Справа № 352/1657/24
Провадження № 22-ц/4808/263/25
Головуючий у 1 інстанції СТРУТИНСЬКИЙ Р. Р.
Суддя-доповідач Максюта
29 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Бойчука І.В., Баркова В.М.,
секретаря Шемрай Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Струтинським Р.Р. 17 грудня 2024 року в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області,повний текст якого складено 23 грудня 2024 року,
Короткий зміст позовних вимог:
У червні 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подано позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позову зазначено, що 28 травня 2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісним кредитором) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальником) укладено договір позики № 78927942 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Права вимоги за цим договором первісним кредитором відступлені ТОВ «ФК'ЄАПБ» на підставі договору факторингу від 14.06.2021 року № 14/06/21р. Відповідно до реєстру боржників № 20 від 20.03.2024 року до цього договору факторингу ТОВ «ФК'ЄАПБ» набуто права грошової вимоги до відповідачки в розмірі 27285, 07 грн, з яких: 6047,50 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 21237,57 - заборгованість по процентах. Всупереч умовам договору позики, відповідачка не виконала свого зобов'язання, після відступлення права грошової вимоги не сплатила позивачу жодного платежу, а також не сплатила борг і попередньому кредитору.
Між ТОВ «Мілоан» (первісним кредитором) та відповідачкою (позичальником) укладено два кредитні договори 29 травня 2023 року № 9487826 та 30 травня 2023 року № 104133165 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі первісного кредитора у спосіб акцептування публічної пропозиції (оферти). Права вимоги за цими договорами первісним кредитором відступлені ТОВ «ФК'ЄАПБ» на підставі договору факторингу від 28.01.2023 року № 28112023. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 28.11.2023 року до цього договору факторингу ТОВ «ФК'ЄАПБ» набуто права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 9487826 від 29.05.2023 троку в розмірі 15840,60 грн, з яких: 3360,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 11880,60 - заборгованість по процентах; 600 - заборгованість за комісією. Відповідно до реєстру боржників № 2 від 28 листопада 2023 року до цього договору факторингу ТОВ «ФК'ЄАПБ» набуто права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 104133165 від 30.05.2023 троку в розмірі 15635,59 грн, з яких: 3304,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 11741,59 - заборгованість по процентах; 590 - заборгованість за комісією. Всупереч умовам договору позики, відповідачка не виконала свого зобов'язання, після відступлення права грошової вимоги не сплатила позивачу жодного платежу, а також не сплатила борг і попередньому кредитору.
10.06.2023р. між ТОВ «МАНІФОЮ» (первісним кредитором) та відповідачкою (позичальником) укладено договір позики № 5695791, який підписано електронним підписом позичальника. Права вимоги за цим договором первісним кредитором відступлені ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договору факторингу №13-12/2023 від 13.12.2023 року. Відповідно до реєстру боржників від 13.12.2023р. позивач набув право грошової вимоги в сумі 18832,60 грн, з яких 5800 грн сума заборгованості по основному боргу, 13032,60 грн сума заборгованості за процентами. Всупереч умовам договору позики, відповідачка не виконала свого зобов'язання, після відступлення права грошової вимоги не сплатила позивачу жодного платежу, а також не сплатила борг і попередньому кредитору.
З моменту отримання прав вимог до відповідачки за кредитними договорами, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договорами у загальному розмірі 77593,86 грн та понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:
- за договором позики № 5695791 в розмірі 18832 грн 60 коп, що складається з: 5800 грн заборгованості за основною сумою боргу, 13032,60 грн заборгованості за відсотками;
- за договором позики № 78927942 в розмірі 27285 грн 07 коп, що складається з: 6047,50 грн заборгованості за основною сумою боргу, 21237,57 грн заборгованості за відсотками;
- за кредитним договором № 9487826 в розмірі 15840 грн 60 коп, що складається з: 3360 грн заборгованості за основною сумою боргу, 11880,60 грн заборгованості за відсотками, 600 грн комісія;
- за кредитним договором № 104133165 в розмірі 15635 грн 59 коп, що складається з: 3304 грн заборгованості за основною сумою боргу, 11741,59 грн заборгованості за відсотками, 590 грн комісія,
а всього в загальному розмірі 77593 грн 86 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 3028 грн судових витрат.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу вказуючи на те, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та не відповідає нормам матеріального права, не належно дослідженні наявні у матеріалах справи докази.
На думку апелянта, позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення кредитних договорів та договорів позики, про укладення яких позивач стверджує, та ці факти визнані судом встановленими.
Зазначає, що розрахунки заборгованості, які надані суду позивачем не є доказом наявності заборгованості, оскільки не належать до засобів доказування, передбачених ст. 76 ЦПК України, і не є первинними бухгалтерськими документами, а є односторонніми арифметичними розрахунками стягуваних сум, які відповідно повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача).
Апелянт заперечує отримання кредитних коштів від кредиторів ТОВ «МАНІФА», ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «МІЛОАН», оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження виконання кредиторами своїх зобов'язань. Доказами руху коштів можуть бути лише первинні бухгалтерські документи та зведені облікові документи - виписки про рух коштів.
Зазначає, що надана позивачем копія Інформаційної довідки на переказ грошових коштів іншою фінансовою компанією не є належним та допустимим доказом перерахування грошових коштів відповідачці у зазначеному позивачем розмірі суми кредиту 5800 грн 10.06.2023 саме за договором позики № 5695791 від 10.06.2023, оскільки даний документ не є доказом фактичного перерахунку коштів з банківського рахунку саме від позикодавця за договором, а не якоїсь іншої особи. Адже кошти через iPay та інші сервіси переказів з картки на картку можуть перераховуватись будь-якою особою, особу відправника встановити неможливо. І вказане свідчить про недоведеність позивачем факту перерахування коштів саме відповідачці і саме від позикодавця.
Також вказує що позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання обов'язку щодо переказу кредитних коштів саме від позикодавця ТОВ «МАНІФА» відповідачці на її рахунок.
Матеріали справи не містять доказів про тте, що кредитором виконані умови кредитних договорів та надано відповідачці кредити, оскільки відсутні будь-які докази, що платіжні картки, на які начебто кредитором перераховані кошти, належать відповідачці.
Надані позивачем платіжні доручення на підтвердження начебто переказу кредитних коштів відповідачці не містять ані підпису уповноваженої особи, ані відмітки банку про проведення платежу. Доказів видачі кредитних коштів від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» не надано.
Суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що надані позивачем копії платіжних доручень про начебто видачу кредитних коштів відповідачці, а також копія довідки від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» підтверджують факти видачі кредитів/позики відповідачці, оскільки жодними належними та допустимими доказами позивач не підтвердив свої припущення.
Також апелянт, щодо недоведеності відступлення прав вимоги, зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, але це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Отже, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідачки за договором позики № 78927942 від 28.05.2023 року від первісного кредитора - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», який укладений 14.06.2021 року.
Просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позиція інших учасників справи:
У відзиві на апеляційну скаргу представником ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначено, що кредитні договори укладені між сторонами в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Апелянт акцептувала публічну оферту, реалізувавши принцип свободи договору. При цьому кожен електронний при мірник електронного документа, який зберігається на кількох електронних носіях інформації вважається оригіналом електронного документа відповідно до ч. 2 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Отже, позивачем наданні оригінали первинних документів, які свідчать про укладення договорів. Факти отримання кредитних коштів підтверджується правочинами, які не оспорюють ся апелянтом. Крім того, відповідно до наданого розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» вбачається, що відповідачем частково погашалася заборгованість, що свідчить про те, що відповідачем визнавалися факти укладення договорів. Відступлення права вимоги за договорами факторингу є правомірним правочином та не можу бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки підтверджено документами, що засвідчують передані права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2024 року без змін.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
У судове засідання не з'явилися особа, яка подала апеляційну скаргу, відповідачка ОСОБА_1 , представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення кореспонденції в електронні кабінети. Особа, яка подала апеляційну скаргу, відповідачка ОСОБА_1 , просила розглядати справу у її відсутність.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у їх відсутності.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 28.05.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавцем) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальником) укладено договір позики (на умовах повернення позики у кінці строку позики) №78927942, відповідно до пунктів 1, 2 якого позикодавець зобов'язався надати ОСОБА_1 як позичальнику грошові кошти (позику) в сумі 9500 грн, шляхом їх перерахування на банківський рахунок останньої, з фіксованою процентною денною ставкою на рівні 2,5 %, строком на 30 днів, дата повернення позики (останній день) - 27.06.2023. Цей договір підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором eyv8GmCFLo (а.с.33-34 том 1).
Положеннями пунктів 4, 5.1, 5.3, 20, 21 вказаного договору визначено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщених на вказаному сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін на наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно положень Закону України «Про електронну комерцію» та прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Одночасно з договором позики №78927942 сторонами за допомогою електронного підпису підписано додаток №1 до договору від 28.05.2023, а саме таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якого вбачається, що сторони погодили дати внесення платежів, (останній платіж підлягає внесенню 27.06.2023), чиста сума кредиту 9500 грн, сума кредиту за договором/погашення суми кредиту 9500 грн, проценти за користування кредитом - 2137,20 грн, реальна річна процентна ставка - 843,71%, загальна вартість кредиту - 11637,50 грн (а.с. 35 том 1).
14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) укладено договір факторингу № 14/06/21, згідно з п. 1.1 якого Фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 36-37 том 1).
Додатковими угодами № 2 від 28.07.2021 та № 21 від 20.03.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 сторони погодили внести зміни до п. 1.3 договору та викласти його в наступній редакції: клієнт зобов'язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію, передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства; в якості ціни продажу згідно реєстру боржників № 20 від 20.03.2024р. фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів ( без зазначення розміру (а.с. 38,39 том 1).
20.03.2024 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників № 20 від 20.03.2024 за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, згідно з яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників № 20 кількістю 3353 і став кредитором по відношенню до них стосовно заборгованостей (а.с. 40 том 1).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 20 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 вказано, що позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за договором позики №78927942 на загальну суму заборгованості 27285,07 грн (сума заборгованості за основною сумою - 6047,50 грн; за відсотками - 21237,57 грн (а.с.41). Розмір заборгованості вказаний в розрахунку, проведеному за період з 20.03.2024 по 30.04.2024 (а.с. 42 том 1).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (кредитодавцем) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальником) 29.05.2023р. укладено договір про споживчий кредит №9487826, відповідно до п.1.1 якого кредитодавець зобов'язується на умовах та в строк, визначені договором, надати позичальнику грошові кошти, а позичальник - повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше остаточного погашення заборгованості та виконати інші зобов'язання у повному обсязі, на умовах, що визначені договором (а.с. 48-53 том 1).
Відповідно до п. п. 1.2, 1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.4 договору сума кредиту становить 6000 грн; кредит надається загальним строком на 105 днів з 29.05.2023 і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 13.06.2023. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 11.09.2023.
Відповідно до п.1.5 договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1950 грн в грошовому виразі та 94072 % річних у процентному значенні, загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування ) складають 18150 грн та 12556,00 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період - 7950 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) - 24150 грн. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 1350 грн, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.п.1.5.2); проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 16200 грн, які нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п.п.1.5.3); тип процентної ставки фіксована (п.1.6 договору).
Згідно до п.1.5.1. комісія за надання кредиту 600 грн, яка нараховується за ставкою 10.00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 535528*56.
Відповідно до п. 2.2.2 нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору.
Відповідно до п. 2.4.1 договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення.
Згідно з п.5.1 договору позичальник підтверджує, що до укладення цього договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа, розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору, а також з інформацією, передбаченою ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення договору отримав його проект разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, розміщеними на сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору; умови договору йому зрозумілі; до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, зазначену в Законах України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про споживче кредитування».
Пунктом 6.1 договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно з п. 6.4, 6.5 договору укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Додаток № 1 до договору про споживчий кредит №9487826 від 29.05.2023 містить графік платежів за вказаним договором, згідно з яким кредит надається на строк 105 днів, сума кредиту - 6000 грн, проценти за користування кредитом - 17550 грн, реальна річна процентна ставка - 12556 %, загальна вартість кредиту - 24150 грн (а.с.53, зв. ст. том 1).
Згідно з паспортом споживчого кредиту (додаток № 2 до договору), який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначено умови кредитування: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 6000 грн; строк кредитування - 105 днів; мета отримання кредиту - задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням найманого працівника; спосіб надання кредиту - безготівково на рахунок з використання картки; процентна ставка - 1.50 % за кожен день користування кредитом в межах пільгового періоду; стандартна ставка - 3,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом поточного періоду вказаного в п. 1.3.2 договору; тип процентної ставки - фіксована; платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладання договору (а.с. 54 том 1).
Відповідно до розрахунку за кредитним договором №9487826 від 29.05.2023 за період з 28.11.2023 по 30.04.2024 заборгованість відповідачки не погашена, та становить 15840, 60 грн, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу 3360 грн, сума заборгованості за відсотками- 11880, 60 грн, заборгованість за комісією 600 грн (а.с.55 том 1).
Наступного дня, 30.05.2023 р., між ТОВ «Мілоан» (кредитодавцем) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальником) укладено договір про споживчий кредит №104133165, відповідно до п.1.1 якого кредитодавець зобов'язується на умовах та в строк, визначені договором, надати позичальнику грошові кошти, а позичальник - повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше остаточного погашення заборгованості та виконати інші зобов'язання у повному обсязі, на умовах, що визначені договором (а.с. 56-61 том 1).
Відповідно до п. п. 1.2, 1.3, 1.3.1, 1.3.2, 1.4 договору сума кредиту становить 5900 грн; кредит надається загальним строком на 105 днів з 30.05.2023 і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 14.06.2023. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 12.09.2023.
Відповідно до п.1.5 договору загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1917,50 грн в грошовому виразі та 94072 % річних у процентному значенні, загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування ) складають 17847,50 грн та 12556,00 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період - 7817,50 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) - 23747,50 грн. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 1327,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.п.1.5.2); проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 15930 грн, які нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п.п.1.5.3); тип процентної ставки фіксована (п.1.6 договору).
Згідно до п.1.5.1. комісія за надання кредиту 590 грн, яка нараховується за ставкою 10.00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 2.2.2 нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору.
Відповідно до п. 2.4.1 договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення.
Згідно з п.5.1 договору позичальник підтверджує, що до укладення цього договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа, розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору, а також з інформацією, передбаченою ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення договору отримав його проект разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, розміщеними на сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору; умови договору йому зрозумілі; до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, зазначену в Законах України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про споживче кредитування».
Пунктом 6.1 договору визначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно з п. 6.4, 6.5 договору укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Додаток № 1 до договору про споживчий кредит №104133165 від 30.05.2023 містить графік платежів за вказаним договором, згідно з яким кредит надається на строк 105 днів, сума кредиту - 5900 грн, проценти за користування кредитом - 17257,50 грн, реальна річна процентна ставка - 12556 %, загальна вартість кредиту - 23747,50 грн, комісія 590 грн (а.с.61, зв. ст. том 1).
Згідно з паспортом споживчого кредиту (додаток № 2 до договору), який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначено умови кредитування: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 5900 грн; строк кредитування - 105 днів; мета отримання кредиту - задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням найманого працівника; спосіб надання кредиту - безготівково на рахунок з використання картки; процентна ставка - 1.50 % за кожен день користування кредитом в межах пільгового періоду; стандартна ставка - 3,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом поточного періоду вказаного в п. 1.3.2 договору; тип процентної ставки - фіксована; платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладання договору (а.с. 62 том 1).
Відповідно до розрахунку за кредитним договором №104133165 від 30.05.2023 за період з 28.11.2023р. по 30.04.2024р. заборгованість відповідачки не погашена, та становить 15635,59 грн, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу 3304 грн, сума заборгованості за відсотками- 11741,59 грн, заборгованість за комісією 590 грн (а.с.63 том 1).
28.11.2023р. між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «Мілоан» (клієнт) укладено договір факторингу №28112023, згідно з п. 1.1 якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ( ціна продажу ) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики ), плату за позикою ( проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належать клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору ( а.с. 64-66 том 1).
Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору перехід до клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору.
28.11.2023р. між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» підписано акти прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 28112023, згідно з яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 2450 боржників, та 2401 боржників (а.с. 67, 68 том 1).
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу №28112023 від 28.11.2023 позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за кредитним договором №9487826 на загальну суму заборгованості 15840,60 грн (сума заборгованості за основною сумою - 3360 грн; за відсотками - 11880,60 грн, комісія- 600 грн); витягу з реєстру боржників №2 до договору факторингу №28112023 від 28.11.2023 позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за кредитним договором №104133165 на загальну суму заборгованості 15635,59 грн (сума заборгованості за основною сумою - 3304 грн; за відсотками - 11741,59 грн, комісія- 590 грн).
Як убачається з долученої позивачем до матеріалів справи відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №104133165, ОСОБА_1 частково погашала заборгованість по тілу кредиту та по відсоткам (а.с.159-160 том 1).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» (позикодавець) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальником) 10.06.2023 укладено договір позики №5695791, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до пунктів 2.1, 2.3.3, 2.3.4, 2.4, 2.5 якого, позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику) в сумі 5800 грн на погоджений умовами договору строк - до 29.08.2023 (80 днів), шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_2 , а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві суму кредиту та сплатити плату за користування кредитом (проценти), а саме: акційна процентна ставка, фіксована - в розмірі 1, 61850 % на день застосування протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій; базова процентна ставка, фіксована - в розмірі 2.49000% на день застосування протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 договору позики, основна процентна ставка, фіксована - в розмірі 3.00000% на день застосування протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду (а.с.8-12 том 1).
Згідно з п. 9.1. договір позики укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем договору у відповідне поле.
Пунктами 10.1 10.1.3, 10.1.5, 10.1.6 договору позики визначено, що підписанням вказаного договору відповідачка підтверджує, що вона в чіткій та зрозумілій формі отримала інформацію, передбачену ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» та Законом України «Про захист персональних даних»; вивчила та повністю погоджується з умовами Правил надання фінансових послуг ТОВ «МАНІФОЮ», які є невід'ємною частиною договору та з умовами цього договору позики.
Додатком №1 до договору позики №5695791 від 10.06.2023р. (розрахунок за договором позики), ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачкою погоджено графік платежів (нарахування процентів за користування позикою), їх кількість, розмір та періодичність, що підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідачки w20681( а.с.13-15 том 1).
Згідно з паспортом позики, в якому в графі підпис споживача зазначено 09.06.2023р. ОСОБА_1 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором t54524), визначено умови надання коштів у позику з урахуванням побажань споживача (тип кредиту - довгострокова позика, сума позики, строк позики 80 днів, реальна річна процентна ставка 15094%, орієнтовна загальна вартість позики 9486,19 грн; порядок повернення позики; кількість та розмір платежів, періодичність внесення; 1) 09.07.2023 - 8036,19 грн, 2) 28.08.2023 - 1450 грн (а.с. 15-17 том 1).
04.07.2023р. складено додаткову угоду № 1 до договору позики №5695791 від 10.06.2023, відповідно до якої сторонами продовжено строк позики, з кінцевою датою повернення 22.09.2023р., що підтверджено електронним підписом відповідачки ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором b48990. До якого додано розрахунок за додатковою угодою № 1 від 04.07.2023р., який також підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 ( а.с. 18-20 том 1).
31.07.2023р. складено додаткову угоду № 2 до договору позики №5695791 від 10.06.2023, відповідно до якої сторонами продовжено строк позики, з кінцевою датою повернення 19.10.2023р., що підтверджено електронним підписом відповідачки ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором d51291. До якого додано розрахунок за додатковою угодою № 2 від 31.07.2023, який також підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 (а.с. 21-23 том 1).
13.12.2023р. між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «МАНІФОЮ» (клієнт) укладено договір факторингу №13-12/2023, згідно з п. 1.1 якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ( ціна продажу ) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання ( суму позики ), плату за позикою ( проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належать клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 24-25 том 1 ).
Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору.
13.12.2023р. між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «МАНІФОЮ» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 13-12/2023, згідно з яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 1166 боржників (а.с. 26 том 1).
Відповідно до витягу з реєстру божників до договору факторингу № 13-12/2023 від 13.12.2023р. позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 5695791 на загальну суму заборгованості 18832,60 грн (за основною сумою - 5800 грн; за відсотками - 13032,60 грн) (а.с.27). Розмір заборгованості підтверджується розрахунком, проведеним за період з 13.12.2023р. по 30.04.2024 ( а.с. 28 том 1).
Застосовані норми права
Відповідно до ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 вказаного Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Ці правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20.
Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Судом вірно встановлено, що кредитні договори укладено між кредитодавцями та позичальником ОСОБА_1 в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовими ідентифікаторами, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
При цьому ОСОБА_1 на веб-сайті кредитодавців та через особистий кабінет подавала заявки на отримання кредитів за умовами, які вважала зручними для себе.
Ідентифікація ОСОБА_1 на веб-сайті кредитодавців здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, з використанням її особистих даних, а саме: серії та номера паспорта, реєстраційного номера облікової картки платникак податків, номера телефону, місця проживання, електронної пошти, номера платіжного засобу, на який необхідно перерахувати кошти, тощо.
Доказів, що указаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, відповідачем не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження ОСОБА_1 могла отримати кредитні кошти.
Будь-які докази протиправності дій третіх осіб стосовно ОСОБА_1 , які стосуються підписання кредитного договору, у матеріалах справи відсутні.
Так, 1) договір позики (на умовах повернення позики у кінці строку позики) №78927942, укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавцем) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальником) від 28.05.2023р. підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором eyv8GmCFLo. У цьому договорі зазначено прізвище, ім'я та по батькові відповідачки, її місце пароживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , серія та номер паспорта громадянина України НОМЕР_3 , номер телефона та електронна пошта, неповний номер банківської картки НОМЕР_2 , емітованої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»; 2) договір про споживчий кредит № 9487826, укладений між ТОВ «Мілоан» (позикодавцем) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальником) від 29.05.2023р. підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором W81207 29.05.2023р. о 09:19 год. У цьому договорі зазначено прізвище, ім'я та по батькові відповідачки, її дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце пароживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , серія та номер паспорта громадянина України НОМЕР_3 , номер телефона, у пункті 2.1. договору зазначено неповний номер банківської картки НОМЕР_4 , емітованої АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (АТ «ПУМБ»); 3) договір про споживчий кредит № 104133165, укладений між ТОВ «Мілоан» (позикодавцем) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальником) від 30.05.2023р. підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором S61288 30.05.2023р. о 10:44 год. У цьому договорі зазначено прізвище, ім'я та по батькові відповідачки, її дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , серія та номер паспорта громадянина України НОМЕР_3 , номер телефона, у пункті 2.1. договору зазначено неповний номер банківської картки НОМЕР_2 , емітованої АТ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»; 4) договір позики №5695791 від 10.06.2023р., укладений між ТОВ «МАНІФОЮ» (позикодавцем) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальником) підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором w20681. У цьому договорі зазначено прізвище, ім'я та по батькові відповідачки, її місце пароживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , серія та номер паспорта громадянина України НОМЕР_3 , ким виданий паспорт та номер телефона. Крім того, у п.2.5 договору позики зазначений неповний номер банківської картки НОМЕР_2 , емітованої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Надані позивачем докази в сукупності підтверджують факт укладення кредитних договорів між первісними кредиторами та відповідачкою ОСОБА_1 .
ЦПК України у чинній редакції визначає, що докази, тобто будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, мають бути належними (стаття 77), допустимими (статті 78), достовірними (стаття 79) та достатніми (стаття 80).
Велика Палата Верховного Суду, наголошуючи на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
У такій категорії справ встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що відповідач не отримував кредитних коштів. І ящо такі кошти кредитодавцями мали бути перераховані на визначений у договорі картковий рахунок, то єдиним безспірним доказом може бути виписка по картковому рахунку, з якої можливо встановити відсутність або наявність певної банківської операції. І якщо сторона заперечує отримання коштів і має можливість подати такі докази, то тягар доказування таких обставин покладається саме на цю сторону.
Відповідачка, заперечуючи обставини укладення кредитних договорів, не подала суду жодних доказів на спростування позиції позивача.
Так, нею не подано жодного обґрунтування суду про те за яких обставин різні юридичні особи - позикодавці мали можливість отримати її персональні дані або що ці персональні дані належать не їй. Заперечуючи отримання кредитних коштів, позивачка не подала суду жодних доказів, що такі кошти на зазначені платіжні картки не надходили або що ці картки їй не належать. Такими доказами могли бути відповідні довідки банків про відсутність рахунків у відповідачки або все ж якщо зазначені платіжні картки їй належали, то виписки про рух коштів за вказані банківські дні про фінансові операції, зазначені позивачем. Такі докази, з огляду на інститут банківської таємниці, могли бути надані лише власником банківської карти, тобто відповідачкою.
За таких обставин, слід вважати, що укладення кредитних договорів між первісними кредиторами (позикодавцями) та відповідачкою мало місце, а також, що первісними кредиторами на виконання умов договорів відповідачці були перераховані кредитні кошти.
Умови договорів факторингу відповідають нормам цивільного права, зокрема статті 514 ЦК України, якою передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Крім того, відповідно до пункту 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів-суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. Крім того, у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 48) Велика Палата Верховного Суду додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.
При цьому така плата за надану фактором послугу може бути, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 61), встановлена у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.
Обчислюючи розмір заборгованості за кредитними договорами слід виходити з такого.
За договором позики (на умовах повернення позики у кінці строку позики) №78927942, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавцем) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальником) 28.05.2023р. слід врахувати, що позивач просить стягнути заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 6047, 50 грн, мотивуючи тим, що відповідачкою частково сплачений кредит, строк кредитного договору - 30 днів та процентну ставку, визначену у договорі як фіксовану базову денну на рівні 2,5%, тому розмір заборгованості складає 6047,50 х 2,5% х 30= 4535,65 грн за процентами та 6047, 50 грн за основною сумою, а разом 10583,15 грн.
За договором про споживчий кредит № 9487826, укладений між ТОВ «Мілоан» (позикодавцем) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальником) 29.05.2023р. заявлена сума заборгованості за основною сумою кредиту від 29.05.2023 року 3360 грн, стандартна процентна денна ставка, передбачена пунктом 1.5.3. договору на рівні 3%, строк договору 105 днів. Отже, розмір процентів складає 3360 х 3%х105=10584 грн. Отже, загальний розмір заборгованості за основною сумою та процентами складає 13 944 грн.
За договором про споживчий кредит № 104133165, укладеним між ТОВ «Мілоан» (позикодавцем) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальником) 30.05.2023р. заявлена сума заборгованості за основною сумою кредиту від 29.05.2023 року 3304 грн, стандартна процентна денна ставка, передбачена пунктом 1.5.3. договору на рівні 3%, строк договору 105 днів. Отже, розмір процентів складає 3304 х 3%х105=10407,6 грн. Отже, загальний розмір заборгованості за основною сумою та процентами складає 13 711,60 грн.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У кредитних договорах з ТОВ «Мілоан» не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з наданням кредиту (пункти 1.5.1. договорів), що надаються позичальнику та за які позикодавцем встановлена комісія , тому цей пункт договору з огляду на положення Закону України «Про споживче кредитуванняі» є нікчемними.
За договором позики №5695791 від 10.06.2023р., укладеним між ТОВ «МАНІФОЮ» (позикодавцем) та відповідачкою ОСОБА_1 (позичальником) слід виходити з того, що до цього договору позики укладалися дві додаткові угоди від 04 липня 2023 року на строк до 22 вересня 2023 року та від 31 липня 2023 року на строк до 19 жовтня 2023 року, у яких зазначена ідентична, як і в договорі позики, сума позики, а також базовуа фіксована та основна фіксована процентні ставки. Згідно з останньою додатковою угодою позивачем обчислено станом на 19 жовтня 2023 року (останній день договору позики, визначений у додатковій угоді) відповідачка мала б сплатити 5800 грн заборгованості за основною сумою позики та 5 202,60 тгрн процентів за користування позикою. Загальна вартість позики в межах додаткової угоди 11002,60 грн.
Оскільки додаткова угода не є самостійним договором позики, а чинна в сукупності із самим договором позики і сторони у ній зафіксували кінцеву дату договору позики, тому суд дійшов висновку, що саме такий розмір заборгованості, який визначений на кінцеву дату позики слід стягнути з відповідачки на користь позивача. Ця сума заборгованості погоджена сторонами, зокрема, відповідачкою і підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.23 зворот том 1) d51291, і визначена позивачем, тому узгоджується з умовами договору позики.
Таким чином, за цим договором слід стягнути з відповідачки на користь позивача зазначену суму заборгованості.
Встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість вимог апелянта про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості за кредитними договорами у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції ухвалене в результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, не може вважатися законним і обґрунтованим, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з частковим задоволенням позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги, відповіді на які надані у мотивувальній частині рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Розподіл судових витрат
Статтею 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
З огляду на висновок щодо часткового задоволення позовних вимог, розподіл судового збору у суді першої інстанції підлягає зміні.
Згідно з частинами десятою, тринадцятою статті 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, враховуючи покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд уважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача різницю у судовому зборі в розмірі 593,85 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»:
заборгованість за договором позики № 5695791 від 10.06.2023р., укладеним між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 в розмірі 11002, 60 гривень, з яких: 5800 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 5202,60 грн - заборгованість за процентами;
заборгованість за договором позики № 78927942 від 28.05.2023 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в розмірі 10 583,15 гривень, з яких 6047,50 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 4535,65 грн - заборгованість за процентами;
заборгованість за договором про споживчий кредит № 9487826 від 29.05.2023р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» і ОСОБА_1 в розмірі 13 944 гривень, з яких: 3360,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 10 584 грн - заборгованість за процентами;
заборгованість за договором про споживчий кредит № 104133165 від 30.05.2023р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» і ОСОБА_1 в розмірі 13 711, 60 гривень, з яких: 3304,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 10 407,60 грн - заборгованість за процентами,
а всього заборгованості в розмірі 49 241,35 грн (сорок дев'ять тисяч двісті сорок одну гривню тридцять п'ять копійок).
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Змінити розподіл судових витрат, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» різницю у судовому зборі в розмірі 593,85 грн (п'ятсот дев'яносто три гривні вісімдесят п'ять копійок).
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач І.О. Максюта
Судді: І.В.Бойчук
В.М.Барков
Повний текст постанови складено 26 червня 2025 року.