційному збуджені, який здійснив суттєвий вплив на її свідомість та діяльність та який виник та проявився на фоні тривалої кумуляції емоційної напруги, обумовленої протиправними діями, що принижують честь і гідність особи з боку її сина ОСОБА_7 , раптово виник умисел на позбавлення життя останнього.
Реалізуючи вказаний намір ОСОБА_4 діючи умисно, з метою позбавлення життя свого сина, керуючись мотивом припинення протиправних дій останнього та свідомо допускаючи наслідки у вигляді протиправного заподіяння смерті ОСОБА_7 перебуваючи у стані вираженого емоційного збудження, пішла до будинку, де взяла електричний кабель та повернувшись до ОСОБА_7 , який продовжував лежати на подвір'ї будинку, накинула кабель на шию ОСОБА_7 , при цьому, перехрестивши кінці шнура, утворивши петлю на шию останнього, почала його душити, внаслідок чого спричинила останньому механічну асфіксію, від якої на місці події за короткий проміжок часу настала смерть ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному вбивстві, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, зумовленому жорстоким поводженням та таким, що принижує честь і гідність особи, за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК України.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю, щиро розкаялася, та показала, що проживала разом зі своїм сином ОСОБА_7 . За час їхнього проживання, останній не одноразово вчиняв щодо неї домашнє насильство, зазначила, що її син зловживав алкогольними напоями та вів антисоціальний спосіб життя, приводив додому дівчат та хлопців з якими разом випивали алкогольні напої, після чого син принижував її, ображав нецензурно, наносив тілесні ушкодження, у зв'язку з чим вона неодноразово викликала працівників поліції. Зазначила, що 05.01.2025 року, також викликала працівників поліції які приїхали на виклик та виписали сину терміновий заборонний припис стосовно кривдника, після чого її син пішов з дому у невідомому напрямку. Коли син повернувся він перебував в стані алкогольного сп'яніння, та почав знову знущатися над нею, через деякий час вона вийшла з будинку та побачила сина, який лежав серед подвір'я на землі, підійшовши до сина почала його прохати щоб він зайшов до будинку, після чого син почав знов її ображати нецензурними словами, в подальшому перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання вона пішла до будинку взяла кабель, який лежав на підлозі, підійшла до сина завернула кабель за його шию, після чого затягнула кабель, що відбувалося далі, не пам'ятає.
Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності її позиції, роз'яснивши їй положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вона буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в умисному вбивстві, вчиненому в стані сильного душевного хвилювання, зумовленому жорстоким поводженням та таким, що принижує честь і гідність особи, за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого, та кваліфікує її дії за ст.116 КК України.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_4 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка є пенсіонеркою, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судима.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочина.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, наявності пом'якшуючої обставини, ставлення обвинуваченої до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченої, суд вважає за доцільне призначити їй покарання у виді обмеження волі, та застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинувачену обов'язки, визначені ст.76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст.124 КПК України.
У порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Керуючись ст .ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.116 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення судової молекулярної-генетичної експертизи від 14.03.2025 року №СЕ-19/111-25/2368-БД у розмірі 21037 гривень 94 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: кабель білого кольору замащений у фарбу коричневого кольору, який було упаковано до паперового конверту, опечатаного стрічкою для опечатування речових доказів № NPU-2238337, скейтборд чорного кольору, який було упаковано до картонної коробки, опечатаного стрічкою для опечатування речових доказів № NPU-2238338, NPU-2238339, NPU-2238340, світло відбиваючий жилет зеленого кольору, який було упаковано до картонної коробки, опечатаного стрічкою для опечатування речових доказів № NPU-2238341 - (квитанція № 23931), прозору пляшку, яку упаковано в картону коробку з наліпкою NPP-0120932, NPP-0129030, NPP-0129031, волосся трупа, яке поміщено до паперового конверту, опломбовано наліпкою № NPP-0129029, зрізи нігтьових пластин з лівої руки трупа, які поміщено до паперового конверту, опломбовано наліпкою № NPP-0129028, зрізи нігтьових пластин з правої руки трупа, які поміщено до паперового конверту, опломбовано наліпкою № NPP-0129027, змиви з лівої руки трупа, які поміщено до паперового конверту, опломбовано наліпкою № NPP-0129025, змиви з правої руки трупа, які поміщено до паперового конверту, опломбовано наліпкою № NPP-0129026, металевий дріт, який поміщено до експертного пакету № NPU-1513132, шапку чорного кольору, яку поміщено до паперового конверту, з наліпкою NPP-0129020, змиви з лівої та правої руки, зріз нігтьових пластин з правої та лівої руки, які поміщено до окремих паперових конвертів, куртку чорного кольору, яку поміщено до сейф-пакету № INZ4040284, джинси темного кольору, які поміщено до сейф-пакету № PSP3235235, кросівки, які поміщено до сейф-пакету № INZ4040285, сорочку темного кольору, кофту чорного кольору, джинсові шорти синього кольору, які поміщено до сейф-пакету № INZ4020283, жилетку чорного кольору, яку поміщено до сейф-пакету № SUD4010269, які передані камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 023477) - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам кримінального провадження роз'яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання.
Головуючий суддя: