Іменем України
26 червня 2025 року
м.Харків
справа № 638/20101/24
провадження № 22-ц/818/3132/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Пилипчук Н.П., Мальованого Ю.М.
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Оганезова Олега Автанділовича на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 10 березня 2025 року, постановлене суддею Марченко В.В.,
У жовтні 2024 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту №815176866 від 03.04.2021 у сумі 31 882,25грн. та понесені судові витрати.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 10 березня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредиту №815176866 від 03.04.2021 у сумі 21 201,00., у тому числі: 9 250,00грн. - заборгованості по кредиту; 11 951,00грн. - заборгованості по відсотках. В іншій частині - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 610,84 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на правову допомогу в розмірі 3 989,87 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Оганезов Олег Автанділович просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вирішити питання щодо судових витрат.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що позивач не надав первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту у заявленому розмірі. Доказів, що договір підписано саме відповідачкою матеріали справи не містять, також не надано і оригіналу кредитного договору.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що під час укладення договору факторингу №28/1118-01 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», до останнього перейшло право вимоги до відповідача у сумі 20 606,50грн. отже позивач набув право на звернення до суду про стягнення заборгованості. Доказів на повернення отриманих коштів відповідачем не надано.
Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що 03.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді кредитний договір №815176866 у формі електронного документа з використанням електронного підпису MNV92PE7 (а.с. 12 зі звороту).
Пунктом 1.1. договору передбачено, що кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 9250 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Смарт" ТОВ "МАНІВЕО".
Згідно з пунктом 1.2. договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту. При цьому строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Пунктом 1.4. договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
У відповідності до п.1.4 договору за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку.
Виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 605,90 (шістсот п'ять цілих дев'ять десятих) процентів річних, що становить 1,66 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.1.4.1 договору).
За умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного , дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 604,99 (шістсот чотири цілих дев'яносто дев'ять сотих) процентів річних, що становить 1,66 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті (п.1.4.2 договору).
У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору.
Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору (п.1.4.3 договору).
Згідно п.1.7 договору сторони погодили, шо факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:
зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев'ять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Кредиту та до дня фактичного повернення суми Кредиту Позичальником (п.1.8 договору).
Сторонами був підписаний графік розрахунків до договору №815176866, відповідно до якого був визначений термін платежу по кредиту у сумі 9 250,00грн. та відсотків у сумі 4 606,50грн., а саме - 03.05.2021.
На виконання умов договору, 03.04.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» на рахунок ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 9 250,00грн на рахунок №4149-49ХХ-ХХХХ-9811 згідно договору №815176866, що підтверджується довідкою платіжним дорученням від 03.04.2021.
Згідно електронного повідомлення АТ «Таскомбанк» останнім надано підтвердження, що в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам №48 від 18.07.2019 банком здійснено перекази грошових коштів, зокрема, 03.04.2021 у сумі 9 250,00грн. на рахунок № НОМЕР_1 .
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався додатковими угодами (остання від 31.12.2023) відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти їх та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату.
У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).
Цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 8.2).
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 30.12.2019, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 30.12.2019 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 30.12.2019 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 04 грудня 2024 року.
Згідно реєстру прав вимоги №137 від 08.06.2021 ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №815176866 від 03.04.2021 на суму 20 606,50грн.
05.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон плюс» (клієнт) укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» набуло право вимоги до відповідача за крудитним договором №815176866 від 03.04.2021 на суму 31 882,25грн., що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023.
30.09.2024 між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №3009/24, відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №815176866 від 03.04.2021 на суму 31 882,25грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників від 30.09.2024.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути заборгованість згідно наданого розрахунку.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З договору №815176866, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір) пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).
Цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 30.12.2019, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 30.12.2019 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 30.12.2019 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 04 грудня 2024 року.
Отже, строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року був неодноразово продовжений.
Згідно договору факторингу від 30.09.2024 №3009/24 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників. Перелік боржників зазначеннні в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 п. 1.1 Договору).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №3009/24 від 30 вересня 2024 року укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за №451 значиться боржник ОСОБА_1 кредитний договір №815176866 від 03 квітня 2021 року загальна заборгованість 31882,25 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та не пов'язано з оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк.
Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», перейшло право вимоги за кредитним договором від 11.08.2021 року №731242954, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Договір підписано ОСОБА_1 в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором № MNV92PE7, відправленим 03 квітня 2021 року о 13:39:12, введеним 03 квітня 2021 року о 13:39:54. Він містить податковий номер відповідача, його адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Аналогічне зазначено в довідці щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО" (а.с. 14).
Відповідно до алгоритму дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів, перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної Позичальником в Заявці, банк перевіряє належність відповідної картки держателю.
В підписаному сторонами договорі відсутні данні щодо відкритого (наявного) карткового рахунку.
На підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав копію платіжного доручення, з якого вбачається, що на виконання кредитного договору № 815176866 від 03 квітня 2021 року кредитором здійснено перекази коштів у розмірі 9250 грн 00 коп. на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувачем зазначена ОСОБА_1 (а.с. 21).
Також, згідно електронного повідомлення АТ «Таскомбанк» останнім надано підтвердження, що в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам №48 від 18.07.2019 банком здійснено перекази грошових коштів, зокрема, 03.04.2021 у сумі 9 250,00грн. на рахунок № НОМЕР_1 .
Проте даних про те, що картка на яку здійснено переказ належить відповідачу, матеріали справи не містять.
З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів доходить висновку, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, щодо виконання позивачем умов кредитного договору про надання кредитних коштів.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки позивачем недоведено належності карткового рахунку, на який здійснено переказ саме ОСОБА_1 , а укладений сторонами договір не містить зазначення номеру такої картки, доказів надання кредиту не вбачається.
Підстави для задоволення позову відсутні.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.
Судова колегія приходить до висновку, що рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги та заяви про перегляд рішення суду, а всього 2906,88 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Оганезова Олега Автанділовича - задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 10 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове.
В задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості за договором кредиту - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2906,88 грн
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
Ю.М.Мальований